Лекция 1 Система безопасности продуктов питания


Скачать 231.03 Kb.
НазваниеЛекция 1 Система безопасности продуктов питания
Дата публикации08.07.2013
Размер231.03 Kb.
ТипЛекция
userdocs.ru > Экономика > Лекция


Лекция 1

Система БЕЗОПАСНОСТИ ПРОДУКТОВ ПИТАНИЯ


1. Экологические и социальные аспекты безопасности пищевых продуктов

2. Международная система безопасности пищевых продуктов

3. Система социально-гигиенического мониторинга продуктов питания

3.1. Оценка рисков и безопасности пищевых продуктов

3.2. Сертификация пищевой продукции

3.3. Экологическая сертификация пищевой продукции





Забота о здоровье населения является важной задачей любого государства. Государственная политика в области питания – это комплекс мер, направленных на создание условий, которые должны полностью обеспечить потребности разных слоев населения в экологически безопасном рациональном питании.

Состояние здоровья населения в значительной степени обусловлено безопасностью пищевых продуктов, их экологией и самим характером питания. Правильное питание с учетом условий жизни, труда и быта, обеспечивает нормальную деятельность всех органов и систем организма человека и является непременным условием доброго здоровья и высокой работоспособности. Безопасное рациональное питание в Украине приобретает особенно важное значение, потому что много ее регионов находятся в зоне «экологического кризису». Проблема продовольственной безопасности набирает государственную важность, как составная часть экономической безопасности Украины, как один из весомых национальных приоритетов, как гарант государственной независимости и решения социальных проблем.

Существует несколько определений продовольственной безопасности.

Продовольственная безопасность (согласно определению Национального института стратегических исследований Украины) – это такой уровень продовольственного обеспечения населения, который гарантирует социально-политическую стабильность в обществе, выживание и развитие нации, лица, семьи, стабильное экономическое развитие.

Продовольственная безопасность (согласно закона Российской Федерации) – это состояние экономики, при котором удовлетворяется продовольственная независимость страны и гарантируется физическая и экономическая доступность продовольствия для населения в количестве, необходимом для активной и здоровой жизни.

Продовольственная безопасность (согласно Конституции FAO) состоит из 3-х составляющих: наличие еды, то есть такое ее количество, которое удовлетворяет средние потребности потребления; стабильность – заключается в предупреждениях снижения запасов ниже определенного уровня; доступность продовольствия для населения в среднем.

Наличие достаточного количества продовольствия значит, что оно необходимое в таком количестве, чтобы обеспечить средние потребности в потреблении.

Стабильность предусматривает необходимость предупредить уменьшения запасов продовольствия ниже определенной границы потребления из года в год.

Доступность значит, что даже, если продовольствия достаточно в среднем для населения, многие люди могут все еще голодать в результате отсутствия ресурсов для приобретения необходимой еды.

Законодательная база пищевой безопасности в Украине:

        • Закон Украины «О безопасности и качестве пищевых продуктов» (№771/97-ВР от 23.12.1997 г.);

        • Закон Украины «Об обеспечении санитарного и эпидемического благополучия населения»;

        • Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов №5061-89;

        • Закон Украины «Об исключении из обращения, переработке, утилизации, уничтожении или последующем использовании некачественной и опасной продукции»;

        • Порядок исключения, утилизации и уничтожение непригодных для использования пищевых продуктов и сельскохозяйственного сырья (Постановление Кабинета Министров Украины № 1065 от 28.12.1995 г.);

        • МВ 5.08.07/1232–96 Методические указания «Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и пищевых продуктов по показателям безопасности»;

        • Инструкция о порядке исключения из реализации опасных для здоровья продуктов питания, химически и радиоактивных веществ, биологических препаратов;

        • ДР–97. Допустимые уровни содержания радионуклидов 137Cs (цезия) и 90Sr (стронция) в продуктах питания и питьевой воде.

Безопасность пищевых продуктов – это состояние обоснованной уверенности в том, что при обычных условиях использования пищевые продукты не являются вредными и не обнаруживают опасность для здоровья теперешнего и будущего поколений.

Безопасность продовольственного сырья и пищевых продуктов оценивают по количественному и качественному содержанию в них антипитательных веществ микробиологической, химической и биологической природы. Технология оценки безопасности пищевых продуктов приведена на рис.

^ 1. ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ И СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ БЕЗОПАСНОСТИ ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ
Современное отношение к вопросам безопасности питания возникло относительно недавно, однако история этой проблемы началась давно. Действительно, первым токсикологом была, вероятно, первобытный человек, который сделал вывод о том, что неизвестные растения и фрукты пригодные в еду в том случае, если они без очевидного вреда потребляются животными. Однако, наблюдение за животными не решало всей проблемы. Неандертальцы, питание которых зависело от охоты, рыбного лова и сбора растений, страдали авитаминозами, сезонной недостаточностью питания, отравлениями растениями и загрязненными пищевыми продуктами.

Первобытные люди, не имея никаких средств для сохранения продуктов, очевидно, потребляли мясо после охоты, не обращая или обращая очень мало внимания на порчу мяса. Позже они признали значение замораживания и сушки для сохранения качеств мяса и рыбы, если климат позволял это сделать, а также копчение продуктов.

Широкое распространение приобрело также использование соли, но проблема сохранения других продуктов оставалась острой на протяжении многих тысячелетий.

Во времена неолита, очевидно, использовали еще один процесс – предшественник современной пищевой технологии – варку. В то время, когда стало известное явление ферментации, количество пищевых добавок пополнилось и появились такие продукты, как хлеб, пиво и вино. Вопросы загрязнения продуктов все же оставались острыми, невзирая на увеличение разнообразия, улучшения вкусовых качеств.

С наступлением промышленной революции количество проблем, связанных с безопасностью питания, увеличилось из-за роста урбанизации, а также из-за порчи и загрязнения продуктов. В это время широко распространилась преднамеренная фальсификация пищевых продуктов: от безвредного добавления отходов мукомольного производства в перец, золы в чай, тирса красного дерева в кофе, к подмесу меди в маринады, пикротоксина в пиво, синильной кислоты в вино, солей олова и меди в кондитерские изделия. Такая фальсификация, вероятно, и является исторической причиной современного негативного отношения общества к пищевым добавкам.
К началу 90-х годов ХХ-го столетия на душу населения приходилось в среднем для ежедневного потребления более 2700 ккал, что позволяло покрывать среднюю потребность 2400 ккал в индустриально развитых странах и около 2200 ккал в странах, которые развиваются.

Невзирая на достаточное в глобальном масштабе количество продовольствия, широко распространено нерациональное питание, потому что продовольствие очень неравномерно распределяется в региональном отношении.

Для современной продовольственной ситуации в мире характерные два вида нерационального питания:

  • недоедание – если суточное энергетическое потребление составляет в среднем 2320 ккал;

  • переедание – если суточное энергетическое потребление составляет в среднем 3350 ккал.


^ 1.1. СОЦИАЛЬНЫЙ АСПЕКТ ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

Социальный аспект продовольственной безопасности может включать такие направления:

  1. физическая и экономическая доступность продуктов питания для всех социальных групп населения страны;

  2. безопасность продовольствия для здоровья и жизни населения;

  3. социально-экономическое состояние сельскохозяйственных товаропроизводителей, демография и обеспеченность трудовыми ресурсами АПК (рис.).



Рис. 1.2. Система социальных аспектов продовольственной безопасности
Под физической доступностью продуктов питания следует понимать бесперебойное поступление продуктов питания в места их потребления в объемах, достаточных для удовлетворения потребностей населения.

Под экономической доступностью следует понимать возможность получения населением продуктов питания согласно с физиологичными нормами питания при существующей структуре питания, системе цен, уровне доходов, социальных выплатах и льготах. Экономическая доступность зависит от продуктового набора, количества килокалорий в рационе питания и покупательной способности населения. По той части денежных расходов населения на питание определяют степень уровня жизни.

Да, в Японии определены 7 степеней уровня жизни:

  1. низкий, когда расходы на питание из общего денежного дохода населения (в расчете на одного человека) составляют 50%;

  2. более-менее – до 45%;

  3. малоценный – до 40%;

  4. удовлетворительный – до 35%;

  5. спокойный – до 30 %;

  6. средний – до 25%;

  7. высокий – до 20%.

Согласно с этой классификацией в большинстве экономически развитых стран степень уровня жизни следующий: Франция – 25%, ЕС – 21%, Япония – 20%, США – 15%.

Безопасность продовольствия для здоровья и жизни населения может гарантироваться лишь при условии организации жесткого контроля за качеством продуктов питания, которые поступают на внутренний рынок, а также за счет проведения стимулирующей политики для производства экологически чистой продукции.
Проблема обеспечения соответствующего уровня продовольственной безопасности Украины заключается в следующем: одной из основных причин снижения уровня потребления продуктов питания стало уменьшение доходов населения, что случилось в результате затяжного кризиса украинской экономики. Со снижением потребления уменьшилось и производство продуктов питания. Продолжается внешняя продовольственная экспансия (распространение) продукции низкого качества, которые создают конкуренцию для отечественного товаропроизводителя.

^ 1.2. ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ

ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
В последние годы, как для высокоразвитых стран, так и для развивающихся, усиливается экологический аспект продовольственной безопасности, что обусловлено ограничением природных ресурсов и необходимостью перехода на новую систему ведения хозяйства – природоохранную, и использование энергосберегающих технологий.

В современных условиях экологический аспект продовольственной безопасности Украины требует усиленного внимания со стороны государства, особенно проблема, связанная с накоплением токсичных отходов.

Концепцией национальной безопасности Украины (одобренная Постановлением Верховной Рады Украины от 16 января 1997 года №3/97-ВР), предусматривается, что основными возможными угрозами национальной безопасности Украины в экологической сфере являются:

  1. техногенная перегруженность территории Украины, негативные экологические последствия Чернобыльской катастрофы;

  2. неэффективное использование природных ресурсов, широкомасштабное применение экологически вредных и несовершенных технологий;

  3. неконтролированный ввоз в Украину экологически опасных технологий, веществ и материалов;

  4. негативные экологические последствия оборонной и военной деятельности.

На сегодня проблема обеспечения качеств и безопасности продовольствия является одной из главных, что обусловлено, прежде всего, резким снижением качественных параметров большинства продуктов питания и сырья.

^ 2. МЕЖДУНАРОДНАЯ СИСТЕМА БЕЗОПАСНОСТИ

ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ

В Концепции национальной безопасности Украины определенно семь основных составляющих национальной безопасности: политическая, экономическая, социальная, военная, экологическая, научно-технологическая, информационная.

Большинство ученых считают, что основой среди составляющих национальной безопасности является экономическая безопасность. Одной из составляющих экономической безопасности многие ученые считают продовольственную безопасность.

^ Продовольственная безопасность определяется на нескольких уровнях: глобальном, национальном, региональном, а также на уровне отдельной социальной группы, семьи.

Глобальная продовольственная безопасность. В данном контексте продовольственная безопасность характеризуется балансом мирового производства и мирового потребления. При этом очень важно, чтобы темпы развития сельского хозяйства превышали темпы роста потребления. достаточности продовольственного обеспечения жителей планеты и ее безопасности остается актуальной. Ее решением занимаются такие международные организации, как ООН и ее специальный орган – FAO (Продовольственная и сельскохозяйственная организация), ВТО (Всемирная организация торговли), Международный банк, Комитет по Национальным проблемам продовольственной безопасности. Продовольственная безопасность нации рассматривается как важное условие суверенитета государства, ее внутренней политики, а также как весомая составляющая независимости в международных отношениях.

Национальная продовольственная безопасность. В этом контексте продовольственная безопасность базируется на концепции самообеспечения страны основными видами продовольствия как одной из составляющих экономической безопасности в целом.

Национальная продовольственная безопасность включает:

  1. установление степени (границы) самообеспеченности основными продовольственными товарами;

  2. степеней критической границы импорта;

  3. функционирование комплекса мероприятий для поддержки отечественного сельского хозяйства и защитных мероприятий внешнеэкономического характера;

  4. образование и поддержка системы переходных остатков продовольствия, в первую очередь, зерна.

Продовольственная безопасность на уровне социальных групп, регионов, семей и отдельных личностей. В данном аспекте продовольственная безопасность характеризуется предоставлением права общественным группам, семьям, отдельным личностям доступа (как физического, так и экономического) к продовольствию. Наибольшего внимания требует проблема обеспечения минимального уровня питания для всех социально незащищенных групп населения.

В условиях Украины, как и в других странах СНГ, в частности, в России, основными факторами, которые определяют угрозу продовольственной безопасности, есть: существование социальных групп населения, которые проживают за чертой бедности из-за отсутствия достаточных доходов для получения минимального набора продуктов питания; структурной несбалансированности питания для большинства населения; низкие качества продукции и содержание в ней вредных для здоровья людей веществ; отсутствие государственных специальных продуктовых программ для таких категорий населения.

Система критериев и индикаторов продовольственной безопасности

Для каждой страны важным шагом для гарантии продовольственной безопасности является правильный выбор и определение основных критериев и индикаторов (показателей), которые могут характеризовать количественное и качественное состояние безопасности в статике и динамике.

Указом Президента Украины «О стратегии обеспечения экономической безопасности Украины» определено, что состояние национальной безопасности характеризуется совокупностью критериев и индикаторов (количественных показателей). Критериями экономической безопасности являются признаки, на основе которых проводится оценка состояния экономики страны с точки зрения ее стойкого функционирования.

В международной статистике продовольственная безопасность измеряется уровнем калорийности суточного рациона питания населения. Но в каждой нации есть свои особенности рационов питания, что тоже следует предусматривать при проведении сравнения.

В процессе мониторинга состояния продовольственной обеспеченности используют энергетический критерий (суточная калорийность питания человека). Критическая граница установлена 0,5 от физиологичной нормы среднестатистического человека (3000 ккал на сутки), то есть 1500 ккал на сутки.

Кроме энергетического, выделяют такие критерии пищевой безопасности:

        • компонентный критерий (количество белков, жиров, углеводов, витаминов, что потребляет человек за сутки);

        • критерий безопасности питания (часть проведенной продукции с содержанием контаминантов больше допустимой нормы, которые снижают количество продукции, которая является пригодной к употреблению и усиливает опасность «вредных» следствий для здоровья);

        • критерий импортной безопасности (часть импортной продукции на внутреннем рынке).

Важным показателем продовольственной безопасности является соотношение в общем потреблении продуктов импортного и отечественного производства.

В контексте возможной угрозой продовольственной безопасности важными показателями, которые могут характеризовать спрос на продукты питания, следует учитывать такие факторы: уменьшение денежных сбережений, снижения уровня заработной платы, повышения цен на продукты питания.

В мировой практике (в первую очередь, специалистами FAO) для оценки состояния продовольственной безопасности на международном уровне также используется два основных индикатора:

  1. объем переходных запасов зерна в мире;

  2. уровень производства зерна на душу населения.

Безопасным является переходный запас зерна, который отвечает 60 дням мирового потребления, или 17% от всего потребления.

В случае уменьшения запасов ниже этого уровня начинается рост мировых цен на зерно.

^ На национальном уровне важным показателем для характеристики обеспеченности населения продовольствием и уровня потребления продуктов питания является потребительская корзина. В мире принято как один из индикаторов состояния экономики страны определять социальный и физиологичный прожиточный минимум.


Для більш ефективного забезпечення продовольчої безпеки важливо вивчити досвід інших країн, осмислити його, оволодіти перевіреною практикою надійних механізмів ринкової економіки. З цією метою корисним буде ознайомитися з діяльністю такої організації як FAO, а також досвідом країн світу в частці рішення проблеми продовольчої безпеки.

^ Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (FAO – Food and Agriculture Organization of the United Nations, адреса офіційного інтернет-сайту www.fao.org) була встановлена в 1945 році з метою підвищення якості харчування, зростання продуктивності в аграрному секторі, поліпшення умов життя сільського населення і сприяння світовому економічному зростанню.

Н

Рис 1.3. Герб FAO
апрямки діяльності FAO:


1. FAO виконує функцію інформаційної мережі, сприяючої досягненню мети у області розвитку.

2. FAO ділиться зі своїми членами обширним досвідом у області формулювання сільськогосподарської політики, підтримки, планування, підготовки законодавства і створення національної стратегії розвитку сільської місцевості і зниження голоду.

3. FAO є нейтральним форумом, де представники держав можуть зустрічатися на рівних, обговорювати сільськогосподарську політику і вести переговори про угоди.

4. Інформаційні ресурси FAO використовуються в численних місцевих проектах. Для їх виконання мобілізуються фінансові ресурси, що поступають від промислово розвинених країн, банків розвитку і з інших джерел. FAO надає як технічну допомогу, так і обмежене фінансування.

Комісія Codex Alimentarius, що працює під сумісним керівництвом FAO і Всесвітньої організації охорони здоров'я, охороняє здоров'я споживачів і сприяє забезпеченню справедливої продовольчої торгівлі. Беручи до уваги недавні спалахи так званого «коров'ячого сказу», Комісія виробляє нові рекомендації стосовно вгодування тварин. Для отримання користі від міжнародної торгівлі, країнам, що розвиваються, потрібно брати активну участь в переговорному процесі разом з промислово розвиненими країнами. FAO допомагає країнам, що розвиваються, брати участь в торгових переговорах на рівноправній основі, забезпечуючи їх аналітичними матеріалами, організовуючи навчання і надає доступ до необхідної інформації в Інтернеті.

У своєму прагненні задовольнити попит, що росте, на продукти харчування, фермери залежать від різноманітності світового генетичного фонду. Міжнародний договір про рослинні генетичні ресурси, прийнятий в 2001 році, спрямований на те, щоб зробити ці ресурси доступнішими і такими, що приносять користь всім.

Близько 16% тваринного білка людина одержує з риби, проте виснаження рибних ресурсів, погіршення навколишнього середовища і інші проблеми ставлять це джерело під загрозу. Міжнародний кодекс ведення відповідального рибальства FAO містить перелік принципів розумного використання рибних запасів. FAO надає допомогу державам і риболовецьким товариствам в дотриманні правил Кодексу. FAO проводить подібну роботу і відносно лісових запасів, допомагаючи добиватися розумного використання лісових ресурсів.

Вже майже 40 років FAO сприяє розповсюдженню іновативних програм по боротьбі з сільськогосподарськими шкідниками. Понад 2 млн. фермерів навчилися проводити моніторинг агро-екосистем і контролювати можливість появи шкідників в своїх сільськогосподарських угіддях, зводячи до мінімуму використання коштовних і потенційно шкідливих хімічних речовин.

Роль FAO в надзвичайних ситуаціях полягає не в наданні продовольчої допомоги, а в тому, щоб допомогти сільським жителям відновити виробництво продуктів харчування. Для афганських жителів, 85 відсотків яких залежать від сільського господарства, FAO шукає донорів для фінансування закупівлі насіння і добрив, вакцинації тварин, відновлення іригації і розповсюдження лісових насаджень на неродючих землях. Раннє відстежування надзвичайних ситуацій у сфері продовольства також є важливим завданням. За допомогою знімків із супутників, польових досліджень і офіційних даних про врожайність і запаси продовольства FAO контролює попит на продовольчі продукти і їх пропозицію на світовому ринку. Вона піднімає тривогу відразу, як тільки виникають проблеми.

Спеціальна програма продовольчого забезпечення допомагає країнам, що розвиваються, підвищувати виробництво продуктів харчування і рівень доходів. Вона проводить роботу з фермерами, направлену на поліпшення і розширення асортименту продукції, використовуючи прості і стійкі методи і технології. Підвищення рівня доходів припускає кращий доступ до продуктів харчування. Такі експериментальні проекти пізніше повторюються в масштабах країни, і програма вступає в другу стадію, переходячи до питань національної політики сільського господарства і інших питань, що впливають на ситуацію з голодом. За допомогою інноваційного проекту, відомого як «Співпраця Південь-Південь», програма організує обмін знаннями і досвідом між технічними фахівцями з країн, що розвиваються, і фермерами інших країн. З 1994 року Спеціальна програма мобілізувала близько 490 млн. дол., провівши роботу в 71 державі. На жаль, фінансування сільського господарства скорочується. Завданням інвестиційного центру FAO є зміна цієї тенденції. Центр допоміг 134 країнам створити понад 1300 програм розвитку сільського господарства; при цьому було привернуто майже 38 млрд. дол. із зовнішніх джерел фінансування.

Сучасні біотехнології можуть надати значну допомогу в постачанні продовольством населення, кількість якого швидко зростає. Прагнучи допомогти країнам оцінити потенційну вигоду і ризики, FAO постійно стежить за результатами біотехнологічних досліджень і поширює нову інформацію серед своїх членів. FAO надає технічну допомогу тим державам, які приймають на озброєння сучасні біотехнологічні методи, а також надає їм консультації і ради з сільськогосподарської політики і юридичних питань. Кожні два роки представники всіх стран – членів FAO збираються на конференцію, де ведеться обговорення виконаної роботи, визначаються основні принципи діяльності організації, приймається програма подальшої діяльності, включаючи затвердження бюджету. Бюджет FAO фінансується її членами у вигляді внесків, розмір яких встановлюється Конференцією. Бюджет FAO на 2002-2003 роки склав 651, 8 млн. дол. У 2001 році було додатково зібрано 367 млн. дол. для здійснення 1600 проектів, з яких половина була направлена на дозвіл надзвичайних ситуацій.

В даний час число професійних працівників FAO перевищує 1,5 тис. чоловік, а чисельність допоміжного персоналу складає близько 2200 чоловік. Завдяки підвищенню ефективності праці число співробітників скоротилося за останні декілька років на 30%. Трохи більше половини цих співробітників працює в штаб-квартирі FAO в Римі. Інші працівники здійснюють проекти FAO в різних точках світу. Ці люди володіють величезними знаннями у області сільськогосподарських наук, інформаційних технологій, рибальства, лісового господарства, продовольчої безпеки, харчування, торгівлі, оточуючого середовища, політики і юриспруденції, сільської соціології. Вони регулярно готують доповіді про умови і тенденції, що склалися в світі. Наприклад, про стан продовольчої необхідності в світі, стан світових лісів, стан світового рибальства і аквакультури, огляд продовольчої ситуації в світі. Ця інформація, як і багато що інше, може бути одержана по Інтернету через міжнародний центр інформації FAO.

^ Оперативна діяльність FAO

Оперативна діяльність Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (FAO) так само різноманітна, як і саме продовольство, і сільське господарство. Вона направлена на надання практичної допомоги в пошуку шляхів сприяння в боротьбі з голодом і включає оперативні дії у разі повеней і інших стихійних бід, допомогу по запобіганню грунтовій ерозії і в розробці національних стратегій по охороні продовольства.

Кількість проектів FAO в польових умовах вельми велика. Контроль за хворобами тварин і рослин в різних країнах або регіонах може коштувати мільйони доларів, тоді як проект FAO наприклад, по відновленню зернових запасів або реорганізації місцевого ринку, вартістю всього лише 2-3 тисячі доларів США може істотно змінити реальне життя людей.

Оперативна діяльність FAO на сьогодні здійснюється за наступними шістьма головними програмами: спеціальна програма охорони продовольства; програма по технічній співпраці; цільові фонди і проекти, що фінансуються Програмою розвитку ООН; проекти «Телефуд» в малих масштабах; дії в надзвичайних обставинах і при реабілітації, а також «Эмпресс» – система швидкого реагування в цілях запобігання хворобам тварин і захисту рослин від пестицидів.

^ Спеціальна програма по охороні продовольства FAO розроблена в 1994 році. Вона діє майже в 70 країнах світу. Програма передбачає не тільки кількість продовольства, але також його стабільність, доступ до нього людей, допомагає сільським громадам бути менш уразливими у разі засухи, при появі небезпечних шкідників, сприяють зростанню прибутків фермерів. Фермери випробовують кращі шляхи ведення фермерства, включаючи нові технології, як, наприклад, дешеві насоси, різні плани посівів і шляхи виробництва різноманітної продукції. Вдалий досвід узагальнюється і розповсюджується по всій країні. Країни-учасниці спеціальної програми фінансують її діяльність зі своїх власних ресурсів. Програма підтримує і проект „Співпраця Південь-Південь”, де країни, що розвиваються, обмінюються експертами з польових робіт і обмінюються досвідом.

^ Програма технічної співпраці FAO (ПТС) надає гранти для порівняно короткострокових (не більше 24 місяців), але дуже відчутних і конкретних по вимірюваних результатах проектів. Проекти програми заповнюють критичні пропуски і мають ефект каталізатора. За допомогою цих проектів FAO надає странам-членам свій досвід і знання шляхом мобілізації місцевих ресурсів. ПТС дає гранти, але не позики. Вона може працювати з дуже широким колом партнерів і її активність за останні роки значно виросла.

^ Цільові фонди, у свою чергу, можуть здійснювати довгострокові проекти для роботи з місцевим населенням в цілях розвитку стійких шляхів використання місцевих природних ресурсів.

^ Програма «Телефуд», почата FAO в 1997 році, включає серію концертів, спортивних подій і інших заходів щодо боротьби з голодом. Вона практично зуміла спонсорувати короткострокові проекти, як це було, наприклад, в Африці, де програма «Телефуд» за допомогою донорів допомогла придбати велосипеди і пересувні холодильники для місцевих дистриб'юторів. Великі концерти «Телефуд» в Дакарі, Сієтлі, Йоханесбурзі, Монте-Карло, на Ямайці, на Аукціоні знаменитостей в Каїрі, а також менш значні події по всьому світу могли зібрати більше 9 млн. доларів. У 110 країнах світу «Телефуд» допомагає здійснювати більше 1000 проектів, вартість кожного з яких в середньому складає 7 тис. дол. «Телефуд» користується підтримкою деяких корпоративних спонсорів, включаючи «Адобе», «Фольксваген» і «Пармалат».

^ Спеціальна програма дій в надзвичайних обставинах і при реабілітації допомагає людям ліквідовувати наслідки війни і природних катаклізмів. FAO не надає їм продовольство. Натомість, вона допомагає людям наново почати виробництво продукції. Її типова діяльність включає надання насіння і знарядь виробництва, відновлення іригаційних систем і випуск технічних приладів для зберігання продуктів, захист рослин і вакцини для тваринництва. FAO одержує донорські фонди для цієї роботи. Для допомоги в невідкладних ситуаціях FAO вдається до глобального інформування і системи завчасного попередження; здійснює збір даних зі всіх джерел: від супутникових зображень до місцевих ринкових цін; надає інформацію про продовольчу кризу, що насувається.

«Емпрес» – це система FAO швидкого реагування по запобіганню впливу шкідників і різних хвороб. Вона діє в бідних країнах, коли неврожай і засуха викликають голод, коли хвороби тварин і шкідники рослин такі, як сарана, створюють необхідність проведення міжнародних операцій.

^ Нормативна робота FAO

FAO служить надійним джерелом інформації для дослідників, університетів, урядів, неурядових організацій, засобів масової інформації і приватних осіб у всьому світі.

Організація встановлює міжнародні стандарти у всіх областях, що стосуються продовольства і сільського господарства: добавки до продуктів харчування, здоров'я тварин, раціональне використання природних ресурсів, різні забруднювачі.

Щоб зменшити небезпечну дію пестицидів, FAO сприяє розповсюдженню ^ Ротердамської конвенції за процедурою згоди про попереднє інформування щодо деяких небезпечних речовин і пестицидів в міжнародній торгівлі, а також розповсюдженню Кодексу поведінки у використанні пестицидів і дистрибуції.

^ Міжнародна конвенція по захисту рослин служить основою для розробки стандартів, сприяючих міжнародному перевезенню рослинних матеріалів і, в той же час, захищає рослинні ресурси від розповсюдження шкідників і хвороб.

Основною функцією FAO є служіння нейтральним форумом для обговорення сільськогосподарської політики і міжнародних угод. Ця робота здійснюється на глобальному рівні різних технічних комітетів FAO, на радах і конференціях, під час спеціальних засідань міністерств, а також на таких найважливіших глобальних засіданнях, як Всесвітній продовольчий Самміт, який проводять кожні п’ять років.

Нормативна робота FAO, яка встановлює конвенції, стандарти і служить нейтральним форумом під час переговорів і прийняття рішень, є надійним джерелом інформації, постійно укріплюючи одержаний досвід на місцях.

У FAO створена Глобальна система, розроблені і прийняті численні стандарти якості харчових продуктів, створений Центр космічного нагляду, які одержує інформацію за допомогою супутників. В рамках надання технічної допомоги FAO співробітничала з такими країнами: у Болгарії створений Інститут по вивченню біопотенціалу землі, в Індії – центр по землеробству в посушливих районах, Китаю надана технологічна і інформаційна допомога.

Україна і Росія не є членами FAO, проте питання вступу постійно ставляться і обговорюються політиками і ученими, які усвідомлюють, що вступ до FAO відповідав би економічним і політичним інтересам країни. Зокрема, це включення інвестиційних проектів під егідою FAO, пільгових кредитів міжнародних фінансових організацій, участь українського бізнесу в аграрних проектах FAO в інших країнах.

Більшість економічно розвинених країн приділяють проблемі продовольчого забезпечення населення країни першочергову увагу. Такі країни, як США, Канада, країни ЄС, Японія в умовах ринкового ведення аграрного сектора здійснюють жорстке державне регулювання виробництва сільськогосподарських і продовольчих товарів, а також забезпечення участі в зовнішній торгівлі. Так, на зовнішньому ринку США щорічно реалізує сільськогосподарській продукції і продовольства на суму більш ніж на 50 млрд. доларів. Також за рахунок надлишків продуктів харчування ця країна здійснює спеціальну програму по забезпеченню продуктами харчування малозабезпечених категорій населення (28 млн. чоловік, або 15% населення), а також учнів (шкільними сніданками і обідами забезпечується близько 24 млн. учнів щорічно). Це стало можливим за умови істотного впливу держави на розвиток і підтримку аграрного сектора.

Стратегія і тактика рішення питань продовольчої безпеки на світовому рівні такими країнами, як, наприклад, Австрія, Канада зводиться до того, що світова продовольча безпека повинна будуватися на прискореному розвитку сільського господарства і нарощування експорту з країн, в яких є сприятливі природні і економічні умови для господарювання сільського.

Дещо іншою є позиція країн ЄС щодо аспектів рішення проблеми продовольчої безпеки: підтримка сільського господарства за рахунок діючих механізмів, стимулювання експорту, проведення політики допуску на ринок ЄС на пільгових умовах товарів з тропіків.

З 1962 року ^ Комісія по Codex Alimentarius, що складається з представників FAO і Всесвітньої організації охорони здоров'я, встановлює стандарти по харчуванню. Стандарти, встановлені Комісією, служать основою для національних стандартів, роблячи продовольство надійним для покупців і допомагаючи фермерам і іншим виробникам продовольства в тому, щоб вони залишалися конкурентоздатними на глобальному ринку. Комісія складається з 167 країн-членів, що представляють більше 95 відсотків населення миру. Працюючи через свої спеціалізовані комітети, Комісія дала оцінку більш ніж 1 тис. продовольчих добавок і встановила більше 2500 обмежень для пестицидів і ветеринарної медицини. Комісія досягла згоди у визначенні органічного продовольства і розробила директиви про продовольчі етикетки. Робота спеціальної міжурядової оперативної групи Комісії полягає в розробці принципів і директив про продовольчі продукти, одержані за допомогою біотехнології, таких, як генетично модифіковані продукти харчування.




Похожие:

Лекция 1 Система безопасности продуктов питания iconКлассный час в 10 классе подготовила: Классный руководитель 10 класса...
Оборудование: карточки с пословицами, карточки с пищевыми добавками Е, карточки с таблицами продуктов питания («Микроэлементы и продукты...
Лекция 1 Система безопасности продуктов питания iconДоставка продуктов питания

Лекция 1 Система безопасности продуктов питания icon2 Воздействие гостиничной индустрии на экономику
Сша, или 7,9 процента от 6,738 трлн долларов сша), обогнав автомобильную промышленность (7,8 процента), производство химических продуктов...
Лекция 1 Система безопасности продуктов питания iconИдея потребительского Кооператива микориза
По сути, продуктов питания без обработки практически не осталось. На прилавках наших магазинов натуральных продуктов стало еще меньше,...
Лекция 1 Система безопасности продуктов питания iconИдея потребительского Кооператива микориза
По сути, продуктов питания без обработки практически не осталось. На прилавках наших магазинов натуральных продуктов стало еще меньше,...
Лекция 1 Система безопасности продуктов питания iconМетодические указания по практике для студентов всех форм обучения...
Методические указания по практике для студентов всех форм обучения по специальности 260501 «Технология продуктов общественного питания»/...
Лекция 1 Система безопасности продуктов питания iconТаблица калорийности основных продуктов питания: Молоко и молочные продукты

Лекция 1 Система безопасности продуктов питания iconОсторожно – пища! Список смертельно опасных продуктов
Ныне процесс увеличения доли вредных продуктов достиг апогея. По данным Роспотребнадзора, около 50% реализуемых в Российской Федерации...
Лекция 1 Система безопасности продуктов питания icon2 технологические основы изменения пищевой ценности продукции для...
Около 80% пищевых продуктов уживаются в еду после термической обработки, это способствует размягчению их тканей. Термическая обработка...
Лекция 1 Система безопасности продуктов питания iconЛекция Серебрякова переписана с помощью компьютерной программы с...
Питание утром. Завтрак. Питание днем. Обед. Преимущества своевременного приема зерновых продуктов. Порядок приема блюд в обед. Питание...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница