Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів


НазваниеМетодичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів
страница1/5
Дата публикации04.08.2013
Размер0.79 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
userdocs.ru > Культура > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5
Міністерство освіти та науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНІВ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З КУРСУ “НОВА ІСТОРІЯ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ (1640 – 1870 РОКИ)”




для студентів історичного факультету

Київ- 2008


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНІВ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З КУРСУ “НОВА ІСТОРІЯ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ (1640 – 1870 РОКИ)”. Для студентів історичного факультету./ Упорядн. Б.М.Гончар, Н.С.Папенко, Є.В.Магда. – К, 2008. –


Затверджено кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн. Протокол № ____ від ___28 серпня___ 2008 року

Затверджено Радою історичного факультету. Протокол № ____ від _______________ 2008 року



Вступ

Нова історія країн Західної Європи та Північної Америки – цікавий та насичений період історії людства, час закладення підвалин багатьох ідеологічних течій, прав та свобод людини і громадянина.

Метою методичних рекомендацій є допомога студентам у підготовці до семінарських занять, самостійної роботи та до складання двох змістових модулів з нової історії країн Західної Європи та Америки. Специфіка історії нового часу як історії перемоги та розвитку капіталістичного суспільства, завершення процесу формування буржуазних націй та держави, створення фундаментальних основ політичного, економічного та духовного життя капіталістичних країн сучасності. Безперечним є й те, що знання історичного шляху таких країн як Англія, США, Франція, Німеччина сприяють справжньому усвідомленню загальнолюдських цінностей, баченню інших народів без прикрих спотворень і пропагандистських стереотипів минулих десятиліть.

Запропоновані плани семінарських занять скомпоновані по кількох тематичних блоках, які дозволять студентам здобути системні знання, концентрувати свою увагу на ключових епізодах історії Нового часу.

Для кожної теми та підтеми підібрані джерела та література, що дозволяє студентам використовувати свідоцтва різних джерел при аналізі історичних подій.

Надані для вивчення джерела різноманітні за своїм характером. Це законодавчі акти, історичні твори, мемуари, офіційні документи та інші матеріали. Все це дає можливість студентам ознайомитися зі специфікою роботи над різного роду історичним матеріалом.

Теми та питання семінарів побудовані так, щоб студент прагнув до творчого підходу, до самостійних міркувань та висновків.

Для успішної підготовки до складання іспиту студентам, упорядники пропонують тести (модульний контроль) до змістового модуля № 1, № 2 та основні джерела і літературу з курсу.

Методичні рекомендації та плани семінарських занять написані з врахуванням вимог сучасної історичної науки, новітніх поглядів на проблеми, що пропонуються до обговорення.

^ Мета та завдання навчальної дисципліни
Нова історія – загальноприйнята в історичній науці назва третього періоду всесвітньої історії. Для країн Західної Європи новий період в історії світової цивілізації став перехідним від феодалізму до капіталістично-індустріального суспільства.

Основна мета курсу полягає у формуванні у студентів системного уявлення про становлення, розвиток та занепад феодалізму, створення основ, засад капіталістично-індустріального суспільства, творчі здобутки якого обумовили історичний розвиток людства впродовж нового і новітнього часу, продовжують серйозно впливати й на сьогодення.

Завдання курсу:

  • виробити у студентів вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища загальноєвропейської та американської історії в контексті світової історії; аналізувати особистий вклад в історію видатних діячів, вчених, просвітників;

  • навчити студентів зіставляти історичні події, процеси з попередніми епохами, орієнтуватися в науковій періодизації історії;

  • виробити вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулого історії західноєвропейських країн та США, прогнозувати суспільні процеси;

  • використовувати знання з нової історії в процесі викладання історичних дисциплін;

  • працювати з комплексом джерел, іноземною літературою;

  • вести самостійні дослідження в межах дисципліни;

  • важливо навчити студентів використовувати їхні знання в педагогічній та науковій діяльності.


Вимоги до знань та вмінь:

У результаті вивчення курсу студент має знати:

  • визначальні риси індустріальної цивілізації, перші європейські революції та їх вплив на цивілізаційний поступ людства;

  • історію соціально-економічних, суспільно-політичних процесів та ідейно-політичних доктрин ХVІІ – ХІХ ст., місце в історії видатних історичних осіб;

  • історичний розвиток західноєвропейської матеріальної та духовної культури, її взаємозв’язок з світовою культурою.

  • Формування європейсько-американської цивілізації та основні тенденції суспільного розвитку позаєвропейського світу (ХVІІІ – середина ХІХ ст.).


У результаті вивчення курсу студент повинен вміти:

  • аналізувати процес становлення, розвитку європейсько-американської індустріальної цивілізації.

  • використовувати знання з нової історії країн Західної Європи та Америки в процесі викладання новітньої історії.

  • застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання;

  • вести самостійні дослідження в межах дисципліни;

  • уміти працювати з комплексом іноземних джерел; надавати кваліфіковані консультації з проблем і питань, що вивчаються в межах курсу.



  1. Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу «Нова історія країн Західної Європи та США (1640 – 1870 рр.)» поділений на два змістових модулі.

Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, самостійна робота, підсумкове оцінювання з модуля, реферати) і підсумковий контроль (іспит).

Оцінювання на семінарських заняттях здійснюється за 12 бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно та письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.


    1. ^ Співвідношення складових у змістовому модулі.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Загальна сума балів – 100 балів (з них поточний модульний контроль – 60 балів; підсумковий контроль – 40 балів)


Модуль 1.

Зародження індустріальної цивілізації і формування цілісності світового розвитку (ХVІ – ХVІІІ ст.)

Модуль 2.

Європейсько-американська цивілізація та позаєвропейський світ початок ХІХ ст. – 70-ті рр. ХІХ ст.



Іспит

30 залікових балів (максимум)

30 залікових балів



40 балів


Семінарські заняття


Самостійна робота


Модульний контроль


Семінарські заняття


Самостійна робота


Модульний контроль

20 (максимум)

5 (максимум)

5 (максимум)

20 (максимум)

5 (максимум)

5 (максимум)


Схема переведення звичайних балів отриманих студентом на семінарських заняттях.


^ 8 семінарських занять з одного модуля

12-бальна система оцінювання на семінарських заняттях

Залікові бали

108 – 101

20

100 – 95

19

94 – 90

18

89 – 86

17

85 – 80

16

79 – 75

15

74 – 70

14

69 – 65

13

64 – 59

12

58 – 50

11

49 – 45

10

44 – 39

9

38 – 34

8

33 – 31

7

30 – 25

6

24 – 20

5

19 – 16

4

15 – 11

3

10 – 6

2

5 – 1

1


3.1.1. Перелік видів аудиторної роботи та критерії їх оцінювання.

Види роботи студента на семінарському занятті та їхня оцінка за дванадцятибальною схемою:


Виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю (в залежності від змісту)


- 1 – 12 балів

Доповнення

- 1 – 12 балів

Участь у дискусії

- 1 – 12 балів


Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути:

  • повнота розкриття питання;

  • логіка викладення, культура мови;

  • впевненість, емоційність та переконливість;

  • використання основної та додаткової літератури (монографії, навчальних посібників, збірників документів, журналів інших періодичних видань тощо);

  • аналітичних міркувань, вміння робити порівняння, висновки.


NB: Підручники до всього періоду:
Новое время. Факты. События. Люди – М., 2006

Осборн Роджер. Цивилизация. Новая история западного мира. – М., 2008

Бриггс Э., Клэвин П. Европа нового и новейшего времени. С 1789 года и до наших дней – М., 2006.

Медяков А.С.История международных отношений в Новое время. – М., 2007

Новая история стран Европы и Америки – ч. 1-3 - М., 2006

Ревякин А.В. Новая история стран Европы и Америки. Конец XV-XIX век – М., 2007

Ревякин А.В. История международных отношений в новое время – М., 2004.

Соловьев С. Курс новой истории – М., 2003.

Пономарев М. В., Смирнова С. Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. – В 3 частях. - М., 2004.
^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ:
Блок 1. Особливості суспільно-політичного розвитку Нового часу
Тема 1. Особливості європейського абсолютизму (2 години).

  1. Європейський абсолютизм як суспільно-політичне явище.

  2. Особливості абсолютизму в Англії, Франції, Іспанії, Австрії, Португалії, Італії, німецьких державах.

  3. Абсолютизм як каталізатор суспільно-політичних процесів Нового часу


Джерела та література:

Абсолютизм як форма правління перехідного періоду/ ХVІ – ХVП ст. // Вісник УжДУ. Серія Історія, № 2.

Абсолютизм // БСЭ. – 2-е изд. – М.: 1949. – Т. 1 . – С. 31-33.

Дейвіс Н. Європа. Історія. – К., 2000.

Егер О. Всемирная история: в 4 т. – Спб. – М., 2001.-Т.3

История Европы с древнейших времен до наших дней: В 8 т. Т.4. Европа нового времени (XVII – XVIII вв.) / Е.Б. Черняк, М.А. Барг, В.Н. Малов и др.; Редкол.: М.А. Барг (отв. ред.) – М.: Наука, 1994.

Монархи Европы: судьбы династий. – М., 1997.

Папенко Н.С. До питання про критерії західноєвропейського абсолютизму та станової монархії // Історичний журнал – 2006.- № 1. – С. 71-79.

Папенко Н.С. До питання про політику Габсбургів у другій половині XVII – поч. XVIII ст. //Вісник КНУ. Історія. Вип. 72. – К., 2004 – С.96-99.

Хеншелл, Николас. Миф абсолютизма: Перемены и преемственность в развитии западноевропейской монархии раннего Нового времени / Пер. с англ. А.А. Паламарчук при участии Л.Л. Царук, Ю.А. Махалова; отв. ред. С.Е. Федоров. – Спб.: Алатейя, 2003. – С. 240.

Тема 2. Англійська буржуазна революція XVII ст(2 години).

  1. Зміни у соціально-економічному розвитку Англії напередодні революції.

  2. Релігійно-ідеологічний фактор у підготовці революції.

  3. Особливості політичного ладу Англії за правління династії Стюартів. Конфлікт між Карлом І та Довгим парламентом на початку революції.


Джерела та література:

Конституции и законодательные акты буржуазных государства ХУП – Х1Х вв. – М., 1957. – С.22-25, 29-112.

Сборник документов по истории Английской буржуазной революции ХУП в. /Под ред. М.А.Барга. – М., 1973. – С.3-35, 36-62, 106-120.

Всесвітня історія. Хрестоматія з нової історії (XV – 50-60-і роки ХІХ ст.)// Під ред. Н.С.Папенко – К., 2001.- С.42-64

Хрестоматия по новой истории /Под ред. А.А.Губера. – М., 1963. – Т.1. – С.12-21.

Алешкевич Я. Художественная литература в преподавании новой истории. Хрестоматия. – М., 1978. – С.14-27.

Абсолютизм – як форма правління перехідного періоду/ ХVІ – ХVП ст. // Вісник УжДУ. Серія Історія, № 2. – С.144-148.

Английская буржуазная революция ХVП в. /Под ред. Е.А.Косминского. В 2 т. – М., 1954. – Т.1. – С.23-127.

Александрова С.П. Форма правления в Англии в начальный период буржуазной революции ХУП в. //Вестник Ленинград.ун-та. Серия Экон., Филос.право. – 1981. – Вып.4. - № 23. – С.85-89.

Барг М.А., Черняк Е.Б. Великая социальная революция ХVП – ХVШ веков. – М., 1990.

Барг М.А., Черняк Е.Б. К вопросу о переходной эпохе от феодализма к капитализму (на примере Англии) //Новая и новейшая история. – 1982. - № 3. – С.49-72.

Бодров О.Б. Н.А.Осокин об английской буржуазной революции ХУП в.// Актуальные вопросы отечественной и всеобщей истории. – Казань, 1991. – С.127-131.

Івоніна Л.І. В.Оранський і Людовік Х1У: початок англо-французького конфлікту// Питання нової та новітньої історії, 1995, вип.41. – С.31-40.

Ивонина Л.И. Англия и начало Гражданской войны// Англия ХVП века: идеология, политика, культура. – СПб, 1992. – С.55-60.

История Европы – Т.4 – М., 1994.

Павленко В.М., Шевченко Н.І. Неоліберальна британська історіографія про деякі проблеми англійської революції ХVП ст. //Питання нової та новітньої історії, 1998, вип.44. – С.211-217.

Папенко Н.С.До питання про перехід передових європейських країн від феодалізму до перших буржуазних революцій // Вісник КНУ. Історія. Вип.68 – К., 2003 – С. 54-68

Тема 3. Французька революція кінця XVIII століття (6 годин)
Заняття 1. Соціально-економічні та політичні передумови революції

  1. Економічний розвиток Франції напередодні революції : сільське господарство, промисловість, кредит та торгівля.

  2. Соціальна структура французького суспільства.

  3. Особливості політичного ладу Франції. Криза абсолютизму.


Джерела та література:

Документы истории Великой французской революции. Учебное пособие для студентов вузов: В 2 т. – М., 1990.

Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции ХVП-ХVШ вв. – М., 1990. – С.175-299.

Всесвітня історія. Хрестоматія з нової історії (XV – 50-60-і роки ХІХ ст.)// Під ред. Н.С.Папенко – К., 2001.-С. 71-77

Хрестоматия по новой истории /Под ред. А.А.Губера. – М., 1963. – Т.1. – С.110-135.

Адо А.В. Место французской революции в процессе перехода стран от феодализма к капитализму //Новая и новейшая история. – 1989, № 3. – С.17-25.

Борисов Ю.В. Дипломатия Людовика ХІV. – М., 1991.

Буржуазия и Великая французская революция. – М., 1992.

Берк Э. Размышление о революции во Франции //Социологическое исследование . – 1992. - № 2. – С.137-141; 1991. - № 6. – С.113-121; № 7. – С.125-132; № 9. – С.113-124.

Домнич М.Я. Великая французская революция и католическая церковь. – М., 1960.

Иванова З.Н. Дискуссия о французском дворянстве в общественной мысли эпохи Просвещения //Вопр. новой и новейшей истории. – К., 1983. – Вып.29. – С.109-116.

Искюль С.Н. Дворянские привилегии и дворянство в эпоху революции //От старого порядка к революции. – Л., 1988. – С.112-125.

История Европы – Т.5 – М., 2000.

Карлейль Т. Французская революция. – М., 1991.

Кожокин Е.М. Государство и народ: от Фронды до Великой французской революции. – М., 1989.

Коссок М. 1789 г. и новые альтернативы социальной трансформации //Новая и новейшая история. – 1984. - № 4. – С.56-73.

Колосов Н.Е. Высшая бюрократия в политической системе старого порядка //От старого порядка к революции. – Л., 1988. – С.25-51.

Лебедев Е.Н. Дворянство и наличие привилегий накануне революции. – М., 1988. – С.75-94.

Лебедева Е.Н. Кризис «верхов» накануне французской революции: современная историческая ситуация //Господствующий класс феодальной Европы. – М., 1989. – С.219-230.

Манфред Л.З. Великая французская революция. – М., 1983.

Матьез А. Французская революция. Ростов-на-Дону, 1995.

Пименова Л.А. Дворянство накануне великой французской революции. – М., 1986.

Пименова Л.А. Социально-политическая позиция дворянства накануне Великой Французской революции //Новая и новейшая история. – 1984. - № 1. – 63-77.

Черкасова З.А. Народные движения во Франции в ХVШ в. – Новосибирск, 1990.

Ревуненков В.Г. Очерки по истории Великой французской революции. – Л., 1989. – С.13-73.

Юнг А. Путешествие по Франции 1789 г. //Звезда. – 1989. - № 7. – С.125-139.

^

Заняття 2. Аграрне питання в період революції


  1. Загострення суспільних відносин та зростання селянського руху напередодні революції 1789 р. “Великий страх”. Муніципальна революція.

  2. Аграрне законодавство Установчих зборів.

  3. Законодавчі збори та їх аграрні декрети.

  4. Аграрні закони 1793 р. та селянський рух в період якобінської диктатури.


Джерела та література:

Хрестоматия по социально-экономической истории Европы в новое и новейшее время. – М.-Л., 1929. – С.312-333

Адо А.В. Крестьяне и Великая французская революция. Крестьянское движение в 1789-1794 гг. – М., 1987.

Адо А.В. Место французской революции в процессе перехода страны от феодализма к капитализму //Новая и новейшая история. – 1989. - № 3. – С.17-25.

Гавриличев В.А. Якобинцы и принудительные налоги на богатых (весна – осень 1793 года) //Французская революция ХVШ века. – М., 1988. – С.129-147.

Коротков С.Н. О роли национальных имуществ в «рождении» новой буржуазии //Там же. – С.95-108.

Круглый стол «Французская революция восемнадцатого века и буржуазия» // Новая и новейшая история. – 2002 - № 1 – с. 80 – 112

Манфрред А.З. Великая французская революция. – М., 1983. – С.143-183, 210-230.

Обичкина Е.О. Крестьянство и идеологические предпосылки Великой французской революции //Новая и новейшая история. – 1986. - № 4. – С.46-55.

Поликарпова Е.В. Антифеодальное аграрное законодательство Великой французской буржуазной революции 1789-1794 гг.: Учеб.пособие. – М., 1987.

Резенде Э.А., Лукин Н.М. Аграрные проблемы Великой французской Революции \\Становление капитализма в Европе. – М., 1987. – С.248-257.

Собуль А. Парижские санкюлоты во время якобинской диктатуры. – М., 1966.

Ревуненков В.Г. Об аграрной политике якобинцев //Вестн. Ленинград. Ун-та. – 1973. - № 2. – С.156-159.

Чеканцева З.А. Народные движения во Франции в 18 в. – Новосибирск, 1990.

Заняття 3. Якобінська диктатура

  1. Сутність якобінської диктатури

  2. Дискусійні питання історії революції, якобінської диктатури (А.Адо, А.Манфред, В.Ревуненков, С.Черняк, В.Сергеєв та інші).

  3. Політичні портрети діячів революції : М. Робесп’єр, Ж.Дантон, Ж.Марат, Сен-Жюст, Ебер, Шомет.


Джерела та література:

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран /Под ред. З.М.Черниловского. – М., 1984. – С.233-246.

Хрестоматия по новой истории /Под ред. А.А.Губера. – М., 1963. – Т.1. – С.177-204.

Робеспьер М. Избранные произведения: В 3 т. – М., 1965. – Т.1. – 379 с.; Т.2. – 400 с.; Т.3. – 319 с.

Дантон Ж. Избранные речи. – П., 1924.

Марат Ж. Письма 1776-1793. – М., 1913.

Марат Ж. Памфлеты. – М., 1937.

Робеспьер М. Избранные произведения: В 3 т. – М,, 1965.

Адо А.В. Великая французская революция и ее современные критики //Буржуазные революции ХУП – Х1Х вв. в современной зарубежной историографии. – М., 1986. – С.96-126.

Адо А.В. К вопросу о социальной природе якобинской диктатуры //Новая и новейшая история. – 1972. - № 1. – С.149-157.

Афанасьев Ю.Н., Блуменау С.Ф. Современные споры во Франции вокруг Великой революции //Вопросы истории. – 1989. - № 3. – С.18-34.

Блуменау С. Французский историк о механизмах террора во время революции. //Новая и новейшая история. – 2006 - № 3 – с. 126 – 132

Бовынен Д.Ю. Революционный террор во Франции восемнадцатого века: новейшие интерпретации// Вопросы истории – 2002 - № 6 – с. 144 – 149

Гаврилович В.А. Якобинцы и принудительные налоги на богатых (весна-осень 1793 года) //Французская революция ХVШ века. – М., 1989 – С.129-147.

Гордон А.В. Падение жирондистов. Народное восстание в Париже 31 мая – 2 июня 1793 г. – М., 1988.

Киселева Е.В. Политика якобинской диктатуры в области регламентации торговли и промышленности (весна-лето 1794 года) //Французская революция ХVШ века. – М., 1988. – С.148-170.

Левандовский А.П. Дантон. – М., 1954.

Левандовский А.П. Триумвиры революции: Повесть о Марате, Дантоне, Робеспьере. – М., 1980.

Левандовский А.П. Ковалер Сен-Жюст: Повесть о великом революционере. – М., 1983.

Левандовский А.П. М.Робеспьер. – Ростов-на-Дону, 1997.

Левандовский А.П. Сердце моего Марата. Повесть о Жане Поле Марате. – М., 1979.

Лозинский С. Деятели французской революции. Мирабо. – СПб, 1906.

Манфред А.З. Марат. – М., 1982.

Манфред А.З. Великая французская революция. – М., 1983. – С.143-183, 210-230.

Манфред А.З. Три портрета эпохи великой французской революции. – М., 1979. – С.253-300.

Болховитинов Н.П. Уроки якобинского террора //Вестн. АН СССР. – 1989. - № 7. – С.15-19.

Коротков С.Н. К вопросу о характере якобинской диктатуры //Вестн. Ленинград. Ун-та. Сер.2. История, языкознание, литературоведение. – 1989. – Вып.4. – С.19-25.

Манфред А.З. М.Робеспьер – выдающийся деятель Великой французской революции. – М., 1958.

Молчанов Н. Монтаньяры. – М., 1989.

Ревуненков В.Г. Об аграрной политике якобинцев //Вестн. Ленинград. Ун-та. – 1973. - № 2. – С.156-159.

Ревуненков В.Г. Очерки по истории Великой французской революции: Якобинская диктатура и ее крушение. – Л., 1983.

Ревуненков В.Г. Очерки по истории Великой французской революции 1789-1799. – Л., 1989. – С.3-12, 291-447.

Ревуненков В.Г. Великая французская революция: традиции изучения и новые подходы //Вопросы истории. – 1989. - № 5. – С.96-116.

Ревуненков В.Г. Советская интерпретация Великой французской революции //От старого порядка к революции. - Л., 1988. – С.8-26.

Сергеев В. Тигр в болоте //Знание – сила. – 1988. - № 7. С.64-74.

Собуль А. Парижские санклюлоты во время якобинской диктатуры. – М., 1966.

Солтановская Т.Г. Советская историография 50-70-х годов о деятельности Ж.-П.Марата в годы Великой французской буржуазной революции //Вопросы новой и новейшей истории. – К., 1984. – Вып.27. С.130-140.

Черняк Е.В. 1794-й год. Некоторые актуальные проблемы исследования Великой французской революции //Новая и новейшая история. – 1989. - № 1. – С.77-95.

Чуприн Н.И. Сен-Жюст и вантозские декрреты. – Одесса, 1962.

Фридлянд Ц. Жан-Поль Марат и гражданская война ХVШ в. – М., 1959.

  1   2   3   4   5

Похожие:

Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до с семінарських І практичних занять, самостійної...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної...
Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної...
Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи з навчальної дисципліни
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи для студентів спеціальност 010104 Професійна освіта. Дизайн
Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації до занять із самостійної й індивідуально-дослідницької...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації по підготовці до семінарських занять Одним...
Аграрне право полягає в підвищенні теоретичного рівня знань студентів, в необхідності виучити майбутніх студентів правильно І усвідомлено...
Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів iconЦвікліс В. С., Калініченко І. В. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів
Цвікліс В. С., Калініченко І. В. Газова динаміка та агрегати наддуву: Методичні вказівки до самостійної роботи студентів заочної...
Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів 5 курсів
Гіпсова техніка: Методичні вказівки для самостійної роботи студентів 5 курсів медичних факультетів / Уклад. Г. Г. Голка, В. О. Литовченко,...
Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни «Офтальмологія»
Тема: «Лікувально-трудова експертиза хворих с захворюваннями І травмами органу зору» 2 години
Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія”
Офтальмологія – це галузь медицини, що вивчає анатомію, фізіологію, органу зору, діагностику, лікування, профілактику та реабілітацію...
Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів iconМіністерство освіти та науки України Донецький національний університет...
України: Плани семінарських занять, завдання для індивідуальної та самостійної роботи студентів, список літератури (за вимогами кредитно-модульної...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница