Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси




Скачать 159.9 Kb.
НазваниеЕкономічні потреби суспільства. Економічні інтереси
Дата публикации21.07.2013
Размер159.9 Kb.
ТипДокументы
userdocs.ru > География > Документы
Глава 2. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ СУСПІЛЬСТВА.

ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ

У політичній економії немає, можливо,

жодного предмета, пояснення якого було

б таким важливим, як потреби. Як би ви

не обмежували їх коло, вони все-таки за

лишатимуться в її межах і притому в

тих межах, до яких, як до центру,

тяжітимуть усі висновки науки.

Володимир Вернадський

2.1. Сутність та структура економічних потреб

суспільства

Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб'єктів є однією з фундаментальних категорій економічної науки.

Потреба — це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини. колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.

Потреби відображають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями. У найзагальнішому вигляді визначають:

— фізіологічні потреби, зумовлені існуванням і розвитком людини як біологічної істоти (їжа, одяг, житло тощо);

— соціальні потреби, зумовлені соціальною (суспільною) природою людини (спілкування, суспільне визнання, самореалізація тощо);

— духовні потреби, зумовлені розвитком людини як особистості (творчість, самовдосконалення, самовираження тощо). Зазначена класифікація є умовною, оскільки фізіологічні, соціальні та духовні потреби переплітаються і взаємодіють між собою, утворюючи цілісну систему. За критерієм нагальності потреб та ієрархічності взаємозв'язків між ними вирізняються моделі Ф. Герцберга, А. Маслоу, К. Альдерфера. Незважаючи на певні відмінності, всі три моделі виокремлюють потреби нижчого порядку (первинні) та вищого порядку (вторинні). Згідно з цим підходом вищі запити людини не виступають на перший план доти, доки не будуть задоволені найнагальніші. Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, які стають рушійною силою свідомої діяльності.

Так, "піраміда потреб" А. Маслоу ілюструє стійку ієрархію переваг, відповідно до якої кожна наступна група потреб виявляється та задовольняється після задоволення потреб попереднього рівня (рис. 2.1).

"Людина — це піраміда потреб з біологічними в основі і духовними на вершині, — писав А. Маслоу. — Причетність до вищих, духовних цінностей дивним чином возвеличує і тіло, і всі його потреби. Якщо спрямувати людину до усвідомлення всіх своїх потреб, до актуалізації їх... то дуже скоро ми зможемо спостерігати розквіт цивілізації нового типу. Людина стане більш відповідальною за свою долю, буде керуватися цінностями розуму, перестане бути байдужою до оточуючого її світу... що означатиме наближення до суспільства, побудованого на духовних цінностях".

Водночас критики "ієрархічної" класифікації потреб звертають увагу на такі риси:

— зазначений підхід не враховує індивідуальні інтереси та потреби людей;

— концепція послідовного задоволення потреб не знаходить підтвердження на практиці;

— автори не визначають той мінімальний рівень потреб, який можна вважати достатнім для переходу до задоволення потреб наступного, вищого рівня.

Потреби задовольняються у процесі споживання. Засоби задоволення людських потреб називаються благами.

Благо — будь-яка корисність (предмет,явище, процес), яка задовольняє людську потребу.

Творчість, самореалізація, саморозвиток Статус, визнання, повага Спілкування, прив'язаність, турбота, увага стабільність, гарантії зайнятості їжа, житло, одяг, відтворення

Розрізняють такі блага:

— неуречевлені (сонячне світло, здоров'я, спілкування, знання) й уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло тощо);

— неекономічні (дарові, необмежені, надані природою без зусиль людини; їхні обсяги перевищують наявні людські потреби) та економічні (обмежені, такі, що є результатом чи об'єктом економічної діяльності; їхні обсяги обмежені порівняно з існуючими потребами).

Економічні потреби — це потреби в економічних благах. Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економічних відносин.

Важливо зазначити, що економічні потреби утворюють структурну підсистему всього комплексу потреб суспільства. Відтак рівень їхнього розвитку та ступінь задоволення залежить від рівня розвитку інших підсистем, у т. ч. культурних, духовних, моральних потреб суспільства. Носіями економічних благ є найрізноманітніші товари та послуги. В їх сукупності розрізняють:

— споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ);

— матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);

— теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічними суб'єктами) і майбутні блага (товари та послуги, якими економічні суб'єкти зможуть скористатися в майбутньому) тощо.

Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації за такими критеріями:

І. За характером виникнення:

— первинні (базові), пов'язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо; Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси

— вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.

II. За засобами задоволеннях

— матеріальні (потреби в матеріальних благах);

— нематеріальні (духовні потреби).

III. За нагальністю задоволення:

— першочергові (предмети першої необхідності);

— другорядні (предмети розкошу).

IV. За можливостями задоволення:

— насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість повного задоволення);

— ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).

V. За участю у відтворювальному процесі:

— виробничі (потреби у засобах виробництва);

— невиробничі (потреби у споживчих благах).

VI. За суб'єктами вияву:

— особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда);

— колективні, групові (потреби групи людей, колективу);

— суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).

VII. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:

— абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);

— дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);

— платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);

— фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).

Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура потреб, їхній обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються: модифікуються, ускладнюються, вдосконалюються у процесі історичного розвитку людської цивілізації.

Як зазначав відомий український дослідник М.Х. Бунге (1823—1895), "Потреби становлять вихідний пункт політекономічних досліджень. Як належність природи людини, як умова її розвитку, потреби виникають із властивості нашого фізичного організму і притаманних останньому духовних засад. У міру задоволення повсякденних нужд прокидаються в людині потреби розумові, моральні та естетичні, які у свою чергу стають такими самими нагальними, як і потреби фізичної природи... Таким чином з'являється могутній господарський двигун, але двигун далеко не єдиний, оскільки людина призначена для того, щоб жити в суспільстві, а в суспільстві не лише потреби людей є більшою чи меншою мірою однорідними, але і задоволення багатьох із них стає можливим лише за умов спільної, сумісної діяльності. Іншими словами, поряд з потребами приватними з'являються суспільні, поряд з особистими цілями — цілі суспільні: турбота як про матеріальне і духовне існування, так і про розвиток усього союзу"

^ 2.2. Економічний закон зростання потреб

Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінливий характер. На думку видатного українського дослідника М.Х. Бунге, "в ученні про потреби можна назвати найбільш правдоподібними такі три положення:

1) розвиток як окремих осіб, так і цілих суспільств, без розвитку потреб не можливий;

2) розвиток індивіда залежить від гармонійного розвитку притаманних йому потреб; 3) розвиток суспільства передбачає відповідність між потребами приватних осіб, з яких складається суспільний союз"

Безперервний економічний і духовний прогрес суспільства неминуче зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб. Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладненням їхньої структури. Прагнення задовольнити зростаючі потреби є спонукальним мотивом удосконалення господарської діяльності, нарощування виробництва господарських благ та поліпшення їхніх якісних характеристик. Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості виробництва і не збігається з рівнем фактичного споживання. У цьому виявляється авангардна роль потреб, що відобразилася в економічному законі зростання потреб.

Всезагальний економічний закон зростання потреб відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки МІЖ виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення. Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб. Таким чином, потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості. Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Вирішальний вплив людської діяльності і виробництва на формування потреб підкреслював відомий англійський економіст А. Маршалл. "Кожний новий крок вперед, — зазначав дослідник, — слід вважати результатом того, що розвиток нових видів діяльності породжує нові потреби, а не того, що нові потреби викликають нові види діяльності"

Складний механізм взаємодії потреб і виробництва забезпечує безперервність суспільного відтворення (рис. 2.2). Особливості вияву економічного закону зростання потреб за сучасних умов пов'язані з гуманізацією соціально-економічного розвитку як визначальною ознакою формування постіндустріального суспільства. Удосконалення структури потреб відображаєпроцес розвитку людської особистості та сприяє переходу:

— від домінування матеріальних до пріоритетного розвитку духовних потреб, пов'язаних із творчістю, пізнанням, самовдосконаленням;

— від масового виробництва та споживання до індивідуалізації потреб та засобів їхнього задоволення;

Водночас державні та муніципальні службовці, покликані здійснювати заходи щодо практичної реалізації зазначених інтересів, є носіями особистих потреб, які не завжди збігаються із суспільними. Зазначена суперечність породжує корупцію — негативне соціальне явище, пов'язане зі зловживанням державною владою, корисливим використанням службовцями офіційних повноважень, авторитету та можливостей їх реалізації для отримання особистих вигод в індивідуальних чи вузькогрупових корпоративних інтересах.

Основні форми корупції: хабарництво, зловживання посадовим становищем, перевищення владних або посадових повноважень, розкрадання державного або колективного майна,нецільове використання бюджетних коштів тощо. Згідно з Міжнародною конвенцією проти корупції, прийнятою 29 березня 1996 р., корупція — це спроба отримати прямо чи опосередковано урядовим чиновником чи особою, яка виконує публічні функції, будь-який предмет, що має грошову вартість або іншу користь (подарунок, послання, обіцянка, перевага) в обмін на будь-яку дію чи бездіяльність під час виконання службових обов'язків; пропозиція або надання прямо чи опосередковано такої користі; будь-які дії чи бездіяльність під час виконання урядовими чиновниками або особами, які виконують публічні функції, своїх обов'язків з метою отримання незаконного доходу для себе або третьої сторони; шахрайське використання або приховування майна, отриманого внаслідок зазначених дій.

Практика засвідчує, що основними інструментами подолання корупції є:

— контроль за дотриманням законності та забезпечення прозорості діяльності органів державної влади;

— чітка специфікація прав власності;

— конкурсне розміщення державних і муніципальних замовлень, надання прав на оренду нерухомості тощо;

— гласність у питаннях надходження та використання бюджетних коштів;

— впровадження принципу "єдиного вікна", за якого всі необхідні документи для реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності розглядає уповноважений орган управління.

Система взаємопов'язаних і взаємодіючих інтересів суспільства завжди суперечлива. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.

Шляхи поєднання економічних інтересів:

— субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим;

— координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб'єктів.

Проблема співвідношення та пріоритетності інтересів економічних суб'єктів залишається до цього часу дискусійною. Механізм їхнього узгодження визначається сутністю економічної системи. Командно-адміністративна економіка характеризується жорсткою субординацією економічних інтересів (рис. 2.5) на основі пріоритетності та абсолютизації державного інтересу, який ототожнюється із суспільним і протиставляється колективним та особистим інтересам. При цьому субординація і підпорядкування інтересів забезпечується централізованим директивним плануванням та ідеологічною пропагандою.

У міру розвитку суспільства та ускладнення економічних інтересів жорстке адміністрування і відсутність оберненого зв'язку починають суперечити принципам функціонування складних систем, що самоорганізуються. Ігнорування ролі та значення особистого інтересу як потужного чинника соціально-економічного прогресу, підпорядкування його державному в умовах командно-адміністративної економіки спричиняє неузгодженість системи економічних інтересів, у тому числі:

— спотворення мотиваційної поведінки економічних суб'єктів;

— пригнічення стимулюючої ролі потреб;

— послаблення відповідальності та стимулів до високоефективної праці;

— втрату трудових цінностей і соціальних установок населення;

— розвиток психології утриманства й економічної залежності від держави.

На відміну від командно-адміністративної системи у ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача. Практика успішного розвитку передових західних країн засвідчує, що не субординація, а координація інтересів є найефективнішим засобом їхнього узгодження та реалізації.

За умов економічної свободи та конкуренції суб'єктів господарювання створюються передумови для формування цілісної, органічної системи взаємопов'язаних і взаємообумовлених економічних інтересів. їх суперечлива взаємодія заснована на принципах зворотного зв'язку та самоорганізації, має творчий характер і сприяє прогресивному розвитку суспільства створює передумови для координації та гармонійного розвитку системи економічних інтересів громадянського суспільства. Водночас корпоратизація економічного життя породжує проблему узгодження економічних інтересів власників, менеджерів та найманих робітників з метою недопущення їхньої опортуністичної поведінки. Важливу роль в узгодженні індивідуальних та корпоративних інтересів у сучасних змішаних економіках відіграє держава. Відстоювання та сприяння реалізації інтересів окремих груп у сучасному суспільстві набуло форми лобізму.

Лобізм — вплив на законодавців і чиновників, спрямований на підтримку окремих підприємств, галузей, соціальних груп, верств, шляхом особистої зацікавленості посадовців.

На думку відомого західного дослідника М. Олсона, лобістська діяльність є свого роду колективним благом> яке потребує певного рівня організованості групи. При цьому менші за чисельністю та краще організовані групи часто виявляються ефективнішими у відстоюванні власних інтересів. Яскравим прикладом такої діяльності є надання податкових пільг окремим фірмам або галузям, наслідком чого є зростання податкового тиску на інші групи підприємців, на суспільство в цілому.

Як зазначає М. Олсон, "Організовані та активні інтереси малих груп схильні перемагати неорганізовані і незахищені інтереси великих груп. Часто порівняно мала група або галузь домагається митного тарифу або податкових знижок за рахунок мільйонів споживачів або платників податків, незважаючи на нібито домінуюче правило більшості"

^ 2.3. Мотиви та стимули ефективного господарювання

Як зазначав великий німецький мислитель Г. Гегель, найближчий розгляд історії переконує в тому, що дії людей випливають з їхніх потреб, пристрастей, інтересів, які відіграють головну роль.

Забезпечення високої мотивації господарської діяльності є однією з найважливіших економічних проблем. В історії економічної думки сформувались різні підходи до її вирішення

Проблема мотивації господарської діяльності має релігійно-етичний характер і зумовлена тим, що людина, на відміну від тварини, повинна працювати, забезпечуючи своє існування та розвиваючи свої фізичні й духовні здібності шляхом подолання бездіяльності

Проблема мотивації найманих робітників пов'язана з проблемою тієї частки суспільного продукту, яку вони отримують у формі заробітної плати. Оскільки людина лінива за своєю природою, то перевищення заробітною платою фізіологічного мінімуму неминуче викликає зниження трудової активності найманих робітників (теорія мінімальної заробітної плати)

Цілісна концепція мотиваційного механізму ринкового господарства ґрунтується на моделі "економічної людини" (пріоритетності особистого інтересу як могутнього стимулу прогресивного розвитку суспільства) та концепції "невидимої руки ринку" (механізму стихійної координації економічної поведінки і узгодження економічних інтересів суб'єктів господарювання за умов ринкової конкуренції та взаємодії попиту і пропозиції)

Економічне присилування має біологічну основу і є головним мотивом господарської діяльності індивідів. Наймані робітники приречені на мінымальну заробітну плату не внаслідок їх лінощів чи несправедливого суспільного устрою, а в результаті дії закону народонаселення

У процесі становлення капіталістичного способу господарювання, пов'язаного з епохою початкового нагромадження капіталу, важливу роль відіграє позаекономічне приневолення та присилування. Подальший розвиток капіталізму, пов'язаний з гонитвою за додатковою вартістю, заснований на економічному присилуванні, проявом якого є відсутність у робітників гарантій зайнятості. Формування мотиваційного механізму майбутнього комуністичного суспільства пов'язане з позаекономічним примусом (трудовими повинностями) та альтруїзмом (зміною психології людей)

Спонукальні мотиви господарської поведінки людини є предметом дослідження економічної науки. Найстійкішим стимулом до господарської діяльності є бажання отримати дохід під неї.

Водночас у сучасній економічній теорії виокремились два напрями дослідження проблем мотивації:

— змістовні теорії, що акцентують увагу на причинах,, які спонукають суб'єкти господарювання до певної діяльності, та акцентують увагу на потребах к інтересах як визначальних чинниках економічної мотивації;

— процесні теорїі, автори яких досліджують механізм мотивації економічної поведінки з урахуванням сприйняття суб'єктами господарювання певної ситуації та очікування ними можливих наслідків від обраного варіанта господарської діяльності.

Діалектична єдність потреб, інтересів і стимулів породжує мотивацію як внутрішнє спонукання людини до конкретної дії (рис. 2.7). Таким чином, економічні потреби та економічні інтереси лежать в основі стимулювання — економічного спонукання суб'єктів господарювання до певних дій шляхом застосування економічних стимулів.

Стимул — подразник, який викликає ту чи іншу реакцію, спонукання до дії.

Першоосновою господарської діяльності є потреби, які у свідомості людини перетворюються на інтерес і мотив спонукальної цільової дії.

Мотив — спонукальна причина дій і вчинків людини. Спонукання економічних суб'єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби, утворюючи таким чином логічний ланцюжок активної діяльності (рис. 2.8).

Отже, суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів, потреб і стимулів є рушійною силою соціально-економічного розвитку. Водночас стимулююча роль економічних потреб, інтересів і сформованих на їхній основі мотивів господарської поведінки визначається соціально-економічним середовищем та специфічними рисами конкретної економічної системи.

^ НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

Основні терміни і поняття

Економічні потреби. Структура економічних потреб. Економічні Алл ги. Споживчі ти виробничі б лага. Матеріальні та нематеріальні блага. Економічний закон зростання потреб. Проблема вибору. Економічні Інтереси. Системо економічних інтересів. Об'єкти економічних інтересів. Суб'єкти економічних Інтересів. Взаємодія економічних інтересів. Механізм узгодження економічних інтересів. Корупція. Лобізм. Мотивація господарської діяльності.

Контрольні запитання і завдання

1. Поясніть характер походження потреб. Які фактори впливають на

їхній зміст?

2. Що таке первинні потреби, яке значення вони відіграють у житті

людини?

3. Які ще види потреб вам відомі?

4. Сформулюйте сутність закону зростання потреб.

5. Для чого необхідні знання про тенденції і перспективи розвитку

потреб та їхні структурні зміни?

6. Що таке інтерес, як він виникає, на чому ґрунтується?

7. Яка відмінність між економічною потребою та інтересом? Охарактеризуйте суб'єктів і об'єкти економічних інтересів.

8. На чому ґрунтуються суперечності економічних інтересів?

9. Як узгоджуються економічні інтереси в суспільстві?

10. Охарактеризуйте погляди видатних вчених економістів на проблему мотивації господарської діяльності.

11. Розкрийте роль потреб та інтересів як джерела активності економічних суб'єктів.

Література

1. Базилевич ВД. Ринкова економіка: основні поняття і категорії / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. — К. : Знання, 2008. — 263 с.

2. Базилевич ВД. Метафизика экономики / В.Д. Базилевич, В.В. Ильин. — К . : Знання ; М . : Рьібари, 2010. — 925 с.

3. М. Бунге: сучасний дискурс / за ред. В.Д. Базилевича. — К. : Знання, 2005. — 697 с. — (Славетні постаті).

4. 1. Вернадський. Витоки. Творча спадщина у контексті економічної думки в Україні / за ред. В.Д. Базилевича. — К. : Знання, 2009. — 862 с. — (Славетні постаті).

5. Економічна теорія: Політекономія: практикум : навч. посіб. / за ред. В.Д. Базилевича. — К. : Знання-Прес, 2008. — 719 с.

6. Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В.Д. Бази-левича. — 3-тє вид., виправл. і допов. — К. : Знання, 2006. — (Класичний університетський підручник).

7. Історія економічних учень: хрестоматія : навч. посіб. / уклад. : В.Д. Базилевич, Н.І. Гражевська, А.О. Маслов таін.; за ред. В.Д. Базилевича. — К. : Знання, 2011. — 1198 с.

8. Мизес Людвиг фон. Человеческая деятельность: трактат по зкономической теории / Людвиг фон Мизес ; пер. с 3-го испр. англ. изд. А.В. Куряева. — Челябинск : Социум, 2005. — 878 с.

9. Мазур І.І. Детінізація економіки України: теорія та практика : монографія / І.І. Мазур. — К. : Київ, ун-т, 2006. — 329 с.

10. Маслоу А.Г. Мотивация и личность / А.Г. Маслоу. — СПб. : Евразия, 2003.

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси icon5 форми організації суспільного виробництва та їх еволюція основні...
Блага економічні — блага, які є результатом економічної (трудової) діяльності людей І яким властива обмеженість як за обсягом,...

Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси icon5 форми організації суспільного виробництва та їх еволюція основні...
Блага економічні — блага, які є результатом економічної (трудової) діяльності людей І яким властива обмеженість як за обсягом,...

Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси iconСоціально-побутові пісні це великий масив епічних народно-пісенних...
Соціально-побутові пісні це великий масив епічних народно-пісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних...

Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси icon1. Економічні вчення епохи рабовласництва

Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси iconСкасування кріпацтва та соціально-економічні реформи царизму в Наддніпрянській Україні
Тема: Скасування кріпацтва та соціально-економічні реформи царизму в Наддніпрянській Україні

Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси iconРозділ економічні аспекти праці та її оплати
Вступ

Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси iconМодуль соціально-економічні та політичні процеси в СРСР
Пакт про ненапад з Німеччиною та секретні протоколи: переговори, підписання, зміст

Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності трубопровідного транспорту

Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси iconТема 7 Військово-політичні, тоталітарні режими в українських землях...
Встановлення комуністичного політичного режиму в Україні в 20-х – 30-х роках ХХ ст.: соціально-економічні перетворення

Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси iconЕкономічні відносини в грошовій формі, які виявляються в про­цесі руху вартості
До складу залучених джерел формування фінансових ресурсів підприємства не належать

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
userdocs.ru
Главная страница