«… Ми не прощаємося з рідним вузом…»


Название«… Ми не прощаємося з рідним вузом…»
Дата публикации18.07.2013
Размер20.8 Kb.
ТипДокументы
«… Ми не прощаємося з рідним вузом…»
«… Ми не прощаємося з рідним вузом – бо не можна забути тих неповторних років. Ми всі кажемо: до побачення! До побачення, вуз і викладачі!.. До побачення, друзі, колеги, товариші…». Рівно п’ятдесят років тому з таким прощальним словом зі сторінок університетської газети, що тоді мала назву «За радянські кадри», звернувся до своїх однокурсників та професорсько-викладацького загалу випускник історико-філософського факультету, один з відмінників навчання Леонід Тупчієнко. «Постають в пам’яті найбільш хвилюючі моменти студентської юності. І серед цих моментів те, що вчилися ми в чудесному колективі професорів, викладачів і студентів…», - так писав у випуску газети від 30 червня 1962 р. тоді ще просто один із випускників. Зараз Леонід Сидорович Тупічєнко – кандидат філософських наук, викладач Національного авіаційного університету, Заслужений журналіст України. Проте, до сьогодні найпочеснішим для нього залишається звання випускника Київського національного університету імені Тараса Шевченка (тоді – це Київський державний університет).

Випускники 1962 р. стримали своє слово: 26 травня 2012 р. – через п’ятдесят років після закінчення університету! - вони завітали на рідний історичний факультет. Нарешті, зустрілися однокурсники, які не бачилися десятиліттями: одразу після випуску роз’їхалися працювати за державним направленням. Доля розкидала їх по всій Україні: на Київщину і в Донбас, в Крим і на Закарпаття. Проте, незважаючи ні на що, вони не зрадили своєму покликанню – історії. Підсумовуючи п’ятдесятиріччя своєї трудової діяльності, ювіляри підрахували, що лише троє осіб з їхнього курсу (з 59 чол.) на сьогоднішній день не працюють за фахом! Решта ж пов’язали з історією все своє життя.

З’єднавшись знову разом у стінах рідної альма-матер, де минули п’ять років їхньої студентської юності, випускники 1962 р. пройшлися коридорами та аудиторіями, де слухали свої перші лекції, складали перші екзамени, отримували подяки і вислуховували догани, завітали до музею історії Університету. Серед виру спогадів, що збурили пам’ять, той вересневий день 1957 р., коли відбулася посвята у студенти, перша стипендія, лекції улюблених викладачів – А.О. Джеджули, Г.М. Цвєткова, А.К. Мартиненка, В.Є. Спицького, А.О. Введенського, П.А. Лаврова, Л.М. Славіна, А.А. Вовка, перші уроки під час практики, студентські свята і, звісно, вручення дипломів і випускний вечір 30 червня 1962 р.

Піддавшись ностальгії, Леонід Сидорович Тупчієнко з радістю відгукнувся на запрошення декана історичного факультету Віктора Федоровича Колесника, ставши почесним гостем на урочистостях з нагоди вручення дипломів магістрам і спеціалістам – випускникам 2012 р., що відбулися 31 травня в актовій залі головного (червоного) корпусу університету. Знову, як п’ятдесят років тому, звернувся він з вітальним словом до студентів і викладацького колективу, але цього разу його промова лунала для нового покоління істориків – істориків незалежної України. «Історія – це не фах. Це покликання», - так влучно Л.С. Тупчієнко висловив те, що відчуває у своєму серці кожен, хто вступає на історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка – найкращого вузу країни.


Антоненко Вікторія Володимирівна

Похожие:

«… Ми не прощаємося з рідним вузом…» iconАнкета участника форума
Участие в реализации проектов, кампаний и акций, организованных кдм волгоградской области или вузом (ссузом)
«… Ми не прощаємося з рідним вузом…» iconАнкета участника форума
Участие в реализации проектов, кампаний и акций, организованных кдм волгоградской области или вузом (ссузом)
«… Ми не прощаємося з рідним вузом…» iconПрограмма государственного итогового междисциплинарного экзамена теория и технологии рекламы
Реклама, который наряду с требованиями к содержанию отдельных дисциплин, определяемых вузом, учитывает общие требования к выпускнику,...
«… Ми не прощаємося з рідним вузом…» iconРезолюция «Ни шагу назад!»
Университету, которому через год исполнится 210 лет, вдруг сообщают, что его больше не будет, потому что так решили чиновники из...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2015
контакты
userdocs.ru
Главная страница