Судові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій


Скачать 98.28 Kb.
НазваниеСудові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій
Дата публикации06.07.2013
Размер98.28 Kb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Право > Документы
МОДЕЛІ ОСКАРЖЕННЯ ТА ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ

1. Судові помилки, їх причини та класифікація.

Здійснення цивільного судочинства та реалізація судової влади неможливі без належного виконання судових рішень, що набрали законної сили. При розгляді цивільних справ суди мають ухвалювати законні та обґрунтовані судові рішення з дотриманням інших вимог, що ставляться до актів правосуддя. Проте іноді, на жаль, справи розглядаються з недотриманням норм матеріального чи процесуального права. У таких випадках судові помилки за скаргами заінтересованих осіб виправляються судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Статистика Верховного Суду України свідчить, що у 2009 р. з ухвалених рішень та ухвал місцевих судів в апеляційному порядку оскаржено 68,3 % від загальної кількості. У касаційному порядку, у порядку перегляду за нововиявленими обставинами та в порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України подано 337 тис. заяв та скарг. У першому півріччі 2010 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість цивільних справ за апеляційними скаргами на рішення та ухвали місцевих судів, що перебували у провадженні апеляційних судів, збільшилась у 3,6 разу і становила 244,7 тис. У провадженні Верховного Суду України в касаційному порядку, за нововиявленими та винятковими обставинами у І півріччі 2010 р. (із урахуванням розгляду витребуваних справ) перебувало 38,1 тис. цивільних справ, касаційних скарг, заяв. Такі дані свідчать про існування кризи правосуддя в тому аспекті, що понад п'ятдесят відсотків рішень та ухвал місцевих судів оскаржуют ся суб'єктами такого права у способах та порядку, передбачених цивільним процесуальним законодавством. Це означає певну недовіру суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин до судових рішень як до актів правосуддя.

У процесуальній літературі зазначається, що Є. В. Васьковський звертав увагу на те, що як би добре не були підготовлені судді до своєї діяльності, як би сумлінно та уважно вони не ставилися до виконання своїх обов'язків, у будь-якому випадку вони не можуть бути цілком гарантовані від помилок. Не лише неправильне розуміння закону чи випадковий недогляд при встановленні фактичних обставин справи, а й суб'єктивні думки, симпатії чи антипатії судді стають причинами ухвалення неправильних рішень. Не можна заперечувати і умисне ухилення суддів від справедливості, котре, завдяки наданій суддям свободі переконання, не помічає найпильніший нагляд та залишається непокараним.

Тому можливість перевірки та перегляду судових рішень покликана максимально убезпечити заінтересованих осіб від судових помилок, що трапляються при розгляді цивільних справ. Виходячи з цього та з вимог, що ставляться до судових рішень (законність, обґрунтованість,

повнота, точність та ясність), можна класифікувати судові помилки на такі групи.

^ До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій. Мова йде про порушення вимог законності та обгрунтованості судового рішення. У разі їх наявності цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість їх виправлення судами апеляційної та касаційної інстанцій. Суд, що ухвалив рішення з порушенням указаних вимог, не вправі його виправити з метою усунення вказаних помилок.

^ Другу групу судових помилок становлять такі, що порушують належну єдність судової практики та міжнародні зобов'язання України. Такі помилки виправляються Верховним Судом України. Процедура перегляду рішень вказаним судовим органом не передбачає дотримання вимог законності та обгрунтованості. Акт правосуддя підлягає переглядові лише при неоднаковому застосуванні судом (судами) касаційної інстанції тих самих норм матеріального права та у випадку визнання судовою міжнародною установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення державою взятих на себе міжнародних зобов'язань.

^ До третьої групи належать помилки, що допущені судом, котрий ухвалив рішення, та можуть бути ним усунені. Це відбувається при порушенні вимог повноти, точності та ясності судового рішення. У таких випадках суд може роз'яснити рішення, виправити у його змісті

описку та арифметичні помилки. У процесуальній літературі такі випадки характеризуються як усунення недоліків судового рішення судом, який його ухвалив.

^ До четвертої групи помилок відносять порушення норм процесуального права, які не тягнуть скасування чи зміни судового рішення. До них належать, наприклад, недотримання судом строків розгляду цивільної справи, відкриття провадження у справі без належної сплати судових витрат за умови наступного виправлення вказаного порушення.

^ 2. Право на оскарження судових рішень та право на справедливий судовий розгляд

Право на оскарження судових рішень є похідним від права на звернення до суду за захистом. Останнє, у свою чергу, складається з: а) можливості звернення до суду першої інстанції за захистом і б) звернення до суду контролюючої інстанції із скаргою на рішення суду першої інстанції у випадку незадоволення заінтересованою особою останнім.

При характеристиці права на оскарження судових рішень доцільним є його дослідження з позицій міжнародно-правових стандартів здійснення правосуддя. При буквальному розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може скластися враження, що вона прямо не закріплює право зацікавленої особи на вирішення судом виниклого спору про цивільні права й обов'язки, окреслюючи виключно вимоги справедливості розгляду. В той же час очевидно, що якщо в особи відсутній доступ до правосуддя, решта гарантій права на справедливий судовий розгляд стають безглуздими.

На підставі цієї тези Європейський суд з прав людини розробив принцип ≪права на доступ≫, який випливає з положень ч. 1 ст. 6 Конвенції. Частина 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з будь-якою вимогою, що стосується спору про його цивільні

права й обов'язки (≪право на суд≫). Порушення права на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, має місце в тих випадках, коли особа, обґрунтовано вважаючи незаконним втручання будь-яких інших осіб у здійснення своїх цивільних прав, не має можливості звернутися з відповідним позовом до суду, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 6 Конвенції. Крім того, право на доступ до правосуддя повинно не тільки формально визнаватися, а й бути ≪ефективним≫.

Необхідно, щоб розгляд справи в судах вищих інстанцій відповідав цим вимогам. Так, у рішенні у справі Екбатані проти Швеції від 26.05.1988 р. вказується: ≪У відповідності з практикою Суду до держави, де створені апеляційні або касаційні суди, висувається вимога забезпечити особам, що притягуються до відповідальності згідно із законом, користування в таких судах основними гарантіями, передбаченими нормами Конвенції≫.

Комітет міністрів Ради Європи в Рекомендації К (2000) 2 з перегляду справ і відновлення провадження у справі на внутрішньодержавному рівні у зв'язку з рішеннями Європейського суду з прав людини не визначає, хто саме повинен звертатися за переглядом справ. Беручи до уваги, що основною метою Рекомендації є забезпечення адекватного захисту потерпілих унаслідок порушень Конвенції, встановлених Судом, логіка системи передбачає, що вказані особи повинні мати право звертатися з необхідним клопотанням до компетентного суду або іншого внутрішньонаціонального органу. Зважаючи на різні традиції Договірних Сторін, положення подібного характеру не були включені у Рекомендацію.

Як бачимо, Комітет міністрів Ради Європи не передбачає перелік суб'єктів права, що рекомендується, на перегляд судового рішення. Пріоритет законодавчого закріплення кола таких осіб названий орган відносить до національного законодавства Договірних Сторін. Проте ст. 8 Загальної декларації прав людини передбачене право кожної людини на ефективне відновлення у правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Це положення повною мірою стосується і права заінтересованих осіб на оскарження судових рішень за правилами, передбаченими національним законодавством.

Доступність засобів перегляду судових актів передусім має на увазі наявність у заінтересованої сторони права на оскарження рішень суду першої інстанції. Незважаючи на те, що ч. 1 ст. 6 Конвенції як така не передбачає і не має на увазі право на апеляційне оскарження судових рішень по цивільних справах, таке право може бути надане сторонам національним процесуальним законодавством. Відповідно, якщо вищестоящий суд вирішує спір про цивільні права й обов'язки,

гарантії ч. 1 ст. 6 Конвенції застосовуються і на стадії апеляційного або касаційного перегляду3.

Статті 292 і 324 ЦПК України передбачають коло суб'єктів права на апеляційне і касаційне оскарження судових актів. У правозастосовній практиці не виникає проблем при оскарженні акта правосуддя особами, що брали участь у розгляді судом цивільної справи. Закріплюючи як суб'єктів права оскарження осіб, які беруть участь у справі, та осіб, вказаних у статтях 45 і 46 ЦПК, законодавець надав таке право також особам, які не брали участі в розгляді справи, але відносно прав і обов'язків яких суд виніс рішення. Саме останнім і важко подеколи реалізувати гарантоване ст. 13 ЦПК право на апеляційне і касаційне оскарження судових рішень.

Як справедливо зазначається в літературі, ухвалення судом рішення про визнання права власності на майно за певною особою означає, що в разі набрання рішенням законної сили всі інші особи презюмуються такими, що не є власниками того самого майна. Отже, якщо інша особа вважає себе власником цього майна, то для спростування вказаної презумпції дана особа повинна довести в суді, що саме вона, а не особа, вказана в судовому акті, є ≪справжнім≫ власником. Інакше ніхто, виключаючи хіба що саме цю особу, не має права вважати його власником. Аналогічною є ситуація з висновками суду щодо юридичної долі присудженого майна, дійсності угоди тощо.

Виходячи з цього іноді важко виділити коло суб'єктів, які хоча б гіпотетично можуть претендувати на право власності на майно, яке згідно з рішенням суду належить іншій особі.

На відміну від ЦПК України 1963 р., правом оскарження в наш час наділено, по суті, необмежене коло осіб. Це призводить до певних проблем тлумачення статей 292 та 324 ЦПК України. Труднощі виникають перш за все при визначенні тих критеріїв, якими потрібно керуватися

при прийнятті скарг від осіб, які не брали участі в розгляді справи. У зв'язку з цим судам буває важко оцінити судове рішення з позиції того, чи зачіпаються в ньому права й обов'язки осіб, що не

брали участі в розгляді справи.

На нашу думку, оскільки статті 292 і 324 ЦПК не обмежують коло суб'єктів права на оскарження судових рішень, то до суду зі скаргою може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її права порушені судовим актом. Причому звернутися з апеляційною або касаційною скаргою до суду може і той суб'єкт, який не брав участі у справі, але права якого прямо або опосередковано порушені названим актом правосуддя.

^ 3. Форми перегляду судових рішень

Закон України ≪Про судоустрій і статус суддів≫ передбачає такі форми перегляду судових рішень, як апеляційний, касаційний та перегляд судових рішень Верховним Судом України. Поряд з цим цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

До компетенції судів апеляційної інстанції належить перегляд рішень місцевих судів та певного кола ухвал суду першої інстанції, що визначено ст. 293 ЦПК. До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду. У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Поряд із розглядом справ в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства.

Судом касаційної інстанції у цивільному судочинстві є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Коло об'єктів касаційного перегляду визначено ст. 324 ЦПК. До складу суду касаційної інстанції входять судді, обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. У касаційному суді з розгляду цивільних справ утворюються палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. У Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє пленум для вирішення питань, визначених Законом ≪Про судоустрій і статус суддів≫ та Науково-консультативна рада. Поряд із переглядом цивільних справ в касаційному порядку, вказаний судовий орган аналізує судову статистику, визначає та узагальнює судову практику, надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції.

Найвищим судовим органом в Україні є ^ Верховний Суд України. З урахуванням існуючої правової традиції та значущості правового статусу Верховного Суду України, діяльність Верховного Суду спрямовується на формування єдиної судової практики і відповідності актів правосуддя міжнародним зобов'язанням України. Підставами для передачі заяви або скарги до суду найвищої інстанції служитимуть забезпечення одноманітності судової практики, необхідність тлумачення правової норми, застосування якої викликає складнощі, забезпечення публічних інтересів та інтересів суспільства.

Можливість існування ≪суду третьої інстанції≫, аналогом якої є Верховний Суд України, передбачається Рекомендацією № К(95) 5 від 7 лютого 1995 р. Вказана категорія судів не включає конституційні чи аналогічні суди. Винятковість можливості існування суду третьої інстанції обумовлена особливостями національного законодавства. Якщо буде визнано доцільним передбачити винятки з принципу двоінстанційності, такі винятки мають ґрунтуватися на законі та відповідати загальним принципам справедливості. При розгляді можливості застосування заходів, що стосуються судів третьої інстанції, державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання у двох інших судах. Скарги до суду третьої інстанції мають подаватися передусім у межах таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть одноманітному тлумаченню закону. їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, що мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, що подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чим його справа сприятиме досягненню таких цілей.

З метою формування єдності судової практики Пленум Верховного Суду України п. 4 ч. 2 ст. 45 Закону України ≪Про судоустрій і статус суддів≫ наділений повноваженням щодо дачі висновків відносно проектів законодавчих актів, які стосуються судової системи та діяльності

Верховного Суду України, а також приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Що стосується перегляду цивільної справи за нововиявленими обставинами, то ця форма перегляду не суперечить принципу правової визначеності і можлива за наявності певних підстав, передбачених процесуальним законодавством (ст. 361 ЦПК).





Похожие:

Судові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій iconЛікарські помилки. Моральні та правові аспекти актуальність теми
Модуль Роль, місце та завдання медичної деонтології на сучасному етапі розвитку суспільства
Судові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій iconОсь результати ваших тестів. Шукайте себе по факультету І визначайте в якій ви групі
Бали не публікуються, якщо захочете дізнатися свій бал та помилки, звернетесь на першому занятті до викладача
Судові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій iconДну з версій сучасної теорії пізнання, але як її глобальну І інтегративну перспективу
Позитивний зміст знання вбачалося в основному в об'єкті; суб'єкт є джерелом перешкод І ілюзій, але при цьому забезпечує творчо-конструктивний...
Судові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій iconВопрос 175. Понятие подведомственности. Подведомственность гражданских...
Домственность гражданских дел судам предусматривает распределение различных категорий дел между судами общей юрисдикции, арбитражными...
Судові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій iconПрименение арбитражными судами электронных технологий
Доклад на круглом столе «Повышение эффективности рассмотрения гражданских и административных дел судами Российской Федерации и Финляндской...
Судові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій iconЦе складова потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну...
Винахід — це результат творчої діяльності людини в будь-якій технології, що позначений істотною новизною І дає позитивний ефект при...
Судові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій iconРоків, І ухвалив ряд важливих рішень для життєдіяльності Церкви,...
Церкви, із “соборовим рухом” настало деяке затишшя, оскільки треба було втілити в щоденне життя християн багато нових практик та...
Судові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій iconВ. А. Коваленко Гражданское процессуальное
Целью изучения дисциплины является формирование у студентов юридических факультетов целостного представления о порядке рассмотрения...
Судові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій iconМісто розташоване в Черкаській області на Придніпровській височині...
Тясмин. Чигирин відомий з першої половини XVI ст як укріплений козацький зимівник, що мав невелику фортецю. Зараз діє Національний...
Судові помилки на такі групи. До першої належать помилки, котрі можуть виправлятися лише судами контролюючих інстанцій iconТема 17. Переломи. Механізм виникнення. Утворення кісткового мозолю....
Утворення кісткового мозолю. Клінічна картина. Методи діагностики. Надання першої допомоги при переломах, її задачі. Засоби транспортної...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница