Аксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов


Скачать 402.11 Kb.
НазваниеАксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов
страница1/4
Дата публикации30.05.2013
Размер402.11 Kb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Право > Документы
  1   2   3   4
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ

СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА
КАФЕДРА ЦИВІЛЬНИХ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ

ДИСЦИПЛІН

Дисципліна: Транспортне право України
Лекція № 10

Поняття та види правопорушень

на транспорті
Підготували: завідувач кафедри, кандидат юридичних наук, доцент К.К. Афанасьєв, доцент кафедри, кандидат юридичних наук, доцент Ткаченко В.І.
Обговорена та ухвалена на засідання кафедри «____»___________2012 року.

Протокол № 1.

Луганськ – 2012

^ Поняття та види правопорушень на транспорті

Лекційне заняття – 2 години

Мета лекційного заняття:

освітня (навчальна) – надати студентам базові знання щодо видів та змісту юридичної відповідальності на транспорті.

У процесі лекції охарактеризувати теоретичні основи щодо змісту адміністративних проступків та кримінальних злочинів у сфері транспортних відносин. Розкрити зміст цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності.

Зосередити увагу на відповідальності: перевізника за порушення правил здійснення перевезень різними видами транспорту; вантажовідправника за порушення порядку здійснення перевезень різними видами транспорту; вантажоодержувача у транспортній сфері; експедитора за порушення порядку здійснення експедиційного супроводження вантажів на різних видах транспорту;

- розвиваюча – ознайомити студентів із системою нормативно-правових актів якими передбачається юридична відповідальність за правопорушення у сфері транспортних відносин та навчити правильно застосовувати набуті знання у практичній діяльності;

- виховна – виховання відповідального ставлення і творчого підходу до вивчення курсу „Транспортне право України ”.
Основні поняття: юридична відповідальність, кримінальна відповідальність, адміністративна відповідальність, цивільно-правова відповідальність, господарсько-правова відповідальність, юридичні ознаки правопорушення, склад правопорушення, провадження у справах, зміст провадження, підстави, термін притягнення, термін провадження, процесуальні дії, об`єднання справ, уповноважені органи, постанова, рішення, оскарження, опротестування, виконання постанови, спрощена форма провадження.
План лекційного заняття

1. Поняття та види правопорушень на транспорті.

2. Транспортні злочини та особливості кримінальної відповідальності.

3. Адміністративні проступки на транспорті та особливості адміністративної відповідальності за них.

4. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення транспортних зобов'язань

Література
Основна:

  1. Аксёнов И.Я. Единая транспортная система: Учеб. для вузов. – М.: Высш. шк., 1991. – 383 с.

  2. Анцелевич Г.А. Международное транспортное право: Учеб. пособие. – К., 1999. – 306 с.

  3. Асеев С.В., Кожевников С.Н., Королев Г.Н. Транспортный юридический словарь. – Нижний Новгород, 2000. – 53 с.

  4. Булгакова І.В., Клепікова О.В. Транспортне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юр. спец. вищ. навч. закл. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2005. – 536 с.

  5. Гречуха В.Н. Транспортное право: В 2 ч. – М.: Издательство МГИУ, 2002. – 179 с.

  6. Громов Н.Н., Панченко Т.А., Чудновский А.Д. Единая транспортная система: Учебник для вузов. – М.: Транспорт, 1987. – 304 с.

  7. Демиденко В.В., Шемякин А.Н., Балабанов А.О. Морське право України: Навч. посібник. – Одеса: АО БАХВА, 1996. – 140 с.

  8. Демський Е.Ф., Гіжевський В.К., Демський С.Е., Мілашевич А.В. Транспортне право України: Навч. посібник / За заг. ред. В.К. Гіжевського, Е.Ф. Демського. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.

  9. Егиазаров В.А. Транспортное право. – М.: Юридический Дом “Юстицинформ”, 2004. – 543 с.

  10. Егиазаров В.А. Транспортное право: Учебное пособие. – М.: Юрид. лит., 1999. – 416 с.

  11. Егиазаров В.А. Транспортное право: Учебное пособие. – М.: Юрид. лит., 2001. – 272 с.

  12. Спирин И.В. Транспортное право: Учебное пособие. – М.: Транспорт, 2001. – 303 с.

  13. Транспортне право України: Навч. посіб. / Демський Е.Ф., Іжевський В.К. та ін.; За заг. Ред. В.К. Іжевського, Е.Ф. Демського. – К.: Атіка, 2008. – 292 с.

14. Шелухін М.Л., Деревянко Б.В., Руденко Л.Д. та ін. Транспортне право України: Підруч. для студ. юр. спец. вищ. навч. закл. / За ред..М.Л.Шелухіна – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2008. – 675 с.

15. Уголовно-процесуальный кодекс Украины: Научно-практический комментарий/ Под общей редакцией В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. – Х.: ООО „Одиссей”, 2005. – 968 с.

16. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий. Издание третье, переработаное и дополненное / Отв. Ред. Е.Л. Стрельцов. – Х.: ООО „Одиссей”, 2006. – 864 с.

17. Кодекс Украины об администратиных правонарушениях: Научно-практический комментарий. Издание пятое. – Х.: ООО „Одиссей”, 2004. – 912 с.
Додаткова:

18. Васильев С.В. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учебное пособие. „-е изд., перераб. И доп. – Харьков: Эспада, 2004. – 408 с.

19. Господарське процесуальне право України: Підручник / За ред. О.І. Харитонової. – К.: Істина, 2008. – 360 с.

1. Поняття та види правопорушень на транспорті.
Вступаючи в процес транспортування, його учасники тією чи іншою мірою можуть впливати на стан транспортних суспільних відносин, змінювати зв'язки між собою, сприяти чи, навпаки, гальмувати нормальний процес взаємодії. У такій формі бере свій початок в широкому розумінні правова поведінка на транспорті, яка може мати два прояви - корисності та шкідливості.
Правова поведінка виявляється у формі дій чи бездіяльності, які впливають на відносини між суб'єктами.
Правова поведінка - це правові вчинки, які становлять певну сукупність, є соціально значущими, виражені зовні у вигляді дій чи бездіяльності, мають свідомо вольовий характер, тим чи іншим чином регламентуються нормами транспортного права та зумовлюють правові наслідки.
Правова поведінка може бути: правомірною та проти­правною.
Для правомірної поведінки характерні: соціальна корисність; відповідність тим чи іншим чинникам, які зазначені в правових нормах; наслідки, що настають від такої поведінки, є позитив­ними.

До протиправної поведінки можна віднести суспільно шкідли­вий, протиправний вчинок, вчинення якого зумовлює настання юридичної відповідальності та визнається як правопорушення.
Правопорушення - це соціально небезпечне або шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке передба­чено чинним законодавством і за яке встановлено юридичну від­повідальність.
Зважаючи на транспортну специфіку та особливості транспорт­ного права треба зазначити, що законодавець не випадково виділяє всі транспортні правопорушення як у Кримінальному кодексі України - (далі - КК) (Розділ XI. «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту» КК, так і в адміністративному (Глава 10. Адміністративні правопорушення на транспорті в галузі шляхово­го господарства і зв'язку КУпАП), у відокремлені самостійні гру­пи.

Це ще раз свідчить про наявність у правовій системі окремої, комплексної галузі права - транспортного права, правовідносини якого захищаються нормами кримінального, адміністративного, цивільного та інших галузей права.
Аналіз складу транспортних правопорушень дає змогу визна­чити наступне.

1. Об'єктом транспортних правопорушень є суспільні відно­сини у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, своє­часного, гарантованого переміщення пасажирів, вантажів і багажу. Причому безпека руху транспорту тісно пов'язана з громадською безпекою.

Адже забезпечення охорони життя і здоров'я людей, матеріальних цінностей, навколишнього середовища, безаварійної роботи транс­порту в цілому є складовими громадської безпеки.

2. Об'єктивна сторона характеризується протиправною пове­дінкою (дією чи бездіяльністю) суб'єкта правопорушення; настан­ням шкідливих наслідків і причинного зв'язку між порушенням правил, норм і стандартів (дією) та настанням шкідливих наслід­ків.

^ Кваліфікуючими ознаками об'єктивної сторони можуть бути: повторність вчинення правопорушення або за попередньою змо­вою групою осіб; настання нещасних випадків з людьми або інших тяжких наслідків; створення загрози для життя або здоров'я лю­дей; створення аварійної обстановки або пошкодження транспорт­них засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншо­го майна.

^ Майже половина статей, що передбачають відповідальність за порушення правил безпеки руху та експлуатації транс­порту (статті 276, 281, 282, 286, 288, 291 КК; статті 109-121, 124, 127, 128, 133, 136-138, 140-141 КУпАП мають бланкетні дис­позиції, для застосування яких необхідно звертатися до ін­ших нормативних актів (законів, положень, правил, інструкцій тощо).

Суб'єктами правопорушень на транспорті можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку, а в окремих випадках особи, яким виповнилося 14 років, а також посадові особи.

Суб'єктами цивільно-правових порушень можуть бути й юридичні особи.

Суб'єктивна сторона правопорушень на транспорті харак­теризується певним виявом протиправного діяння, в якому ві­дображається мотив, мета та волевиявлення особи в цілому
Теорія права визначає відповідну класифікацію, за якою всі правопорушення поділяють на дві групи: злочини та проступки.

Проступки, у свою чергу, класифікуються на адміністративні, ци­вільно-правові та дисциплінарні.
Злочини відрізняються від інших правопорушень рівнем су­спільної небезпеки, який визначається характером порушень суспільних відносин, розміром заподіяної шкоди, способом вчи­нення правопорушення, характеристикою суб'єкта, особливостями суб'єктивної сторони тощо.
Аналіз складів правопорушень свідчить, що кримінальним злочином законодавець визнає не сам факт порушення чинних правил, а таке, що спричинило тяжкі наслідки.
^ Стосовно цивільно-правових проступків слід зазначити, що во­ни виникають в основному з договірних зобов'язань, де об'єктом правопорушення виступають суспільні відносини (права і обо­в'язки), визначені відповідним договором (угодою), а об'єктивна сторона характеризується невиконанням або неналежним вико­нанням обов'язків, передбачених договором.
^ Особливістю цивільно-правових проступків і зобов'язань є те, що у них можуть брати участь і ті особи, які не є сторонами дого­вору (угоди), тобто у випадках, передбачених домовленістю сторін зобов'язання може породжувати для третіх осіб відповідні права і обов'язки. Наприклад, виникнення прав і обов'язків у вантажоодер­жувача при здійсненні договору перевезення вантажу, багажован-тажу тощо.

^ 2. Транспортні злочини та особливості кримінальної

відповідальності
Усі склади злочинів у цій сфері КК України законо­давцем виділені в окремий розділ XI «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту» (статті 276-292 КК).
Аналіз складу цих злочинів свідчить, що їх єдиним родовим об'єктом є суспільні відносини у сфері безпечного руху та експлу­атації транспорту і громадської безпеки у сфері функціонування транспорту.
^ Об'єктивна сторона транспортних злочинів може бути ви­ражена (характеризується) як діями (наприклад, порушення пра­вил безпеки руху, умисне руйнування шляхів сполучення, угон або захоплення рухомого складу і т. ін.), так і бездіяльністю (не-надання допомоги судну та особам, що зазнали лиха, випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засо­бів тощо).

Об'єктивна сторона транспортних злочинів складається із сукупності кількох ознак: протиправної поведінки; настання або створення загрози настання суспільно шкідливих наслідків і при­чинного зв 'язку між порушенням зазначених правил та настанням шкідливих наслідків, а також цілої низки додаткових і кваліфіку-вальних ознак.

Наприклад, порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту (статті 276, 286 КК), умисне руйнування або пошкодження шля­хів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК), угон або за­хоплення чи незаконне заволодіння транспортними засобами (статті 278, 289 КК), блокування транспортних комунікацій чи захоплення транспортного підприємства або примушування пра­цівника транспорту до невиконання своїх обов'язків (статті 279, 280 КК), та інші протиправні діяння, зазначені у КК України, у транспортній сфері можуть вчинятися шляхом дії або бездіяльності.
^ Зазначені діяння визнаються злочинними, якщо вони спричи­нили чи могли спричинити аварію поїзда, судна, порушили нор­мальну роботу транспорту, створили загрозу безпеці повітряних польотів, призвели до порушення нормальної роботи трубопро­водів, створили небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, спричинили тяжкі тілесні ушкодження, смерть чи загибель людей.
^ У разі кваліфікації транспортних злочинів слід ретельно підхо­дити до аналізу об'єктивної сторони, оскільки ціла низка статей має бланкетне викладення диспозиції. Це статті 276, 281, 282, 286, 288, 291 КК України, де для з'ясування того, які правила руху чи експлуатації транспорту були порушені, необхідно звернутися до нормативних актів, чинних на залізничному, повітряному, водно­му та автомобільному транспорті.
Прикладом таких нормативних актів можуть бути: Правила технічної експлуатації залізниць; Правила перевезення ванта­жів; Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними і охорони; Правила дорожнього руху - закони, статути, постанови, інструкції, правила, положення, техніч­ні умови тощо, в яких установлено і закріплено правила безпеки руху та експлуатації транспорту, наведено основні положення та визначення тих чи інших явищ, об 'єктивних життєвих ситуаігій. Вивчення цих нормативних актів дає змогу повніше і ґрунтовніше зрозуміти волю законодавця, визначену в диспозиції статті.
^ Суб'єктивна сторона злочинів проти безпеки руху та експлу­атації транспорту характеризується основною та обов'язковою ознакою наявності вини особи, а саме психічним ставленням осо­би щодо злочинного діяння та його наслідків у формі умислу чи необережності.

Лише за наявності вини можна говорити про склад злочину як про підставу кримінальної відповідальності.

Законодавство розрізняє дві форми вини у вчиненні злочину -вину у формі умислу (ст. 24 КК) і вину у формі необережності (ст. 25 КК).
Злочини мають форму умислу, коли особа усвідомлює суспіль­но небезпечний характер своїх дій і бажає їх вчинення.

До таких злочинів у сфері транспортної діяльності можна віднести: пошко­дження шляхів сполучень і транспортних засобів (ст. 277 КК); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 275 КК); блокування транспорт­них комунікацій (ст. 279 КК); примушування працівників транспор­ту до невиконання своїх обов'язків (ст. 280 КК); самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (ст. 283 КК); неподання допо­моги судну та особам, що зазнали лиха (ст. 284 КК); неповідом­лення капітаном назви свого судна (ст. 285 КК); незаконне заволо-діння транспортним засобом (ст. 289 КК); знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу (ст. 290 КК); пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафто-продуктопроводів (ст. 292 КК), здійснення яких в основному ха­рактеризуються прямим умислом

і лише злочини, передбачені статтями 277 і 292, можуть бути здійснені як з прямим, так і з не­прямим умислом, причому саме ставлення особи до наслідків ха­рактеризується, як правило, необережною формою вини.

Вчинен­ня вищезазначених злочинів з корисливими мотивами створює сукупність злочинів (наприклад, угон або захоплення транспорт­них засобів, заволодіння транспортними засобами, які супро­воджувалися умисним вбивством, пошкодження трубопроводу з метою розкрадання речовин, що містяться у трубопроводі).
  1   2   3   4

Похожие:

Аксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов iconАксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов
Підготували: завідувач кафедри, кандидат юридичних наук, доцент К. К. Афанасьєв, доцент кафедри, кандидат юридичних наук, доцент...
Аксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов iconАксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов
Підготували: завідувач кафедри, кандидат юридичних наук, доцент К. К. Афанасьєв, доцент кафедри, кандидат юридичних наук, доцент...
Аксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов icon1Механизм рыночной экономики в дорожном строительстве
Единая транспортная система страны и удовлетворение транспортных потребностей
Аксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов iconЕдиная Европейская транспортная система
...
Аксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов iconИгнатьева А. В., Максимцов М. М. И26 Исследование систем управления: Учеб пособие для вузов
И26 Исследование систем управления: Учеб пособие для вузов. М.: Юнити-дана, 2000. 157 с
Аксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов iconЛитература: Музееведение : Музеи ист профиля : [Учеб пособие для...
Музееведение : Музеи ист профиля : [Учеб пособие для вузов по спец. "История" / И. Аве и др.]; Под ред. К. Г. Левыкина, В. Хербста....
Аксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов iconСамостоятельная работа не тему: «Единая система программной документации (еспд)»
Единая система программной документации (еспд) — отечественный комплекс стандартов на программную документацию. В профессиональном...
Аксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов iconВопросы для подготовки к экзамену по дисциплине «Транспортная система...

Аксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов iconУчебник содержит три раздела
Практический курс английского языка. 2 курс : учеб для студентов вузов / (В. Д. Аракин и др.); под ред. В. А. Аракина. — 7-е изд,...
Аксёнов И. Я. Единая транспортная система: Учеб для вузов iconЗевелев А. И. Историографическое исследование: методологические аспекты:...
Зевелев А. И. Историографическое исследование: методологические аспекты: Учеб пособие для студ вузов, обучающихся по спец. «История».–...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница