2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем


Скачать 104.64 Kb.
Название2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем
Дата публикации14.07.2013
Размер104.64 Kb.
ТипЗакон
userdocs.ru > Право > Закон


Тема 2.2. Позов – процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу

  1. Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем.

  2. Особи, уповноважені звертатися з позовом до суду в країнах континентальної Європи.

  3. Позов у цивільному процесі Великобританії.

  4. Порушення провадження у цивільних справах у Сполучених Штатах Америки.



  1. Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем.

Судовий процес по розгляду цивільної справи може розпочатися тільки на основі поданого до суду заінтересованою особою або від її імені позову.

Ст. 30 ЦПК Франції передбачає право позивача бути вислуханим по суті заявленої ним вимоги для того, щоб суддя визначив його обґрунтованим чи необґрунтованим. А для протилежної сторони (відповідача) позов – це право заперечувати пред’явлені до нього вимоги (ст. 33 ЦПК).

Ст. 53 ЦПК Франції містить поняття – основний позов. Це позов, яким сторона порушує провадження у справі, пред’являючи до суду свої вимоги.

Закон Великобританії Про Верховний суд визначає позов як цивільне провадження, що розпочинається судовим наказом або іншим способом, який передбачений правилами судочинства.

В США на федеральному рівні немає законодавчого визначення позову. Поняття позову сформульовано лише в окремих законодавчих актах штатів. Так, наприклад, ЦПК Каліфорнії визначає позов як нормальне провадження в судах, в процесі якого одна сторона переслідує іншу з метою здійснення захисту прав, відшкодування шкоди, попередження порушення права.

Німецькі юристи визначають позов як звернення до суду для захисту права через судове рішення.

Російська правова доктрина виробила два підходи до визначення поняття «позов». Позов у вузькому значенні – це власне позовна заява, яка подається позивачем до суду. Позов у широкому значенні – це вся діяльність позивача, передбачена цивільним процесуальним законодавством, яка направлена на відкриття провадження, та обґрунтування в ньому належності позивачу суб’єктивних прав, порушених чи оспорюваних відповідачем.

  1. ^ Особи, уповноважені звертатися з позовом до суду в країнах континентальної Європи.

Визначаючи коло осіб, уповноважених звертатися з позовом до суду у країнах континентальної правової системи, в правовій науці виділяють теорії абстрактного та конкретного права на позов.

^ Теорія абстрактного права на позов характерна, наприклад для Франції. Дана теорія надає найширші можливості для звернення до суду: кожен може звернутися до суду з вимогою винести рішення у конкретній справі.

Ст. 31 ЦПК Франції: право на позов мають особи, юридично заінтересовані в його успіху, а також ті, хто згідно закону володіє повноваженнями захищати певні інтереси. Таким чином, в ЦПК Франції передбачено право на захист особистих та публічних інтересів.

Критики даного підходу звертають увагу на те, що таким чином характеризується не право на позов, а правоздатність. Не варто забувати про тісний зв’язок права на позов з матеріальним правом, порушеним чи оспорюваним.

^ Теорія конкретного права на позов виникла на початку ХХ ст. у Німеччині. Дана доктрина вимагає захисту тільки реально існуючого права: кожен може звернутися до суду, але захист отримає тільки той, хто дійсно має право на захист.

Таким чином, теорія конкретного права на позов передбачає його як право на позитивне вирішення справи,що належить тому, хто володіє суб’єктивним матеріальним правом, яке вимагає правового захисту.

Також представниками романо-германської правової доктрини активно розробляється теорія передумов права на позов, виділяючи:

  1. передумови, пов’язані з судом (підвідомчість, підсудність);

  2. передумови, пов’язані зі сторонами (правоздатність, дієздатність);

  3. передумови, пов’язані з предметом спору (юридичний інтерес, відсутність арбітражного застереження).

  1. Позов у цивільному процесі Великобританії.

У цивільному процесі Великобританії позов розглядається як цивільне провадження, що починається судовим наказом про явку позивача до суду або іншим способом, передбаченим правилами судочинства, крім кримінальних справ корони.

Ст. 201 Закону про суди графств 1959 р. передбачає, що позов містить вимогу та означає будь-яке провадження, яке може бути порушено позовною заявою. Ст. 19 Закону про відправлення правосуддя 1925 р. визначає, що позов включає будь-яке питання або справу, що заслуговує на розгляд в судовому засіданні.

Між трактуванням позову теорією та законодавством є різниця. Вчені-юристи головну увагу концентрують на тому, що позов захищає порушений інтерес. Статути ж про це прямо не зазначають і центральне місце відводять питанню про порядок початку судової діяльності. Позов ототожнюється з провадженням по його розгляду. Тут виникає ряд складних проблем. Оскільки англійське право встановлює неоднакові форми звернення до суду, то багато залежить від характеру звернень та від того, чи мають вони на меті порушення провадження або заявляються в ході руху справи. А форма звернення визначає особливості процедури.

В англійському праві виділяють чотири основні методи початку цивільних справ:

  1. судовий наказ про явку відповідача до суду – найбільш поширена форма порушення цивільних справ. Цей документ, що містить припис відповідачу з’явитися до королівського суду, формально видається від імені царствуючого монарха, достовірність волі якого якби підтверджується вказівкою на особу, що займає посаду лорда-канцлера. Конструкція наказу використовується, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, у випадках пред’явлення позовних вимог, заснованих на:

    • спричиненні позадоговірної шкоди, крім порушень володіння нерухомістю;

    • обманних дій;

    • невиконання зобов’язань, що виникають з договору або законодавства, які спричинили шкоду особі або майну;

    • порушення прав, що захищаються патентом.

  1. позовне повідомлення – така форма повинна застосовуватися, коли законодавчим актом взагалі не вказана форма звернення до суду з метою захисту деяких юридичних вимог.

Конкуренція між наказом та повідомленням вносить певну невизначеність в англійський цивільний процес, тобто можливість вибору позивачем порядку початку провадження. Вибір існує, оскільки для відповідної конкретної вимоги не встановленя імперативна форма звернення за захистом. Додатково вказано, що якщо єдиним або головним об’єктом спору являється тлумачення закону, договору, заповіту, документа, або якщо не передбачається виникнення значного спору про факти, то необхідно складати позовне повідомлення, а не наказ. У зазначених ситуаціях наказ застосовується, тільки якщо позивач має на меті вимагати спрощеного провадження або є інші причини, які виправдовують його використання.

  1. позовне клопотання – воно може бути застосоване лише у випадках, прямо передбачених нормативними актами. Прикладом слугують різноманітні клопотання, що допускаються законом про компанії (про зміну наказу про розслідування діяльності компанії та інші). Для їх розгляду встановлена менш казуїстична процедура.

  2. позовне прохання – також застосовується лише в спеціально зазначених законодавством випадках. Приклади: прохання про ліквідацію компаній, про оголошення банкрутства та інші. Порядок розгляду має свої особливості.

Наявність різноманітних методів початку провадження у цивільних справах, що ведуть за собою різні процедури, безумовно, ускладнює англійське судочинство. Воно якби розпадається на декілька гілок. Всередині на перший погляд єдиного процесу фактично складаються для багатьох категорій юридичних спорів специфічні порядки їх розгляду. Становище дещо пом’якшує та обставина, що найбільш поширеною формою позовних вимог залишається судовий наказ. Йому і приділяють головну увагу автори юридичних досліджень.

Питання елементів позову мають неабияке значення. Юристи країн, де було рецепійоване римське право, традиційно говорять про предмет і підстави позову. Для англійської юриспруденції характерні трохи інші положення. Законодавство, практика і теорія багато уваги приділяють поняттю підстави позову (cause of action). Категорія ж предмету позову залишається ніби в тіні, вважається похідною від підстави і навіть не має для свого позначення єдиного і загальновизнаного терміну.

Своєрідність форм виникнення і розвитку цивільної справи в англійському суді породжує ще одну специфічну особливість: елементи позовної вимоги, і, перш за все, її підстава, не завжди повно і чітко визначаються з самого початку процесу. Так часто буває, коли наказ про явку відповідача в суд заповнений позивачем коротко, без деталей. Деталі викладаються ним потім у позовній заяві після реєстрації явки відповідача. Але навіть коли вже є позовна заява (включена в судовий наказ або як окремий документ), подальше уточнення основи позову, розміру вимог і тому подібного може мати місце в ході обміну додатковими процесуальними документами або шляхом витребування відповідачем від позивача нових подробиць.

^ Підставу позову складають факти (головним чином дії відповідача), які послужили мотивом для направлення до суду прохання про захист, істотні для справи і які, будучи доведеними, свідчать про наявність у позивача належної правомочності.

В якості підстави позову повинні бути зазначені факти, а не норми права Англії або такі, що з випливають, юридичні висновки, хоча взагалі порушувати правові питання у позові не заборонено. Ясно, однак, що той, хто формулює позовну вимогу, не може випускати з уваги чинні правові норми. Тільки вони здатні бути орієнтиром при відборі важливих фактів. Значить, для успішного ведення більш складної справи необхідна адвокатська допомога, так як англійський суд ніяких роз'яснень щодо складу фактів, що стосуються підстави позову, не дає.

Факти повинні бути такими, які мають матеріально-правове значення, тобто породжують юридичні наслідки.  Неповнота підстави позову тягне за собою його відхилення судом. Труднощі визначення кола істотних фактів збільшуються внаслідок того, що позивачеві слід враховувати не тільки положення матеріального права, що регулюють спірні відносини, але, стосовно окремих категорій справ, ще і норми судочинства. 

Вже зазначалося, що предмет позову не позначається якою-небудь єдиною, укоріненою в англійській юриспруденції назвою. Нормативні акти та юридичні роботи використовують такі терміни, як «характер вимоги» (nature of claim), «спосіб або форма судового захисту права» (relief or remedy), іноді – «найменування вимоги» (head of claim). Взагалі ж процесуальна теорія приділяє цій проблемі значно меншу увагу, ніж дослідженню підстави позову.

Під поняттям «характер вимоги» ховається спірне правовідношення, тобто твердження позивача про наявність у нього певного суб'єктивного права, а у його супротивника кореспондуючого обов'язку. Правда, позовні матеріали зазвичай прямо не фіксують цих елементів правовідносини. Ось зразки рекомендованих теорією формул: «вимога позивача полягає у стягненні збитків за порушення договору, укладеного між позивачем і відповідачем ...» або «вимога позивача зводиться до відшкодування збитку від ушкодження його здоров'я в результаті необережних дій відповідача ...».

Тут немає чітких вказівок на суб'єктивне право позивача, але воно незмінно мається на увазі. Суд, виходячи з досліджених фактів та законодавства, повинен вирішити, які юридичні відносини існують між сторонами.

Якщо норма англійського матеріального права передбачає, що з деякої єдиної сукупності фактів виникає дві або більше вимоги, то допустимим є їх спільний розгляд у суді. Наприклад, ведення підземних робіт під чиїмось будинком може бути мотивом для пред'явлення вимог про відповідальність за заподіяну майнову шкоду і за протиправну бездіяльність, що виразилося у неприйнятті заходів по зміцненню фундаменту будівлі.

Що стосується «способів захисту», то вони тісно пов'язані з характером вимоги, тобто суб'єктивним правом, хоча і володіють певною самостійністю. Мова йде про методи примусової ліквідації наслідків правопорушень. У часи роздільного існування загальних судів і судів справедливості ними застосовувалися форми примусу, які не були тотожними. Реформи середини XIX ст. ліквідували цю відмінність.

  1. ^ Порушення провадження у цивільних справах у Сполучених Штатах Америки.

Звернення заінтересованої особи до органів юстиції США за захистом порушених цивільних прав здійснюється шляхом подання позовної заяви (complaint).  Для американського законодавства, судової практики і процесуальної теорії характерним є трактування позовної заяви як частини процедури, іменованої обміном змагальними документами (pleading). Іншим її обов'язковим елементом виступають письмові пояснення відповідача (defence або answer). Питання форми і змісту всіх цих документів регулюються нерідко одними нормами законодавчих актів, вчені-юристи аналізують їх спільно у відокремлених розділах навчальних курсів і монографій. Тим не менш, позовна заява має свої неповторні риси.

Заява, що адресується федеральному суду, має, передусім, містити в собі обґрунтування його компетенції розглядати дану справу; причому слід вказувати відповідну норму закону. Необхідність такого роду вказівки означає покладення на сторону обов'язку юридично кваліфікувати спірні відносини. Без допомоги досвідченого адвоката успішно розв'язати цю задачу важко.

Законодавство штатів, як правило, формально не змушує позивачів мотивувати вибір місця розгляду спору, оскільки вважається, що суди штатів наділені загальною компетенцією. Але це спрощення є уявним, оскільки при визначенні належного суду для конкретної справи потрібно враховувати численні і складні нормативні приписи щодо підвідомчості, судоустрою, предметної та територіальної підсудності.

До того ж, у ряді випадків має місце недостатньо чітке регламентування законодавством компетенції різних судових інстанцій, існує перехрещенння юрисдикції, допускається вибір позивачем форуму для розгляду спору. Це ускладнює ситуацію і розширює можливості для тактичних прийомів і маневрів адвокатів. Адвокати враховують такі фактори, як професійна кваліфікація та особисті упередження або навіть забобони суддів, характер правил процедури для судів окремих категорій і свою в них обізнаність, ступінь завантаження конкретної ланки судової системи та строки тривалості процесів, територіальну дислокацію суду з точки зору зручності явки туди своїх клієнтів, свідків, експертів і т.д. Американські дослідники також зазначають, що представники кольорового населення наділені правом пред'являти позови про захист цивільних прав від дискримінації в федеральні суди, а не в суди штатів, так як місцеві суди, особливо на півдні США, більше заражені расистською ідеологією.

Далі ст.   8 ФПЦП рекомендує автору позовної заяви коротко і точно викласти вимоги, що свідчать про наявність у нього права на захист. Сенс цього туманною формулювання можна усвідомити лише з урахуванням інших норм і коментарів правознавців. Законодавство багатьох штатів не копіює в даному випадку федеральний акт, а продовжує використовувати давно відоме юриспруденції поняття «підстава позову» (cause of action).  Матеріальними елементами підстави позову є угоди та події, які сторона має намір доводити. 

Було б великою помилкою вважати, ніби зовнішня простота наведеної абстрактної формули гарантує її безболісне застосування в реальному житті. Навпаки, різноманітні і суперечливі трактування окремих аспектів категорії підстави позову зафіксовані безліччю прецедентів. Але головне те, що турботу про зміст позовної заяви проявляє тільки безпосередньо зацікавлена ​​особа. Одним з органічних елементів американського цивільного процесу є невтручання суду в дії учасників конфлікту. 

Тим часом добре мотивувати позовну заяву нерідко досить складно. Хоча законодавство, характеризуючи підставу позову, говорить просто про факти, по суті, воно має на увазі перш за все і головним чином факти юридичні. Встановити їх кількість і зміст не можна без звернення до норм матеріального права, яке регулює конкретний спір. А вони можуть бути в різних законах, підзаконних актах, судових рішеннях. Не виключена можливість створення у даній справі нового прецеденту. Небезпечно сподіватися при складанні заяви на інтуїцію або загальні уявлення про право. Авторитетні теоретичні рекомендації незмінно акцентують увагу на необхідності чіткої правової кваліфікації існуючого конфлікту як єдиного методу відбору потрібних фактів. Правда, зазвичай не обов'язково вказувати в заяві статті законодавчих актів або прецеденти, але вони незримо присутні, ігнорування їх приписів загрожує поразкою.


Похожие:

2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем iconЦивільна юрисдикція. Поняття підсудності та підвідомчості в цивільному процесі різних держав
...
2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем icon2. 1: Процесуально-правове становище учасників цивільних процесуальних...
Тема 1: Процесуально-правове становище учасників цивільних процесуальних правовідносин в різних країнах світу
2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем iconЗдрок О. Н. Гражданский процесе зарубежньїх стран. Учебное пособие
Не виконавче провадження за цивільним процесуальним законодавством різних держав
2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем iconТертишніков В.І. Цивільний процес: наук практ посіб
Основні поняття: предмет цивільного процесуального права, метод ци­вільного процесуального права, позовне провадження, наказне провадження,...
2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем iconЗавдання для розрахунково-аналітичної частини до тем
Завдання Проаналізуйте динаміку інвестиційної діяльності підприємства. Охарактеризуйте структуру інвестицій та оцініть вплив різних...
2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем iconА рана є одним з основних проявів травматичного або хірургічного...
Визначення: Раною називається порушення цілісності шкіри або слизових оболонок із
2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем iconЗагальна характеристика окремого провадження
Коло справ окремого провадження цивільного судочинства змінювалось від кодифікації до кодифікації, що свідчить про унікальність цього...
2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем iconМіністерство охорони здоров’я україни харківський державний медичний...
Фізіологія І патологія статевого формування. Диференційний діагноз різних форм статевого формування. Принципи лікування. Метод вказівки...
2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем iconМетоди організації моніторингу стану здоров’я різних категорій дитячих колективів
Змістовий модуль 1: Тема 1: Методи організації моніторингу стану здоров’я різних категорій дитячих колективів. Тема 2: Оцінка стану...
2 Позов процесуальний засіб порушення цивільного процесу в різних державах світу Поняття та значення позову як окремого інституту в цивільному процесуальному праві держав різних правових систем iconЛекція тема: земельні сервітути та обмеження прав на землю
Постановка питань: Поняття та види земельних сервітутів. Поняття І зміст добросусідства в земельному праві. Поняття І види обмежень...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница