Методичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія”


Скачать 117.62 Kb.
НазваниеМетодичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія”
Дата публикации22.07.2013
Размер117.62 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
userdocs.ru > Медицина > Методичні рекомендації
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОФТАЛЬМОЛОГІЇ




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


самостійної роботи студентів (СРС)

з дисципліни “Офтальмологія”

Модуль № 1 “ОФТАЛЬМОЛОГІЯ”



з теми: « ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ОФТАЛЬМОЛОГІЇ »

Заняття по СРС обговорено на

на методичній нараді кафедри

«_____»______________ 2010 р.

Зав. кафедрою_______проф. Венгер Г.Ю.


ОДЕСА-2010


Тема: «ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ОФТАЛЬМОЛОГІЇ» - 2 год.
1.Актуальність теми:
Офтальмологія – це галузь медицини, що вивчає анатомію, фізіологію, органу зору, діагностику, лікування, профілактику та реабілітацію очних захворювань.

Вчення про очні хвороби створювалося протягом усієї історії людства.Так само йшов пошук та розвиток технічних та технологічних засобів надання спеціалізованної допомоги для корекції природжених вад та набутої офтальмологічної патології.

Початок ХХ ст. позначився великими досягненнями як у хірургії, так і в терапіі ока. В цей час і була створена кафедра очних хвороб медичного факультету Новоросійського університету (потім Одеського медичного інституту, а зараз кафедра офтальмології Одеського національного медичного університету).

Історія її становлення та успішного розвитку пов”язана головним чином з В.П.Філатовим, який очолював кафедру на протязі 45 років. Велика науково-практична значимість його робіт, активна діяльність учнів та послідовників, створення Науково-дослідного інституту очних хвороб і тканинної терапії, дало змогу говорити про Одеську офтальмологічну школу.

У другий половині ХХ ст. великий вплив на розвиток офтальмології справила наукова-технічна революція. Зросла взаємодія наук, істотно поліпшилося технічне оснащення офтальмології. Впровадження спеціальних операційних мікроскопів, лазерних коагуляторів, комп`ютерної техніки, виробництво атравматичних хірургічних голок з міцним і дуже тонким шовним матеріалом, винайдення нових принципів оптичної корекції зору та нових ліків, а також немедикаментозних лікувальних засобів – усе це привело до того, що нарівні з високими технологічними вимогами та диференційного розвитку, офтальмологія та ії викладання майбутнім лікарям потребувала розвитку інтегративних принципів та підходів.

Знання історії кафедри очних хвороб, яка відносно недавно відсвятувала свій сторічний ювілей, кафедри, історія якоі знаходиться в основі створення відомої Одеської офтальмологічної школи, яка завдяки В.П.Філатову вийшла на світовий рівень і з успіхом лідирувала не тільки в своєї країні, але й, створивши осередок творчого розвитку наукової думки та ії успішного клінічного втілення, зробила вітчизняну офтальмологію активним членом міжнародноі співдружності офтальмологів.

Науковий розгляд цих питань та їх творчий розвиток особливо є актуальним й зараз, коли збільшується кількість хворих з патологією органу зору на фоні зростаючої загальної патології, як з кількісної сторони, так і в плані появи нових видів порушень. З іншого боку, невпинно зростаючий розвиток біомедичних технологій та конкуруючий характер надання медичної допомоги в сучасному глобальному суспільстві примушує шукати відповіді для розв”зання задач сьогодення в прогнозуванні майбутнього спираючись на аналіз минулого.

^ 2.Навчальні цілі:

В результаті самостійної проробки цієї теми студенти повинні:

Знати:

  1. Історію світової та вітчизняної офтальмології.

  2. Основні досягнення Одеської офтальмологічної школи.

  3. Історію кафедри офтальмології Одеського національного медичного університету.

  4. Основні напрямки та перспективи розвитку сучасної науково-практичної діяльності кафедри.

Вміти:

1. Орієнтувати хворих відносно місця і засобів лікування очних хвороб.

2. Поясняти хворим можливості сучасної офтальмології.

3. Доводити хворим можливості сучасної офтальмохірургії.

^ 3.Матеріали для доаудиторної підготовки студентів.
3.1. Основні базові знання, вміння, навички, які необхідні для самостійного вивчення і засвоєння теми, і які базуються на міждисциплінарних зв`язках:



№№ п.п.

Дисципліна


Знати

Вміти

1

2

3

4

1.
^

Історія медицини


Історію виникнення офтальмології

Історію розвитку вітчизняної офтальмології

Розповісти

2.

Анатомію та фізіологію
^

Анатомію та фізіологію органу зору


Застосовувати

3.

Патологічна анатомія та фізіологія

Етіологію й патогенез захворювань

Застосовувати

4.

Клінічні дисципліни
^

Клініку, діагностику та лікування захворювань


Проводити діагностику та лікування


3.2. Зміст теми.


Кафедра очних хвороб в м. Одесі почала своє існування 25 вересня 1903 р., коли професор Сергій Селівонович Головін на медичному факультеті Новоросійського Університету прочитав першу вступну лекцію по офтальмології “Про сліпоту в Росії”. Професор Головін С.С., очолювавший кафедру і клініку, був відомим вченим, який вніс великий вклад в розвиток вітчизняної та світової офтальмології. Він запропонував оригінальну орбітальну хірургію. Його роботи “Про сліпоту в Росії”, “Пухлини зорового нерва і їх оперувальне лікування”, “Клінична офтальмологія” залишили глибокий слід в офтальмології.

В 1903 р. професор Головін С.С. запросив до Одеси ^ В.П. Філатова, працювавшего в той час в Московський очній лікарні, на посаду ординатора клініки очних хвороб. Вся подальша творча діяльність В.П. Філатова була зв`язана з нашою клінікою, в якій він пропрацював більше п’ятдесяти років.

В 1906 р. Філатов став асистентом клініки, продовжуваючи працювати над докторською дисертацією на тему: “Вчення про клітинні отрути в офтальмології”. В 1908 р. Володимир Петрович Філатов захистив дисертацію і уже в наступному році отримав приват-доцентський курс.

В 1911 р., після переїзду С.С. Головіна в Москву, Володимир Петрович обирається завідуючим кафедрою і клінікою очних хвороб.

Наукові дослідження Володимира Петровича Філатова і очолюваного ним колективу кафедри і клініки очних хвороб дуже багатогранні і проводились по найбільш актуальним питанням. Характерна особливість всіх наукових робіт Володимира Петровича – їх практична направленість і велика наукова значимість. З повною упевненістю можна сказати, що майже нема такого розділу офтальмології, в якій би він не вніс нового. Із числа перших наукових робіт, виконаних Володимиром Петровичем на кафедрі очних хвороб, був запропонований і розроблений ним метод пластичних операцій за допомогою “круглого стебла”. Цей метод, як його називали “Російський метод”, завдяки багатьом цінним якостям, був визнаний кращим із всіх відомих методів пластики.

Широким фронтом в клініці очних хвороб велись дослідження по вивченню і розробці проблеми пересадки рогівки. Володимир Петрович детально розробив техніку операції часткової наскрізної пересадки рогівки і запропонував оригінальні інструменти для іі проведення, які зробили цю операцію простою і доступною любому лікарю-окулісту. Крім того, ним розроблені методи укріплення пересадженого роговичного трансплантата, а також всебічно вивчено питання про можливості використання для цієї операції рогівок трупних очей. З цих пір операція пересадки роговиці стала масовим засобом усунення сліпоти від більм.

В.П. Філатов – автор принципово нового лікування – “тканинної терапіі”.

Наукові дослідження по вивченню проблеми пересадки рогівки і тканевої терапії в очній клініці Одеського медичного інституту принесли широку відомість Володимиру Петровичу і стали основою для заснування в 1936 році Українського інституту експериментальної офтальмології, якому було присвоєно ім`я ученого. Так, із кафедри очних хвороб Одеського медичного інституту був заснований новий науково-дослідницький і лікувальний заклад, який має тепер не тільки всеукраїнське, але і світове значення.

1932 р., за ініціативою В.П. Філатова при очній клініці ОМІ перша у нас в країні була організована цілодобова працююча травматологічна офтальмологічна станція – прототип сучасних травмцентрів.

В клініці і на кафедрі працювали В.К. Вербицький, К.І. Цикуленко, Е.М. Фішер, Я.І. Пржбильска, І.А. Кобозєв, І.І. Казас, Б.С. Бродський, Ф.М.Костенко, В.В. Скородинська, С.Б. Розовська, І.Г. Єршкович і други відомі офтальмологи.

Після смерті В.П. Філатова кафедрою очних хвороб ОМІ з 1956 р. і по 1970 р. завідував відомий вчений-офтальмолог професор ^ С.Ф. Кальфа, ім`я якого тісно зв`язане з вивченням проблеми глаукоми. Їм запропонована теорія рефлекторної регуляції внутрішньоочного тиску, яка висвітлила один із ланцюгів патогенезу глаукоми. Спільно з академіком В.П. Філатовим розроблений метод еластотонометрії. Широку відомість і практичне застосування отримав запропонований їм метод тонографії під контролем еластонометрії. С.Ф. Кальфа спільно з доцентом кафедри Б.С. Бродським запропонували використовувати постійний магніт із особливих сплавів для витягування уламків із очей, повністю замінивши електромагніт, який раніше застосовувався для цієї цілі.

З 1970 по 1992 рр. кафедрою завідував доктор медичних наук, професор І.С. Черкасов. Він відомій своїми роботами по дитячої офтальмології (по лікуванню природженої глаукоми, косоокості, травматизму органу зору). Їм розроблені нові засоби фонофорезу ліків при глаукомі, кератитах, увеїтах. Він стояв у витоків створення нового метода лікування КВЧ-терапії (разом з В.А.Недзведським). Був розробленій також новий метод кількісної оцінки помутніння оптичних середовищ ока – біомікротіндалеметрія (разом з Ю.І. В`язовським). При І.С. Черкасові на вперше на кафедрі були втілені сучасні методики мікрохірургії ока, імплантації штучного кришталика та інш.

Пріоритетними були розробки професора кафедри Н.І. Шибинської по об`єктивному досліджені гостроту зору у дорослих і дітей за допомогою винайденого пристрою – ністагмоапарата.

У 80-90 рр. основними напрямками робіт кафедри були глаукома, судинна патологія ока і дистрофічні захворювання сітківки. Д.Г. Плюшко розробив тактику лікування відкритокутової глаукоми, Т.П. Нахабіна – нову методику лікування тромбозів центральної вени сітківки, А.Я. Радковська (Новік) вивчила діагностичну цінність методу тонографії під контролем эластотонометрии, А.М. Солдатова запропонувала нову теорію патогенезу склеротичної макулодистрофії і нові способи її лікування.

З 1992 по 2011 рр. кафедрою завідувала доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор Г.Ю. Венгер, яка внесла значний вклад до вивчення проблеми травм ока. Її роботи присвячені діагностиці і лікуванню пошкоджень очного яблука, розробці нових методів оптико-реконструктивної хірургії переднього відділу ока, лікуванню посттравматичної гіпотонії, вторинної глаукоми, вікових ускладнених катаракт. Особливо важливим досягненням є розробка технології усунення дефектів райдужної оболонки шляхом вживання нового синтетичного иридопротеза ІРІСТЕКС. Біологічні трансплантати, які пропонувалися з цією метою (аутосклера, аутоконъюнктива, консервована райдужка), не отримали широкого клінічного вживання у зв'язку з труднощами здобуття матеріалу, імунологічними реакціями тканин ока, небезпекою передачі СНІДУ, сифілісу, гепатиту. Синтетичні матеріали (непрозорий поліметилметакрилат, модифікований гідрогель, сополімер колагену) мають низькі екрануючі властивості або є недостатньо біосумісними. Розроблена Г.Ю. Венгер технологія иридопротезирования дозволила вперше в світі досягти високої функціональної і косметичної ефективності при лікуванні хворих з частковою і тотальною аниридией.

На базі кафедрі та клініки створені оснащений сучасною апаратурою обласний і міський травматологічний центр (з 2002 р. лише міський), з 1997 р. працює Центр мікрохірургії ока, який підтримує високий технологічний рівень. Відносно новим напрямком є розробка методів не лише хірургічній реабілітації але і валеомедичної реабілітації – за допомогою методів відновного санаторно-курортного лікування і оздоровлення в системі інтеграційного саногенеза. Силами кафедри на базі Центру мікрохірургії (з 2003 р. ГКБ № 4) і глаукомного (з 2003 р. очного) відділення санаторію ім. М. Горького з 1996 р. створена цілісна система такої комплексної реабілітації.

Важливим напрямком роботи кафедри є також судинна патологія ока, дистрофічні захворювання сітківки, короткозорість і косоокість. Останнім часом на кафедрі, продовжуючи традиції тканинної терапії, швидко розвивається вживання клітинної терапії стовбуровими клітинами - методом ембріофетальної трансплантації.

За весь час існування на кафедрі виконано значне число докторських дисертацій (В.П. Філатов, С.Ф. Кальфа, І.А. Кобозєв, І.Г. Плюшко, А.М. Солдатова, Л.В. Венгер), підготовлено більше 30 кандидатів медичних наук.

З 2011 р. кафедру офтальмології очолює доктор медичних наук Л.В. Венгер, наукова і практична діяльність якої присвячена розробці і вдосконаленню відновної мікрохірургії переднього відділу ока, розробці сучасних методів реконструктивних операцій з включенням факоэмульсификации, іридопластики, оригінальних методів фіксації внутрішньоочних штучних кришталиків. Нею створено і впроваджено в клініку новий напрямок в офтальмохірургії – внутрішньокапсульне іридофакопротезування та доведена його висока ефективність. Розроблені нові способи діагностики і лікування післяопераційної запальної реакції ока при реконструктивних операціях із застосуванням нового біофізичного методу  лазерної кореляційної спектроскопії, нестероїдних протизапальних і фетоплацентарних (Гемокорд, Кріокорд) препаратів, що сприяло зниженню ступеня запальної реакції, швидшій її ліквідації, зниженню частоти післяопераційних ускладнень, зменшенню об'єму і термінів післяопераційного лікування. Л.В. Венгер є членом Європейського суспільства катарактальних та рефракційних хірургів.
3.3. Рекомендована література:

Основна:

1. Г.Д. Жабоєдов, М.М. Сергієнко “Очні хвороби”; Київ, “Здоров”я”,

1999 р., с.4-10.

2. Г.Ю.Венгер, А.М.Солдатова “Очні хвороби”, Одеса, Одеський медуніверситет, “2003 р., с.9-14.
Додаткова:

1. Г.Е.Венгер,А.М.Солдатова. К 100-летию кафедры глазных болезней Одесского государственного медицинского университета. Тези доповідей «Досягнення та перспективи розвитку сучасної офтальмології» 28-29 жовтня 2003 року, Одеса, 2003 р.

3.4^ . Орієнтуюча карта для самостійної підготовки студента


Основні завдання

Вказівки

Відповіді

1

2

3

Вивчити:

1.Історію кафедри
2.Сучасні напрямки розвитку


Назвіть засновника кафедри

Назвіть всіх завідувачів кафедри

Назвіть їх наукові досягнення

Назвіть основні науково-клінічні дослідження





3.5. Матеріали для самоконтролю.
3.5.1.Питання для самоконтролю.

1.Коли і ким заснована кафедра очних хвороб?

2.Які наукові та клінічні досягнення проф. Головіна С.С.?

3. Які наукові та клінічні досягнення одеського періоду С.С.Головіна та створеної ним школи ?

4. Які наукові та клінічні досягнення акад. В.П.Філатова?

5.Які організаційні заслуги акад. В.П.Філатова перед вітчизняною офтальмологією?

6.Що Ви можете розповісти про особистість В.П.Філатова?

7. Які наукові та клінічні досягнення проф. Кальфа С.Ф.?

8. Які наукові та клінічні досягнення проф. Черкасова І.С.?

9. Які наукові та клінічні досягнення проф. Венгер Г.Ю.?

10.Який напрямок сучасних науково-клінічних досліджень кафедри під керівництвом д.мед.н. Венгер Л.В?

3.5.2.Тестові завдання для самоконтролю:


  1. Засновником кафедри офтальмології ОНМедУ є:

А. В.П. Філатов

В. С.С. Головін

С. С.Ф. Кальфа

Д. И.С. Черкасов

Е. Г.Ю. Венгер
2.Основними науковими досягненнями академіка В.П. Філатова є:

А. Кератопластика

В. Тканинна терапія
^
С. Пластична хірургія

Д. Мікрохірургія

Е. Кругле стебло
3. Сучасними хірургічними досягненнями кафедри офтальмології є:

А. Факоемульсифікація
В. Ірідопластика
С. Ірідофакопротезування

Д. Реконструктивні операції

Е. Склеропластика
Еталон: 1. В

2. А,В,Е.

3. А,В,С,Д,Е.

3.6.Тематика УДРС – реферат на тему: “Історія розвитку офтальмохірургії в Одесі та Україні в порівнянні зі світовою.”

НДРС зробити науковий аналіз та доповідь: «Історія, сучасність та перспективи розвитку Одеської офтальмологічної школи».


Методичні рекомендації склав Ас. В’язовський Ю.І.

Похожие:

Методичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія” iconМетодичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни «Офтальмологія»
Тема: «Лікувально-трудова експертиза хворих с захворюваннями І травмами органу зору» 2 години
Методичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія” iconМетодичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія”
Порушення обміну зв'язані як з недостачою, так І з надлишком живильних речовин. Але серед речовин, які необхідні організму І органу...
Методичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія” iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи з навчальної дисципліни
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи для студентів спеціальност 010104 Професійна освіта. Дизайн
Методичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія” iconМетодичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів
Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів з курсу “нова історія країн західної європи...
Методичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія” iconМетодичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної...
Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної...
Методичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія” iconМетодичні рекомендації щодо написання І захисту курсової робіт з дисципліни
Методичні рекомендації щодо написання І захисту курсової роботи з дисципліни «Економіка підприємства» для студентів спеціальності...
Методичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія” iconЦвікліс В. С., Калініченко І. В. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів
Цвікліс В. С., Калініченко І. В. Газова динаміка та агрегати наддуву: Методичні вказівки до самостійної роботи студентів заочної...
Методичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія” iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів 5 курсів
Гіпсова техніка: Методичні вказівки для самостійної роботи студентів 5 курсів медичних факультетів / Уклад. Г. Г. Голка, В. О. Литовченко,...
Методичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія” iconМетодичні рекомендації до занять із самостійної й індивідуально-дослідницької...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Методичні рекомендації самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни “Офтальмологія” iconМетодичні рекомендації до с семінарських І практичних занять, самостійної...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница