Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності»


НазваниеКонспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності»
страница2/35
Дата публикации29.06.2013
Размер5.76 Mb.
ТипКонспект
userdocs.ru > География > Конспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


^ 1 Ризик-орієнтований підхід
Підготовка сучасного професіонала з безпеки –наукоємна галузь високих технологій.

Забезпечення безпеки населення і територій від надзвичайних ситуацій ділиться на дві складові: ліквідацію надзвичайних ситуацій та їх попередження. До вісімдесятих років практично всі країни першочергову увагу приділяли ліквідації наслідків. Велика увага зосереджувалась на вдосконаленні засобів безпеки. Тепер завдання, пов'язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій, в основному виконані. Створено національні системи порятунку населення в умовах надзвичайних ситуацій. Однак досвід ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій свідчить, що, незважаючи на вдосконалювання технічних організаційних заходів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, зусилля в цьому напрямі з метою підвищення безпеки населення й територій стають усе менш ефективними. Економіка високорозвинених країн не в змозі збільшувати фінансування робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та компенсувати втрати від них. У зв’язку з цим у вісімдесяті роки у високорозвинених країнах було усвідомлено необхідність зміни акценту державної політики у бік рішення завдань щодо попередження надзвичайних ситуацій. Нині пріоритетного значення набуває необхідність формування політики щодо попередження надзвичайних ситуацій, спрямованої на зниження ризику та пом'якшення наслідків.

Отже, що ж робити, аби докорінно поліпшити ситуацію, підвищити рівень соціально-екологічної безпеки? По-перше, треба засвоїти досвід передових країн щодо малої ефективності нарощування технічних та організаційних заходів. Аналіз рішень багатьох вітчизняних конференцій з безпеки засвідчує, що в основному зусилля традиційно спрямовують на розроблення невідкладних заходів, створення додаткових служб, налагодження жорсткого контролю і т. ін. Заперечувати необхідність цих заходів недоцільно. Проте докорінно справу вони не поліпшать. Розвинені країни довели, що першочерговим завданням є підготовка кадрів на сучасній науковій базі. Саме тому низка університетів світу готує професіоналів з безпеки. Так, у Сполучених Штатах Америки за цим напрямом випускають спеціалістів 69 університетів. Обсяг тільки спеціальної підготовки становить 3500 навчальних годин. Франція має досконалу систему університетської освіти професіоналів з безпеки. За цією ж спеціальністю Вупертальський університет (Німеччина) щорічно випускає 1200 фахівців.

Підготовка сучасних професіоналів з безпеки – наукоємна галузь високих технологій. Основу освіти фахівця становить ризик – орієнтований підхід (РОП). Суспільне значення РОП можна порівняти із відкриттям мікроскопа, який дав можливість деталізувати макросвіт, визначити його складові. РОП висвітлює таємний світ небезпек, робить запобіжні заходи більш осмисленими, цілеспрямованими. Основні завдання РОП – створення реальних наукових основ забезпечення безпеки складних технічних систем, людей і довкілля, розроблення методів оцінки небезпеки промислових об'єктів та наукових засад концепції прийнятого ризику стосовно умов функціонування системи людина–техніка–середовище. За оцінками експертів, його впровадження дає змогу за рахунок підвищення ефективності заходів у 7–10 разів скоротити витрати на створення безпечних систем. Перехід на аналіз та керування ризиками повинний забезпечити подолання негативної тенденції зростання числа надзвичайних ситуацій техногенно-природного походження.

Уже понад двадцять років у розвинених країнах при прийнятті рішень використовуються різні методи розрахунку ризику. Передусім це стосується рішень щодо потенційно небезпечних об'єктів, зокрема атомних станцій. З деякими уточненнями підходи до питань ядерної безпеки можуть застосовуватись до потенційно небезпечних промислових установок і, в більш загальному плані, використовуватись для керування багатьма видами ризику в основних життєвих контекстах: особистому, економічному, виробничому, екологічному, фізичному (здоров'я), інформаційному, суспільному і політичному вимірах. Розвинені країни, передусім США, Німеччина, Велика Британія та інші, досвід і практику забезпечення безпеки високих технологій (ядерна енергетика, авіація) перенесли з необхідними уточненнями на всі сфери життя й діяльності суспільства. Використання оцінки ризику в процесі забезпечення безпеки було засвоєно в розвинених країнах протягом декількох десятиріч і доведено їх вигоду в різних сферах застосування. Оцінка ризику відіграє роль інструменту для надання допомоги при прийнятті рішень і тими, хто регулює охоронні заходи, і тими, хто має реалізовувати, виконувати ці рішення, а також як засіб підтримання зв’язків між ними. Методологія РОП застосовується і в стратегічному плануванні, і в повсякденній оперативній діяльності. Ризик - орієнтовані технології, якість як категорія безпеки і людський чинник становлять науковий базис соціально-екологічної безпеки суспільства, запобігання надзвичайним ситуаціям, є основними, за європейською градацією, складовими наук про безпеку. В Україні основними причинами небезпеки є техногенний і природний блоки негативних чинників, а також руйнування і переоформлення соціальних систем. Виникають нові чинники небезпеки, характерні для перехідного періоду: прогресуючий ринок наркобізнесу, недостатність реального правового захисту, криміналізована підприємницька діяльність, пропаганда засобами інформації насильства і жорстокості як норма досягнення мети тощо. В сучасних умовах застарілим, неповним є визнання техногенно-природного походження небезпек. Сьогодні постає проблема забезпечення безпеки людини в соціально-культурному і природному середовищі, проблема соціально-екологічної безпеки.

Зазначені наукові підходи лягли в основу розроблених Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту МНС України концептуальних засад підготовки професіоналів з безпеки. Вони передбачають комплекс організаційно-методичних заходів, основними серед яких є розроблення освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця, включення до класифікатора професій соціально-екологічна безпека, підготовка адекватної навчальної бази. Принциповою є підготовка професіонала з рівня молодшого спеціаліста і бакалавра. З перших кроків навчання філософія, життєва позиція майбутнього фахівця має формуватися на засадах первинності безпеки в житті й діяльності суспільства. Не допустити відчуття меншовартості стосовно професій, що продукують матеріально-економічні цінності.

Крім професіоналів з безпеки, суспільство потребує розвитку компетентності людини щодо суттєвих особливостей сучасних ситуацій і забезпечення самостійного повноцінного її життя в умовах постійної небезпеки. Це передбачає засвоєння певних алгоритмів, технологій розумової роботи (аналіз ситуації, самовизначення, розроблення і забезпечення знаннями програм дій), засвоєння засобів управління власним психічним станом, вміння свідомо діяти в умовах конфліктної комунікації. Також є необхідним здобуття реальних знань щодо забезпечення безпеки індивідуального життя, вміння подолати бар'єри при переході в сучасний інформаційний і високотехнологічний світ. У цьому плані є певні позитивні зрушення і в середній, і у вищій освіті. Суттєвим досягненням можна вважати розробку та затвердження галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра, до яких, зокрема, увійшов модуль "Забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки". Майбутні фахівці всіх спеціальностей мають отримати знання із сучасних досягнень наук з безпеки, передусім РОП, ЛЧ, якості. Питання безпеки введені в дисципліни філософія, психологія, соціологія, культурологія, логіка.

Звичайно, позитивні зрушення є. Однак це переважно ініціатива окремих фахівців чи організацій. Необхідна цілеспрямована державна політика щодо комплексного розв’язання найважливішої соціально-економічної проблеми безпеки. У країні діє Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного походження (ЄДС). Однак ефективність її недостатня, що пояснюється передусім невідповідністю статутів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, положень про їхні структурні підрозділи, посадові інструкції службовців визначеним ЄДС функціям міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. За таких умов вести контрольно-профілактичну діяльність та інспектування неможливо. Життя вимагає урядових організаційних дій для усунення цієї вади.

Нещодавно завершила роботу Всеукраїнська конференція рятувальників, яка завдяки зусиллям Міністерства з надзвичайних ситуації набула міжнародного статусу. Після низки виступів фахівців МНС, Національної академії наук, Міненерго, Мінекології, Міносвіти логічним було рішення конференції звернутися до урядових структур з пропозицією розробити національну програму забезпечення безпеки на основі ризик-орієнтованого підходу із високим юридичним статусом підзаконних правових актів. Основна ідея пропозиції полягає в розробці відповідних програм і створенні системи оперативного управління їх виконання. Одночасно, враховуючи провідну роль людини (до 80 %) у виникненні випадків та інцидентів, ввести до переліку державних наукових фундаментальних програм напрям "Людський чинник". Державна система зобов’язана регулювати всі чинники ризику. Інакше запобігання надзвичайних ситуацій зведеться до органолептичного, візуального, інтуїтивного визначення джерел небезпек з відповідною його ефективністю.

Україна має потужний, але поки що розпорошений, нереалізований науковий і освітянський потенціал, високопрофесійний склад фахівців із запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Тому система соціально-екологічної безпеки суспільства і кожної окремої особи має відповідати сучасним міжнародним стандартам.
^ 2 Поняття «людський чинник» та його роль у виникненні небезпек
Наступною (але не за значенням) фундаментальною компонентою соціально-екологічної безпеки є людський чинник (ЛЧ), на долю якого припадає більш ніж 80 відсотків аварій, катастроф, надзвичайних ситуацій. ЛЧ – це люди в середовищі, де вони живуть і працюють, це взаємодія людини з машиною, навколишнім середовищем, а також людей між собою, це функціональна складова системи людина–техніка–середовище. Найѓрунтовніше питання ЛЧ відпрацьовані в авіації та ядерній енергетиці. Результатом дії ЛЧ стала найважча у світі техногенна Чорнобильська катастрофа. Під ЛЧ мається на увазі сукупність особистих, медичних і біологічних характеристик людини, які визначають оптимальні умови експлуатації і управління технікою.

Людина являє собою найбільш гнучкий, здатний до адаптації і важливий елемент авіаційної системи, однак і найбільш уразливий з погляду можливості негативного впливу на її діяльність. Протягом багатьох років кожні три з чотирьох авіаційних пригод ставалися внаслідок помилкових дій людини. Трагедія у Львові (Скнилів), аварії під час сертифікаційних випробувань лідерів світової авіації Ан-70 і Ан-140 сталися з цієї причини. Звичайно такі події розглядаються як "помилка пілота". Помилка, яка пов’язана з діяльністю людини в системі, може бути викликана слабкістю її підготовки, недостатнім відпрацюванням процедур і керівництв. Поширена думка, що ЛЧ – занадто складне поняття і що в кожного є своя позиція щодо його значення і сфери застосування. Це не так. Ті, що мають професійний досвід викладання, дослідження і застосування теорії ЛЧ на практиці, досить добре обізнані в цьому. Усвідомлення реальності прогнозування людських можливостей і їх меж, застосування таких знань на практиці – першочергове завдання в галузі ЛЧ. Досить показово те, що коли нам потрібна юридична консультація, ми звертаємося до кваліфікованого юриста; коли муруємо будинок, запрошуємо будівельників; при необхідності медичної допомоги йдемо до лікаря. Однак при підході до проблем ЛЧ припускається інтуїтивний і, в ряді випадків, поверховий підхід, навіть якщо від результатів рішення залежить життя багатьох людей.

У цивілізованому світі підготовка фахівців з безпеки передбачає ѓрунтовне опанування показниками якості продукції (робіт, послуг) та матеріалів як критеріями безпеки для життя і здоров’я людей та довкілля. Державна стандартизація з питань безпеки, законодавство України щодо якості та відповідності, сфери й галузі використання державних та міжнародних стандартів якості ІSО 9000, ІSО 14000 та інших, єдність принципів вимірювання й контролю мають стати відправними при аудиті та ліцензуванні небезпечних видів діяльності.

^ Шкідливі і небезпечні чинники життєвого середовища
План

1 Поняття «життєве середовище»

2 Техногенні джерела небезпеки.

3 Вражаючі фактори та їх походження.

4 Поняття «шкідливий фактор» і «небезпечний фактор».

5 Аварія, види аварії.
1 Поняття «життєве середовище»
Під життєвим середовищем розуміють частину зовнішнього середовища, що оточує людину, підтримує її існування, створює умови для діяльності та суспільних відносин і безпосередньо впливає на її життя та здоров’я.
^ 2 Техногенні джерела небезпеки
Техногенні джерела небезпеки - це передусім небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів ви-промінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об'єкти, що породжують як наведені в цьому абзаці небезпеки, так і багато інших, які, можливо, інколи не зовсім правильно було б називати техногенними, але до них ми відносимо всі небезпеки, пов'язані з впливом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища. Такою небезпекою, наприклад, можна вважати і виведену людьми породу собак - бультер'єр, яка небезпечна не лише для чужих людей, а навіть для свого господаря. До техногенних небезпек слід також віднести виведені у військових лабораторіях бактерії, а також організми, створені методами генної інженерії.
Коли говорять про такі джерела небезпеки, як професійна захворюваність, професійній травматизм тощо, то мають на увазі не захворювання однієї особи, конкретний вид. Хвороби, травму чи нещасний випадок, а явище в певній галузі, регіоні, країні, яке призводить до - зменшення продуктивного потенціалу суспільства, соціальної напруженості, підвищення загальної захворюваності населення, а інколи і до соціальних конфліктів, які вже у свою чергу є носіями різного роду небезпечних та шкідливих факторів.
Слід чітко усвідомлювати, що наявність джерела небезпеки ще не означає того, що людині чи групі людей обов'язково повинна бути причинена якась шкода чи пошкодження. Існування джерела небезпеки свідчить передусім про існування або ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації, при якій буде причинена шкода. До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров'ю, смерті або іншої шкоди приводить конкретний вражаючий фактор.

^ 3 Вражаючі фактори та їх походження
Під вражаючими факторами розуміють такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків. За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути * фізичні, в тому числі * енергетичні (ударна повітряна чи водна хвиля, електромагнітне, акустичне, іонізуюче випромінювання, об'єкти, що рухаються з великою швидкістю або мають високу температуру тощо), * хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки, що негативно впливають на організм людей, фауну та флору, викликають корозію, призводять до руйнації об'єктів життєвого середовища), * біологічні (тварини, рослини, мікроорганізми), * соціальні (збуджений натовп людей) та * психофізіологічні. Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках (наприклад, в охороні праці) поділяються на шкідливі та небезпечні.

^ 4 Поняття «шкідливий фактор» і «небезпечний фактор»
Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання.
Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого сере-довища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.
Хоча поділ вражаючих факторів на небезпечні та шкідливі досить умовний, бо інколи неможливо віднести який-небудь фактор до тієї чи іншої групи, він ефективно використовується в охороні праці для організації розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань, налагодження роботи, спрямованої на розробку заходів і засобів захисту працівників, профілактику травматизму та захворюваності на виробництві.

^ 5 Аварія, види аварій
Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються, великими жертвами.
Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище зумовив розподіл їх за видами.

Види аварій:

- аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);

- аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

- пожежі та вибухи;

- аварії на транспорті та ін.

До технічних небезпек слід віднести аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах *хімічної; * нафтопереробної, *целюлозно-паперової і *харчової промисловості, *водопровідних і очисних спорудах, а також при * транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.

Вибухи та їх наслідки - пожежі, виникають на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше; ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить до виділення в повітря синильної, соляної й мурашиної-кислот, метанолу, формальдегіду та інших високотоксичних речовин.
Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану,, бутану, етилену, пропилену тощо.
В останнє десятиріччя від третини до половини всіх аварій на виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та обладнання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємствах можуть виникати також внаслідок ушкодження електропроводки та машин, які перебувають під напругою, опалювальних систем.
Певний інтерес (щодо причин виникнення) можуть становити дані офіційної статистики, які базуються на проведених у США дослідженнях 25 тисяч пожеж та вибухів:

- несправність електрообладнання - 23%;

- куріння в неналежному місці - 18%;

- перегрів внаслідок тертя в несправних вузлах машин - 10%;

- перегрів пальних матеріалів - 8%;

- контакти з пальними поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів - 7%;

- контакти з полум'ям, запалення від полум'я горілки - 7%;

- запалення від пальних часток (іскри) від установок та устаткування для спалювання - 5%;

- самозапалювання пальних матеріалів - 4%;

- запалювання матеріалів при різці та зварюванні металу - 4%.
Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю. Коли підприємство скорочує штати й бюджет аварійних служб, знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик виникнення пожеж та вибухів, а також рівень людських та матеріальних втрат.

Згідно з оцінкою Агентства з охорони навколишнього середовища США, повітря всередині виробничих приміщень забруднено у 100 разів більше ніж зовні.
Токсичні матеріали приміщень - олійні фарби і розчинники, килимовий клей, меблевий лак, із яких виділяються бензол, толуол та інші речовини.


^ Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків
План

1 Поняття і апарат аналізу небезпек.

2 Поняття «ризик» та його види.

3 Методологічні підходи оцінки ризику.

4 Управління ризиком.

5 Сутність концепції прийнятого ризику.

6 Обчислення ризику.
1 Поняття і апарат аналізу небезпек
Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням трива­лості життя, шкодою здоров'ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганізуючим впливом на суспільство або життєді­яльність окремих людей. Наслідки або ж кількісна оцінка збитків, за­подіяних небезпекою, залежать від багатьох чинників, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні, кількості та якості матеріальних (в, тому числі і природних) цінностей, що перебували там, природних ресурсів, перспективності зони тощо.

З метою уніфікації будь-які наслідки визначають як шкоду. Ко­жен окремий вид шкоди має своє кількісне вираження. Наприклад, кількість загиблих, поранених чи хворих, площа зараженої тери­торії, площа лісу, що вигоріла, вартість зруйнованих споруд тощо. Найбільш універсальний кількісний засіб визначення шкоди — це вартісний, тобто визначення шкоди у грошовому еквіваленті.

Другою, не менш важливою характеристикою небезпеки, а точніше мірою можливої небезпеки, є частота, з якою вона може проявлятись] або ризик.

Безпека є насправді відносним поняттям того, що не існує абсолютної безпеки для всіх обставин та умов. Просте запитання: «Яка безпека є достатньою?» не має простої відповіді. Вираз «безпека на 99,9%», що використовується для означення високого рівня гарантії або низького рівня ризику, особливо в рекламі, не може вважатися коректним.

Для того, щоб визначити серйозність небезпеки, існують різні кри­терії.

Категорії серйозності небезпеки, представлені у табл. 1, встановлю­ють кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків не­безпечних умов. Використання категорій серйозності небезпеки дуже корисно для визначення відносної важливості використання профілактичних заходів для забезпечення безпеки життєдіяльності, коли вона зас­тосовується для певних умов чи пошкоджень системи. Наприклад, ситуації, які належать до категорії І (катастрофічні небезпеки), потребують більшої уваги, ніж віднесені до категорії IV (незначні небезпеки).
^ Таблиця 1. Категорії серйозності небезпек

Вид

Категорія
Опис, нещасного випадку

Катастрофічна

І

^ Смерть або зруйнування системи

Критична

ІІ

Серйозна травма, стійке захворювання, суттєве пошкодження, у системі

Гранична

ІІІ

^ Незначна травма, короткочасне -захворювання, пошкодження у системі

Незначна

ІV

Менш значні, ніж у категорії III травми, захворювання, пошкодження у системі
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

Похожие:

Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Безпека життєдіяльності» розробив Федишин О. О. – викладач ІІ категорії...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconОпорний конспект з дисципліни „Організація торгівлі” Міністерство...
Опорний конспект лекцій з дисципліни „Організація торгівлі” для студентів напряму підготовки 030510 денної форми навчання / Укладач...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconРобоча навчальна програма з курсу “Безпека життєдіяльності” розроблена...
Програму схвалено на засіданні науково-методичної комісії з цивільної безпеки Науково-методичної ради мон 16. 02. 2011 р., протокол...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconРобоча навчальна програма з курсу “Безпека життєдіяльності” розроблена...
Програму схвалено на засіданні науково-методичної комісії з цивільної безпеки Науково-методичної ради мон 16. 02. 2011 р., протокол...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconКонспект лекцій з дисципліни «Управління біржовою діяльністю»
Управління біржовою діяльністю для студентів напряму – Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності / Укл.: Котова Марина Володимирівна....
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconКонспект лекцій для студентів спеціальності „Менеджмент організацій” Запоріжжя 2007
Конспект лекцій з курсу “ Інформаційні системи менеджменту” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності „Менеджмент...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconЗагальна психологія. Конспект лекцій
Книга включає в себе повний курс лекцій з загальної психології, написана доступною мовою І буде незамінним помічником для тих, хто...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconР. С. Яким Безпека життєдіяльності людини
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №1/11-6119...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconТематичний план лекцій з дисципліни

Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconКонспект лекцій. Частина перша для студентів напряму 050202 «Автоматизація...
Комп’ютерна техніка та организация обчислювальних робіт. Частина перша: Конспект лекцій для студ напряму 050202 «Автоматизація І...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница