Р. С. Яким Безпека життєдіяльності людини


НазваниеР. С. Яким Безпека життєдіяльності людини
страница1/38
Дата публикации29.06.2013
Размер5.79 Mb.
ТипДокументы
userdocs.ru > География > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Науково-методичний центр вищої освіти Міністерства освіти і науки України

Р.С. Яким

Безпека життєдіяльності людини

Рекомендовано Міністерством освіти

і науки України як навчальний посібник

для студентів вищих навчальних

закладів

230(>US

УДК 504.75. ББК 68.69.я73
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 1/11-6119 від 26.11.04 р.).

Рецензенти: Семчук Я.М., д-р. техн. наук, проф., (завідувач кафедри безпеки

життєдіяльності Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу);

Савчин М.В., д-р. психол. наук, проф., (завідувач кафедри загальної психології Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка).

Яким Р.С.

Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. - Львів: Видавництво "Бескид Біт", 2005. - 304 с ISBN 966-8450-12-4

У посібнику теоретично проаналізовано категорії безпеки як стан захищеності з позицій ризикоорієнтованого підходу. Безпеку життєдіяльності розглянено у контексті системи "людина-життєве середовище" в перерізі різних сфер життєдіяльності. Ґрунтовно проаналізовані чинники, які впливають на здоров'я і працездатність людини, визначають умови її існування та життєдіяльності. З погляду сучасних теорій особистості досліджено основні аспекти вчинку, які суттєво впливають на життєдіяльність індивіда. Розкрито вплив соціалізації індивіда на його поведінку та роль педагога в цьому процесі, у контексті проблеми безпеки життєдіяльності. Надане значної уваги безпеці життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях. Ґрунтовно проілюстровано правила надання першої допомоги потерпілим від різних ушкоджень. Питання організації і управління безпекою життєдіяльності розкриті відповідно до концептуальних основ державної безпеки.

Посібник адресований студентам та викладачам вищих навчальних закладів освіти I-IV рівнів акредитації.

© Р.С. Яким, 2005
ISBN 966-8450-12-4 © Видавництво "Бескид Біт", 2005

4

Вступ

шов Наказ Міністерства освіти України про запровадження курсу "Основи безпеки життєдіяльності" від 18.08.1999 р. № 300.

З метою забезпечення виконання Державної програми навчання з питань охорони праці 2 грудня 1998 р. було видано наказ- Міністра освіти України № 420 "Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти". Цей наказ та вимоги низки інших документів встановлює, що, починаючи з 1999-2000 навчального року, дисципліну "Безпека життєдіяльності" вивчають студенти усіх вищих закладів освіти.

Поряд з виходом наказу Міносвіти № 420 з метою своєчасного проведення робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, Кабінет Міністрів України Постановою від З серпня 1998 р. № 1198 затвердив положення про Єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (ЄДС НС).

У 1999 році на виконання наказу № 420 була видана Програма нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності" для вищих закладів освіти, затверджена першим заступником Міністра освіти України від 04.12.98 р.

Програмою передбачено сформувати такі знання та уміння студентів за дисципліною "Безпека життєдіяльності":

  • ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їхній вид, визначати просторові та часові координати, величину та ймовірність їх прояву;

  • визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі чинники, що зумовлені джерелами цих небезпек;

  • прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих чинників на організм людини, а вражаючих чинників на безпеку системи "людина - життєве середовище";

  • використовувати нормативно-правову основу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

  • розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від ції небезпечних, шкідливих та вражаючих чинників;

  • запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їхнього виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

  • використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілак-тичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середо-

DrlJ-ЦІ;

- планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та
діяльності у системі "людина-життєве середовище".

Застосування навчальної програми передбачає конкретизацію стосовно особливостей спеціальності та типу навчального закладу, наявності відповідної матеріальної бази тощо.


1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

1.1. Безпека життєдіяльності як галузь науково-практичної діяльності та навчальна дисципліна

Актуальність проблеми безпеки життєдіяльності полягає у тенденції до зростання кількості нещасних випадків з людиною. Унаслідок аналізу закономірностей розвитку і життя людини, та спираючись на роботи М.А. Котика, можна виділити низку обставин, що сприяють такому стану сучасності:

Розвиток суспільства, техносфери випереджує розвиток культури безпеки в цих сферах життєдіяльності.

Ріст ціни помилки. Якщо одна людина у давнину могла заподіяти шкоди декільком людям то сьогодні жертвами можуть стати мільйони.

Первісні люди жили в системі "людина-природа", сьогодні сфери життєдіяльності людини набагато різноманітніші, складніші.

Людина має здатність адаптуватися не тільки до небезпек життєвого середовища, але й до порушення правил безпеки.

Проблема безпеки завжди була найактуальнішим завданням, яке намагалися вирішити по-різному: створення безпечних умов роботи, профілактика та охорона здоров'я, проведення профілактичних і випереджальних заходів і прийняття правильних рішень у різних умовах життєдіяльності, у тому числі в умовах надзвичайних ситуацій та ін.

Формування категорії безпеки з теоретичного погляду є питанням принципової важливості, оскільки безпеку, як стан, розглядають лише з позиції комплексного погляду, що враховує різноплановість і багатоаспектність складових життєдіяльності людини. Тому безпеку треба розглядати як захист від небезпеки, одну з основних умов самовизначення, саморозвитку особистості, людини загалом. На цій підставі наведемо найбільш вдале визначення безпеки за В. Серебрянниковим:

Безпека (у перекладі з грецьк. - "володіти ситуацією") - це стан захищеності особистості, суспільства, держави від зовнішніх і внутрішніх небезпек і загроз, що ґрунтуються на діяльності людей, суспільства, держави, світової співдружності народів з виявлення (вивчення), попередження, ослаблення, усування (ліквідації) і відбивання небезпек і загроз, здатних знищити їх, позбавити їх фундаментальних матеріальних і духовних цінностей, нанести неприйняті (недопустимі об'єктивно і суб'єктивно) збитки, закрити шлях до виживання та розвитку.

^ Попередження виникнення небезпеки чи загрози - дії що охоплюють запобігання, профілактику і припинення.

Запобігання - діяльність, спрямована на недопущення виникнення ситуацій, подій що ведуть до появи небезпек чи загроз.

Профілактика - заходи щодо виявлення, усунення (нейтралізація, блокування, обмеження сфери чи сили дії) причин і умов виникнення загроз чи небезпек.

Припинення - діяльність що полягає у недопущенні розвитку, тривалості, доведення до завершення, реалізації загрози чи небезпеки, що вже активізована.

1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

У системі безпеки однією з основних її складових є безпека життєдіяльності. Безпека в цьому контексті виступає як стан захищеності особистості в середовищі проживання від загроз її життєдіяльності.

Поняття "Життєдіяльність" складається з двох слів - "життя" і "діяльність".

Життя - такий спосіб існування систем, який передбачає обмін речовин, енергією, здатність до саморегуляції, росту, розмноження і адаптації до умов середовища існування.

Адаптація (adaptatio - пристосування) - сукупність морфофізіологічних, популяційних та інших властивостей живих організмів, що забезпечують можливість стійкого виживання в конкретних умовах середовища. Розрізняють загальну (пристосування до широкого діапазону умов середовища) та одиничну адаптацію (пристосування до локальних чи специфічних умов середовища).

Діяльність - акт зіштовхування спрямованої на ціль вільної свободи суб'єкта і об'єктивних закономірностей буття. У структурі діяльності виділяють суб'єктну (скерований на ціль суб'єкт) та об'єктну (предмет діяльності, знаряддя діяльності, продукт діяльності) компоненти.

Діяльність людини постає як особливий, специфічний прояв людської активності. Діяльність є універсальним середовищем, що поєднує людину зі світом, у тому числі з її особливим духовним універсумом. Виділяють три основні види людської діяльності:

  1. матеріально-практична: перетворення природи; подолання опору матеріалу; лїя з об'єктами

  2. духовна: усвідомлення; знання; мислення; створення понять, ідей.

  3. духовно-практична - створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності людини (філософія, релігія, мистецтво).

Головними характеристиками діяльності людини є: перетворюваїьний характер; цілеспрямованість; предметність; від її процесів залежить масштаб людини; соціально-організована; свідома; набуває рівневого вигляду, коли переростає у самодіяльність.

У процесі діяльності людина виступає як суб'єкт діяльності, а її дії спрямовані на зміни об'єкта діяльності.

^ Завдання діяльності - потреба, що виникає в певних умовах і може бути задоволена внаслідок визначеної структури діяльності, до якої належить:

  • предмет діяльності - елементи навколишнього середовища, що суб'єкт отримав до початку своєї діяльності і які потрібно трансформувати у продукт;

  • засіб діяльності - об'єкт, що опосередковує вплив суб'єкта на предмет діяльності, або те, що звичайно називають "знаряддям праці", і стимули, які використовують, наприклад, у діяльності управління;

  • процедура діяльності - технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту. Інформацію про спосіб діяльності фіксують у вигляді програми чи алгоритму на певних матеріальних носіях чи в усних переказах;

  • умови діяльності - характеристика оточення суб'єкта в процесі діяльності (температура, склад повітря, рівень акустичних шумів, пристосованість приміщення до праці, меблі, а також соціальні умови, просторові та часові чинники);

^ 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

7

- продукт діяльності - те, що одержано унаслідок трансформ ації предмета в
процесі діяльності.

Існує три види завдань діяльності:

  • професійні - завдання, що безпосередньо спрямовані на виконання мети, поставленої перед фахівцем як професіоналом;

  • соціально-виробничі- завдання, що пов'язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі (наприклад, інтерактивне та комунікативне спілкування тощо);

  • соціально-побутові - завдання діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов'язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання професійних та соціально-виробничих завдань.

Отже, діяльність людини - динамічна система взаємодій людини із навколишнім світом, в яких вона досягає свідомо поставлених цілей, що з'являються внаслідок виникнення у неї певних потреб. Відповідно до цього проблему безпеки життєдіяльності людини потрібно вирішувати в контексті вищезазначених аспектів діяльності.







^ Рис. 1. Модель загроз безпеці життєдіяльності людини

У людському бутті життя і діяльність нерозривно поєднані. Життєдіяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у зміні та перетворенні в її інтересах середовища проживання. Отже вона охоплює усю різноманітність взаємодії людини з навколишнім середовищем. В процесі життєдіяльності людина постійно перебуває під впливом небезпек як реальних, так і потенційних.


8 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Небезпека - це загроза безпеці, тобто умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну, психічну, моральну шкоду, поранення різної важкості (від легких до смертельних).

^ Середовище проживання - сукупність чинників, які впливають на здоров'я і працездатність людини, визначають тривалість її життя, умови її існування та життєдіяльності.

Чинники середовища проживання поділяють на три групи:

Природні (біосфера): клімат, місцевість, географічне положення.

Соціально-економічні: законодавство про працю, про охорону праці, економічні чинники, організація і структура суспільства, суспільно-політичні чинники.

Організаційні і технічні (техносфера): засоби і предмети праці, технологічні процеси, організація виробництва, умови праці.

Небезпечні і шкідливі чинники середовища проживання людини:

Фізичні:

  • можливі механічні впливи (рухомі предмети, машини, аварії, удари, травми);

  • забруднення повітря для дихання;

  • підвищена чи понижена температура повітря, наявність гарячих чи холодних поверхонь предметів;

  • підвищений чи понижений атмосферний тиск, його коливання;

  • вологість повітря, рухливість повітря (протяги);

  • освітлення;

  • підвищений рівень шуму, звуку, ультразвуку, вібрації;

  • вплив електричного струму і напруги;

  • іонізуюче випромінювання (проникаюча радіація, гамма випромінювання, рентгенівське, ультрафіолетове, інфрачервоне випромінювання);

  • електричні і магнітні поля.

Хімічні:

—. . . . .

- хімічно шкідливі речовини у повітрі і харчових продуктах (токсичні ре
човини, канцерогени, мутагени, роздразнюючі речовини, наркотики та
ін V

- лікарські речовини.
Біологічні:

  • патологічні мікроорганізми (бактерії, віруси, грибкові організми) і продукти їхньої життєдіяльності;

  • якісний і кількісний склад речовин необхідний для життєдіяльності людини (повітря, харчових продуктів тощо);




  • представники флори і фауни та продукти їхньої життєдіяльне сті. Психофізіологічні:

  • інформація;

  • нервово-психологічні перевантаження, розумова перевтома;

  • стреси. Духовні:

~ релігія;

- незнання сутності та місії людини.

9

1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Державний стандарт України - ДСТУ 2293-99 визначає термін "безпека" як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Ризик - імовірність події, подій.

Безпеку можна також розглядати як збалансований, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

"Безпека людини" - це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Безпека людини - невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму розвитку людства, що визначений ООН як "сталий людський розвиток" - такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.

^ Безпека життєдіяльності - це стан захищеності суб'єкта діяльності1 від небезпек і загроз.

Досягають безпеки життєдіяльності діяльністю людей, суспільства, держави, світової співдружності народів з виявлення (вивчення), попередження, ослаблення, усування (ліквідації) і відбивання небезпек і загроз.

Небезпеки і загрози для безпеки життєдіяльності становлять ушкодження, травми чи їхня потенційність.

^ Ушкодження, травма - це порушення цілості або функцій тканин унаслідок зовнішньої дії фізичних або хімічних чинників. Травми, ушкодження можуть бути поділені на дві групи: фізичні та хімічні.

Фізичні ушкодження:

  • механічні (заподіювані тупими і гострими предметами, вогнепальні, усі види механічного задушення);

  • які виникли внаслідок дії низької чи високої температури;




  • від дії електрики. Хімічні ушкодження:

  • хімічні опіки їдкими речовинами;

  • отруєння.

Ушкодження можуть бути анатомічні, що порушують цілість тканин (садна, рани, переломи кісток, розриви внутрішніх органів тощо) і функціональні (біль, шок, струс головного мозку). Функціональні ушкодження частіше поєднуються з анатомічними.

При розвитку травматичного процесу нерідко виникають супутні ускладнюючі захворювання, що безпосередньо пов'язані з ушкодженнями (травматичний артрит, міозит, пневмонія, сепсис тощо).

Ушкодження бувають несмертельні (коли потерпілий залишається живий) і смертельні (коли внаслідок заподіяної травми настає смерть).

Трапляються ушкодження, які спричинюють смерть тільки внаслідок особливих обставин чи умов. Це буває при кровотечі з рани, якщо тривалий час не надають медичної допомоги. Іноді виникнення таких ушкоджень залежить безпосередньо від патологічного стану органа: наприклад, розрив різко збільшеної селезінки, що виступає з підребер'я, внаслідок навіть незначного за силою удару, з подальшою смертельною внутрішньою кровотечею. Зрідка незначне ушкодження, яке здебіль-
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38

Похожие:

Р. С. Яким Безпека життєдіяльності людини iconКонспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності»
Безпека життєдіяльності. Конспект лекцій для внз І-ІІ рівнів акредитації усіх спеціальностей
Р. С. Яким Безпека життєдіяльності людини iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Безпека життєдіяльності» розробив Федишин О. О. – викладач ІІ категорії...
Р. С. Яким Безпека життєдіяльності людини iconИндивидуальная работа 7
Дотримання параметрів середовища перебування людини в необхідних для життєдіяльності межах
Р. С. Яким Безпека життєдіяльності людини iconТема Гарантії прав І свобод людини в сфері інформації
Тема Національні інтереси та національна безпека в інформаційній політиці держави
Р. С. Яким Безпека життєдіяльності людини icon1. Сутність І структура суспільного виробництва
Суспільне виробництво є вихідною І вирішальною сферою життєдіяльності людини. Це основа життя І джерело прогресивного руху людського...
Р. С. Яким Безпека життєдіяльності людини iconРобоча навчальна програма з курсу “Безпека життєдіяльності” розроблена...
Програму схвалено на засіданні науково-методичної комісії з цивільної безпеки Науково-методичної ради мон 16. 02. 2011 р., протокол...
Р. С. Яким Безпека життєдіяльності людини iconРобоча навчальна програма з курсу “Безпека життєдіяльності” розроблена...
Програму схвалено на засіданні науково-методичної комісії з цивільної безпеки Науково-методичної ради мон 16. 02. 2011 р., протокол...
Р. С. Яким Безпека життєдіяльності людини iconЗапитання до заліку з бжд
Класифікація небезпечних хімічних речовин та їхня дія на організм людини Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини та закони,...
Р. С. Яким Безпека життєдіяльності людини iconНегативна особливість уваги, яка зумовлюється послабленням сили зосередженості
Пізнавальний психічний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів І явищ при їх безпосередній дії на органи...
Р. С. Яким Безпека життєдіяльності людини iconМіністерство охорони здоров'я України Харківський державний медичний...
Тести з анатомії людини для підготовки до практичних занять та підсумкового модульного контролю
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2015
контакты
userdocs.ru
Главная страница