Методичні рекомендації щодо написання І захисту курсової робіт з дисципліни
Скачать 471.74 Kb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇщодо написання і захисту курсової робіт з дисципліни «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА» для студентів спеціальності 6.030504 “ Економіка підприємств ” БЕРДЯНСЬК – 2012
Рецензенти: Затверджено на засіданні кафедри економіки підприємств (протокол №___від________ 20 р.) Затверджено на засіданні Навчально-методичної Ради Університету (протокол №__ від “__” _________ 20 р.) ЗМІСТ стор
ВСТУП В умовах формування в Україні ринкової моделі господарювання важливого значення набуває формування у студентів вищих навчальних закладів економічного мислення, принципів, методів і підходів до ефективної організації виробничо-господарської діяльності підприємств народного господарства. Курсова робота з дисципліни «Економіка підприємства» є складовою частиною навчального процесу, оскільки її виконання передбачено навчальними планами підготовки фахівців за спеціальністю „Економіка підприємства” для студентів усіх форм навчання. Підготовка курсової роботи призводить молодого дослідника до більш глибокого аналізу сучасних явищ і процесів, сприяє тому, що основні положення ринкової економіки можуть стати глибокими переконаннями студента - майбутнього фахівця в галузі економіки. Курсова робота є одним із видів самостійної роботи студента над вивченням дисципліни. Виконання курсової роботи повинне засновуватися на реальному інформаційному масиві даних. Висвітлення дослідження передбачає поглиблене вивчення однієї із проблем курсу у взаємозв’язку теоретичних положень та їх практичного відображення у результатах виробничо-господарської діяльності суб’єктів господарювання; створюється реальна можливість узагальнити теоретичні знання та практичні навички з дисциплін спеціальності „Економіка підприємства” та суміжних дисциплін фундаментальної підготовки фахівців. Підготовка та захист курсової роботи є важливим способом залучення студентів до науково-дослідної роботи, оскільки вона являє собою самостійне науково-практичне дослідження, яке дає змогу розвити творчий потенціал студентів. Мета підготовки і захисту студентами курсової роботи полягає у засвоєнні та поглибленні теоретичних знань, одержаних у процесі вивчення курсу, і здобутті вмінь застосовувати їх у практичному вирішенні питань економіки й організації промислового виробництва. Досягнення мети передбачається вирішенням наступних завдань:
- розробкою комплексу заходів, якими реалізуються виявлені резерви для підвищення ефективності виробничо-господарської та фінансово-економічної діяльності підприємства, оцінкою ефективності висунутих пропозицій. ^ Робота над написанням курсової роботи відбувається впродовж визначеного навчальним планом семестрів її виконання, регламентується рішенням кафедри економіки підприємства і складається з наступних основних етапів: 1. Вибір теми курсової роботи. 2. Ознайомлення з літературними джерелами за темою курсової роботи. 3. Складання плану курсової роботи. 4. Проведення досліджень і написання тексту роботи. 5. Остаточне оформлення курсової роботи. 6. Підготовка до захисту і захист курсової роботи. З метою забезпечення рівномірної роботи студента кафедрою на початку відповідного семестру розробляється і затверджується графік виконання курсової роботи, який поетапно контролюється науковим керівником і кафедрою в цілому. Календарний графік виконання курсової роботи для студентів денної форми навчання надано у додатку А. На підставі календарного плану кожен студент на початку семестру складає у двох примірниках завдання на виконання курсової роботи і затверджує його у наукового керівника від кафедри разом із планом. Один екземпляр завдання залишається у студента та підшивається до курсової роботи, а другий – у керівника для здійснення контролю та своєчасного інформування кафедри. ^ Вибір теми варто починати зі спільної наради студентів і їх наукових керівників, якими вважаються викладачі, призначені кафедрою для керівництва підготовкою курсових робіт. При виборі теми доцільно враховувати: - наукові інтереси студента, попередні дослідження (під час виконання інших курсових робіт, написання наукових доповідей, тез), поглиблене ознайомлення з відповідними літературними джерелами; - узгодження теми з напрямками наукових досліджень кафедри, наукового керівника студента особисто; - актуальні поточні проблеми української економіки, які визначаються під час роботи з періодичними виданнями; - можливості формування інформаційної бази на матеріалах окремого підприємства та інших джерел. Студентові надається право самостійно обрати тему курсової роботи згідно з тематикою, що затверджена кафедрою. При виборі напрямку дослідження бажано користуватись запропонованим кафедрою переліком тем (додаток Б), проте він може уточнюватись або доповнюватись за бажанням автора та його наукового керівника. Студенти заочної форми навчання вибір теми курсової роботи здійснюють з урахуванням своєї практичної діяльності, можливостей використання статистичних матеріалів промислових підприємств та організацій, де вони працюють, побажань їх керівників, але також згідно з тематикою, визначеною кафедрою. Остаточно вибір тем курсових робіт затверджується відповідним розпорядженням завідувача кафедри. ^ Після вибору теми курсової роботи студент переходить до наступного етапу підготовки курсової роботи – підбору і вивченню рекомендованої літератури з теми. Задачею наукового керівника є організувати роботу студента в руслі раціонального пошуку літературних джерел і, в разі необхідності, допомогти остаточно визначитися з необхідною для роботи бібліографією. Пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного та алфавітного), бібліографічних довідників. Особливу увагу студент має звернути на періодичні видання: економічні журнали і газети, в яких висвітлюються сучасні напрями та тенденції наукових досліджень. Виконання курсової роботи передбачає поглиблене вивчення першоджерел, якими є закони України, положення державних органів управління, методичні вказівки та інструкції, що регламентують економічну діяльність підприємств. Важливо підібрати також джерела зарубіжної літератури, ознайомлення з якими дозволяє розширити уявлення про тему, що досліджується. Основними місцями роботи студента на даному етапі мають стати читальний зал бібліотеки університету, а також бібліотеки міста, підприємств, організацій. Слід зазначити, що існують певні правила обробки літератури. 1. Спочатку потрібно ознайомитися з основною літературою (підручниками, навчальними посібниками, статтями теоретичного характеру), а потім – із прикладною літературою (законодавчими актами, постановами, указами, інструкціями, статтями про проведення практичних досліджень). 2. Роботу з літературою потрібно починати від простішої до більш складної. Вивченню статей має передувати вивчення книг, вивченню більш давніх видань – вивчення найновіших джерел. 3. Обробка літератури включає огляд змісту, анотації, потім – розділів, які мають безпосереднє значення для курсової роботи. 4. У процесі опрацювання літератури особлива увага має звертатися на наявні проблеми за темою дослідження, ідеї та пропозиції щодо їх розв’язання, дискусійні питання, наявність критичних точок зору. У подальшому такий підхід дозволить формувати власний погляд на оцінку певного явища або проблеми. 5. Вивчаючи літературу, необхідно робити цитати і виписки найбільш важливих положень, визначень, фактів для того, щоб потім не повертатися до прочитаного. До того ж потрібно по кожній цитаті зазначати першоджерело (авторів, назву праці, видавничі позначки тощо), щоб вірно оформити посилання та список використаних джерел. Записи зручніше робити на невеликих окремих листках у вигляді: 1) виписок основних положень своїми словами; 2) цитат з вказівкою джерела. Паралельно з цим доцільно виписувати власні думки, критичні зауваження до тексту, якщо вони виникають. Підібравши таким чином необхідну для дослідження літературу, необхідно її потім уважно вивчити, щоб уявити послідовність викладу матеріалу у своїй майбутній роботі. Також потрібно обміркувати питання про відбір і можливості використання фактичного матеріалу. ^ Опрацювання літературних джерел дозволяє скласти план курсової роботи, який має включати: вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. План складається студентом самостійно, після чого він обговорюється з науковим керівником. У разі необхідності план коригується, а робота студента над текстом починається лише після остаточного затвердження плану керівником. План роботи має вбирати в себе найбільш важливі моменти теми. Він повинен охоплювати всю тему, але водночас не може бути занадто розширеним. Кафедра економіки підприємства рекомендує у розділі 1 відображати теоретичні та методичні положення основи теми, у розділі 2 – практичне застосування методик розділу 1 на прикладі окремого підприємства та аналіз основних економічних показників, у розділі 3 –розробку відповідних до теми роботи рекомендацій і пропозицій з їх обґрунтуванням. ^ Формування тексту курсової роботи відбувається шляхом систематизації та обробки зібраних матеріалів з кожної позиції плану. В текст вміщуються тільки цілеспрямовано проаналізовані матеріали. При цьому необхідно продемонструвати творче осмислення і використання підібраних матеріалів, а не механічне їх копіювання і переказ. Курсова робота повинна бути написана своїми словами, а не монтажем висловлювань із різних літературних джерел, журнальних і газетних статей. При викладенні матеріалу необхідно слідкувати за послідовністю, логічністю, зв’язком між питаннями теми. Окремі розділи і підрозділи повинні становити єдину логічну цілісність. Вони мають бути пов’язані так, щоб одне питання витікало з іншого. У тексті не повинно бути думок, протилежних одна одній. Теоретичні питання при дослідженні необхідно підтверджувати за допомогою статистичних даних і аналізу фактичного матеріалу, який рекомендується надавати у вигляді таблиць, діаграм тощо. Конкретні цифри, факти, з одного боку, повинні бути підтвердженням думок, висловлених автором роботи, з іншого, їх аналіз може послужити основою для нових висновків і підсумків. Тому, коли студент починає роботу над виконанням курсової роботи, слід потурбуватися про підбір цифрових даних, практичних матеріалів, необхідних для глибокого висвітлення теми. На цьому етапі також виконуються розрахунки, обчислення, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки. Таким чином, курсова робота повинна містити елементи наукового, теоретичного і практичного дослідження. Обов’язковим при виконанні курсової роботи є застосування обчислювальної техніки. Практичне використання ЕОМ може бути при розробці теоретичної, аналітичної та розрахункової частин курсової роботи. Обов’язком наукового керівника є пояснення студенту призначення певних прикладних комп’ютерних програм, надання допомоги у підборі вихідної інформації, інтерпретації результатів дослідження тощо. ^ Підготовка курсової роботи здійснюється їх авторами за окремими розділами, які подаються на перевірку науковому керівнику згідно з календарним графіком. При написанні тексту необхідно залишати поля для зауважень керівника. У разі необхідності кожен розділ доопрацьовується. Остаточні виправлення перевіряються керівником у повністю готовій роботі. У цілому текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження. Остаточне оформлення курсової роботи здійснюється відповідно до правил, детально описаних і розроблених кафедрою економіки підприємства методичних вказівок щодо оформлення курсових, випускних та дипломних робіт. ^ Вимоги до оформлення КУРСОВОЇ робОТИ Курсова робота відкривається титульною сторінкою, де зазначається офіційна назва університету (Бердянський університет менеджменту і бізнесу), факультету і кафедри, тема, прізвище автора і наукового керівника, його вчений ступінь і звання, місто, де знаходиться установа і календарний рік захисту курсової роботи (Додаток В). Матеріал курсової роботи слід подати у такій послідовності:
Завершену і оформлену належним чином роботу обов'язково підписує автор на титульній сторінці. Мова курсової роботи – державна, стиль − науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів із літературних джерел є неприпустимим. Кожна структурна частина (план, вступ, розділи, висновки, список використаних джерел, додатки) починається з нової сторінки. Обсяг курсової роботи повинен становити 35 − 45 сторінок. Студенту необхідно витримати пропорції обсягу частин випускної роботи. Зокрема, вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 15 відсотків її загального обсягу. Бажано, щоб відносно рівномірним був розподіл матеріалу і за розділами основної частини. Текст друкується шрифтом ^ , через 1,5 інтервали, 14 кеглем на одній сторінці стандартного аркуша. На аркуші робляться поля: ліве — 25 мм, праве — 15 мм, верхнє — 20 мм, нижнє —20 мм. Абзацні відступи дорівнюють 1,25 см. Обов'язкова умова високої якості курсової роботи − її грамотність, чітка логіка викладу, правильність мовностилістичного оформлення. Текст повинен бути старанно вивіреним автором після друку. Відповідальність за достовірність числових, фактичних даних, запису цитат несе автор дослідження. Після повного завершення курсової роботи, остаточний примірник підписується студентом, переплітається і передається науковому керівникові на рецензію. ^ Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів пишуться, крім першої великої, маленькими літерами з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці таким чином надрукованого заголовка ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 2 інтервали основного тексту, а між заголовком пункту і текстом – 1 інтервал основного тексту. ^ Усі сторінки нумеруються. Загальна нумерація починається з титульного листка, але порядковий номер на ньому не ставиться; на всіх наступних він розташовується на середині верхнього поля. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”. Нумерація сторінок має бути наскрізною, тобто усі сторінки роботи, враховуючи ілюстрації та додатки, нумеруються від титульної до останньої сторінки без пропусків та повторів, а також доповнень. Першою сторінкою вважається титульна і на ній номер не проставляється. Нумерація наступної сторінки починається з цифри “2”. На цій сторінці має знаходитися завдання на виконання випускної роботи. Такі структурні частини роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені структурні частини роботи, нумеруються звичайним чином. Не нумеруються лише їх заголовки, тобто не можна друкувати “1. ВСТУП” або “РОЗДІЛ 5. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділ нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку іде заголовок підрозділу. ^ У економічних дослідженнях для відображення кількісного і якісного стану явища, що вивчається, велике значення має правильне подання цифрового матеріалу у табличній формі. На відміну від тексту, у таблицях слова і числа розташовуються у особливому порядку − вони організовані у вертикальні колонки та горизонтальні строки таким чином, що кожний елемент − це одночасно складова частина як строки так і колонки. Завдяки такому розміщенню між даними таблиці встановлюється взаємозв’язок, що його зрозуміло без додаткових пояснень. Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація − достовірною. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщують над таблицею симетрично до неї. Усі таблиці нумеруються. Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово “Таблиця” та вказують її порядковий номер. Знак “№” перед цифрою не ставиться. Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. Номер таблиці наводиться курсивом, а назва жирним шрифтом. Під таблицею обов’язково вказується джерело (Додаток Г). Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”. Таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблиця має розміщуватися уздовж сторінки або поперек за відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою. Вертикальні колонки таблиць нумеруються у тих випадках, коли у тексті на них є посилання, а також при виконанні розрахунків за даними, які розміщені в різних колонках. Назви колонок пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов’язані з назвою − з малої, в інших випадках − з великої. Колонку “№” в таблицю не включають. У колонках таблиць неможливо залишати вільні місця: якщо дані відсутні, слід ставити тире або помічати словом “немає”. Якщо табличні колонки заповнені текстом, точка наприкінці не ставиться. Цифри у колонках таблиць проставляються таким чином, щоб класи чисел по усій колонці знаходилися точно один над іншим. Класи чисел у таблиці не розділяються крапкою. Числові величини в одній колонці повинні мати однакову кількість десятинних знаків. У випадках, коли в таблиці вказується послідовний інтервал величин, що охоплюють усі величини ряду, перед величинами пишуть: “від”, “більше”, “до”, наприклад, “від 5,5 до 10,0 або більше”. У інтервалах, що охоплюють не усі величини ряду, між величинами слід ставити тире. Наприклад, 4,2 − 11,7. Коли усі параметри, що розміщуються у таблиці, мають однакову розмірність, то позначення одиниці виміру розміщують над таблицею. Якщо параметри мають різну розмірність, то позначення одиниці виміру подають у заголовку до кожної колонки (графи). ^ Кількість ілюстрацій, які наводяться у роботі, визначається їх змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту роботи ясності та конкретності. Всі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо) називають рисунками. Підпис під ілюстрацією завжди починається з початкової літери. Точку наприкінці підпису не ставлять. Всі ілюстративні матеріали розміщують одразу ж після посилання на них (Додаток Д). Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Номер ілюстрації наводиться курсивом, а назва жирним шрифтом. Під підписом ілюстрації обов’язково вказується джерело. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. ^ Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору наводяться цитати. Цитата має точно відтворювати цитований текст мовою оригіналу. Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в який його подано в джерелі. Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні − переказі думок інших авторів, слід бути гранично точним у викладенні думок автора. Цитування оформлюється таким чином: “ ... найвигідніше вкладати наявні капітали у різноманітні активи, щоб уникнути фінансової скрути і не допустити виходу фінансових проблем з-під контролю” [12, с. 253]. Відповідний опис у переліку посилань: 12. Подольська В. О. Фінансовий аналіз: навч. посібник / В. О. Подольська, О. В. Яріш. – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с. ^ Список використаних джерел розміщують у кінці роботи у порядку посилань у тексті (Додаток Ж). Бібліографічні дані використаних джерел повинні бути оформленні у відповідності з Наказом Вищої атестаційної комісії України № 63, від 26.01.2008 р. «Про внесення змін до переліків та форм документів, що використовуються при атестації наукових та науково-педагогічних працівників» (Додаток К). ^ Формули подаються за допомогою редактора MSEquation і розміщуються симетрично до тексту. Формули нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого берега аркуша на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить, у круглих дужках, наприклад: (2.1) − перша формула другого розділу. При посиланні у тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках, наприклад, “у формулі (2.4)”. Після формули пишуть слово “де” і розшифровують позначення словами в такій послідовності, в якій вони подані у формулі. Після слова “де” двокрапка не ставиться. Наприклад:  (2.4), де Ni − кількість робітників, зайнятих ..... , ^ Додатки до курсової роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприяння випускної роботи:
Додатки оформлюються як продовження курсової роботи і розміщуються в порядку посилань у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки. У правому верхньому куті сторінки над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і поряд − велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, І, Ї, З, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”, “Додаток Б” і т. д. Єдиний додаток позначається як “Додаток А”. Нумерація сторінок у додатках здійснюється в межах одного додатку. Крім того, на другій та подальших сторінках додатку у верхньому куті праворуч потрібно вказати “Продовження додатку”. Посилання на додатки у текстовій частини роботи є обов’язковим. ^ Виконану згідно до встановлених вимог і зброшуровану у м’яку обкладинку курсову роботу студенти здають до кафедри у визначений. Зареєстрована робота передається керівникові для рецензування. Курсову роботу рецензує викладач кафедри економіки та управління підприємством, який призначається завідувачем кафедри науковим керівником студента. Термін рецензування роботи становить 7 днів. Тому студент має завчасно подати курсову роботу, щоб захистити її у зазначений строк. При цьому всі зауваження, які виникають при перевірці роботи, рецензент повинен відмітити на полях. Для того, щоб жодне із зауважень рецензента не пройшло поза увагою студента, відмітки необхідно робити чорнилом, відмінним за кольором від того, яким написана робота. Крім зауважень на полях, науковий керівник пише на спеціальному бланку розгорнуту рецензію на роботу. В рецензії відображається: 1) загальна характеристика роботи; 2) її позитивні сторони; 3) недоліки роботи; 4) висновок стосовно допуску курсової роботи до захисту і попередня оцінка. У випадку незадовільного стану виконання роботи у рецензії з’являється запис: „Не допускається до захисту” або „На доопрацювання”. Студент, який одержав рецензію з відміткою „Допускається до захисту”, готується до захисту роботи. При цьому обов’язковою умовою є глибокий аналіз ним положень, на недоліки висвітлення яких звернув його увагу викладач. Студент, який одержав при рецензуванні оцінку „незадовільно”, виконує повну переробку роботи з урахуванням усіх зауважень рецензента, зроблених в рецензії і на полях. Перероблений текст разом з першим варіантом рецензії він відправляє на повторне рецензування своєму науковому керівнику. Курсова робота, що виконана не за затвердженою темою, або яка оформлена з відступом від вимог цих методичних вказівок, не рецензується незалежно від її змісту. Рецензування курсових робіт, які подані на кафедру після встановленого строку їх захисту, конкретними строками не обмежується. Остаточно курсова робота оцінюється комісією за результатами захисту з урахуванням рецензії керівника. Захист курсових робіт проводиться у відповідності до заздалегідь встановленого кафедрою і доведеного до студентів графіка перед спеціально сформованою комісією. Як правило, комісія складається з 2-3-х викладачів, серед яких присутній й науковий керівник. Захист проводиться відкрито, в присутності студентської групи. Дату і час захисту курсових робіт встановлює кафедра. Виходячи на захист, студент подає комісії курсову роботу з підготовленою на неї рецензією. У доповіді, що студент готує на захист, повинно бути відображено: актуальність теми, мету курсової роботи, основні теоретичні і практичні результати, вміння застосовувати знання у вирішенні основних економічних проблем, самостійно виконувати економічні розрахунки, обґрунтовувати пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Час доповіді - 5-7 хвилин. Під час захисту комісія визначає такі моменти: 1) знання студентом основних питань теми, над якою він працював; 2) знання основних законодавчих і нормативних актів, які розкривають тему роботи; 3) знання іншої літератури, вказаної в списку; 4) вміння пов’язати теоретичні положення теми з практикою, ілюструвати відповідні положення сучасним цифровим матеріалом; 5) доопрацювання студентом недоліків, відзначених в рецензії і помічених на полях; 6) дотримання встановлених вимог щодо змісту, обсягу, оформлення та терміну подання готової роботи; 7) якість підготовленої на захист доповіді та відповіді на поставлені членами комісії питання. На „відмінно” (90-100 балів, А) оцінюється курсова робота, в якій присутній самостійний аналіз теоретичного і фактичного матеріалу, творчо досліджена тема, зроблені самостійні правильні висновки, виконана економічна оцінка пропозицій, професійно застосована обчислювальна техніка, а сам автор вільно володіє матеріалом. Оцінка „добре” (75-89 балів, В,С) виставляється роботі, що виконана на високому теоретичному рівні, повно і всебічно висвітлює питання теми з остаточно глибоким викладом матеріалу, включаючи аналітичні оцінки та обґрунтування пропозицій, використання ЕОМ, але містить несуттєві помилки, недостатньо повну аргументацію окремих висновків, при цьому студент має деякі ускладнення з поясненням своїх результатів. Оцінкою „задовільно” (61-74, Д,Е) оцінюється робота, в якій в цілому відносно повно висвітлені основні питання теми, але є грубі помилки, або поверхова аргументація окремих положень, не завжди взаємообумовлений зв’язок між окремими її розділами та підрозділами, порушено вимоги щодо обсягу та строків виконання курсової роботи, а її автор слабко захищається. „Незадовільно” (менше 60 балів, F) на захисті курсової роботи проставляється в тому випадку, коли студент не підготувався до захисту і під час захисту виявив незнання теми. Тоді комісія, яка приймає захист, повинна вирішити, чи буде цей студент захищати роботу повторно, чи йому слід виконати роботу з іншої теми. Захищена курсова робота залишається на кафедрі. Кращі курсові роботи, як правило, подаються на конкурс студентських робіт. Автори цих робіт заохочуються: - направленням роботи на конкурс студентських наукових робот; - правом виступити на студентських конференціях; - публікацією, за рішенням кафедри, основних положень роботи в збірнику наукових праць студентів або інших засобах наукової інформації. Додаток А Календарний графік виконання курсової роботи з дисциплін «Економіка підприємства» для студентів денної форми навчання
Додаток Б |
Похожие:
 | Методичні рекомендації до виконання, оформлення І захисту курсових... Методичні рекомендації до виконання, оформлення І захисту курсових робіт з професійної педагогіки (Спеціальність 010104 Професійне... | | Методичні рекомендації до курсової роботи з дисципліни “економічний... Економічний аналіз. – Методичні рекомендації до курсової роботи. – Донецьк: діпт, 2007 |
| Методичні рекомендації до ви конання курсової роботи з навчальної дисципліни «історія костюму» Методичні вказівки до курсової роботи / Упоряд. М. В. Панова., О.І. Косенко — Харків: уіпа, 2009. — 24 с | | Методичні рекомендації до вивчення дисципліни “історія росії” Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні... |
| Методичні рекомендації щодо оформлення курсових, дипломних Методичні рекомендації щодо оформлення курсових, дипломних І магістерських робіт для студентів факультету іноземної філології / Уклад.:... | | Методичні рекомендації з написання курсової роботи з теорії держави... |
| Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи з навчальної дисципліни Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи для студентів спеціальност 010104 Професійна освіта. Дизайн | | Методичні рекомендації щодо підготовки І захисту магістерських робіт донецьк 2009 Державна служба, є формою контролю набутих слухачем в процесі навчання інтегрованих умінь, знань, навичок, які необхідні для виконання... |
| Методичні рекомендації для написаннякурсових робіт Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт для студентів напряму підготовки 0304 «Право» спеціальності 030401 «Правознавство»... | | Методичні рекомендації щодо підготовки Методичні рекомендації щодо підготовки дипломної магістерської роботи зі спеціальності 15010002 – „Державна служба” / Уклад. О. В.... |