Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за


Скачать 266.25 Kb.
НазваниеРезультати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за
страница1/3
Дата публикации04.08.2013
Размер266.25 Kb.
ТипДокументы
userdocs.ru > История > Документы
  1   2   3
"НОВА ІСТОРІЯ СХОДУ"
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за 100-бальною шкалою, з них поточний модульний контроль – 90 балів (по 45 балів за кожний модуль), підсумковий контроль (у формі заліку) – 10 балів.

Навчальна дисципліна "Нова історія Сходу" складається з двох модулів. Кожен модуль включає цикл лекцій, семінарських занять та самостійну роботу студентів.


Модуль 1.
Південна Азія, Середній та Близькій Схід у XVIII –XIX ст.


Модуль 2.
Далекий Схід та Південно-Східна Азія у XVIII –XIX ст.



^ Підсум-ковий модуль-ний контроль


45 залікових балів (максимум)



45 залікових балів (максимум)

10

балів

Семінарські заняття

Самостій-на робота

Модуль-ний контроль

Семінарські заняття

Самостій-на робота

Модуль-ний контроль

25 балів (максимум)

10 балів (макси-мум)

10 балів (макси-мум)

25 балів (максимум)

10 балів (макси-мум)

10 балів (макси-мум)


Поточний контроль здійснюється у двох формах: оцінювання роботи студента під час семінарського заняття (аудиторна робота) та оцінювання самостійної роботи студента. Завдання поточного контролю полягає у перевірці засвоєння студентом певного матеріалу, вироблених ним навичок самостійного опрацювання історичних джерел та спеціальної наукової літератури, здатності студента осмислювати матеріал та представляти його у формі усних доповідей та наукових письмових робіт.

Оцінювання роботи студента на семінарських заняттях здійснюється за ^ 5-бальною шкалою. Максимальна кількість балів за усну доповідь – 5, за доповнення – 3, за участь у дискусії – 2.

Критерії оцінки за усні відповіді включають:

  • глибоке розкриття проблеми, висловлення власної позиції,

переконливість доповідача, його емоційність та впевненість,

посилання на історичні джерела з теми – 5 балів;

  • розкриття проблеми, але без використання історичних джерел – 4 бали;

  • неповне розкриття проблеми, відсутність відповіді на уточнюючі

запитання – 3 бали;

  • розкриття лише окремого аспекту проблеми – 2 бали;

  • відсутність відповіді з обговорюваних на семінарському занятті

питань, але здатність орієнтуватися на історичній мапі чи знання

історичних постатей – ^ 1 бал;

  • відсутність будь-якої відповіді з теми семінарського заняття – 0 балів.

Самостійна робота студента передбачає опрацювання ним окремих вузлових проблем курсу "Нова історія Сходу" та підготовку наукового реферату (МОДУЛЬ 1) і виконання письмової роботи (МОДУЛЬ 2) на одну із запропонованих до кожного модулю тем.

Модульний контроль здійснюється у формі тестування і проводиться на останньому семінарському занятті з кожного модуля. Оцінювання відбувається за 10-бальною шкалою. Тестові завдання містять 20 питань з чотирьма варіантами відповідей. Кожна правильна відповідь оцінюється у 0,5 бала.

^ Підсумковий модульний контроль знань студентів здійснюється у формі заліку. Студент має дати відповідь на 2 теоретичні питання, кожне з яких оцінюється у діапазоні від 0 до 5 балів.

Критерії оцінювання відповідей на заліку:

  • глибоке розкриття питання, відображення власної позиції – 5 балів;

  • повна коротка правильна відповідь або розгорнута

відповідь але із незначними помилками – 3-4 бали;

  • неповна відповідь або відповідь із суттєвими помилками – 2 бали;

  • неправильна відповідь, але студент орієнтується на

історичній мапі – 1 бал;

  • відсутність будь-якої відповіді – 0 балів.





^ СУМА БАЛІВ


НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ



60-100



ЗАРАХОВАНО


1-59



^ НЕ ЗАРАХОВАНО


Якщо студент за результатами поточного модульного контролю набирає 60 і більше балів, він може не здавати підсумковий модульний контроль. Якщо студент набрав менше 50 балів, він не допускається до складання підсумкового модульного контролю. Повторне складання заліку допускається не більше двох разів: один раз викладачеві, другий – комісії, сформованій деканатом факультету.

^ ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Повстання сипаїв в Індії у 1857 – 1859 рр. (2 год.)


  1. Політичне та соціально-економічне становище Індії в сер. ХІХ ст.

  2. Програма сипаїв, основні центри та хід повстання.

  3. Причини поразки повстання. Зміни політичного статусу Індії в межах Британської імперії.


Реферати /письмові роботи/:

        1. Портрети лідерів повстання сипаїв.

        2. Порівняльна характеристика перебігу повстання, його завдань та результатів у різних регіонах Індії.

Література

  1. Антонова К.А.. История Индии. - М., 1979.

  2. Народное восстание в Индии в 1857 –1859 гг. / Сб. ст. - М., 1975.

  3. Новая история Индии / под ред. Антоновой К.А. - М., 1961.

  4. Осипов А.М. Великое восстание в Индии 1857 –1859 гг. - М., 1957.

  5. Паниккар К.М. Очерк истории Индии / пер. в англ. - М., 1961.

  6. Семенова Н.И. Пенджаб в период народного восстания 1857 – 1859 гг. //Индия. Статьи по истории.- М., 1959.


Тема 2. Реформи в Османській імперії у XVIII – в сер. XIX ст.: завдання та результати (2 год.)


  1. Особливості соціально-економічного та міжнародно-політичного становища Османської імперії на межі XVII – XVIII ст. Причини та передумови реформ.

  2. "Доба тюльпанів".

  3. Реформи кін. XVIII – перш. трет. ХІХ ст. (нізам-і-джедід).

  4. Танзимат.

  5. Конституційний рух ("рух нових османів"): ідеологія, програма, лідери.


Реферати /письмові роботи/

Політичний портрет великого везіра Ібрагім-паші Невшехірлі.

Політичний портрет великого везіра Мустафи-паші Байрактара.

Політичний портрет Мустафи Решид-паші.

Еволюція "Східного питання" у XVIII – XIX ст.
Працюючи над першим питаням слід визначити основні фактори системної кризи Османської імперії на межі XVII – XVIII ст. Особливу увагу варто приділити обґрунтуванню необхідності реформ, що знайшло своє втілення в появі спеціальних трактатів. Чи помітний вплив "західних" ідей в цих працях? Готуючись до другого питання, з'ясуйте які завдання стояли перед реформаторами в "добу тюльпанів", в чому помітні їхні досягнення, які, на Вашу думку, причини їх прорахунків. В процесі роботи над третім питанням проаналізуйте основні заходи та обґрунтуйте, чому від реформ саме в цих сферах залежав поступ Османської імперії. Особливу увагу приділіть четвертому питанню. Працюючи над ним, слід не тільки дослідити комплекс заходів щодо реформування в різних сферах внутрішнього життя Османської імперії, варто також спробувати визначити зовнішні "стимули" для правлячої еліти щодо нього. Рух "нових османів" зіграв визначну роль в конституційному процесі. Отож, досліджуючи п'яте питання теми, варто зосередитись на особливостях ідеології цього руху та його тактиці. Особливу увагу слід також приділити доктринам "османізму", "панісламізму" і "пантюркізму", визначити спільний комплекс ідей та доктринальні відмінності.

Література

Алимов А. Борьба за конституцию 1876 года в Турции // Историк-марксист. - 1929. - Т.14. - С.36-67.

Витол А.В. Османская империя (начало XVIII в.). - М.: Наука, 1987. - 135 с.

Гасратян М.А., Орешкова С.Ф., Петросян Ю.А. Очерки истории Турции. - М., 1983.

Георгиев В.А. Англо-американская буржуазная историография Восточного вопроса // Вопросы истории.- 1968. - №3.

Данциг Б. Турция. - М., 1949.

Дулина Н.А. Османская империя в международных отношениях (30 – 40-е годы ХІХ в. ). - М., 1980.

Дулина Н.А. Танзимат и Мустафа Решид-паша. - М., 1984.

Еремеев Д.Е., Мейер М.С. История Турции в средние века и новое время. - М., 1992.

Желтяков А.Д. К вопросу о вестернизации Турции в новое время (по концепции турецкого историка Т.Тунайя) // Историография и источниковедение истории стран Азии и Африки. - вып. 2. - Л., 1968.

Каменев Ю. А. Некоторые источники трактата Ибрахима Мютефферика "Мудрые принципы устройства народов" // Ученые записки Ленинградского Госуниверситета. - вып. 20: Востоковедение. - 1977.

Кинросс Лорд Расцвет и упадок Османской империи / пер. с англ. - М., 1999.

Кудрявцева Е.П. Россия и Турция на рубеже XVIII – XIX вв.: от войн к союзным договорам // Новая и новейшая история. - 1996. - №6. - С.45-59.

Мейер М.С. Влияние "революции цен" в Европе на Османскую империю // Народы Азии и Африки. - 1975. - №1.

Мейер М.С. К вопросу об изменениях в структуре и составе правящего класса Османской империи в XVIII в. // Проблемы истории Турции: Сб. ст. - М., 1978.

Мейер М.С. Османская империя в XVIII веке. Черты структурного кризиса. - М., 1991.

Миллер А.Ф. Краткая история Турции. - М., 1948.

Миллер А.Ф. Мустафа паша Байрактар: Оттоманская империя в начале ХІХ в. - М-Л., 1947.

Миллер А.Ф. Разложение военно-ленной системы и попытки реформ в Турции в конце XVIII – начале XIX в. - М., 1963.

Новичев А.Д. История Турции. Т.2. Новое время. Ч.1. (1792 – 1837). - Л., 1968.

Новичев А.Д. История Турции. Т.3. Новое время. Ч.2. (1839 –1853). - Л., 1973.

Новичев А.Д. История Турции. Т.4. Новое время. Ч.3. (1853 – 1875). - Л., 1978.

Новичев А.Д. Очерки экономики Турции до мировой войны. - М-Л.: 1937.

Новичев А.Д. Экономические и социальные сдвиги в Малой Азии и на Балканах в первой половине ХІХ в. и начало Танзимата. - М., 1966.

Петросян Ю.А. "Новые османы" и борьба за конституцию 1876 г. в Турции. - М., 1958.

Петросян Ю.А. Идеи "европеизации" в общественно-политической жизни Османской империи эпохи нового времени // Тюркологический сборник, 1976. - М., 1978.

Петросян Ю.А. Из истории пропаганды доктрины османизма на Балканах (по материалам библиотек и архивов Сараева) // Тюркологический сборник, 1973. - М., 1975. - С.142-149.

Петросян Ю.А. Османская империя: могущество и гибель. Исторические очерки. - М., 1990.

Петросян Ю.А. Турецкая публицистика эпохи реформ в Османской империи (конец XVIII – начало XIX в.). - М., 1985.

Тодорова М.Н. Европеизация Османской империи (постановка проблемы и её освещение в современной западной и турецкой историографиях) // Народы Азии и Африки. - 1977. - №2.

Фадеева И.Е. К характеристике общественно-политических взглядов Ахмеда Мидхат-паши // Арабские страны: Турция, Иран, Афганистан. История. Экономика / редкол.: Л.М.Кулагина и др. - М., 1973. - С.147-157.

Фадеева И.Е. Мидхат-паша: жизнь и деятельность. - М., 1977.

Фадеева И.Е. Новые материалы по истории конституционного движения в Турции во второй половине ХІХ в. // Письменные памятники и проблемы истории культуры народов Востока. - Л., 1973. - С.33-37.

Фадеева И.Л. Официальные доктрины в идеологии и политике Османской империи. - М., 1985.

Чихачев П.А. Великие державы и Восточный вопрос. - М., 1970.

Шабанов Ф.Ш. Государственный строй и правовая система Турции в период Танзимата. - Баку, 1967.

Тема 3. Афганістан наприкінці ХІХ ст.: основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку (2 год.)


  1. Друга англо-афганська війна (1878 – 1880 рр.).

  2. Афганістан в період правління Абдуррахмана (1880 – 1901 рр.).

  3. Молодоафганський рух.


Література

  1. Бабаходжаев М.А. Очерки социально-экономической и политической истории Афганистана (конец ХІХ в.). - Ташкент, 1975.

  2. Массон В.М., Ромодин В. А. История Афганистана: в 2 т. - т.2. Афганистан в новое время. - М., 1965.

  3. Очерки по новой истории Афганистана. - Ташкент, 1966.

  4. Рейснер И.М. Афганистан. - М, 1929.

  5. Риштия С.К. Афганистан в ХІХ веке. - М., 1958.

  6. Ромодин В.А. Афганистан во второй половине ХІХ – начале ХХ в. - М., 1990.

  7. Темирханов Л. Восточные пуштуны. Основные проблемы новой истории. - М., 1987.

  8. Халфин Н. Провал британской агрессии в Афганистане (ХІХ – начало ХХ в.). - М., 1959.

  9. Юлдашбаев Ф.Х. Из истории английской колониальной политики в Афганистане и Средней Азии (70 – 80-е годы ХІХ в.) . - Ташкент, 1963.


Тема 4: Міжнародні відносини на Далекому Сході у ХІХ – на поч. ХХ ст.(4 год.)


  1. Міжнародно-політичне становище на Далекому Сході на поч. ХІХ ст. та "інтереси" західних держав (Великої Британії, Росії, Франції та США) в цьому регіоні.

  2. "Ансейські договори" з Японією. Аналіз основних положень:

а) Канагавського японо-американського договору (березень 1854 р.);

б) Нагасакської англійсько-японської конвенції (жовтень 1854 р.);

в) Сімодського російсько-японського договору (лютий 1855 р.);

г) Сімодського американсько-японського договору (квітень 1857 р.);

д) Едоського американсько-японського договору (липень, 1858 р.).

  1. ^ Політика Західних держав стосовно Китаю в сер. ХІХ ст.:

а) аналіз положень Нанкінського англо-китайського договору (серпень, 1842 р.);

б) аналіз положень Тяньцзіньських /російсько-китайського та англо-китайського договорів (червень, 1858 р.) та Пекінських російсько-китайських договорів (квітень, 1869 р., листопад 1860 р.).

  1. Перетворення Японії на регіонального лідера (70-ті – 90-ті рр. ХІХ ст.):

а) боротьба Японії за відновлення свого рівноправного статусу в новій системі міжнародних відносин на Далекому Сході;

б) "корейське питання" у японо-китайських відносинах. Японо-китайська війна (1894 – 1895 рр.), Сімоносекський договір;

в) участь Японії в боротьбі за розподіл сфер впливу в Китаї наприк. ХІХ – на поч. ХХ ст.

  1. Еволюція цілей та "інтересів" західних держав (Великої Британії, Франції, Росії, США, Німеччини) на Далекому Сході протягом другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Зовнішньополітичні наслідки повстання іхетуанів в Китаї.



Реферати

  • Питання приналежності о.Сахалін та Курильських о-вів в японсько-російських відносинах XVIII – ХІХ ст.

  • "Монгольське" питання в китайсько-російських відносинах XVII – XVIIІ ст.


Працюючи над першим питанням, слід охарактеризувати, насамперед, міжнародно-політичне становище Японії, Кореї та Китаю на поч. ХІХ ст., з'ясувати особливості регіональної системи міжнародних відносин в цей період. Далі, слід перейти безпосередньо до аналізу "інтересів" західних держав в Далекосхідному регіоні (при цьому корисно також з'ясувати коротку передісторію англо-китайських, російсько-японських і т.д. відносин). Підготовка до другого питання теми передбачає обов'язкове знайомство із текстами джерел. Особливу увагу слід приділити саме Канагавському договору 1854 р., який став своєрідним "зразком" для цілої серії т.зв. "Ансейських" договорів. Працюючи над іншими договорами/ конвенціями, варто наголосити окремо лише на тих положеннях, які розширювали права іноземців та обмежували суверенітет Японії. Розпочинати роботу над третім питанням теми доцільно із ознайомлення з історичними обставинами підписання Нанкінського та Тяньцзіньських договорів. Знайомство із текстами джерел є також обов'язковим. Поміркуйте над дискусійним питанням щодо того, чи справді укладання "нерівноправних" договорів перетворило Китай на "напівколонію" європейських держав (свою відповідь обґрунтуйте). Працюючи над четвертим питанням, з'ясуйте, які із зовнішніх чинників сприяли перетворенню Японії на регіонального лідера. Чому, на Вашу думку, наслідки "нерівноправних" договорів для Японії та Китаю виявилися неспівставними. Готуючись до п'ятого питання, слід з'ясувати, чи змінились цілі і завдання західних держав в Далекосхідному регіоні протягом др. пол. ХІХ – на поч. ХХ ст., чим зумовлено послаблення позицій США та Росії, витіснення Франції, поява нового активного учасника в Далекосхідній системі міжнародних відносин – Німеччини.
Джерела
  1   2   3

Похожие:

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за iconКурс лекцій Для студентів денної І заочної форми навчання Всіх спеціальностей університету
Тема інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за iconЗразок інформації про результати діяльності інституту громадянського...

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за iconКритерії оцінювання студентів 311д
Студенти навчаються за болонською системою, яка представляє собою 100 бальну систему
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за iconКритерії оцінювання студентів 312 сп
Студенти навчаються за болонською системою, яка представляє собою 100 бальну систему
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за iconКритерії оцінювання студентів 311сп
Студенти навчаються за болонською системою, яка представляє собою 100 бальну систему
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за iconКритерії оцінювання студентів 111 ан
Студенти навчаються за болонською системою, яка представляє собою 100 бальну систему
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за iconМіністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх...
«Диференційна психологія» перезатверджені на засіданні кафедри психологічних дисциплін (протокол № від 2013 року) для студентів третього...
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за iconМетодичні рекомендації по підготовці до семінарських занять Одним...
Аграрне право полягає в підвищенні теоретичного рівня знань студентів, в необхідності виучити майбутніх студентів правильно І усвідомлено...
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за iconЗалікові питання з навчальної дисципліни
Загальна характеристика правового регулювання діяльності. Суду, правоохоронних І правозахисних органів
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за модульно-рейтинговою системою, за iconНавчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница