Весна вже в Києві. Я її щодня бачу


Скачать 212.24 Kb.
НазваниеВесна вже в Києві. Я її щодня бачу
Дата публикации08.05.2013
Размер212.24 Kb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Астрономия > Документы

Лист весні

Пишу листа, бо зачекалася весни

І надто надокучили тумани,

Бо як у каламуті сивини

Можна розгледіти “вжевесну”…
Зовсім рано

Ще виглядати трав яскравий пласт.

Я захотіла написати все словами

Мене ні простір не обмежує,

Ні час

Чекати весну –

Від душі пишу і прямо.
А під ногами… Все, ну, як завжди

Нам заважають дурні і дороги.

Зими ще не розтанули сліди,

Але мені є зараз не до того.

Бо я виводжу кожну літеру-рядок,
В передчутті дуже простого дива.

У нас усіх є вроджений порок –

Ми любимо, щоб все було красиво…
Я теж.

Не пожалкую теплих слів.

Якщо це може у житті хоч щось змінити.

Пишу листа, бо захотілося весни.

Тієї, що змогла б усіх зігріти…

Марина
Как ни гнетет рука судьбины,

Как ни томит людей обман,

Как ни браздят чело морщины

И сердце как ни полно ран;

Каким бы строгим испытаньям

Вы ни были подчинены, -

Что устоит перед дыханьем

И первой встречею весны!
Весна... она о вас не знает,

О вас, о горе и о зле;

Бессмертьем взор ее сияет,

И ни морщины на челе.

Своим законам лишь послушна,

В условный час слетает к вам,

Светла, блаженно-равнодушна,

Как подобает божествам.
Цветами сыплет над землею,

Свежа, как первая весна;

Была ль другая перед нею -

О том не ведает она:

По небу много облак бродит,

Но эти облака - ея;

Она ни следу не находит

Отцветших весен бытия.

Федор Тютчев

Весна прийшла вночі

Весна прийшла вночі,

Коли всі спали.

І навіть дім навпроти

Був у сні.

Коли усі дерева і вокзали

Здавалися без опору весні.
Вночі вона прийшла

Таємно тепла.

І принесла

Немірено тепла.

Весна приходила

У крони і у стебла

В собі втопила,

І собою залила.
Прийшла вночі

Під ранок березневий,

Розливши щедро

Хор пташиний свій.

Весна прийшла.

Як справжня королева.

І кожна квітка

Усміхнулась ніжно їй.

Марина Кузьменко

Тим, хто хоче весни

Весна вже в Києві. Я її щодня бачу :)
Весна не вірила ні фразам, ні кордонам.

Весна вкрадалася у посмішки.

В очах,

Де навіть розплескалась давня втома,

Весна й туди собі шукала шлях.
Весна була в думках, що не озвучені.

Боролася із залишками зим.

На вулицях

Дерева вітром змучені…

Весна хотіла дати щастя їм.
Весна не зупинялась.

Непомітно

Ставало краще з кожним променем і днем

Весна ще не була

Ні буйним квітнем,

Ні травнем з грозами і проливним дощем.
Але весна уже була…

Весна мрійлива.

Весна в калюжах і у квітах з-під снігів.

У сонці, що світило так правдиво

Ішла до тих, хто лиш весни хотів.

Марина Кузьменко

Стояла я, и слушала весну.

Ее движение фантазии игривой

И первой бабочки полет в пустом лесу

Мне представлялся дивным переливом.
Услышала, мне показалось, вздох

Еще не испоганенной природы:

Леса, без следа праздничных костров,

Поля, с величием былой свободы.
Еще услышала биенье вод,

Лесных ручьев и маленьких речушек

Свирели птиц, и рев лесных зверушек

Невидимый, но вещий хоровод.
Услышала рассказы древних скал,

Что сбросили с себя забвенье снега,

И песню первого несмелого побега,

Который, видите, под снегом не пропал.
И что, что может для меня

Быть красивей такой лесной картины?

Когда вокруг – лишь черная земля,

А на душе – лишь льдины, льдины, льдины…

Ната Гладкова

Освободи пространство для весны!

Открой окно впусти весёлый ветер.

Растают в первом мартовском рассвете

Последние заснеженные сны.

Освободи пространство для мечты,

Дай ей расправить радужные крылья.

И душу отряхни от снежной пыли,

И веру в чудо снова обрети!

Освободи пространство для любви,

Не заставляй её стоять у двери.

Поверь в себя - и мир в тебя поверит!

Счастливым будь и радостью живи!

Евгения Ренар

^ ТАТЬЯНА КРЫЛОВА
Время, увы,

Лечит.

Лед на душе

Тает.

Мне улетать

Легче -

Я из другой

Стаи.
Но распрямить

Плечи

Хватит тебе

Силы.

Время не зря

Лечит.

Это весна,

Милый.

Саша Бес

Весна

Уж тает снег, бегут ручьи,

В окно повеяло весною…

Засвищут скоро соловьи,

И лес оденется листвою!

Чиста небесная лазурь,

Теплей и ярче солнце стало,

Пора метелей злых и бурь

Опять надолго миновала…

Алексей Плещеев

Зима недаром злится,

Прошла ее пора -

Весна в окно стучится

И гонит со двора.

И все засуетилось,

Все нудит Зиму вон -

И жаворонки в небе

Уж подняли трезвон.

Зима еще хлопочет

И на Весну ворчит.

Та ей в глаза хохочет

И пуще лишь шумит...

Взбесилась ведьма злая

И, снегу захватя,

Пустила, убегая,

В прекрасное дитя.

Весне и горя мало:

Умылася в снегу,

И лишь румяней стала,

Наперекор врагу.

Федор Тютчев

Мы будем жить вечно,

Сквозь бури и битвы,

Сквозь зло и обиды

Шагая беспечно.
Мы будем жить вечно,

Бесстрашно и вольно,

Хотя порой – больно…

Хотя порой лечь бы…
Мы будем жить вечно,

Где жить невозможно,

Развяжем лишь ножны

Расправим лишь плечи.
Мы будем жить вечно

В обманщицах-сказках,

В балладах и красках

Картин безупречных.
Пусть стелет лед вечер,

Пусть дышат тьмой двери,

Но в смерть мы не верим

И будем жить вечно…

(с) Ольга Громыко

Травка зеленеет,

Солнышко блестит;

Ласточка с весною

В сени к нам летит.

С нею солнце краше

И весна милей...

Прощебечь с дороги

Нам привет скорей!

Дам тебе я зерен,

А ты песню спой,

Что из стран далеких

Принесла с собой...

Алексей Плещеев
Перший вірш

Весною все-все ожива

І мурашки, і трава.

Ми з тобою йдемо в ліс

Не впізнати ряд беріз:

Одягли сержки,

Розпустили коси,

І стоять красуні

Білокорі й босі.

По росі весняній

Хочуть походити,

Щоб красу цю дивну

Назавжди лишити.

Зелень світ весь підкорила

І в блакитній вишині

Хмарки й сонце, мов на крилах

Усміхаються весні :).

Марина Кузьменко
Апрель! Апрель!

На дворе звенит капель.

По полям бегут ручьи,

На дорогах лужи.

Скоро выйдут муравьи

После зимней стужи.

Пробирается медведь

Сквозь густой валежник.

Стали птицы песни петь

И расцвел подснежник.

Самуил Маршак
Весна

- Що з весною настає?

- Сніг у полі розтає.

- А чому то так буває?

- Сонце його пригріває.

- Що ж синіє на землі?

- Ніжні проліски малі.

- А що пнеться з-під листа?

- То травичка вироста.

- А над полем що бринить?

- Любий жайворон дзвенить.

Катерина Перелісна
Вычитаем!

Начинаем

Изо всех ручьев и рек

Вычитать и лед и снег.

Если вычесть снег и лед,

Будет птичий перелет!

Сложим солнышко с дождем...

И немного подождем...

И получим травы.

Разве мы не правы?

Эмма Мошковская

Здравствуй, весенняя первая травка!

Как распустилась? Ты рада теплу?

Знаю, y вас там веселье и давка,

Дружно работают в каждом yглy.

Высyнyть листик иль синий цветочек

Каждый спешит молодой корешок

Раньше, чем ива из ласковых почек

Первый покажет зеленый листок.

Сергей Городецкий
Весна идёт

Утром было солнечно

И совсем тепло.

Озеро широкое

по двору текло.
В полдень подморозило,

Вновь зима пришла,

Затянулось озеро

Корочкой стекла.
Расколол я тонкое

Звонкое стекло,

Озеро широкое

Снова потекло.
Говорят прохожие:

-Вот весна идёт!-

А это я работаю,

Разбиваю лёд.

Агния Барто
Ось іде весна ланами,

Перелогами, лісами.

Де не ступить – з-під землі

Линуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю –

Зеленіє крізь травиця.

Як лівицю підведе –

Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька –

У сережках вся берізка,

До верби підійде – ба! –

В білих котиках верба.

А як здійме руку в гору

До блакитного простору –

З кожним помахом руки

Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде ...

За весною літо йде!
Весна

З біднебісся навесні

Линуть співи голосні.

Це до рідної землі

Повернулись журавлі.

А у полі навесні

Починають посівні.

Квіти розпускаються

Листя пробиваються.

А з-під снігу навесні

Лізуть проліски лісні.

Ось струмочок дзюркотить,

Він до річечки біжить.

Прокидається від сну!

Зустрічаємо весну!
Я собираю запахи весны,

Я наслаждаюсь эрой послезимья,

Уходит мир холодного унынья,

И возвращаются ко мне цветные сны.

Я собираю запахи дождей,

Что отмывают от печали душу,

Я проводил простуженную стужу

Под теплый дождь до самых до дверей.

Я собираю золото тепла,

Что пролилось из синего простора,

И ветерком откинутая штора

Меня ослепит радугой стекла.

Меня разбудит птичий разговор,

И ранний свет, и утренняя свежесть,

И рук твоих, вернувшаяся нежность,

Которая дремала до сих пор.

Я буду ждать зеленый водопад,

Что вырвется из почек на свободу,

Я так люблю ожившую природу,

Ведь у нее твой изумрудный взгляд.

Я соберу весенние цветы,

Мне ближе всех мой ландыш серебристый,

И как весна, я радостный и чистый

Сойду с ума от этой красоты…

Юрий Егоров

Весна, весна! Как воздух чист!

Как ясен небосклон!

Своей лазурию живой

Слепит мне очи он.

Весна, весна! Как высоко,

На крыльях ветерка,

Ласкаясь к солнечным лучам,

Летают облака!

Шумят ручьи! Блестят ручьи!

Взревев, река несет

На торжествующем хребте

Поднятый ею лед!

Еще древа обнажены,

Но в роще ветхий лист,

Как прежде под моей ногой

И шумен, и душист.

Под солнце самое взвился

И в яркой вышине

Незримый жавронок поет

Заздравный гимн весне.

Что с нею? Что с моей душой?

С ручьем она ручей

И с птичкой птичка!

С ним журчит,

Летает в небе с ней!

Евгений Баратынский

ЧЕРЁМУХА

Черёмуха душистая

С весною расцвела

И ветки золотистые,

Что кудри, завила.

Кругом роса медвяная

Сползает по коре,

Под нею зелень пряная

Сияет в серебре.

А рядом, у проталинки,

В траве, между корней,

Бежит, струится маленький

Серебряный ручей.

Черёмуха душистая,

Развесившись, стоит,

А зелень золотистая

На солнышке горит.

Ручей волной гремучею

Все ветки обдает

И вкрадчиво под кручею

Ей песенки поет.

Сергей Есенин
^ ВЕСЕННИЙ ВЕЧЕР

Гуляют тучи золотые

Над отдыхающей землей;

Поля просторные, немые

Блестят, облитые росой;

Ручей журчит во мгле долины,

Вдали гремит весенний гром,

Ленивый ветр в листах осины

Трепещет пойманным крылом.
Молчит и млеет лес высокий,

Зеленый, темный лес молчит.

Лишь иногда в тени глубокой

Бессонный лист прошелестит,

Звезда дрожит в огнях заката,

Любви прекрасная звезда,

А на душе легко и свято,

Легко, как в детские года.

И.С.Тургенев
^ ВЕСЕННЯЯ ГРОЗА (отрывок)

Люблю грозу в начале мая,

Когда весенний, первый гром,

Как бы резвяся и играя,

Грохочет в небе голубом.
Гремят раскаты молодые,

Вот дождик брызнул, пыль летит,

Повисли перлы дождевые,
И солнце нити золотит.

С горы бежит поток проворный,

В лесу не молкнет птичий гам,

И гам лесной и шум нагорный —

Всё вторит весело громам.

Фёдор Тютчев


За рекой луга зазеленели,

Веет легкой свежестью воды;

Веселей по рощам зазвенели

Песни птиц на разные лады.
Ветерок с полей тепло приносит,

Горький дух лозины молодой...

О, весна! Как сердце счастья просит!

Как сладка печаль моя весной!
Кротко солнце листья пригревает

И дорожки мягкие в саду...

Не пойму, что душу раскрывает

И куда я медленно бреду!
Не пойму, кого с тоской люблю я,

Кто мне дорог... И не все ль равно?

Счастья жду я, мучась и тоскуя,

Но не верю в счастье уж давно!
Горько мне, что я бесплодно трачу

Чистоту и нежность лучших дней,

Что один я радуюсь и плачу

И не знаю, не люблю людей.

Иван Бунин

^ Я ЖЕЛАЮ ТЕБЕ ДОБРА!

Улыбаюсь, а сердце плачет

в одинокие вечера.

Я люблю тебя.

Это значит -

я желаю тебе добра.

Это значит, моя отрада,

слов не надо и встреч не надо,

и не надо моей печали,

и не надо моей тревоги,

и не надо, чтобы в дороге

мы рассветы с тобой встречали.

Вот и старость вдали маячит,

и о многом забыть пора...

Я люблю тебя.

Это значит -

я желаю тебе добра.

Значит, как мне тебя покинуть,

как мне память из сердца вынуть,

как не греть твоих рук озябших,

непосильную ношу взявших?

Кто же скажет, моя отрада,

что нам надо,

а что не надо,

посоветует, как же быть?

Нам никто об этом не скажет,

и никто пути не укажет,

и никто узла не развяжет...

Кто сказал, что легко любить?

Тушнова Вероника

Не покидай меня, весна,

Грозой и холодом минутным

Меня напрасно не дразни,

Не покидай меня, весна,

Сияй мне ярче с каждым утром,

Продлитесь вы, златые дни!
Продлись, продлись мой дивный сон,

Тебя послало провиденье,

Тебя так долго я ждала,

Ты так прекрасен, дивный сон,

Что я не верю в пробужденье

И лишь тобой душа жива!
Не покидай меня, весна,

Когда так радостно и нежно

Поют ручьи и соловьи,

Не покидай меня, весна,

Не оставляй меня, надежда

На чудо счастья и любви!

Юлий Ким

Неохотно и несмело

Солнце смотрит на поля.

Чу, за тучей прогремело,

Принахмурилась земля.
Ветра тёплого порывы,

Дальний гром и дождь порой.

Зеленеющие нивы

Зеленее под грозой.
Вот пробилась из-за тучи

Синей молнии струя —

Пламень белый и летучий

Окаймил её края.
Чаще капли дождевые,

Вихрем пыль летит с полей,

И раскаты громовые

Всё сердитей и смелей.
Солнце раз ещё взглянуло

Исподлобья на поля,

И в сиянье потонула

Вся смятенная земля.

Фёдор Тютчев

Преет воздуха солома.

Беззаботен лик земли.

Как кружатся невесомо

в синем воздухе шмели!
Что за чудо-пируэты,

что за чудо-вензеля!

Вновь пошли искать поэты

вдохновение в поля.
День тепло дарует щедро

бедной плоти и листу.

Наполняет солнца цедра

буйным светом высоту.
Запах булочек и хлеба

от домов невдалеке.

О, прислушайся! У неба

столько слов на языке!
Сколь тепла у первой ноты

захмелевшего скворца.

Заноси, дружок, в блокноты

птичьи речи без конца!
Там, где тропочка ковылья

в жизнь впадает, словно в стих,

пусть душа парит на крыльях

невесомых, слюдяных.
Пыль родного переулка.

Вид родимого угла...

Ох, не зря так гулко-гулко

сердце бьет в колокола!

Евгений Тищенко

* * *

Прийшла весна, чарівна, осяйна,

Розсипала в полях квіток коралі,

Птахів із вирію покликала вона

І зберегла серденько від печалі.
Красується мов дівчина в вінку,

І ніжній зелені сміється у діброві,

Ти спий до дна красу її п'янку

І поцілуй вуста її медові.
Ти припади у спразі о струмка

І весняної наберися сили

Поглянь: краса ж бо навкруги яка!

Весь світ навколо чарівний і милий!
Як ніжно кольорами виграє

Веселка семибарвна в чистім небі!..

Дай,причарую серденько твоє,

І більш нічого вже меняі не треба.

Людмилка

В житті нарешті весна

Блакитноока весна

Прийшла в життя моє вчора

І так раптово зірвався

Весняний вітер зі стріх.
Але зима проявляла

Усю свою непокору,

Щоб теплий сонячний промінь

Мене зігріти не міг.
І щоб мене не знайшли

Дзвінкі хори моїх птахів,

Але я вірю підсніжникам.

Вірте і Ви!
Бо сніг нестримно втікає,

Біжить щосили із даху

І забирає з собою

Холодну постать зими.
І зовсім скоро услід

На мене зелено гляне

Мій розмальований світ.
І зовсім юним дівчам -

В житті нарешті весна.

І ледь помітний рум’янець

Дуже пасує її

Блакитно-ніжним очам.

Марина Кузьменко

Оповідь просту

послухай про кохання вічне й самоту,

й про чарівне створіння – жінку саме ту,

що я за нею і на світу край піду.

То я почну…

---

Мовила: "Привіт!"

Й для мене ніби перекинувся весь світ,

в душі розтанув миттю віковічний лід.

Таку чекав я вже багато тисяч літ,

її одну…

---

…її одну.

Вона – моє життя.

Її пісні

ведуть до забуття.

І ми одні

у цій весні.

Й куди б я не пішов,

я не самотній –

бо є любов

в мене сьогодні.

З нею я немов

вродився знов.

---

Ця любов моя

чи не загубиться у тьмі тисячоліть?

Хіба що в час, коли аж Всесвіт весь згорить.

Та разом будемо ми навіть і в ту(!) мить,

вона і я.

---

В такі вечори

В такі вечори як сьогодні

В такі вечори

Треба йти й оглядатись…

На те, що приносить в життя твоє радість.

Дивитись навколо.

На світ дивовижний.

У зелені квітнуть так біло і ніжно.

Знайомі із вулиць – буденні каштани.

В такі вечори

Я повітрям весняним.

Безмежно й по-справжньому…

Так, я багата! І тими, хто поряд…

Не можна зрівняти

Найбільші скарби і земні всі дари.

Із радістю жити в такі вечори.

Марина Кузьменко

* * *

Все прокидається поволі,

зі сну зимового встає.

Радіє гай, радіє поле,

земля поталу воду п'є.

Скресає і щезає крига,

бурульки падают з дахів,

і вітерець прозорокрилий

додому підганя птахів.

А в лісі на галяві теплій

поміж ялинок запашних

уперше спалахнув метелик -

тендітний вогничок весни

А.Костецький
Кажіть, що любите.

І не мовчіть про щире.

Про те, що гріє із середини в душі.
Не треба мовчки…

Бо, хто любить до безміри,

Не потребує ні сонетів, ні віршів.
Лиш ті слова, навіки заповітні.

І те, від чого яскравіше навкруги.
Кажіть, що любите.

Адже думок наших не видно

Для тих, хто справді серцю дорогий

Не пошкодуйте, не змовчіть,

Бо не пробачать

На небі те,

Що на землі в нас не збулось.
Адже слова у нас в житті багато значать.

Просто в цю мить

Скажіть, що любите когось…

Марина Кузьменко

Весна

До мого вікна

Підійшла весна,

Розтопилася на шибці

Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло

Сонечко зайшло

І поклало теплу руку

На моє чоло.
Видалось мені,

Що лежу я в сні,

Що співає мені мати

Золоті пісні,
Що мене торка

Ніжна і легка,

Наче те весняне сонце,

Мамина рука

Д. Павличко
* * *

Не знаю - права ли,

не знаю - честна ли,

не помню начала,

не вижу конца.

Я рада,

что не было встреч под часами,

что не целовались с тобой

у крыльца.

Я рада, что было так немо и прямо,

так просто и трудно,

так нежно и зло,

что осенью пахло тревожно и пряно,

что дымное небо на склоны ползло.

Что сплетница сойка

до хрипу кричала,

на всё побережье про нас раззвоня.

Что я ничего тебе

не обещала

и ты ничего не просил

у меня.

И это нисколько меня не печалит,-

прекрасен той первой поры неуют...

Подарков не просят

и не обещают,

подарки приносят

и отдают.

Тушнова Вероника

SILENTIUM! *

Молчи, скрывайся и таи

И чувства и мечты свои -

Пускай в душевной глубине

Встают и заходят оне

Безмолвно, как звезды в ночи, -

Любуйся ими - и молчи.
Как сердцу высказать себя?

Другому как понять тебя?

Поймёт ли он, чем ты живёшь?

Мысль изречённая есть ложь.

Взрывая, возмутишь ключи, -

Питайся ими - и молчи.
Лишь жить в себе самом умей -

Есть целый мир в душе твоей

Таинственно-волшебных дум;

Их оглушит наружный шум,

Дневные разгонят лучи, -

Внимай их пенью - и молчи!..

----

* Молчание! (лат.).

Федор Тютче

************************
На рябому коні прилетіла весна,

Снігу сорок лопат їй прикидало плечі.

На рябому коні що везла — не везла,

Але дещо і нам привезла для малечі.
Привезла щавелю для зелених борщів,

В білій хмарі дощу привезла на Великдень.

З нею зайчик приїхав на теплій щоці,

І виглядує зайчик, поки йому видно.
Горобцям привезла по три пуди зерна,

По два пуди зерна їх сусідам — синичкам.

Снігурам по пуду, аби кожен з них знав.

Як в снігах зимувать і як жить на позичках.
Прилетіла весна на рябому коні,

Снігу сорок лопат привезла для годиться.

І мені привезла все, що треба мені,

Але що привезла, не скажу, — таємниця.

Микола Вінграновський

* * *
* * *

************************


Похожие:

Весна вже в Києві. Я її щодня бачу iconТема «Весна»
Формирование словаря по теме «Весна» (весна, солнышко, проталинка, мать-и-мачеха, ручеек, грач, гнездо, светить, таять, распускаться,...
Весна вже в Києві. Я її щодня бачу icon4. Руководство Фестивалем
Всероссийский фестиваль «Российская студенческая весна» (далее  Фестиваль) является финальным мероприятием Программы поддержки и...
Весна вже в Києві. Я її щодня бачу iconВесна, лето, осень, зима… и снова весна. 2003 год Режиссёр: Ким Ки Дук
Трилогия "Три цвета: Белый", "Три цвета: Синий", "Три цвета: Красный". Режиссер: Кшиштоф Кеслёвский
Весна вже в Києві. Я її щодня бачу iconГенри Миллер Черная весна
Париже и вместе с романами «Тропик Рака» и «Тропик Козерога» составляет своеобразную автобиографическую трилогию. Роман был запрещен...
Весна вже в Києві. Я її щодня бачу iconПовість минулих літ літописне зведення, складене в Києві на початку...
Повість минулих літ — літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття, пам'ятка історіографії та літератури Київської...
Весна вже в Києві. Я її щодня бачу iconНачальнику ру гу мвс в м. Києві
Я, П.І. Б., (дата), (приблизний час), за (адреса місця акції), проводив черговий етап акції згідно повідомлення кмда вх. 36148 від...
Весна вже в Києві. Я її щодня бачу iconНовые поступления на старший абонемент црдб петроградского района...
Новые поступления на старший абонемент црдб петроградского района весна 2012 года
Весна вже в Києві. Я її щодня бачу iconМіністерство внутрішніх справ україни
Начальникам головних управлінь мвс україни в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь
Весна вже в Києві. Я її щодня бачу iconРуками обманених християн хочуть запровадити ювенальну юстицію
Києві в готелі «Президент» планують провести Східноєвропейський саміт для 500 священнослужителів. Організатором є відома ідеологічна...
Весна вже в Києві. Я її щодня бачу iconSheet 1: весна стенд1213

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница