А рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани


Скачать 343.32 Kb.
НазваниеА рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани
страница1/3
Дата публикации24.05.2013
Размер343.32 Kb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Физика > Документы
  1   2   3
2.2. РАНИ ТА РАНОВИЙ ПРОЦЕС

Загальні поняття про рани і рановий процес

  1. Визначення: Раною називається порушення цілісності шкіри або слизових оболонок із
    можливим ушкодженням прилеглих тканин внаслідок механічного їх ушкодження.

  2. Актуальність проблеми:

А) Рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б) Всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко

небезпечних для життя хворого.

Основні клінічні ознаки рани (залежать від характеру місцевих порушень тканин і від загальних раакцій організму у відповідь на травму). А) Біль (доіог):

а) одна з основних скарг потерпілого;

- виникає через пряме ушкодження нервових закінчень в ділянці рани або їх стискання
внаслідок набряку;

б) біль є захисною реакцією організму, але при тривалому й інтенсивному впливі відбувається
виснаження центральної нервової системи, що може несприятливо позначитись на функціях
життєво важливих органів і систем;

в) виразність болю визначається:

  • локалізацією рани (більш болючі рани в місцях з більшою кількістю нервових закінчень -
    шкіра в ділянці кінчиків пальців, очеревина, плевра і менш болючі - при ушкодженні
    клітковини, м'язів, фасцій);

  • наявністю ушкодження нервових стовбурів (біль може поширюватись на всю ділянку
    іннервації);

  • характером предмета, що ранить, і швидкості нанесення рани (чим гостріший предмет,
    що ранить, і чим швидше наноситься травма, тим менш виражений больовий синдром);

  • нервово-психічним станом організму (больовий синдром може бути знижений внаслідок
    перебування потерпілого в стані афекту, шоку, алкогольного або наркотичного сп'яніння,
    біль цілком відсутній при виконанні операції під наркозом).

^ Б) Кровотеча (НаетоггЬадіа):

а) обов'язкова ознака рани (ушкодження тканин супроводжується порушенням цілісності
судин);

б) виразність кровотеч різна (від незначної капілярної кровотечі до профузної артеріальної).
• Інтенсивність кровотечі із рани визначається наступними ознаками:

  • величиною і видом ушкоджених судин (артеріальні, венозні);

  • локалізацією рани (в ділянках з рясним кровопостачанням кровотеча більш інтенсивна);

  • характером предмета, що ранить (при різаних ранах кровотеча більш виражена, ніж при
    розтрощених і забитих);

  • станом згортальної системи (при зниженні коагулюючих властивостей крові кровотеча
    більш виражена);

  • станом загальної та місцевої гемодинаміки (при низькому артеріальному тиску або
    стисканні магістральних судин кровотеча менш виражена).

^ В) Зяяння (Ніаіиз):

а) зяяння рани зумовлене скороченням еластичних волокон шкіри;

б) виразність зяяння шкірних країв рани визначається відношенням осі рани до ліній Лангера,що визначають напрямок грубоволокнистих структур шкіри;

в) для зменшення зяяння хірургічних ран розтини на шкірі роблять уздовж, а при необхідності

одержати зяючу рану - поперек ліній Лангера. ^ Г) Складові частини рани:

а) краї рани;

б) стінки рани;

в) кути рани;

г) дно рани;

д) вміст ранового каналу.
Рановий процес.

А) Визначення: Рановий процес - це сукупність послідовних змін, що відбуваються в рані, і пов'язаних з ними реакцій усього організму, які направлені на відмежування вогнища травматичної деструкції, видалення патологічних субстратів і ліквідацію наслідків пошкодження.

^ Б) Механізм розвитку ранового процесу (з позиції загальної патології рановий процес - це окремий випадок запалення, що проявляється місцевими деструктивно-відновними змінами в рані і загальними реакціями організму на рановий процес):

а) місцеві реакції на травму визначаються дією основних факторів:

  • наявністю вхідних воріт для інфекції, видом мікроорганізмів, їх патогенністю і кількістю у
    рані;

  • видом рани (характер впливу пошкоджуючого агента);

  • обсягом ушкодження тканин, присутністю у рані сторонніх тіл, згустків крові, кісткових
    фрагментів;

  • станом загальної реактивності організму, що залежить від віку хворого, маси тіла, наявності
    супутніх захворювань;

б) загальні реакції організму на місцеву травму проявляються у дві фази:

• перша (катаболічна) фаза обмежена 1-4 добами після травми:

  • характеризується пропасницею, збільшеним основним обміном за рахунок посиленого
    розпаду білка, глікогену, жирів, а також зниженням маси тіла;

  • початковим патогенетичним фактором цих процесів є нейроендокринні порушення Б
    організмі у відповідь на дію ушкоджуючого агента, у кров виділяються адреналін,
    кортикотропін і глюкокортикоїди;

  • у крові - підвищення кількості лейкоцитів, можливе невелике зрушення формули вліво,
    при кровотечі з рани - анемія;

• друга (анаболічна) фаза, обмежена 4-10 добами після травми:

  • переважає вплив парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи;

  • у крові підвищується кількість мінералокортикоїдів, альдостерону;

  • нормалізуються обмінні процеси, підвищується синтез білка, збільшується маса тіла;

- нормалізуються лабораторні показники крові і сечі.
^ Класифікація ран.

А) За характером дії предмета, що ранить: а) різана рана (чиіпиз іпсізіиш):

  • наноситься гострим предметом (вплив на тканини відбувається по вузькій площині
    характеризується високим тиском на тканини, і рана відповідає напрямку дії предмете
    що ранить);

  • тканини, що оточують рану, ушкоджуються незначно, але, як правило, відзначається глибоке
    проникнення предмета, що ранить;

  • при різаних ранах больовий синдром слабовиражений, можлива рясна кровотеча, а зяяння
    рани залежить від напрямку її стосовно ліній Лангера;

  • б) колота рана (уиіпиз рипсіит):

  • наноситься вузьким і гострим предметом;

  • характеризується глибоким проникненням у тканини і незначною площею травми;

  • для колотої рани характерні: слабовиражений больовий синдром, відсутність рясної
    кровотечі, гематоми в тканинах;

  • особливість колотих ран - ушкодження глибоко розташованих судин, нервів і внутрішніх
    органів (характерна складність діагностики);

в) забита рана (уиіпиз сопіизит):

  • виникає при дії тупого предмета;

  • довкола рани виникає широка зона ушкодження тканин із порушенням їх життєздатності
    (некрозом);

  • больовий синдром виражений, зовнішня кровотеча невелика (стінки судин ушкоджені і
    тромбуються), можуть мати місце крововиливи у тканини;

  • забиті рани гояться вторинним натягом;

г) рвана рана (уиіпиз Іасегаіит):

  • утворюється при впливі тупого предмета під гострим кутом до поверхні тіла;

  • супроводжується значним відшаруванням або скальпуванням шкіри на великому протязі
    (порушується кровообіг у відшарованих тканинах);

д) розтрощена рана (уиіпиз сопдуаззаіит):

- механізм ушкодження аналогічний забитій і рваній рані, але ступінь ушкодження тканин
більш виражений;

  • значна зона ушкодження, підвищується ризик нагноєння ран;
    є) рубана рана (уиіпиз саезит):

  • наноситься масивним, але досить гострим предметом (сокира, шабля);

  • часто супроводжується ушкодженням внутрішніх органів;

  • значна зона ушкодження тканин, що приводить до масивних некрозів;

  • виражені больовий синдром і крововиливи;
    є) укушена рана (уиіпиз тогзит):

  • завжди інфікована рана (ротова порожнина багата на патогенні, умовно-патогенні мікроби);

  • ускладнюється розвитком інфекції;

- можливе попадання токсинів і отрут (укус отруйної змії), вірусу сказу, що вимагає
проведення специфічних профілактичних заходів;

ж) вогнепальна рана (уиіпиз зсіоргіагіит):

  • характеризується більшою тяжкістю і гоїться набагато гірше, ніж рана, нанесена холодною
    зброєю;

  • наноситься предметом (куля, дріб, осколки снаряда), що рухається з високою швидкістю;

  • енергія предмета, який рухається, передається тканинам, що приводить до їх ушкодження;

  • сучасні кулі, маючи малу масу і значну швидкість польоту, при влученні в тканини втрачають
    свою стабільність і, просуваючись вглиб, легко змінюють напрямок руху, ніби "перекидаю­
    чись", що ще більше травмує оточуючі рановий канал тканини;

  • на відміну від звичайних ран, для яких характерні дві зони ушкодження, для вогнепальних
    ран характерні:

наявність трьох зон ушкодження:

  1. зона - безпосередньо рановий канал (може містити кулю, сторонні предмети, обривки
    некротизованих тканин, вилиту кров, бактерії);

  2. зона - зона прямого травматичного ушкодження (виникає під впливом кінетичної
    енергії, переданої від кулі тканинам, містить нежиттєздатні тканини, просочені кров'ю);

  3. зона - зона молекулярного струсу (ділянка із ушкодженими клітинними структурами
    і метаболізмом тканин, що при зниженні перфузії та оксигенації тканин некротизується);

складний анатомічний характер ушкоджень:

- внаслідок зміни напряму руху в тканинах рановий канал набуває складної конфігурації;♦ високий ступінь інфікування:

  • вогнепальна рана, забруднена маслом і кіптявою від предмета, що ранить, обривками
    одягу;

  • наявність некротичних тканин, невеликий розмір вхідного отвору і глибокий рановий
    канап утруднюють доступ кисню, створюють передумови для розвитку інфекції, в тому
    числі й анаеробної;

додаткові характеристики (за характером ранового каналу):

  • наскрізне поранення (має вхідний і вихідний отвори, при цьому куля не залишається
    в організмі);

  • сліпе поранення (має лише вхідний отвір, і куля залишається в тканинах потерпілого
    в кінці ранового каналу);

- дотичне поранення (поранення поверхневих тканин, без проникнення вглиб тканин).
^ Б) За походженням рани:

а) операційні (хірургічні) рани:

♦ за ступенем інфікування:

  • асептична ("чиста" або умовно "чиста" - тільки при планових операціях і рани після
    первинної хірургічної обробки);

  • інфікована (після хірургічного втручання з приводу гострих гнійних захворювань);

б) випадкові (травматичні) рани (побутова, виробнича, автодорожна, воєнного часу):

♦ за ступенем інфікування:

  • свіжоінфікована рана (будь-яка рана, нанесена поза операційною протягом до 3 діб з
    моменту ушкодження і кількістю мікроорганізмів у рані до 105 на 1 г тканини);

  • гнійна рана (рана з розвиненим інфекційним процесом і кількістю мікроорганізмів у
    рані понад 105 на 1 г тканини);

♦ за глибиною проникнення в тканини:

  • поверхнева;

  • непроникаюча рана (з ушкодженням м'яких тканин, але не проникаюча в порожнини
    організму);

  • проникаюча в порожнини організму рана (без ушкодження і з ушкодженням внутрішні;
    органів);

♦ залежно від локалізації ураженої частини тіла:

  • голови й обличчя;

  • грудей;

  • живота;

  • верхніх і нижніх кінцівок;

♦ залежно від часу виникнення:

  • свіжа (якщо потерпілий звернувся по допомогу протягом перших 24 годин після по
    ранення);

  • запізніла (якщо потерпілий звернувся по допомогу пізніше, як через 24 години після
    поранення).


Види загоєння ран та фази перебігу ранового процесу

1. Визначення: Загоєння рани - комплекс відновно-репаративних процесів, що відбуваютьс
безпосередньо у рані та оточуючих її тканинах з відновленням їх цілісності і функції.

^ 2. Послідовність процесів, що відбуваються при загоєнні рани:
А) Утворення колагену фібробластами:


а) макрофаги активують фібробласти;

б) фібробласти проліферують і мігрують до місця ушкодження, зв'язуючись із фібрилярними
структурами через фібронектин;в) одночасно фібробласти синтезують позаклітинний матрикс, у тому числі й колагени, які

забезпечують міцність формованого рубця.

^ Б) Епітелізація рани:

а) забезпечується міграцією клітин епітелію із країв рани на її поверхню;

б) завершена епітелізація ранового дефекту створює бар'єр для мікроорганізмів.
^ 3) Ефект тканинного стягнення:

а) скорочення міофібробластів;

б) забезпечення зменшення площі ранової поверхні і закриття рани.
Фази загоєння ран:

  • І фаза - фаза запалення (1-5 доба);

  • II фаза - фаза регенерації (6-14 доба);

  • III фаза - фаза утворення і реорганізації рубця (після 15 доби з моменту травми).
    А) Фаза запалення (перша фаза загоєння рани):

а) період судинних змін:

  • порушується цілісність кровоносних і лімфатичних судин на рівні мікросудинного русла;

  • порушується відтік крові і лімфи;

  • розвивається спазм, а потім стійке паретичне розширення мікросудин;

  • виникає стійка вазодилатація і підвищується проникність судинної стінки (дія біогенних
    амінів - брадикінін, гістамін, серотонін);

  • порушується кровообіг в ділянці травми внаслідок тромбування капілярів і венул;

  • зниження перфузії спричинює до погіршення оксигенації тканин у ділянці рани;

  • розвивається ацидоз, порушується вуглеводний і білковий обмін, підвищується осмотичний
    тиск у тканинах;

  • розвивається набряк тканин (основний прояв запалення);

б) період очищення рани від некротичних тканин - триває 5-6 днів (важливу роль відіграють
формені елементи крові і ферменти):

  • з першої доби після поранення в оточуючих рану тканинах і ексудаті з'являються нейтро­
    філи, а на 2 - 3 добу - лімфоцити і макрофаги;

  • нейтрофільні лейкоцити фагоцитують мікроорганізми і некротичні маси, здійснюють
    позаклітинний протеоліз і виділяють медіатори запалення;

♦ макрофаги виділяють протеолітичні ферменти і фагоцитують частково зруйновані
лейкоцитами некротичні тканини, нейтрофільні лейкоцити, що розпадаються, продукти

. бактеріального розпаду;

♦ лімфоцити сприяють здійсненню імунної відповіді.
^ Б) Фаза регенерації (друга фаза загоєння рани):

а) у рані відбувається два основних процеси: колагенізація та інтенсивне проростання кровоносних і лімфатичних судин;

  • зменшується число нейтрофілів і в ділянку рани мігрують фібробласти (клітини сполучної
    тканини, що володіють здатністю синтезувати макромолекули позаклітинного матриксу);

  • синтезуються компоненти сполучної тканини з побудовою колагенових і еластичних
    волокон;

  • у рані починається реканалізація кровоносних і лімфатичних судин;

  • поліпшується перфузія тканин і живлення фібробластів;

  • навколо капілярів концентруються тучні клітини, які сприяють проліферації капілярів;

  • запальний процес затухає, виділень із рани стає менше, зменшується або зовсім зникає
    набряк (дегідратація тканин).
  1   2   3

Похожие:

А рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани iconКраї рани гіперемовані з фібринозними нальотами. Що необхідно зробити?
Гнiйна рана. Лiкування гнiйних ран. Причини та умови, якi спричиняють нагноєння операцiйних ран, шляхи профiлактики
А рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани icon5 послідовність І методологія обстеження хірургічного хворого
Мета обстеження хірургічного хворого постановка раннього правильного, точного інди­відуального діагнозу І на його основі проведення...
А рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани iconЯкі характерні клінічні ознаки герпетичних кератитів?

А рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани iconТема аускультація легень у дітей. Семіотика захворювань органів дихання
Семіотика уражень І основних захворювань органів дихання у дітей. Синдроми дихальних розладів І дихальної недостатності, основні...
А рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани iconТема аускультація легень у дітей. Семіотика захворювань органів дихання
Семіотика уражень І основних захворювань органів дихання у дітей. Синдроми дихальних розладів І дихальної недостатності, основні...
А рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани iconСхема обстеження хворих
Обґрунтування клінічного діагнозу. В посібнику подано увесь допоміжний матеріал, необхідний для оформлення історії хвороби: систематизовані...
А рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани iconЩо не входить у поняття первинної хірургічної обробки?
Рани. Класифiкацiя, клiнiка, дiагностика та лiкування свiжих ран. Обстеження ранених
А рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани iconПрограмований контроль знань по темі "рани"
Чим нанесена наскрізна рань з наявністю маленького вхідного І великого вихідного отвору ?
А рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани iconТема 1 Медична етика І деонтологія в хірургії. Структура хірургічної клініки
Особливості проведення антропометрії та термометрії хворого з гострою хірургічною патологією. Вимоги до особистої гігієни та одягу...
А рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканини та органи. Б всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого. Основні клінічні ознаки рани iconМетодичні вказівки для самостійної позааудиторної роботи студентів за темою 2
Тема срс: оволодіти навичками оцінки стану хворого та основних параметрів його життєдіяльності
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница