Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня


Скачать 345.66 Kb.
НазваниеАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
страница1/3
Дата публикации08.06.2013
Размер345.66 Kb.
ТипАвтореферат
userdocs.ru > Культура > Автореферат
  1   2   3
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Завіруха Ганна Валеріївна




УДК 1:316.485.26

ФЕНОМЕН ТЕРОРИЗМУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ (СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)

Спеціальність 09.00.03. – соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук




ДОНЕЦЬК – 2008

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі філософії, соціально-політичних та правових наук Слов`янського державного педагогічного університету.

^ Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Додонов Роман Олександрович,

Донецький національний технічний університет,

завідувач кафедри філософії.
^ Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Черниш Олексій Михайлович,

Одеський національний морський університет,

завідувач кафедри філософії;
кандидат філософських наук,

старший науковий співробітник

^ Штоквиш Олександр Анатолійович,

Національна Академія Служби Безпеки України,

головний науковий співробітник.

Захист дисертації відбудеться “03” жовтня 2008 року о 1500 годині на зсіданні спеціалізованої вченої ради К.11.051.06 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано “03” вересня 2008 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук, доцент Т.В.Целік
^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження має об’єктивні та суб’єктивні аспекти.

Об’єктивні аспекти полягають в тому, що досліджувана тема є надзвичайно актуальною в умовах подальшої глобалізації світового співтовариства. 11 вересня 2001 року світова громада стала свідком здійснення небувалого за своїм розмахом терористичного мегаакту. Ці події ознаменували початок нової ери всесвітньої історії – ери боротьби з міжнародним тероризмом. Тема “тероризму”, зазвичай, виникає у зв’язку з наявністю всеохоплюючої кризи світового суспільства, формою вияву якої є багатоманітні насильницькі дії, найжахливішими з яких і є тероризм.

Актуальність філософського дослідження тероризму та з’ясування його природи обумовлена тим, що для даної проблеми не існує готових рішень. В сучасних умовах тероризм постійно еволюціонує, набуває нових форм і методів. Тероризм проявляє себе на всіляких рівнях, починаючи із широкомасштабних насильницьких акцій на міжнародній арені й закінчуючи спонтанними терористичними діями окремих одинаків. Тероризм викликав і викликає до себе складне, дуже часто суперечливе ставлення: те, що для одних є тероризмом, для інших – формами боротьби за свободу та власні права; більше того окремі політичні, націоналістичні, релігійні організації радикально-екстремістської спрямованості вважають припустимим використання насильницьких методів для досягнення своїх цілей. Тому новизні даної проблеми має відповідати новизна підходів до її осмислення.

^ Суб’єктивні аспекти обумовлені недостатнім вивченням тероризму як специфічного явища, як феномена, що є складним і полікаузальним. Проблема полягає в тому, щоб в соціально-філософському контексті осмислити природу тероризму, його рушійні сили, пояснити його джерела, причини подальшої еволюції, методи, цілі та різноманітні форми прояву на прикладі аналізу глобалізаційних процесів, що призвели до створення кризових ситуацій у різних регіонах світу та тісно пов’язаних з ними економічних, соціальних, політичних, ідеологічних, етнічних, національних та інших конфліктів. Існують десятки визначень тероризму, але не існує універсального визначення понять тероризм і похідних від нього видів. Деякі вчені широко тлумачать термін „тероризм”, нівелюючи його до понять „політичний екстремізм”, „радикалізм” або навіть зводячи його до всього спектра насильницьких дій, що порушують права та свободи громадян. В інших випадках спостерігається зворотна тенденція – під тероризмом розуміють цілком конкретні протиправні дії, які в законодавствах різних країн виписуються диспозиціями окремих статей кримінального кодексу. Але розмаїття літературних джерел не дає достатньо підстав для розуміння того, чим є насправді сучасний тероризм. У дослідженні тероризму переважає, перш за все, поверховість, а саме – тероризм розглядається як „річ-у-собі”.

Відсутність єдності поглядів на процеси глобалізації демонструє складне і суперечливе ставлення суспільної думки щодо використання теоретичних методів протидії цим процесам. Саме тому необхідним є професійно-кваліфіковане розуміння природи та сутності, а також факторів, що визначають подальшу ескалацію тероризму, з метою вироблення науково-обґрунтованих і концептуально-оформлених методів протидії такому суспільно-небезпечному соціально-політичному явищу як тероризм.

Глибокий аналіз феномену тероризму має на меті застерегти людство від нехтування об’єктивними законами розвитку суспільства, адже тероризм будь-якого забарвлення, будь-якого рівня призводить до моральної деградації не тільки окремої особистості, але й суспільства в цілому. Шлях будь-якого насильства, в тому числі і терористичного, є аморальним і антигуманним.

^ Ступінь наукового опрацювання проблеми. Проблема тероризму довгий час залишалася відкритою через складність і неоднозначність самого явища. Не можна сказати, що проблема тероризму є недослідженою.

Багато уваги феномена тероризму традиційно приділяється у закордонній літературі (Б.Дженкінс, У. Лакер, А.Шмідт, Й.Александер, Дж.Белл, Б.Крозьє, Л.Діспо, Л.Бонанате, Г.Ньюман, Д.Вертон, Р.Жакар, Р.Рубінштейн та інші). Вироблення єдиного визначення та типології виявляється проблематичним, оскільки існує велика різниця у часі та місці здійснення між різними формами тероризму. Особливо відмічають виняткове значення стратегії залякування, що є навмисним результатом, а не побічним продуктом тероризму. Дослідження проблеми тероризму, акцентування уваги на різних аспектах його прояву впливають на розуміння тенденцій і пророкувань відносно майбутнього.

Виходячи за національні межі, сучасний тероризм перетворився на елемент міжнародних відносин, на загрозу міжнародному миру, порядку і стабільності. Проблемі міжнародного тероризму присвячені роботи П.Уїлкінсона “Напрямки в міжнародному тероризмі та відповідь Америки”, Т.Денікера “Стратегія антитерора”, В.Вітюк “Про поняття “міжнародний тероризм”, Л.Моджорян “До питання про співробітництво держав у боротьбі з міжнародним тероризмом”, В.Антипенко “Боротьба з сучасним тероризмом: міжнародно-правові підходи”, Т.Бояр-Созонович “Міжнародний тероризм і міжнародна законнність”, В.Ємельянова “Проблеми відповідальності за міжнародний тероризм”.

Багато дослідників розглядають тероризм як форму політичної боротьби, як особливий вид війни, розглядають спільні та відмінні риси між “класичною” війною та тероризмом (Дж.Штерн, Х.Мюнклер “Тероризм сьогодні”, А.Трайнін “Тероризм як метод підготовки та провокації війн”, М.Требін “Війна без армій і кордонів”, Б.Хоффман “Тероризм – погляд з середини”, В.Шестаков “Терор – світова війна”, А.Яцько “Тероризм як форма політичної боротьби”, А.Морозов “Психологічна війна” тощо).

В контексті зростаючих процесів глобалізації тероризм розглядається Е.Гідденсом “Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя”, В.Ляхом “Глобалізація в контексті постіндустріальної реальності”, О.Штоквишем “Етнічний тероризм” як один з ризиків глобалізаційних процесів”, А.Уткіним “Світовий порядок ХХІ століття”, С.Удовиком “Глобалізація: семіотичні підходи” тощо. Дослідники пов’язують тероризм з сучасними трансформаційними процесами (глобалізацією, формуванням інформаційного суспільства) та ототожнюють з проблемою виживання людства. Серед найважливіших досліджень, присвячених дослідженню інформаційного суспільства, можна виокремити роботи М.Кастельса, Д.Белла, З.Бжезинського, Е.Тоффлера. Сучасний тероризм є катастрофогенним чинником через його якісне та кількісне зростання, він набуває геополітичних параметрів. Вчені пропонують шляхи підвищення ефективності боротьби з тероризмом, обґрунтовують можливість використання з цією метою міжсистемних і міжструктурних зв’язків. На цій основі формується уявлення про тероризм як про єдину форму силового впливу у відносинах між людьми і державами у найближчому майбутньому. Істотний внесок у розробку даної проблеми роблять дослідники-психологи: М.Креншо “Тероризм, легітимність та сила”, Д.Ольшанський “Психологія тероризму”, Ю.Антонян “Жорстокість в нашому житті”, Д.Кубацька-Ясецька “Психологічний портрет терориста” тощо.

Найбільш детально на сьогоднішній день тероризм розробляється в юридичній літературі, де підкреслюється необхідність дослідження тероризму як специфічного виду злочину, і виводиться на перше місце система покарання за цей злочин (В.Петрищев “Замітки про тероризм”, Ю.Антонян “Тероризм: кримінологічне і кримінально-правове дослідження”, Є.Ляхов “Тероризм та міждержавні відносини”, В.Ємельянов “Тероризм і злочини з ознаками тероризування” тощо).

Глибокий аналіз проблеми проводиться у дослідженнях спеціалістів-сходознавців (Р.Талібан “Іслам, нафта і нова Велика гра в Центральній Азії”, І.Шамір “Сосна та олива, або Непримітна краса Святої Землі”, Г.Мирський “Новий поворот в долі Іраку” тощо).

Феномен тероризму в світі, що глобалізується, розглядався на IV Російському філософському конгресі, на численних семінарах, “круглих столах”. Серед їх учасників слід згадати В.Лекторського, А.Гусейнова, Б.Пружиніна, В.Федотову, Р.Апресяна, М.Алієва, В.Іноземцева, В.Вітюка, І.Данилевича, С.Ефірова, Д.Фельдмана, Т.Нестік, В.Сосніна, М.Романенка, Х.Рукай-Бат, С.Дашкову, Є.Єфанову, І.Верезгову, Н.Грякалова, В.Кафтана тощо.

Крім того у наукових дослідженнях, присвячених проблемі тероризму, формуються нові напрямки її дослідження. Прикладом може стати такий напрямок в конфліктології, як терологія, що активно розвивається в останні роки. Деякі сучасні дослідники в тероризмі вбачають різновид соціального конфлікту (С.Хантингтон, Е.Гідденс, В.Петрищев, С.Свістунов, М.Капітоненко).

Багато дослідників вважають, що прояви насильства у вигляді тероризму пов’язані з сучасною масовою дегуманізованою культурою: Х.А.Ортега-і-Гасет, Е. Фром, К. Ясперс. Е. Дюркгейм і М. Вебер пов’язують прояви насильства з інтенсивним розвитком капіталізму.

Серед досліджень, що присвячені аналізу різних аспектів насильства, можна виокремити роботи таких авторів: Ж.Бодріяра, А.Камю, Ф.Ніцше, М.Фуко, П.Бурдьє, А.Глюксмана.

Тим не менш, до цього часу залишається ціла низка питань, пов’язаних з його подальшим розповсюдженням, сутністю та перспективами у боротьбі з ним.

^ Об’єктом дослідження є явище тероризму.

Предметом дослідження є форми прояву, методи, джерела і причини тероризму в умовах глобалізації сучасного світу.

^ Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета даного дослідження полягає у соціально-філософській рефлексії сутності, природи, умов та форм прояву тероризму в контексті глобалізаційних процесів.

Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні завдання:

  • дослідити проблему сутності тероризму та запропонувати його визначення;

  • диференціювати різні види тероризму та класифікувати його;

  • довести, що тероризм є особливим, відмінним від інших, видом соціального конфлікту;

  • проаналізувати вплив культурного та цивілізаційного чинника на подальший розвиток тероризму;

  • розглянути об’єктивні фактори, що обумовлюють ескалацію терористичної діяльності в сучасному світі;

  • проаналізувати міжнародний тероризм як закономірний наслідок глобалізаційних процесів;

  • виявити взаємозв'язок сучасного тероризму та нових інформаційних технологій в контексті становлення нового соціального порядку.

^ Методологія дослідження. Тероризм є складним, багатогранним феноменом, вивчення якого потребує комплексної методології, яка б інтегрувала в собі методи та прийоми як класичної (визначення суб`єкта, мети, засобів тероризму), так і некласичної філософії (тероризм як предмет дискурсу, тероризм як гра, семантика тероризму). Кожен з методів віддзеркалює окремі аспекти цілісного феномена тероризму, зокрема:

  • феноменологічний – дозволяє розглядати тероризм як “феномен”, що не до кінця розкрив себе, котрий виходить за межі повсякденності, але є атрибутом “життєвого світу” людини і потребує на всебічну рефлексію;

  • аксіологічний – грунтується на вивченні докорінних цінностей людини, які можуть стати причиною звернення/заперечення нею тероризму як методу вирішення конкретних проблем;

  • структурно-функціональний – дозволяє поглянути на тероризм як певну систему, що має структурні елементи, котрі виконують різноманітні функції, що ведуть до досягнення кінцевої мети;

  • діалектичний – допомагає представити тероризм у його суперечливій динаміці, еволюції та розвитку;

  • екзистенціалістський – звертається до внутрішнього світобачення людини, яка сприймає зовнішній соціальний світ як абсурд, як мінливий стан, що потребує подолання. У межах цього підходу особливе значення мають проблеми життя та смерті, сенсу життя, цінності життя, межової ситуації;

  • конфліктологічний – розглядає тероризм як специфічний прояв соціального конфлікту, що розгортається згідно загальним закономірностям.

Використання названих методів вимагає, в свою чергу, звернутися до притаманних ним принципів і прийомів. Найважливішими з них є прийоми компаративістики, які дозволяють проаналізувати особливості тих чи інших існуючих поглядів на феномен тероризму. Використовуються також принципи об`єктивності, історизму та всезагальності, єдності соціальної теорії та практики, у відповідності з якими проводиться аналіз процесу розвитку тероризму та його ескалації, що відбувається в сучасному світі.

^ Наукова новизна дослідження. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

  • доведено, що тероризм є закономірним, цілісним феноменом епохи глобалізації, стан якого неможливо усвідомити лише методами спеціальних наук: соціальної психології, культурології, економіки, політології тощо. Сутність тероризму не охоплюється окремими прикладними галузями знань, що обумовлює необхідність соціально-філософської рефлексії їх досягнень;

удосконалено:

  • визначення тероризму як різновиду соціальної протидії агресивних суб’єктів, котрі не мають іншої можливості відстоювати свої інтереси в умовах існуючого розриву між рівнями соціально-економічного розвитку малорозвинених країн та найбагатших держав світу. Сучасний тероризм є найгострішою проблемою сучасності, що утворює цілісну систему, пов`язану з проблемами збереження миру, екологічною проблемою та проблемою духовності людини;

  • аналіз тероризму як особливого, відмінного від інших прояву соціального конфлікту з яскраво вираженою специфікою даного феномена. Виявлені спільні та відмінні риси між феноменом тероризму та соціальним конфліктом;

  • аналіз впливу культурного та цивілізаційного чинників на подальший розвиток тероризму. Основою сучасного тероризму є вплив глобалізаційних процесів на сферу культури, що призводить до пожвавлення національних тенденцій, утворюючи чинник конфліктогенності;

набула подальшого розвитку:

  • спроба розглянути об’єктивні фактори, що обумовлюють ескалацію терористичної діяльності в сучасному світі. Отримала подальший розвиток думка про те, що тероризм є індикатором кризових процесів, що поглинули більшість країн; тероризм є наслідком формування інформаційного суспільства та суспільства споживання;

  • поглиблено розуміння того факту, що сьогодні відбувається глобалізація та інтернаціоналізація тероризму. Проаналізовано міжнародний тероризм з боку його детермінованості глобалізаційними процесами. Тероризм з необхідністю породжується глобалізацією, він є наслідком неминучої нерівномірності розвитку світу;

  • спроба виявити взаємозв'язок сучасного тероризму та нових інформаційних технологій у контексті становлення нового соціального порядку. Досліджено вплив розвитку нових інформаційних технологій на подальший розвиток тероризму та створення ними сприятливого середовища для його зростання;

  • безпосередніми причинами зверенення до тероризму є мотиви самоствердження, самоідентифікації, гри, молодіжної романтики та героїки, а також надання своїй діяльності особливої значущості. В цьому контексті дуже важко відмежувати тероризм від героїзму, а особливо в тих регіонах, де багато поколінь виховувались на героїчних вчинках.

Основним завданням, що стоїть сьогодні перед людством, є формування такого середовища, для якого тероризм є неприйнятним як метод боротьби; сприяння залученню суспільної складової до боротьби з ним; культивування в суспільстві атмосфери конструктивного діалогу, а особливо на міжнародному рівні, що призведе до створення позитивного морально-психологічного впливу в суспільстві та світовому співтоваристві в цілому.
  1   2   3

Похожие:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Трансформація системних характеристик державного управління в умовах глобалізації
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Запорізькому національному університеті, Міністерство освіти І науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана у відділі правових проблем політології Інституту держави І права ім. В. М. Корецького нан україни
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана у відділі правових проблем політології Інституту держави І права ім. В. М. Корецького нан україни
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Спеціальність 12. 00. 01 – теорія та історія держави І права; історія політичних І правових учень
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних...
Робота виконана в Національному університеті «Одеська юридична академія» Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня icon1 У дисертації необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати...
Згідно з «Порядком присудження наукових ступенів І присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника»
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconЯкийiз критеріїв ступеня неоднорiдностi ознак визначається крайнiми...
Якийiз критеріїв оцiнки ступеня неоднорiдностi ознак визнається рiзницею крайнix значень варіант?
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconВ І домост іпро автора та наукового керівника

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница