Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня


Скачать 345.66 Kb.
НазваниеАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
страница2/3
Дата публикации08.06.2013
Размер345.66 Kb.
ТипАвтореферат
userdocs.ru > Культура > Автореферат
1   2   3

^ Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації можуть стати підґрунтям для подальшого теоретико-концептуального аналізу тероризму, для розробки урядових і міжурядових програм для боротьби з тероризмом. Розроблена концепція може використовуватися як елемент вузівських курсів філософії, релігієзнавства, культурології, соціології та соціальної філософії при викладанні відповідних розділів дисциплін, а також при підготовці авторських курсів.

^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. За темою дослідження автором підготовлено та опубліковано 5 статей у фахових виданнях. Всі роботи виконані одноосібно.

^ Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в контексті планів науково-дослідної роботи кафедри філософії, соціально-політичних та правових наук Слов’янського державного педагогічного університету (тема “Буття людини (соціально-філософський аспект)”, затверджена на засіданні кафедри філософії, соціології та права СДПУ, протокол № 11 від 23.03.2004 року), а також тісно пов’язане з науково-дослідною і методичною роботою на факультетах: технологічному та гуманітарної інфраструктури СДПУ.

^ Апробація дослідження. Основні положення дослідження були винесені для обговорення на засіданні кафедри філософії, соціально-політичних та правових наук Слов’янського державного педагогічного університету.

Найважливіші результати дисертаційного дослідження були апробовані в навчальному процесі при викладанні курсів “Філософія”, “Соціологія”, висвітлювалися у виступах на всеукраїнських, міжнародних, міжрегіональних конференціях: у міжрегіональній духовно-світській науковій конференції “Ціннісно-смисловий універсум людини” (25 квітня 2007 р.; м.Бердянськ); VII міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених “ПОЛІТ-2007” (12 – 13 квітня 2007 р.; м. Київ); 3-й загальноуніверситетській конференції молодих учених “Дійсність – Думка – Дослід” (30 – 31 березня 2006 р.; м.Слов’янськ); 5-й міжнародній науковій конференції “Творча спадщина В.І.Вернадського та проблеми формування сучасної екологічної свідомості” (“Вернадські читання”) (26 – 27 квітня 2007 р.; м.Донецьк; науково-філософській конференції аспірантів, магістрантів, студентів “Філософія людини: Природа. Суспільство. наука” (24 травня 2007 р., м.Донецьк); другій всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції “Соціум. Наука. Культура” (29 – 31 січня 2007 р.; м.Київ); 2-й міжнародній науково-практичній конференції “Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформації держави і громадянського суспільства” (26 – 27 червня 2008 р., м.Одеса).

^ Структура та обсяг роботи визначається метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів і семи глав, висновків та списку використаної літератури, який включає 275 позицій на 25 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 184 сторінки.
^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, виявляється ступінь її наукової розробки, визначаються об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження, характеризуються методологічні засади дисертації, розкривається наукова новизна, з’ясовуються питання теоретичної та практичної значущості роботи, відображається апробація результатів дослідження.

^ Розділ І “Методологічні підстави дослідження феномена тероризму” присвячений дослідженню основних підходів, що склалися у процесі розвитку філософської та наукової думки, до розуміння тероризму як соціально-небезпечного явища та специфіки його подальшого розвитку.

У першому підрозділі першого розділу – “Теоретичні підстави дослідження феномена тероризму” здійснено огляд літературних джерел, в яких осмислюється феномен тероризму у різних аспектах.

Спроби подати універсальне визначення тероризму та виробити універсальну наукову класифікацію виявляються проблематичними, оскільки різні форми тероризму існували на різних історичних етапах. Сучасна форма політичного тероризму є продовженням історичної традиції, коли до терору звертаються як до крайнього засобу досягнення політичних цілей в період загострення кризових, конфліктних ситуацій політичного, соціального, економічного, етнічного, релігійного та іншого характеру.

Особливо відмічають виняткове значення стратегії залякування, що є навмисним результатом, а не побічним продуктом тероризму. Дослідження проблеми тероризму, акцентування уваги на різних аспектах його прояву: політичних, правових, економічних, соціальних і психологічних аспектах, впливають на розуміння тенденцій і пророкувань відносно майбутнього.

Доведено, що у ХХІ столітті сформувалося уявлення про тероризм як про єдину форму силового впливу у відносинах між людьми і державами у найближчому майбутньому. Виходячи за національні межі, він перетворився на елемент міжнародних відносин, на загрозу міжнародному миру, порядку і стабільності. Якщо феномен власне тероризму є надзвичайно складним явищем, що зачіпає майже всі сфери соціально-політичного життя суспільства, то міжнародний тероризм підсилюється залученням міжнародного елементу і впливає вже на всю систему міжнародних відносин в цілому.

Аналіз публікацій як західних, так і вітчизняних дослідників феномена тероризму свідчить про те, що, незважаючи на розмаїття літературних джерел, майже всі вони дають загальнополітичні, юридичні, правові, аналітичні та інші визначення сутності терористичної діяльності, що відображають реальні та істотні її ознаки. Проте, сутність тероризму не охоплюється окремими прикладними галузями знань, що обумовлює необхідність соціально-філософського синтезу їхніх досягнень.

У другому підрозділі першого розділу – “Концептуальні підходи до визначення та типологізації тероризму” досліджується природа тероризму, процес його становлення та розвитку, проблема визначення та типології, аналіз його видів і форм як взаємопов’язаних елементів єдиного феномену.

У дисертації тероризм показано як тактику боротьби, пов’язану з використанням і висуванням на перший план тих форм збройного насильства, які визначаються як терористичні акти.

Зазначено, що феномен тероризму аналізується або через поняття, або через типологію; він є багатогранним феноменом зі складною структурою, може мотивуватися політичними, територіальними, релігійними, етнічними, або навіть економічними ідеями та цілями, які часто переплітаються одна з одною. Крім того існують суміжні з тероризмом процеси та явища, що характеризуються використанням збройного насильства. В ході таких процесів використовуються прийоми та засоби, схожі з тими, що використовують терористи, – це і війна, і повстання, і національно-визвольна боротьба, а також кримінальна злочинність.

Доведено, тероризм є засобом психологічного впливу. Терористичний акт є, перш за все, спробою створити умови для впливу на суспільство, державу або міжнародні організації з метою спонуки до прийняття або неприйняття якогось рішення шляхом заподіяння смерті невинним людям. Головна мета – не вбивство, а залякування.

Терористична діяльність має багато спільного з кримінальною. В дисертації визначені такі основні типи тероризму: 1) за сферою дії: внутрішньодержавний і транснаціональний (міжнародний); 2) з точки зору ставлення суб’єктів до державної влади: державний терор і недержавний тероризм; 3) з точки зору ідентичності суб’єктів терористичної діяльності: етнічний (національний) і релігійний; 4) з точки зору політичної орієнтації: лівий і правий тероризм; 5) за способом впливу на об’єкт: демонстративний та інструментальний; 6) за засобами, що використовуються під час терористичних актів: тероризм з використанням звичайних засобів знищення і тероризм з використанням зброї масового знищення; 7) за середовищем протікання терористичних актів: наземний, морський, повітряний, космічний і комп’ютерний тероризм. Крім того звернено особливу увагу на існування фізичного і психологічного тероризму.

^ У розділі ІІ “Сучасний тероризм як крайня форма прояву соціального конфлікту” обґрунтовується зв'язок феноменів тероризму та соціального конфлікту.

Перший підрозділ другого розділу – “Тероризм як прояв соціального конфлікту” присвячений дослідженню яскраво вираженої специфіки феномена тероризму, що дозволяє розглядати його як особливий, відмінний від інших, вид соціального конфлікту.

Соціальний конфлікт і сучасний тероризм мають дуже багато спільних рис. Відповідно до класифікації соціальних конфліктів, сучасний тероризм є проявом міжгрупового конфлікту. Враховуючи реальне різноманіття соціальних конфліктів, можна сказати, що тероризм має риси, властиві тільки йому. Інтенсивне дослідження феномена тероризму останніх років дозволяє стверджувати, що сучасний тероризм є проявом конфлікту між культурами і типами культур.

Крім того, структура для всіх конфліктів однакова або приблизно однакова. Як соціальний конфлікт, так і тероризм складається зі стадії виникнення конфліктних відносин, стадії передконфліктної ситуації, стадії конфліктної взаємодії та стадії вирішення конфлікту. Для виникнення соціального конфлікту необхідними є дві умови: по-перше, причиною фрустрації має бути діяльність інших людей. Причиною активізації терористичної діяльності є неможливість певних соціальних груп досягти поставлених цілей мирними засобами через перешкоджання сильніших і впливовіших груп, що призводить до виникнення у соціальної групи стану фрустрації. Сучасний тероризм характеризується перш за все тим, як протікає передконфліктна стадія: зростання емоційного напруження, створення образу ворога, що стає домінуючим, відбувається процес деіндивідуалізації. Раціональна поведінка людини в передконфліктній стадії стає специфічною, особливо коли конфлікти мають релігійну та етнонаціональну направленість. Такі конфлікти вважаються найбільш ірраціональними та важкорозв’язуваними. Необхідною, але недостатньою умовою припинення конфлікту є усунення інциденту. Вирішення соціального конфлікту є можливим лише при заміні конфліктної ситуації. Найбільш ефективною заміною конфліктної ситуації, що дозволяє загасити конфлікт, вважається усунення причин конфлікту. Але суперечності, що лежать в основі сучасного світового порядку настільки глибокі, що усунення причин тероризму є майже нездійсненним завданням.

Новітні прояви міжнародного тероризму частіше за все асоціюються з поняттям асиметричного конфлікту. На відміну від симетричного конфлікту, конфлікт асиметричний є набагато дисфункціональним і потребує усунення або ж переведення у симетричну площину.

У другому підрозділі другого розділу – “Різноманітність культур і цивілізацій як умова ескалації конфліктів терористичного характеру” виявлено вплив культурного та цивілізаційного чинників на розвиток тероризму.

Доведено, що в сучасному світі, поряд із глобалізацією, відбуваються нові процеси, які полягають в тому, що відбувається затвердження взаємотиску культур і цивілізацій. Слід зазначити, що останнім часом прикладами радикального непорозуміння є сутички етнокультурних світів і конфлікти культур; основою сучасного тероризму є сфера культури і всі ті зовнішні форми репрезентації, в котрих вона знаходить свій прояв.

Найголовнішою відмінною рисою цивілізацій є релігія, що здатна мобілізовувати великі маси людей, дати етичну, моральну мотивацію будь-якій дії: чи то агресії, насильству або терористичному акту в ім’я нібито високих моральних цілей. Економічна модернізація та соціальні зміни, що сьогодні відбуваються у всьому світі, руйнують традиційну ідентифікацію людей з місцем проживання, а порожнини заповнюються релігією, нерідко в формі фундаменталістських рухів.

Зазначено, що сьогодні відбувається війна між антагоністично налаштованими культурами і цивілізаціями, що не розуміють одна одну. Історично сформовані стандарти однієї культури чи цивілізації часом відкидають „цінності іншого світу”, особливо коли їх намагаються насаджувати. Фундаментальною тенденцією розвитку сучасної західної цивілізації є глобалізація, заснована на проголошенні ідеї західної культури як найвищої цінності. Але результатом такого силового експорту демократії став розгул тероризму, міжусобні зіткнення на релігійному ґрунті. Показовим на сьогоднішній день випадком зіткнення цивілізацій є близькосхідний конфлікт. Екстремістські устремління та тероризм підсилюються зі зростанням розриву між розвинутими регіонами та регіонами, що розвиваються. Виключна небезпека процесів, котрі розвиваються в суспільствах, які переживають початкові етапи модернізації, полягає в тому, що в цих суспільствах формуються сили, які не приймають глобалізацію політичних процесів, формування транснаціональної ринкової економіки та затвердження ліберальних цінностей. Останні сприймаються здебільшого як західна експансія та вестернізація.

^ Розділ ІІІ “Феномен тероризму як форма протидії глобалізаційним процесам, що відбуваються в світі” присвячений розгляду особливостей сучасного тероризму в умовах динамічного розвитку глобалізаційних процесів і пов’язаним з ними розширенням міжнародних зв’язків і взаємодії у різних сферах діяльності.

Перший підрозділ третього розділу – “Об’єктивні фактори, що обумовлюють ескалацію терористичної діяльності в сучасному світі” присвячений аналізу об’єктивних чинників, що обумовлюють розвиток тероризму.

Зазначено, що в численних гіпотезах різних дослідників акцентується увага на різних аспектах: соціальних, економічних, політичних, ідеологічних, психологічних, етичних, національних і навіть біологічних. Ескалація тероризму обумовлена сукупністю об’єктивних і суб’єктивних обставин і причин, не завжди однакових і не завжди однаково значущих в різних регіонах і країнах. При цьому суб’єктивні фактори нерідко настільки тісно переплітаються з об’єктивними, що виявляється дуже важким завданням розглядати їх окремо.

Історія свідчить, що тероризм не має тільки силового вирішення. Локалізація та придушення терористів – лише частина боротьби з ним. Боротьбу з тероризмом не можна ділити на пріоритетні та другорядні напрямки, її треба проводити по всіх лініях прояву даного явища: по-перше, політичні, соціальні й культурні перетворення, що знімають підстави для радикалізації суспільства та звернення до тероризму, по-друге, пошук і усунення глибинних причин виникнення та розповсюдження тероризму; по-третє, жорстка протидія спробам надати боротьбі з тероризмом національне, релігійне чи ідеологічне забарвлення; по-четверте, виховання освіченої, високоморальної, свідомої особистості в дусі поваги до загальнолюдських цінностей і моральних норм, адже всі проблеми в цілому, в тому числі і проблеми тероризму в усіх його проявах зароджуються у глибинах свідомості, підсвідомості людини, визначаються та спрямовуються мисленням і ступінню його конструктивності чи деструктивності.

Доведено, що: по-перше, тероризм нерозривно пов'язаний з жагою до влади; по-друге, на розвиток тероризму впливають особливості сучасного індустріального суспільства; по-третє, ескалацію тероризму обумовлює підвищена вразливість сучасних складних механізмів господарювання; по-четверте, вибухи тероризму є здебільшого проявами стихійних протестів проти суспільства споживання; по-п’яте, тероризм є різновидом соціального неврозу, розповсюдженого в сучасному світі.

Крім того тероризм є індикатором кризових процесів. Він свідчить про негаразди в певній зоні соціального простору, коли період відносно сприятливої економічної та соціальної ситуації замінюється кризою.

Тероризм є наслідком формування інформаційного суспільства. Чим могутнішими стають засоби масової інформації, чим більше пронизують собою суспільство, тим вищою стає їхня роль у формуванні суспільних настроїв, а як наслідок – стає ширшою хвиля тероризму. Тероризм є наслідком розвитку технологічного середовища людського існування. Терористичні акти повідомляють про те, що влада не здатна гарантувати життя, здоров’я та спокій людей, а отже є відповідальною за це.

У другому підрозділі третього розділу – “Міжнародний тероризм як закономірний наслідок процесу глобалізації” проаналізовано проблему міжнародного тероризму як одну з головних небезпек, що загрожують сьогодні людству.

З’ясовано, що в сучасних умовах глобальної та регіональної нестабільності міжнародний тероризм належить до розряду найбільш обговорюваних проблем в світі. Проблема тероризму претендує на статус глобальної, оскільки вона, по-перше, має насправді планетарний, загальносвітовий характер, зачіпає життєві інтереси всіх народів і держав; по-друге, вимагає для свого розв’язання спільних і невідкладних зусиль усіх держав і народів. Від вирішення цієї проблеми залежить доля не тільки розвинутих держав і народів, а й майбутнє людства в цілому.

Сучасний стан тероризму характеризується інтеграцією окремих організацій у більші структури. Масштаби терористичних акцій свідчать про існування добре озброєного терористичного інтернаціоналізму. На сьогоднішній день тероризм уже набув міжнародного, глобального характеру, став універсальним феноменом. Міжнародний тероризм нерозривно пов'язаний з процесами глобалізації, він багато в чому обумовлений розширенням міжнародних зв’язків і взаємодії у різних сферах діяльності. Тероризм має великий вплив на перебудову міжнародних відносин. Інтернаціональний характер життя людей, нові засоби зв’язку та інформації, нові види озброєння різко знижують значущість державних кордонів та інших засобів захисту від тероризму.

Сьогодні темп технологічного розвитку однієї культури пригноблює всі інші культури, природний розвиток яких не такий швидкий, крім того, такий темп прискорюється і, тим самим, створює небезпеки для існування людства. Мірою того, як темп змін зростає, зростає і реакція людини на надлишок змін, що проявляється у відкритому запереченні через використання тероризму. Таким чином, тероризм виступає системним явищем, породженим самим ходом людської цивілізації. Тероризм не може існувати без глобалізації, він нею породжується. Він є наслідком неминучої нерівномірності розвитку світу, наслідком органічно властивих йому внутрішніх діалектичних протиріч. Не може бути глобалізації без тероризму, як і тероризму без глобалізації. Отже, людство бореться з наслідком, не зважаючи на причини, і доки це буде продовжуватися, боротьба з тероризмом буде малоефективною.

У третьому підрозділі третього розділу – “Глобалізація феномену тероризму як негативний наслідок розвитку нових інформаційних технологій” виявлений вплив засобів масової інформації на розвиток тероризму в контексті становлення нового соціального порядку.

З’ясовано, що сучасний тероризм набуває глобального характеру завдяки ЗМІ. Сьогодні відбувається симбіоз тероризму і ЗМІ, які свідомо чи мимоволі перетворюються на посібника терористів, і цей процес є закономірним, адже тут задіяна сама природа тероризму, його сутність. ЗМІ суттєво підсилюють непрямий вплив терористичних акцій, вони створюють тероризму віртуальний простір, в якому можна домогтися реального політичного та психологічного впливу.

В минулому існує багато спроб використання терористами комунікативних та інформаційних технологій задля здійснення своїх цілей, але недостатній розвиток комунікаційної системи суспільства та засобів масової інформації не міг дати належного ефекту. Крім того правлячі кола повністю контролювали засоби масової інформації і взагалі будь-які зміни в суспільстві. Саме в цьому полягала обмеженість і міжособистісна природа раннього тероризму. Сучасна епоха є переходом до нового суспільства, що виходить за межі індустріальної епохи, де інформація та знання стають рушіями майбутнього суспільства. На зміну способу життя, заснованому на матеріальному виробництві, йде новий, основою виробничої системи якого є інформація. Глобалізаційні процеси та формування глобального інформаційного суспільства сьогодні призводить до активного опору як окремих представників будь-якого суспільства, так і цілих суспільств.

Дисертантом доведено, що головним засобом впливу на масову свідомість є освітлення кризових ситуацій (терористичних актів), що сильно впливає на емоційну сферу та викликає почуття страху, що гірше за все піддається внутрішньому самоконтролю та особливо бурхливо виявляється. Відчуття постійної кризи в суспільстві різко підвищує сугестивність людей і знижує здатність до критичного сприйняття. Однією з особливостей засобів масової інформації є те, що у створеної за їхньою допомогою слави немає позитивної чи негативної сторони. Тому терористи стають такими ж телевізійними героями, як і актори або зірки шоу-бізнесу. Звідси – розповсюджуються епідемії наслідувальної поведінки.

Наведене теоретичне узагальнення проблеми подальшого розповсюдження тероризму як деструктивного соціально-небезпечного явища постіндустріального етапу розвитку суспільних відносин дозволяє зробити наступні висновки:

  1. Тероризм є багатогранним, багатоаспектним і полікаузальним феноменом зі складною структурою та широкими мотиваційними компонентами. Сучасний тероризм (тероризм початку XXI століття) є наслідком розвитку деконструктивного процесу глобалізації. З тероризмом межують процеси та явища, що характеризуються використанням збройного насильства, в ході яких використовуються прийоми та засоби, схожі з тими, що використовують терористи.

  2. Розглянувши основні типи терористичних проявів, ми бачимо, що підставами виділення окремих видів тероризму в науковій літературі використовуються різні критерії. Вони мають різну наукову цінність, хоча в цілому дозволяють бачити багатоплановий характер тероризму як феномена, сприяють розкриттю його суспільно небезпечної природи, формуванню понятійного апарата терології.

  3. Сучасний тероризм є проявом міжгрупового конфлікту. Інтенсивне дослідження феномена тероризму останніх років дозволяє стверджувати, що сучасний тероризм є проявом конфлікту між культурами і типами культур. Новітні прояви міжнародного тероризму частіше за все асоціюються з поняттям асиметричного конфлікту, що, на відміну від симетричного, є набагато дисфункціональним і потребує негайного усунення або ж переведення у симетричну площину.

  4. Глобалізаційні процеси призвели до формування нової конфліктологічної парадигми в науці. В сучасному світі, поряд із глобалізацією, відбуваються нові процеси затвердження взаємотиску культур і цивілізацій (“зіткнення цивілізацій”, “війни ідентичності”). Інтеграційні глобалізації загострюють суперечності, які завжди мали місце на терені співіснування різних культур, а поширення тенденції до зростання уніфікації духовної та матеріальної культури (транснаціоналізація) призводить до пожвавлення національних тенденцій, утворюючи, таким чином, чинник конфліктогенності.

  5. Тероризм є індикатором кризових процесів, наслідком формування інформаційного суспільства. Зростає роль засобів масової інформації у формуванні суспільних настроїв, в результаті чого зростає і поле потенційного впливу тероризму на суспільство, розширюються його можливості.

  6. Масштаби терористичних акцій свідчать про існування добре озброєного терористичного інтернаціоналізму. Відбувається глобалізація та інтернаціоналізація тероризму, головною метою якого є перетворення останнього на суб’єкта світової політики. Міжнародний тероризм розглядається як рефлекс, викид відчаю та безсилої злості у відповідь на методично зростаюче та безцеремонне панування Заходу над всім світом.

  7. Сьогодні відбувається симбіоз тероризму і засобів масової інформації, що суттєво підсилюють непрямий вплив терористичних акцій, вони створюють тероризму віртуальний простір. Інтернет можна розглядати як засіб для: отримання інформації про цілі терористичних замахів; поповнення фінансових фондів; пропагандистської роботи з метою переконання аудиторії; вербування та мобілізації прихильників тощо.

1   2   3

Похожие:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Трансформація системних характеристик державного управління в умовах глобалізації
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Запорізькому національному університеті, Міністерство освіти І науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана у відділі правових проблем політології Інституту держави І права ім. В. М. Корецького нан україни
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана у відділі правових проблем політології Інституту держави І права ім. В. М. Корецького нан україни
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Спеціальність 12. 00. 01 – теорія та історія держави І права; історія політичних І правових учень
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних...
Робота виконана в Національному університеті «Одеська юридична академія» Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня icon1 У дисертації необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати...
Згідно з «Порядком присудження наукових ступенів І присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника»
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconЯкийiз критеріїв ступеня неоднорiдностi ознак визначається крайнiми...
Якийiз критеріїв оцiнки ступеня неоднорiдностi ознак визнається рiзницею крайнix значень варіант?
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconВ І домост іпро автора та наукового керівника

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница