Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав


Скачать 60.16 Kb.
НазваниеПредставництво у цивільному процесі зарубіжних держав
Дата публикации14.07.2013
Размер60.16 Kb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Право > Документы

  1. Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав.

Представництво у цивільних процесуальних відносинах (судове представництво) – це правовідносини, в силу яких одна особа (представник) вчиняє процесуальні дії від імені іншої особи (представляємої особи), і правові наслідки цих дій виникають безпосередньо для особи, яку представляють.

Як і представництво в матеріальних правовідносинах, судове представництво може бути засноване на:

  • законі (законне представництво) та

  • договорі (договірне представництво).

^ Законне представництво

Судове представництво, засноване на законі, у країнах континентальної Європи регулюється в основному нормами матеріального права і в самостійний процесуальний інститут не виділяється. Інший підхід характерний для Англії та США. Детальна регламентація процедури призначення судового представника та його статусу в правилах судочинства дозволяє зробити висновок про самостійний характер цього інституту в країнах загального права.

Для всіх правових систем актуальним буде поділ законного судового представництва на підвиди залежно від умов його виникнення:

  1. представництво може слідувати безпосередньо з закону (наприклад, представництво батьками своєї малолітньої дитини). У таких випадках для його виникнення, як правило, не потрібно будь-якого додаткового акту крім правового нормативного припису;

  2. часто судове представництво базується на законі і на судовому або адміністративному акті. Наприклад, у випадку пред’явлення позову до процесуально недієздатної особи, яка не має законного представника, за клопотанням позивача суд повинен назначити представника цій особі. Необхідність призначення за розпорядженням суду виникає також тоді, коли виникає конфлікт між інтересами законного представника та інтересами особи, яку представляють (спір між батьками та їх неповнолітньою дитиною про поділ спадщини). У цих та інших аналогічних ситуаціях для захисту в суді прав недієздатних передбачається представництво, для виникнення якого необхідна не лише правова норма, але і правозастосовчий акт у вигляді судової чи адміністративної постанови про призначення певної особи представником;

  3. повноваження органів юридичної особи, представників інших об’єднань, за якими визнається процесуальна правоздатність, кваліфікуються деякими авторами як законне представництво в силу корпоративних норм.

^ Договірне представництво

У зарубіжному цивільному процесі в силу складності матеріально-правового регулювання і судової процедури, а також в силу прямої вимоги закону сторони повинні діяти через адвокатів, тобто осіб, що мають юридичну кваліфікацію, ліцензію на здійснення цього виду діяльності та які є членами асоціації адвокатів.

В договірному процесуальному представництві розрізняють внутрішні та зовнішні відносини. Зміст зовнішніх відносин, зокрема обсяг повноважень представника по вчиненню дій від імені особи, яку представляють, визначається процесуальними нормами, а також довіреністю. Внутрішні стосунки – стосунки між представником та представляємим, у тому числі розмір гонорару, – регулюються договором, що заключається на основі відповідних норм матеріального права.

  1. ^ Процесуально-правове становище адвокатів у Франції.

Французське цивільно-процесуальне законодавство розрізняє судове представництво та надання правової допомоги у вигляді консультацій. Повноваження на судове представництво включає в себе право і обов’язок здійснювати процесуальні дії від імені особи, що представляють, а також надання правової допомоги. Інші функції у захисника-консультанта. Він в праві і зобов’язаний тільки консультувати свого клієнта. Хоча при цьому він може наводити доводи на захист його позиції перед третіми особами, однак дії консультанта не ведуть до виникнення обов’язків клієнта.

Особи, що здійснюють представництво або надають правову допомогу у вигляді консультацій, повинні доводити наявність відповідного доручення, але адвокати від цього обов’язку звільнені. Діє презумпція наявності у них належних повноважень. Якщо хтось оспорює легітимність повноважень адвоката, він повинен доводити обґрунтованість своїх тверджень. Від можливих зловживань з боку адвоката клієнта оберігають як норми професійної адвокатської етики, так і загроза застосування майнових санкцій.

Щодо правового статусу адвокатів, то особа, що володіє таким статусом, може представляти сторону в суді, виступати з промовою в судовому засіданні, а також надавати позасудову правову допомогу. Крім того, у Франції особливий статус мають:

  • адвокати, уповноважені на ведення справ в апеляційних судах;

  • адвокати касаційного суду.

Статус адвоката у Франції доступний не тільки для громадян Франції, але і для іноземців на умовах взаємності, тобто іноземець в праві розраховувати на позитивне вирішення питання по його клопотанню, якщо французам в його країні подібний статус також надається. Закріплення принципу взаємності в міжнародному договорі не потрібно, достатньо, щоб його дотримувалися фактично.

Загальні вимоги для отримання статусу адвоката – це моральні та професійні якості претендента. Адвокатами не можуть бути особи, засуджені за злочини проти честі, совісті та добрих звичаїв, а також особи, притягнені до адміністративної або дисциплінарної відповідальності за проступки того ж характеру. Крім того, адвокати не можуть займатися тими видами діяльності, які завдають шкоди їх свободі та незалежності.

Умовами, покликаними забезпечити необхідну професійну кваліфікацію адвокатів є необхідність для кандидата мати як мінімум ступінь магістра права та сертифікат придатності до адвокатської діяльності. Для отримання останнього кандидат повинен здати вступний іспит до професійного регіонального учбового центру адвокатури, потім успішно завершити в цьому центрі дванадцятимісячний курс спеціальної теоретичної і практичної підготовки.

  1. ^ Класифікація процесуальних представників за законодавством Великобританії.

Представництво у Великобританії, так само як і в більшості зарубіжних країн, поділяється на законне та договірне, але має свої особливості.

До представників за законом належать:

  • представництво заінтересованих осіб, які не можуть бути встановлені. Суд може винести розпорядження про призначення представника будь-якій особі, якщо вона ще не народилась або не може бути знайдена чи виявлена без значних зусиль.

  • представництво бенефіціара – у тих випадках, коли в процесі бере участь довірительний володілець або виконавець заповіту, бенефіціари, тобто особи, чиї інтереси складають предмет судового розгляду, можуть не залучатися.

  • представництво померлої особи – якщо помирає позивач, то суд може прийняти рішення про розгляд справи без особи, яка представляє майно померлого, або призначити представника цього майна. Коли помирає відповідач, провадження повинно здійснюватися проти представників померлої особи, якщо такі є, або проти майна померлого. Позивач при цьому повинен просити суд про призначення представника цього майна.

  • процесуальне представництво недієздатних осіб – мова йде про представництво неповнолітніх осіб та осіб, визнаних опікунським судом недієздатними через душевну хворобу.

^ Представництво за договором.

В Англії сформувалися та діють в основному дві категорії юристів – соліситори та баристери. Різниця між ними полягає в тому, що соліситори являються консультантами по загальних питаннях, а баристери є спеціалістами або радниками з певних питань, що виникають у зв’язку з таким, що передбачається у майбутньому, або вже розпочатим судовим провадженням.

У той час як баристер концентрує свої зусилля та увагу на одному питанні, соліситору за родом своєї діяльності доводиться вирішувати багато питань. Як правило, баристер діє за дорученням соліситора, досліджуючи певну нестандартну правову проблему, з якою соліситор зіткнувся у своїй роботі. Спірним правовідношенням в цілому баристер, на відміну від соліситора, не займається, досьє на нього не веде, прямого контакту з клієнтом або свідком не має. Виконавши разове доручення, він може ніколи більше не зіштовхуватися зі справою або через деякий час бути залученим для вирішення інших пов’язаних зі справою питань. Таким чином, баристер не обтяжений постійним зв’язком з клієнтом та його проблемами і тому здатний більш об’єктивно та незалежно оцінювати конкретну правову ситуацію.

Соліситор виконує функції консультанта із загальних питань Це, як правило, спеціаліст широкого профілю (домашній адвокат). Більша частина його роботи не пов’язана із вирішенням спорів у суді. Він забезпечує нормальний розвиток правовідносин – веде переговори, укладає договори, вирішує нескладні питання в сімейних і трудових правовідносинах.

Баристери (іменуються також адвокатами, радниками) – це особлива категорія англійських юристів, чия діяльність традиційно пов’язана із судочинством. До 1994 р. вони володіли монопольним правом на ведення справ у Високому суді правосуддя, Апеляційному суді та Палаті Лордів.

Від баристерів вимагаються знання експерта, швидкість мислення, хороші ораторські здібності, досвід вирішення конфліктів з використанням процесуальних засобів. Знання експерта передбачають вузьку спеціалізацію, наприклад, у питаннях діяльності компаній, орендних відносинах, податкового чи морського права.

Свої функції баристер реалізує у формі:

  • письмових консультацій з правових питань з урахуванням перспектив майбутнього судового провадження;

  • усних консультацій;

  • складання конкретних правових документів;

  • участі у судовому засіданні.

Похожие:

Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав iconЦивільна юрисдикція. Поняття підсудності та підвідомчості в цивільному процесі різних держав
...
Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав iconЮридична відповідальність у цивільному процесі мета лекції: освітня
Міжпредметні зв’язки: цивільне право, господарський процес, адміністративне право, кримінальне право
Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав icon2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних...
Тема Позов – процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу
Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав iconТема Методи психологічної корекції: ігрова терапія Питання для теоретичної підготовки
Участь батьків у процесі ігрової терапії: консультування батьків, участь батьків у терапевтичному процесі
Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав iconТематичний план дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн»...
Порядок оцінки знань студентів з дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» на основі кредитно-модульної системи організації...
Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав iconУкраїна Дисертаційна паніка: що після неї?
України та інших держав. Причому не менш як чотири публікації для докторської (одна для кандидатської) повинні бути саме у виданнях...
Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав iconКнига Юрия Сергеевича Иванова посвящена современному сионизму как...
...
Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав icon1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн”
Тема вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн”
Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав iconТа побутового призначення
...
Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав iconДля самоконтролю І підготовки до іспиту з історії
Предмет, методи І завдання науки історії держави І права зарубіжних країн. Взаємодія її з іншими юридичними дисциплінами
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2015
контакты
userdocs.ru
Главная страница