Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності»


НазваниеКонспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності»
страница22/35
Дата публикации29.06.2013
Размер5.76 Mb.
ТипКонспект
userdocs.ru > География > Конспект
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   35

^ 4 Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха
Стихійні дії сил природи, поки що не завжди підвладні людині, наносять економіці держави та населенню значні збитки. Стихійні лиха виникають несподівано і можуть руйнувати будинки та споруди, нищити матеріальні цінності, порушувати процеси виробництва, призводити до загибелі людей і тварин.
За характером своєї дії на об'єкти окремі явища природи можна прирівняти до дії деяких вражаючих факторів сучасних видів зброї. Для прикладу, для ліквідації наслідків стихійного лиха залучаються формування загального призначення, формування служб ЦО, а також військові частини ЦО та інших силових структур України.
Основне завдання формувань при ліквідації наслідків стихійного лиха — рятування людей і матеріальних цінностей. Характер та порядок дій формувань при виконанні цього завдання залежить від виду стихійного лиха, обстановки, що склалася, кількості та підготовленості задіяних сил ЦО, пори року та доби, погодних умов та інших факторів.
Успіх дій формувань в значній мірі залежить від своєчасної організації та проведення розвідка і від урахування конкретних умов обстановки, що склалася.

В районі стихійного лиха розвідка визначає: межі району лиха та напрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким загрожує небезпека, місця нагромадження людей, шляхи введення сил та техніки, стан і характер руйнувань будинків та споруд, стан людей у пошкоджених будівлях, характер і місця аварій на комунально-енергетичних мережах, обсяг робіт щодо їх локалізації і ліквідації.
До складу розвідувальних формувань бажано залучати людей, які знають дану місцевість, розташування об'єкта, комунальних мереж і специфіку виробництва. Якщо виробництво потенційно небезпечне то у склад розвідки залучають спеціалістів-хіміків, дозиметристів та медичних працівників.

У зв'язку з раптовим виникненням стихійних лих та аварій оповіщення особового складу формувань ЦО, їх збір, укомплектування, оснащення, створення угрупування сил проводяться у найкоротші терміни.
В першу зміну сил ЦО залучаються, як правило, формування того об'єкта, де сталося лихо (аварія) з метою попередити (запобігти) виникнення катастрофічних наслідків, відвернути або значно зменшити людські і матеріальні втрати (збитки). Командири формувань постійно інформуються про зміну обстановки в районі робіт щоби вчасно вносити уточнення або ставити нові завдання підлеглим.
Для ліквідації наслідків землетрусів залучаються формування, оснащені інженерною технікою (бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами, бензорізами) та іншою потужною технікою і інструментом.
При проведенні РІНР у районі землетрусу в першу чергу:
витягують людей із-під завалів, із зруйнованих та палаючих будинків і надають їм першу медичну допомогу; влаштовують проїзди (переходи) у завалах; локалізують та усувають аварії на інженерних мережах, які загрожують життю людей або перешкоджають проведенню рятувальних робіт; валять або зміцнюють конструкції будинків і споруд, що загрожують обвалом; обладнують пункти збору потерпілих та медичні пункти; організовують водопостачання.
Послідовність та терміни виконання робіт встановлює начальник ЦО об'єкта, який опинився у районі землетрусу.

Під час повені для проведення рятувальних робіт залучаються рятувальні формування, а також відомчі спеціалізовані підрозділи, оснащені плавзасобами, санітарні дружини і пости, гідрометеорологічні пости та інші формування ЦО. Рятувальні роботи при повені спрямовані на пошук людей на затопленій місцевості та евакуація їх у безпечні райони.
Невеликим групам людей, що знаходяться у воді, скидають рятувальні круги, дошки, жердини і інші плаваючі предмети, враховуючи течію води, напрямок вітру, витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечні райони. Для вивезення великих груп людей використовують баржі, теплоходи, катери, вибирають та позначають місця посадки або обладнують причали.

Людям, які знаходяться на крижині, подають мотузку, дошки, драбину, жердину і витягують у безпечне місце. Наближатися до людей, що знаходяться в ополонці, необхідно повзком з розкинутими ногами і руками та опираючись на дошки або драбину. Із напівзатоплених будинків, дерев чи інших місцевих предметів людей рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних робіт, але оснащених необхідним устаткуванням та пристроями.
Перша медична допомога надається сандружинницями безпосередньо в зоні затоплення, а перша лікарська допомога після доставки на причал.
Особовий склад формувань, що залучається для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт повинен знати і дотримуватися правил поведінки на воді, знати прийоми рятування людей і уміти користуватися рятувальним інвентарем. Забороняється користуватися несправним інвентарем, перевантажувати плавзасоби, проводити підривні роботи поблизу підводних комунікацій, промислових та інших об'єктів без попереднього узгодження з відповідними організаціями.

При зсувах організовується і здійснюється термінове оповіщення населення і об'єктів, евакуюють населення і матеріальні цінності, приводять у готовність формування. В район зсуву висилається розвідка та оперативна група на чолі із ведучим спеціалістом по зсувах.
На підставі даних розвідки і особистого спостереження начальник оперативної групи уточняє завдання формуванням. В першу чергу проводять розшук уражених людей і витягують їх із-під завалів і зруйнованих будинків, надають першу медичну допомогу. Влаштовуються проїзди в завалах, локалізують та гасять пожежі, ліквідовують наслідки зсуву. Після чого відновлюються дороги, дорожні споруди, комунально-енергетичні мережі.
При ліквідації зсувів особовий склад формування та населення повинні суворо дотримуватись мір перестороги. Небезпечні ділянки огороджуються спеціальними знаками, а в нинішній час — знаками, що світяться.
Для боротьби зі сніговими заметами та обледенінням залучаються як формування ЦО так і працездатне населення даного адміністративного поділу (населеного пункту), а при необхідності і сусідніх районів (населених пунктів). Снігоочисні роботи проводяться на основних транспортних магістралях, відновлюється робота життєзабезпечуючих об'єктів енерго,- тепло- та водопостачання.
При обледенінні найбільш уразливі і руйнуються лінії електропередач і зв'язку, контактні мережі електротранспорту. Боротьба з обледенінням здійснюється трьома способами - механічним, тепловим та за допомогою антиобліднювачів. Механічний спосіб передбачає збивання льоду та снігу із дротів жердинами, мотузками, перекинутими через проводи, за допомогою автодрезин. При тепловому способі використовують перемінний та постійний струми.
На дорогах лід сколюють або посипають піском та шлаком, особливо на поворотах та на ділянках з обмеженою видимістю. При ліквідації снігових заметів, обледеніння та їх наслідків влаштовують місця для обігріву і відпочинку особового складу формувань та населення, яке залучається.
При буревіях, ураганах, смерчах проводяться попереджувальні (запобіжні), рятувальні та інші невідкладні роботи. В районах, де часто виникають урагани, будинки та споруди будуються із найбільш стійких матеріалів, ставлять міцні опори ліній електрозв'язку, а для укриття людей — заглиблені захисні споруди. Про загрозу виникнення урагану оповіщається населення, адміністрація об'єктів та формування. До появи ураганного вітру здійснюються різноманітні інженерно-технічні заходи стосовно посилення конструкцій будівель та споруд, зміцнення та закріплення техніки, дахів будинків, зачиняються вікна та двері, перекриваються комунально-енергетичні мережі, забезпечується укриття людей у захисних спорудах (пристосованих приміщеннях). Після урагану особовий склад формувань і працездатне населення проводять рятувальні та інші невідкладні роботи щодо надання допомоги потерпілим і відновлення життєдіяльності в районах лиха.

Боротьба з пожежами (лісові та торф'яні). Щоб ліквідувати пожежу потрібно її зупинити, локалізувати, погасити і патрулювати. Основні способи гасіння лісових пожеж: захльостування або закидання кромки пожежі землею; влаштування огороджувальних та мінералізованих смуг та канав; гасіння пожежі водою або розчинами вогнегасячих хімікатів; відпал (пуск зустрічного вогню). Основним способом гасіння підземної торф'яної пожежі є окопування палаючої
території канавами (ровами). Ширина рову становить 0,7—1 метр, а глибина —до мінерального ґрунту або ґрунтових вод. Окопують пожежу насамперед з боку підприємства або населеного пункту, в яких існує потенційна небезпека загорання від палаючого торфу. Палаючий торф заливається водою у вигляді потужного струменя (під сильним тиском).
Успіх боротьби з лісовими та торф'яними пожежами залежить від своєчасного виявлення та негайного прийняття заходів щодо його обмеження і ліквідації. На підставі даних розвідки начальник ЦО об'єкта оцінює пожежну обстановку і ставить завдання перед формуванням на її ліквідацію. Командир формування отримавши завдання організовує висування свого підрозділу в район пожежі. З метою уточнення обстановки на маршруті та в районі пожежі він висилає розвідку із завданням: визначити характер та межі пожежі; визначити напрямок розповсюдження вогню та можливі місця улаштування загороджуючих сил;
наявність і стан вододжерел, як до них під'їхати; шляхи виведення та способи рятування людей, які потрапили у зону пожежі.
Прибувши на місце пожежі, командир формування на підставі отриманого завдання даних розвідки та особистого спостереження визначає: прийоми, способи і порядок дій при гасінні пожежі;
ставить завдання кожному відділенню.

При постановці завдання командир вказує:
напрямок розповсюдження пожеж; прийоми, способи і порядок дій при гасінні пожежі; район відпочинку; пункт харчування; заходи безпеки.

Всі формування, задіяні для гасіння пожежі взаємодіють із протипожежними (лісопожежними) формуваннями. їх головне завдання — рятування людей, надання їм медичної допомоги, евакуація із зони можливого розповсюдження пожежі людей і матеріальних цінностей. В першу чергу розшукують людей, які опинилися в районі пожежі, в палаючому будинку чи споруді. З метою безпеки розшук ведуть парами: один веде пошук, другий, за допомогою мотузки — страхує, знаходячись у менш небезпечному місці. В зонах задимлення, загазованості роботи ведуться в засобах захисту.
Заходи безпеки при роботі з пожежами: знання заходів безпеки, дотримання їх та правил поведінки; робота в засобах захисту, уміння користуватися ними; взаємне страхування, знання і чіткі дії за встановленими сигналами; техніка використовується справна та групами (не менше двох машин); особлива пересторога при гасінні підземних пожеж, щоби не впасти в яму; забороняється без дозволу командира покидати робоче місце, улаштовувати відпочинок в зоні пожежі; переходити лінію вогню слід проти вітру, рухатись краще по річці, дорогах; в приміщенні необхідно пересуватись накрившись з головою мокрим рядном або верхнім одягом; не торкатись обірваних дротів, не вияснивши чи вони під напругою.
^ 5 Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
Всебічне забезпечення дій формувань — одна із вирішальних умові успішного проведення РІНР. Організація і проведення цієї роботи покладається на начальника ЦО, начальників служб і командирів формувань. Забезпечення дій формувань при проведенні РІНР включає: розвідку, радіаційний і хімічний захист, матеріальне, технічне та медичне забезпечення.

Безперебійне забезпечення формувань проводиться з метою отримання даних обстановки, зниження дії вражаючих факторів надзвичайних ситуацій та створення сприятливих умов для проведення РІНР.
Розвідка — основний вид забезпечення дій формувань. Вона організовується та ведеться з метою своєчасного добування даних про обстановку для прийняття рішення і успішного проведення РІНР в осередках ураження, в районах стихійного лиха, аварій та катастроф. Розвідка ведеться безперервно всіма формуваннями.
Організація розвідки — важливий обов'язок начальника ЦО об'єкта і командирів формувань. Командир формування (начальник штабу) ставить завдання розвідці, виділяє необхідні для цього сили і засоби і вказує, де зосередити основні зусилля.

Якщо сталася аварія на радіаційно, хімічно небезпечних об'єктах, на транспорті з викидом (виливом) радіоактивних отруйних речовин, значними руйнуваннями або після застосування противником зброї масового знищення, розвідка визначає:
характер руйнувань; вид зараження; рівень радіації, тип і концентрацію отруйних речовин, а також види бактеріологічних засобів; стан доріг (маршрутів) та дорожніх споруд; район, місце, час та вид застосованої зброї в разі нападу противника. Крім цього розвідка визначає: обхідні шляхи зон зараження та перепон; місця знаходження найбільшого числа уражених; розшукує завалені захисні споруди і визначає стан людей, що в них знаходяться; встановлює місця пошкоджень на комунально-енергетичних мережах; веде безперервне спостереження за зміною обстановки в місцях (районах) дій сил ЦО.
Розвідка ведеться за маршрутом руху сил. При необхідності виявлення або уточнення обстановки в стороні від маршруту або відшукати обходи перепон, І висилаються дозорні (чатові). Встановлюється наявність та ступінь зараження маршруту, визначається характер руйнування дороги, мостів і інших споруд. Встановлюються місця і характер пожеж, напрямок їх розповсюдження. При виявленні зараження зону позначають спеціальними знаками.
В осередку ураження розвідка визначає рівні радіації, наявність отруйний речовин, місця, де роботи виконуються тільки в захисному одязі. Відшукують захисні споруди, визначають стан людей, що в них знаходяться і можливі способи надання їм допомоги. Виявляють характер і ступінь руйнувань будинків та споруд завалів вулиць і умови використання інженерної техніки.
Встановлюють шляхи під'їзду до ділянок (об'єктів) робіт, місця та характері пошкоджень на комунально-енергетичних мережах, технологічних лініях, а також можливість їх відновлення для проведення РІНР. Здійснюють постійний контроль за зміною радіаційної та хімічної обстановки. Про результати розвідки командири розвідувальних формувань доповідають начальникам, які вислали розвідку, по радіо, через посильних та особисто.
Забезпечення радіаційно-хімічного захисту організовується та проводиться з метою не допустити ураження формувань і забезпечити виконання поставлених завдань. Основними заходами радіаційно-хімічного захисту є: організація розвідки; чіткі дії за сигналами оповіщення; максимальне використання захисних властивостей місцевості, інженерне обладнання району розташування формувань;
здійснення постійного контролю за зараженістю повітря та місцевості;
забезпечення безпеки формувань при діях в зонах завалів, руйнувань, пожеж, зараження, затоплення; ведення профілактичних заходів (застосування радіо проекторів, антидотів забезпечення засобами індивідуального захисту;
проведення санітарної обробки особового складу формувань та спеціальної обробки майна, техніки, приміщень, території та ін.
Начальник ЦО об'єкта організовує та керує проведенням заходів щодо захисту формувань, а командири формувань забезпечують їх виконання. На це спрямовано ряд узгоджених заходів: організовують безперервну розвідку, чіткі дії за сигналами оповіщення здійснюють інженерне улаштування районів розташування формувань враховуючи захисні властивості місцевості;
здійснюють постійний контроль за зараженістю повітря та місцевості,
безпекою формувань при діях у зонах формувань, завалів, пожеж, зараження,
затоплення, проведенням профілактичних заходів. Важливе значення в системі захисних заходів відведено санітарній обробці особового складу формувань, знезараженню техніки та майна, а також забезпеченню формувань засобами захисту.
Начальник ІДО об'єкта організовує та керує проведенням заходів радіаційного і хімічного захисту, а командири формувань забезпечують виконання усіх заходів.
Командир формування при організації захисту вказує:
як організувати і вести розвідку; сигнали оповіщення; обсяг та терміни інженерного улаштування районів розташування; порядок проведення контролю на зараженість; міри безпеки, обсяг робіт, сили та засоби, що необхідні для ліквідації наслідків НС; де і коли проводити спеціальну обробку.
Матеріальне забезпечення передбачає організацію і здійснення своєчасного та в повному обсязі постачання формувань технікою, засобами захисту, зв'язку, приладами радіаційної і хімічної розвідки та іншими засобами, необхідними для проведення РІНР і вирішення завдань ЦО. Для матеріального забезпечення формувань залучаються державні та кооперативні органи торгівлі та харчування, матеріально-технічного постачання та збуту, об'єкти з наявними запасами матеріальних засобів, а також формування служб торгівлі та харчування і матеріально-технічного постачання. Повну відповідальність за матеріальне забезпечення несе командир формування. Технічне забезпечення організовується для підтримування у справному стані і в постійній готовності до використання усіх видів автотранспортної, інженерної та іншої техніки. Завдання технічного забезпечення: організація евакуації та поточного ремонту техніки, постачання формувань запасними частинами і ремонтними матеріалами та технічне обслуговування машин.
Технічне забезпечення організовує командир формування. У своєму розпорядженні він вказує: терміни готовності техніки до виконання завдань; залучені сили та засоби для ремонту та евакуації техніки; порядок поповнення запасними частинами і ремонтними матеріалами; місця розгортання збірних пунктів пошкоджених машин; порядок управління та зв'язку.
Медичне забезпечення організовується та здійснюється для збереження здоров'я і працездатності особового складу формувань, своєчасного надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуація, лікування та найшвидше повернення до лав діючих, а також для попередження виникнення інфекційних захворювань серед особового складу формувань. Медичне забезпечення передбачає: лікувально-профілактичні; санітарно-гігієнічні; протиепідемічні і лікувально-евакуаційні заходи. Ці заходи проводяться медичною службою. Цивільної оборони об'єкта на усіх етапах дій формувань.
Медичний пункт при проведенні РІНР розгортається безпосередньо на ділянці (об'єкті) робіт формування, на місці, яке зручне для перенесення ураженого особового складу на транспорт і забезпечує його захист в умовах надзвичайних ситуацій.
Заходи безпеки при проведенні РІНР Руйнування і пожежі на об'єктах, пошкодження мереж комунально-енергетичного господарства, можливі зараження СДОР викличуть необхідність у особового складу формування суворо дотримуватися заходів безпеки та правил поведінки в зонах зараження.
Перед початком робіт в осередках ураження та зонах руйнувань необхідно уважно оглянути зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, встановити небезпечні та пошкоджені місця. Заборонено без необхідності заходити у зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, які загрожують обвалом. Заходити в такі будинки ' необхідно тільки з найменш небезпечного боку, при цьому уважно прислуховуючись до характерних потріскувань та шурхоту, які вказують на можливість обрушення пошкоджених конструкцій. Конструкції будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити.
При виконанні робіт на висоті необхідно користуватися страхуючими засобами, місця (ділянки) огороджуються і позначаються спеціальними знаками. Організовується надійна страховка рятувальників, які рятують людей у зруйнованих чи пошкоджених будинках (спорудах) і в завалах. Не дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам (бійцям).
Для роботи на електромережах призначають підготовлених для цього людей. Всі роботи здійснюються після вимкнення електроенергії. Забороняється торкатися електричних дротів та з'єднаних з ними металічних конструкцій.
При роботі на водопровідних, каналізаційних та газових мережах особовий склад ЦО повинен бути забезпечений ізолюючими протигазами. Наявність газу визначають газоаналізаторами, або іншими спеціальними приладами. Дозволяється працювати у фільтруючих протигазах з додатковими патронами (або спеціальними фільтруючими коробками) і користуватися інструментом із кольорового металу або омідненим. Забороняється курити, користуватися сірниками та інструментом, який при роботі з ним іскрить, поблизу загазованих ділянок.
Слід суворо дотримуватися заходів пожежної безпеки. Не можна гасити палаючі метали (магній, натрій) чи електропристрої, що знаходяться під напругою, резервуари з бензином, гасом, матеріали, які зберігаються разом з негашеним вапном та карбідом кальцію, водою, а використовувати тільки вогнегасники.
При проведенні РІНР вночі організовують освітлення ділянки робіт та під'їзних шляхів, умовними освітлювальними знаками позначаються небезпечні місця для руху транспорту, переходи, котловани та інше.
Встановлюються відповідні режими радіоактивного захисту, які передбачають максимально допустиму тривалість перебування в зоні радіоактивного зараження (на ділянках робіт), термін перебування у захисних спорудах, а також тривалість проїзду з району розташування формувань в осередок ураження і назад.
Суворе дотримання всього комплексу заходів з забезпечення безпеки особового складу НФ ЦО при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт дозволить зберегти їх працездатність, обмежити втрату людей та своєчасно виконати поставлені їм завдання.

1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   35

Похожие:

Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Безпека життєдіяльності» розробив Федишин О. О. – викладач ІІ категорії...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconОпорний конспект з дисципліни „Організація торгівлі” Міністерство...
Опорний конспект лекцій з дисципліни „Організація торгівлі” для студентів напряму підготовки 030510 денної форми навчання / Укладач...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconРобоча навчальна програма з курсу “Безпека життєдіяльності” розроблена...
Програму схвалено на засіданні науково-методичної комісії з цивільної безпеки Науково-методичної ради мон 16. 02. 2011 р., протокол...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconРобоча навчальна програма з курсу “Безпека життєдіяльності” розроблена...
Програму схвалено на засіданні науково-методичної комісії з цивільної безпеки Науково-методичної ради мон 16. 02. 2011 р., протокол...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconКонспект лекцій з дисципліни «Управління біржовою діяльністю»
Управління біржовою діяльністю для студентів напряму – Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності / Укл.: Котова Марина Володимирівна....
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconКонспект лекцій для студентів спеціальності „Менеджмент організацій” Запоріжжя 2007
Конспект лекцій з курсу “ Інформаційні системи менеджменту” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності „Менеджмент...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconЗагальна психологія. Конспект лекцій
Книга включає в себе повний курс лекцій з загальної психології, написана доступною мовою І буде незамінним помічником для тих, хто...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconР. С. Яким Безпека життєдіяльності людини
Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №1/11-6119...
Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconТематичний план лекцій з дисципліни

Конспект лекцій з дисципліни «безпека життєдіяльності» iconКонспект лекцій. Частина перша для студентів напряму 050202 «Автоматизація...
Комп’ютерна техніка та организация обчислювальних робіт. Частина перша: Конспект лекцій для студ напряму 050202 «Автоматизація І...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница