Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2


НазваниеВступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2
страница1/18
Дата публикации26.05.2013
Размер2.78 Mb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Физика > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
Тема: Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). – 2.

Тема: Гігієна хірургічних стаціонарів, прибирання, санітарно-епідемічний стан, гігієна тіла, одягу медперсоналу, гігієна білизни і одягу хворих (2 години). – 5

Тема: Догляд за хворими в приймальному відділенні, процедурному кабінеті, хірургічному відділенні, перев'язочних. Робота палатної медсестри. Харчування хворих (4 години). – 7

Тема: Догляд за хворими в палатах інтенсивної терапії. Обстеження і підготовка хворих до екстрених та планових операцій. Догляд за хворими, оперованими на черевній порожнині, грудній клітці. Догляд за хворими з захворюваннями нирок і сечовивідних шляхів (4 години). – 11

^ Тема: Особливості догляду за хворими похилого віку, догляд за тяжкохворими і агонуючими. Робота в маніпуляційному кабінеті . – 19

Тема: Десмургія та догляд за оперованими хворими (10 години). - 23

Тема: Основи антисептики в хірургії (2 години). - 35
^

Тема: Асептика (8 годин) - 37


Тема: доопераційний період .ХІРУРГІЧНА операція - 46

Тема: Післяопераційний період. Догляд за оперованими хворими. Лікувальне харчування хірургічних хворих в післяопераційному періоді. Дієтичні столи (2 години). - 50

Тема: Кровотеча, крововтрата (4 години) - 52

^ Тема: Переливання крові та її компонентів (6 годин). - 54

Тема: Шок, колапс, непритомність (2 години). – 58

Тема: Реаніматологія. Реанімація. Термінальні стани (2 години) – 65

Тема: Рани. Класифікація. Рановий процес. Гнійні рани (6 годин) – 69

Тема: Травматизм. Зариті пошкодження м'яких тканин, черепа, грудної клітки, живота. Перша допомога. Травматичний токсикоз (2 години). - 71

Тема: Переломи (4 години). – 75

Тема: Вивихи (2 години) – 80

Тема: Опіки. Класифікація за глибиною і площею. Площа і важкість опіку. Періоди перебігу опікової хвороби. Первинна обробка опікової поверхні (2 години). - 84

Тема: Опікова хвороба. - 87

Тема. Правець. Дифтерія ран. Сибірська виразка (2 години) – 92

Тема: Хронічна специфічна інфекція. Кістково-суглобовий туберкульоз. Актиномікоз. Сифіліс (2 години). - 103

Тема: Аномалії розвитку. Загальні питання пластичної хірургії . – 107

^ Тема: Паразитарні хірургічні захворювання (2 години) - 113

Тема: Робота в перев'язочній - 115

Тема: Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години).

^ 6. Основні положення теми.

У назву науки - хірургія - закладений зміст (chin - рука, ergon - праця). Проте хірургія не тільки "рукоділля". Це комплекс чинників, які треба знати теоретично і оволодіти практично, щоб підійти до хворого із скальпелем у руці. Хірургія - одна з основних галузей медицини, у якій основним заходом при лікуванні захворювань є оперативний метод. Під час операцій більшою частиною застосовують метод механічної дії на тканини: їх розсікають, оголюють і ліквідують патологічний осередок, відновлюють нормальну форму, функцію тканин, або окремих частин тіла, проводять пересадку тканин і органів.

Висока оперативна техніка М.І.Пирогова дозволила йому проводити операції надзвичайно швидко: ампутацію молочної залози, або розтин сечового міхура - за 2 хвилини, а остеопластичну ампутацію ступні за 8 хвилин. У військових походах Наполеона І прославився французький лікар Д.Ж.Ларрей (D.J. Larrey) - один з засновників військово-польової хірургії (після Бородінської битви на протязі однієї доби він виконав 200 ампутацій кінцівок). Але ні досконала хірургічна техніка, ні глибокі знання анатомії, ні швидкість операцій не дозволили вирішити проблему знеболювання. Ще на початку XIX сторіччя французький хірург А.Вельпо (А. Velpeau) висловив думку, що хірургічну операцію неможливо виконати без болю, що повне знеболювання неможливе. Тому одним з самих великих досягнень XIX сторіччя, що поклало початок новій ері в хірургії, стало використання при операціях наркозу, тобто загальнезнеболювання.

У 1844 році англійський зубний лікар Х. Уелс (H. Wels) використав для короткочасного наркозу при екстракції зуба закис азоту, яку пізніше назвали "веселячий газ". У 1846 році північноамериканський дантист О.Т. Мортон (W.T. Morton) вперше скористався ефірним наркозом для видалення зуба.

Незнання причин гнійних ускладнень операційних ран, сепсису, газової гангрени було не менш важливим фактором, який гальмував розвиток хірургії. Післяопераційний період протікав дуже важко. Хворі часто рано гинули від госпітальної іфекції, газової гангрени. Післяопераційна смертність складала 80%. У госпіпіталях російськой армії помирав кожний другий поранений. Англійський хірург Джозеф Лістер (J. Lister – 1827-1912) розробив метод (1867) антисептики, що отримав широке визнання. У 1881 роців віденський хірург Т. Більрот (Т.Billroth) - засновник сучасної абдомінальної хірургії – виконав успішну операцію резекції шлунку. Поряд з антисептикою почали впроваджувати асептику Ернст Бергман і К.Шиммельбуш. У 1873 році - німецький хірург Ф. Есмарх для зупинки кровотечі запропонував використати джгут.

С.П.Коломнін (1842-1886) під час сербо-турецької війни використовував метод антисептичного лікування ран. Антисептичний метод розвивали у своїй практичній діяльності Н.В.Скліфосовський, М.С.Суботін (1843-1913). У 1885 році М.С. Суботін організував асептичний операційний зал, встановив стерилізаційну піч.

У XIX сторіччі були здійснені успішні спроби переливання крові (J.Blundell, 1820; Г.С.Вольф, 1832; С.П.Коломнін, 1879) Наукове обгрунтування переливання крові розробив К. Ланштейнер (K. Landsteiner), який відкрив у 1901 році закое ізогемаглютинації і виділив 3 групи крові. Пізніше у 1907 році чеський вчений Я .Янський (К.Lansky) відкрив 4 групу крові.

А.В.Вишневський (1874-1948) відомий як пропагандист місцевої анестезії. Ним розроблена техніка інфільтраційної та провідникової анестезії.

Історія хірургічних клінік. Першим навчальним закладом на Україні була Києво-Могилянеька колегія, потім академія, в організації якої активну участь брав гетьман війська Запорізького П.К. Сагайдачний в 1622 році та метрополіт, учений Петро Могила (1597-1647), де проводилась підготовка загальноосвітніх діячів, богословів, а також медичних працівників.

У 1755 році відкрито Московський Університет з медичним факультетом та "клініками при факультеті" - факультетської клініки.

У 1842 році при Петербурзькій військово-медичній академії на хірургічній госпітальній базі організована кафедра госптальної хірургії (М.І. Пирогов).

На кафедрі факультетської хірургії вивчались питання типового перебігу хірургічних захворювань, на госпіітальній хірургії ці ж патологічні процеси з атиповим перебігом. В інших цивілізованих країнах світу такого росподілу кафедр немає, кафедра одна – хірургічних хвороб.

Серед вітчизняним хірургів видатне місце у розвитку хірургії займає Пирогов МІ (1810-1881). У 14 років він поступив на медичний факультет Московського університету. У 17 років був зарахований у Дербтський університет для підготовки до заміщення професорської посади. Через 5 років направлений в Париж та Берлін для удосконалення з хірургії. У 1833 році захистив окторську дисертацію на тему "Перев'язка черевної аорти в експерименті" та отримує посаду завідуючого кафедрою Дербтського університету. У 1841 році призначений професором медико-хірургічної академії в Петербурзі, де у 1842 році організує кафедру госіпітальної хірургії. У 1847 році виїжджає на театр військових дій на Кавказ, у 1854 році - в Севастополь, де вперше став застосовувати наркоз, гіпсові пов'язки, прийшов до висновку, то нагноєння ран виникає під впливом "міазматичних" ферментів для боротьби з якими використовував йод. Описав клініку травматичного шоку Розробив методи сортування поранених при госпіталізації, їх евакуації, що знайшло відображення в книжці: "Начало общей военно.-полевой хирургии" (1866).

Після війни 1854-1856 рр. М.І.Пирогов був призначений попечителем спочатку Одеського, потім Київського навчального округу. -

З 1866 року до кінця життя працював в с. Вишня, тепер Пирогове Вінницької області, з короткочасними поїздіками на фронт під час франко-російської та російської – турецької воєн.

Основні твори: "Xирургическая анатомія артериальных стволов й фасций" (1837)р., "Топографическая анатомия заморожених органов человеческого тела, сделанных в срезах".

Ним запропоновані оперативні втручання: перев’язка під'язикової артерії, кістково-пластична ампутація гомілки, трьохетапна ампутація стегна та інші.

Як педагог, М.І. Пирогов вніс значний вклад у розвиток педагогічної науки, запропонував прогресивні дидактичні принципи підготовки спеціалістів.

Карваєв В.А. (1811-1892) - закінчив Казанський університет у 1831р. У 1838 році у Дербті захистив докторську дисертацію. У 1840 році після організації медичного факультету при Київському університеті (відкритий у 1834р) очолив кафедру факультетської хірургії, якою завідував до кінця життя. Хірург широкого профілю. Один з перших (1847р.) застосував наркоз.

Основні роботи: "Курс оперативної хірургії" (1858р.), "Оперативна хірургія" (1882р.). Спілкувався з М.І. Пироговим, вважав себе його учнем. Користувався великою популярністю серед населення. До сьогодні зберігся вислів прихожан, які ішли на богомілля до Лаври: "Їду у Київ богу помолитися, та Караваєву поклонитися".

Волкович М.М. (1858-1928). Народився у Чернігівській області. У 1882 р. закінчив в медичний факультет Київського університету. У 1903р став професором кафедри й госпітальної хірургії. Ним запропоновані оперативні втручання: позасумкова резекція колінного суглоба, кістково-пластична операція при туберкульозі кісток ступні, гомілково – ступневого суглобу, пластичне закриття міхурово-піхвових фістул, розріз передньої черевної стінки при апендектомії (1898р.), в 1894 р. вперше на Україні виконав операцію з приводу тиреотоксикозу.

Написав монографії: «Апендицит», «Жовчнокам'яна хвороба», «Туберкульозний перитоніт» (1926 р.), "Пошкодження кісток та суглобів" (1928 р.). Запропонував шину для фіксації при переломах кісток верхньої кінцівки. У 1908 році організував Київське наукове хірургічне товариство та був його беззмінним головою.

Скліфосовський М.В. (1836-1904). Народився в Херсоні. Закінчив медичний факультет Київського університету. У 1863 році захистив докторську дисертацію та до 1871 року працював професором Київського університету, потім завідуючим кафедри Петербурзької медико-хірургічноі академії. З 1880 до 1897 року завідував кафедрою і факультетської хірургії Московського університету, після чого повернувся в Петербург на посаду директора інституту удосконалення лікарів. Будучи на пенсії, посилився в Яківцях біля м. Полтави. Консультував хворих у Полтавській міській лікарні, яка названа його іменем М.В.Скліфосовський був талановитим хірургом, педагогом, вченим, організатором. Він проводив пропаганду методів антисептики та асептики, запропонував кістково-пластичну операцію - "російський замок". Розробляв актуальні питання захворювань органів черевної порожнини, лікування зобу, раку язика, мозкових гриж та інше. З 1880 р. був організатором Пироговських з'їздів та одним з ініціаторів міжнародних хірургічних конгресів.

Тема: Гігієна хірургічних стаціонарів, прибирання, санітарно-епідемічний стан, гігієна тіла, одягу медперсоналу, гігієна білизни і одягу хворих (2 години).

^ 5. Основні положення теми.

Гігієна хірургічних стаціонарів - розділ гігієни, що розробляє гігієнічні норми і вимоги до розташування, планування, санітарно-технічного благоустрою. Санітарно-гігієнічний та протиепідеміологічний режим стаціонарів створений з метою забезпечення оптимальних умов перебування хворих в стаціонарі, ефективного проведення лікувальних заходів, забезпечення сприятливих умов праці медперсоналу, профілактики і знешкодження внутрішньолікарняної інфекції.

В хірургічне відділення входять палати, перев'язочні, маніпуляційний кабінет і операційний блок. Особливістю хірургічного відділення є те, що відділення поділено на дві половини, або складається із двох окремих відділів - чисте і гнійне. Для хворих із нагноєними ранами видаляється окрема палатна секція, або окремі палати в окремому крилі відділення, по можливості якнайдалі від операційного блоку. Для цих палат окремо виділяється гнійна перев'язочна і всі хворі обслуговуються окремим персоналом. За наявності однієї перев'язочної хворі із гнійними ранами перев'язуються після проведених "чистих" перев'язок з подальшою ретельною обробкою приміщення та обладнання дезинфікуючими розчинами.

Операційний блок - основний лікувально-діагностичний підрозділ хірургічного відділення, що складається із операційних, а також комплексу допоміжних приміщень і приміщень забезпечення, призначений для проведення хірургічних операцій. З метою дотримання умов асептики загальнопрофільний операційний блок повинен мати два ізольованих непрохідних відділення - асептичне, чисте і септичне, гнійне із суворим зонуванням внутрішніх приміщень та окремими для кожного з них допоміжними приміщеннями. Всі приміщення операційного блоку в залежності від ступеня дотримання правил асептики і боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією функціонально поділяються на чотири зони: стерильну, суворого режиму, обмеженого режиму і загальнолікарняного режиму.

Потоки в операційному блоці поділяються на "стерильний" для хірургів і операційних сестер, чистий – для хворих, анестезіологів, технічного персоналу і не повинні перетинатися, або стикатися.

Санітарно-гігієнічний режим хірургічного закладу спрямований на виключення негативного впливу факторів лікарняного середовища на хворих і персонал, забезпечення хворому повного гігієнічного, соматичного і психічного комфорту, а персоналу – оптимальних умов праці. Санітарно-гігієнічний режим передбачає дотримання норм місткості лікарняних палат, забезпечення оптимального мікроклімату, хімічного та бактеріологічного складу повітряного середовища, режиму вентиляції та освітлення приміщень, постачання доброякісною питною водою, своєчасне і повне видалення та знезаражування відходів, забезпечення хворих раціональним та збалансованим харчуванням, прибирання приміщень, прання та заміни білизни, дотримання правил особистої гігієни, тощо.

Протиепідемічний режим хірургічного відділення спрямований на запобігання, виникнення та поширення внутрішньолікарняних інфекцій. Основні положення протиепідемічного режиму регламентуються наказом №720 (31.07.1978).

Внутрішньолікарняні інфекції - клінічне виражені захворювання мікробного походження, що уражають хворого в результаті його госпіталізації або відвідування лікувального закладу, а також медперсонал в процесі виконуваної ним роботи. Внутрішньолікарняні інфекції поділяються на госпітальні та амбулаторні.

Джерелами внутрішньолікарняних інфекцій є хворі з гострими, стертими або хронічними формами інфекцій, медичний персонал - переважно носії, а також хворі на стерті форми інфекцій, відвідувачі - хворі та здорові бактеріоносії й інфікований матеріал Основні шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій — аерозольний (повітряно-крапельний та повітряно-пиловий), контактний, у т.ч. парентеральний, фекально-оральний, зокрема аліментарний, трансмісивний. Основними факторами передачі інфекції є повітря, руки, об'єкти довкілля.

Комплекс профілактичних заходів, спрямованих на виявлення та ізоляцію джерел інфекції й переривання шляхів. Ті передачі, включає архітектурно-планувальні заходи, дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму, підвищення стійкості хворих і персоналу до несприятливих факторів.

Кожний співробітник, що влаштовується на роботу, проходить повний медичний огляд, зокрема огляд отоларингологом і стоматологом, бактеріологічне дослідження мазків зі слизової носоглотки на наявність патогенних стафілококів, короткий інструктаж з проведення основних санітарно-протиепідемічних заходів. Весь персонал береться на диспансерний облік для своєчасного виявлення і лікування каріозних зубів, хронічних запальних захворювань носоглотки, носійство патогенного стафілокока. Медичний персонал підлягає обов'язковим періодичним медичним оглядам, що включають щорічний огляд терапевтом, жінок - гінекологом, ларингологом і стоматологом, обстеження на носійство черевного тифу і паратифів (один раз на півроку - рік), дифтерії (за епідеміологічними показаннями), стафілококів (один раз на три місяці), туберкульоз (щорічно), кишкові інфекції та гельмінтози (при влаштуванні на роботу і далі за епідпоказаннями), сифіліс і гонорею шляхом серологічних досліджень і обстеження дерматовенерологом (при прийомі на роботу і кожні наступні 3-6 місяців). При виявленні відкритих запальних процесів або ознак нездужання персонал усувають від роботи до повного одужання, при виявленні носійства - організовують санацію. При виникненні внутрішньолікарняних інфекцій серед хворих проводять позачерговий медичний огляд всього персоналу відділення і бактеріологічне обстеження на носійство. Хворих з виявленою внутрішньо лікарняною інфекцією ізолюють в окремі палати і виділяють для них окремий персонал і предмети догляду.

При виникненні внутрішньолікарняної інфекції кожен випадок підлягає обліку, реєстрації з заповненням форми 058-0 і вимагає детального епідеміологічного обстеження з боку епідеміолога санепідемстанції.

Контроль за дотриманням протиепідеміологічного режиму в лікувальних закладах здійснюється згідно наказу МОЗ №720 (31.07.1978), що передбачає обов'язковий бактеріологічний контроль стану повітряного середовища, поверхонь, якості стерилізації та дезинфекції. Вимоги до експлуатації лікувальних закладів, санітарно-гігіенічного та протиепідемічного режиму викладені у Сан ПіН 517990 і Сан ПіН2956а-83.

Вологе прибирання приміщень (миття підлоги, протирання меблів, обладнання) здійснюють не рідше ніж два рази на добу із використанням миючих і дезинфікуючих засобів, протирання віконного скла не рідше ніж один раз на місяць. Генеральне прибирання палатної секції проводиться не рідше ніж один раз на місяць із ретельним миттям стін. підлоги, обладнання, протирання меблів. Генеральне прибирання (миття і дезінфекція) операційного блоку, перев'язочних проводять не рідше ніж один раз на тиждень. Крім цього в них проводять проточні і заключні вологі прибирання. Приміщення із особливим режимом стерильності після прибирання опромінюють стаціонарними або пересувними бактерицидними лампами із розрахунку 1 Вт потужності на 1 м2 приміщення.

В операційній діє правило «червоної лінії» - всі що входять в операційну повинні бути одягнуті в бахіли, стерильну білизну. Заходити в операційний блок персоналу, що не бере участь в операції заборонено.

Відповідальність за проведення комплексу протиепідемічних заходів несе завідувач хірургічним відділенням. Організовують і контролюють виконання протиепідемічних заходів завідувач відділенням і старша медична сестра відділення.

Гігієнічні вимоги до медичного персоналу та хворих, які проходять курс лікування в хірургічних стаціонарах регламентується нормативним документом (наказ №720). Гігієна медперсоналу включає знання і виконання всіх гігієнічних правил в межах своїх і функціональних обов'язків. Персонал зобов'язаний систематично здійснювати перевірку стану здоров'я. Хворі та бацилоносії не допускаються до роботи до повного одужання.

Гігієна медперсоналу включає 3 основних елемента - особиста гігієна медперсоналу, гігієні професійного одягу та робочого місця, гігієні виконання медичних маніпуляцій.

Медичний персонал повинен бути взірцем чистоти і акуратності. Робочим одягом є халат, шапочка, або косинка, м'які шкіряні закриті тапочки. Халат має бути зав'язаний ззаду, шапочка чи косинка повинні повністю закривати волосся. Для роздавання їжі та годування хворих має бути інший чистий халат. Виходячи за межі лікарні, або відвідуючи санітарний вузол необхідно знімати халат. Перед кожною маніпуляцією необхідно вимити руки, а маніпуляції необхідно проводити у гумових рукавичках.

Після поступлення хворого в стаціонар йому виділяють ліжко із чистою білизною, яка перед тим пройшла камерну обробку, необхідні предмети догляду, при необхідності (склянку, судно, сечоприймач, плювальницю) тощо. Ліжко хворого повинно бути металевим, або дерев'яним з гладкою поверхнею - такі ліжка дають можливість проводити їхню дезинфекцію. Для важкохворих, призначені функціональні ліжка, які дають змогу надавати хворому різних положень.

Гігієна хворого, який перебуває в хірургічному відділенні включає в себе гігієну тіла, заміну натільної і постільної білизни Натільну та постільну білизну змінюють один раз на 7-10 днів, відразу після гігієнічної ванни, або по мірі необхідності, після забруднення. Відповідає за заміну білизни сестра-господиня. Всю білизну необхідно прати, мокру від поту сушити не рекомендується. Щоразу при заміні білизни стежать, щоб простирадло і сорочка були добре розправлені, щоб не утворювалися грубі згортки, які перешкоджають спокійному сну хворих, а у важкохворих нерідко сприяють утворенню пролежнів. Білизну, забруднену кров'ю або іншими виділеннями, необхідно згорнути забрудненою поверхнею до середини і транспортувати в щільних клейончастих мішках на пральню. Сортувати білизну в палатах забороняється.

Переодягання хворих із пошкодженими верхніми кінцівками - роздягання починають із здорової руки, а одягання починають із хворої руки, те саме стосується нижніх кінцівок.

Ліжко хворого застеляють таким чином - поверх сітки кладуть матрац із наматрацником. Зверху стелять чисте простирадло, краї якого повинні бути підігнані по всій довжині під матрац, для попередження утворення складок. Для важкохворих із нетриманням сечі, калу, якщо немає спеціального ліжка, з метою запобігання забруднення матрацу на наматрацник кладуть клейонку, прикріплюючи її, або підгинаючи під матрац. Клейонку можна постелити на простирадло, накриваючи її пелюшкою. Під голову кладуть дві подушки: нижню з пір'я, а верхню з пуху. На кожну подушку надягають окремо наволочку. Подушки слід класти так, щоб нижня лежала прямо і виступала дещо з під верхньої, а верхня впиралась у спинку ліжка. Хворому дають ковдру з підковдрою, яка повинна бути бавовняною або вовняною. Постіль хворого повинна бути чистою, застеленою без складок і рубців. Перестеляти її треба двічі на день - вранці та ввечері. Кожного ранку натільну і постільну білизну витрушують і провітрюють, матрац на цей час не застилають, щоб він теж провітрився. При зміні постільної білизни важкохворому треба проявляти велику обережність, щоб не завдати йому додаткового болю і страждання. Заміну простирадла у лежачих хворих здійснюють починаючи згортання по довжині до середини, піднімаючи таз і забираючи простирадло, в цей час згорнуте простирадло підставляють під таз хворого і розгортають його із середини до країв. Повертають хворого на бік згортають простирадло із одного боку, відразу розстилають чисте, повертають хворого на чисте простирадло, забирають брудне і розстилають чисте до кінця. Згортають чисте простирадло по довжині, піднімають ноги хворого, скручують брудне простирадло і одночасно розкручують чисте, піднімають таз хворого, забирають брудне і підстеляють чисте, піднімають тулуб хворого, забирають брудне простирадло і до кінця розстеляють чисте.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Похожие:

Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2 icon10. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного...
Тема 10. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару
Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2 iconТематичний план практичних занять по «загальній хірургії» на осінній семестр (модуль 1)
Введення в хірургію. Інфекція, шляхи її розповсюдження, значення в хірургії. Госпітальна інфекція І боротьба з нею. Хірургічний стаціонар...
Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2 iconМетодичні вказівки для викладачів та студентів Харків, хдму 2005
Профілактика імплантаційної інфекції ран. Стерилізація щовного матеріалу. Ендогенна інфекція в хірургії. Госпітальна інфекція в хірургії....
Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2 iconВведення в хірургію. Гігієна у хірургічному стаціонарі. Робота середнього...
Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології
Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2 iconІ. Введення в хірургію. Гігієна у хірургічному стаціонарі. Робота...
Модуль введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології
Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2 iconІ. Введення в хірургію. Гігієна у хірургічному стаціонарі. Робота...
Модуль введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології
Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2 iconАнтисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією
Введення у хірургію. Невідкладні Хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології
Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2 iconХірургічна операція. Підготовка хворих до операції
Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології
Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2 iconЗатверджено
Проведення показових практичних занять на осінній семестр 2006-2007 учбового року на кафедрі загальної хірургії з курсом оперативної...
Вступне заняття. Поняття про хірургію. Історія хірургії. Хірургічні школи. Хірургічні стаціонари. Деонтологія в хірургії (2 години). 2 iconСтерилізація перев’язочного матеріалу І операційної білизни. Організація...
Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница