1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн”


Название1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн”
страница5/7
Дата публикации08.06.2013
Размер0.86 Mb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Право > Документы
1   2   3   4   5   6   7
Тема 15. США: виникнення і конституційний розвиток
Мета заняття: освітня - вивчення головних етапів утворення американської державності; розвиваюча - закріплення навичок аналізу правових документів на прикладі документів, що визначають державний устрій США, виховна - виробляти розуміння історично прогресивної ролі єдності нації в процесі державного будівництва.
План

1. Війна за незалежність. Виникнення США. Декларація незалежності 1776 р.

2. Конституція США 1787 р. Білль про права 1789 р.

3. Громадянська війна Півночі і Півдня. Другий цикл виправлень до Конституції США.
^ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: аболіціонизм, закон про гомстеди, лойялісти, республіканці, конфедерація, "чорні кодекси", "Реконструкція Півдня".

1. Перші англійські колонії в Північній Америці почали створюватися наприкінці 15 ст. На початку 18 ст. вже існувало 13 колоній. Колоністами ставали пуритани, що спасалися від переслідувань, бідняки, під час Англійської революції - прихильники течії, що програла.

Наслідки колоніальної влади Англії для населення колоній були вкрай негативними. Англія перешкоджала економічному розвитку колоній, розглядаючи їх лише як сировинний придаток, не давала їм політичних прав

“Бостонське чаювання” стало поштовхом до початку війни за незалежність, що велась у 1775-1783 рр. Населення колоній розділилось на патріотів та роялістів. У війні колоністи повинні були вирішити декілька завдань: добитися свободи підприємництва, визнання політичних прав, створити самоврядування.

Прийняття Декларації незалежності стало важливим кроком на шляху до формування держави. Головні положення цього документу: 1) принцип народного суверенітету; 2) визнання природних прав людини – життя, свобода, прагнення до щастя; 3) право народу на революцію; 4) визнання колоній незалежними державами.

Для перемоги над Англією повинно було об’єднати сили 13 нових незалежних держав. І в 1781 р. було прийнято Статті конфедерації, що проголосили створення союзу американських штатів. Це сприяло завершенню війни за незалежність та визнанню Англією незалежності американських колоній. Війна за незалежність вважається першою американською революцією за своїми рушійними силами, керівництвом, кінцевій меті.

2.Завершення війни вимагало більш міцного державного союзу і переходу до федерації, оскільки потрібно було створити єдиний внутрішній ринок, посилити військову міць країни для оборони та захопленні нових земель, забезпечити отримання податків. Цей союз було закріплено Конституцією1787 р. Вона втілювала в життя принцип поділу влад. Законодавча влада належала Конгресу, що складався з двох палат: Сенату (по два сенатори від штату) та Палати представників (обиралася загальним голосуванням). Виконавчу владу представляв Президент, що виконував і функції голови уряду. Вища судова влада належала Верховному суду, членів якого призначав Президент за згодою Сенату. Система стримувань і противаг, що містилася в Конституції, не давала жодній гілці піднятися над іншими.. Т.ч., США були класичною президентською республікою.

Штати отримали менше прав, аніж за Статтями конфедерації: вони мали свої законодавчі збори, конституції, поліцію, власне цивільне, кримінальне та процесуальне право. Тобто, США перетворились на федерацію.

Значення прийняття Конституції було дуже великим, але вона мала ії недоліки: зберігала рабство, не визнавала індіанців громадянами США і, що було найпоганішим, не закріплювала прав та свобод. Тому штати, ратифікуючи її, вимагали доповнити Конституцію. Перші поправки до Конституції, що отримали назву Білля про права 1789 р., закріпили демократичний режим. Головні положення Білля про права заключалися в наступному: проголошувалася свобода слова, друку, релігії, зборів; народ мав право носити зброю та створювати ополчення; закріплювалась недоторканість особи, житла, майна; вводився суд присяжних як по кримінальних, так і по цивільних справах; закріплювалися досить широкі процесуальні права обвинуваченого; заборонялося накладати надмірні штрафі та призначати жорстокі покарання; розмежовувалась компетенція Союзу та штатів тощо. Після прийняття Біллю про права було закріплено на конституційному рівні демократичний режим.

3. У першій половині 19 ст. розширювалась територія США за рахунок купівля земель, захоплення у більш слабких сусідів, витіснення індіанців. Зберігалось дві тенденції розвитку американських штатів: вільний Північ та рабовласницький Південь. Північні штати прагнули до скасування рабства, оскільки безплатна рабська праця була конкурентом вільній праці фермерів Півночі. Виникає аболіціонізм як рух за скасування рабства. Але у першій половині ХІХ ст. більшість владних структур контролювалася Півднем.

Остаточний розрив північних та південних штатів був пов’язаний з обранням А. Лінкольна, прихильника скасування рабства, американським президентом у 1860 р. 11 південних штатів створили Конфедерацію південних штатів, що означало розкол держави та початок громадянської війни в США в 1861 р.

Спочатку хід війни був несприятливим для армії Півночі. Поразки призвели до прийняття президентом Лінкольном декларації про скасування рабства та гомстед-акту. Ці документи сприяли збільшенню кількості добровольців у армії Півночі. В результаті ініціатива перейшла до неї, і в 1865 р. і війна завершилася поразкою Півдня.

Після війни відбувається прийняття нових поправок до Конституції США, які закріпили скасування рабства, рівність перед законом всіх громадян США та надання виборчих прав всім чоловікам. Враховуючи ці поправки, Громадянська війна вважається другою буржуазною революцією в США. Наслідки війни для США: ліквідація рабства, зміцнення федерації, расистські настрої на Півдні.

^ Тема 16. Держава і право Німеччини нового часу
Мета заняття: освітня – дати характеристику головним етапам державного об'єднання німецьких земель (від Рейнського союзу до Германської імперії); виховна - виховання розуміння негативних наслідків для народу державно-політичної роздробленості країни; розвиваюча – виробляти вміння визначення характеру державного режиму при аналізі конституційних актів держави на прикладі Германської конституції 1871 р.
План


  1. Перші об'єднання німецьких держав і початок розвитку німецького конституціоналізму.

  2. Революція 1848 року. Реакційний режим Прусії. Конституція 1850р.

  3. Об'єднання Німеччини і конституція Німецької імперії 1871 року. Зміни в політичному режимі Німеччини в ХІХ- на початку ХХ ст. , її мілі­таризація.

^ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: бундестаг, ландтаг, бундесрат, рейхстаг, кайзер, канцлер.

1. До початку XIX сторіччя Німеччина залишалася Священною Римською імперією німецької нації, що нараховувала у своєму складі більш 300 держав. Вона набагато пізніше інших європейських країн вступила на шлях капіталізму.

У 1815 р. відбувся Віденський конгрес. Він не створив єдиної національної німецької держави, хоча число самостійних німецьких держав зменшив до 38 (34 монархії і 4 вільних міста -Франкфурт, Гамбург, Бремен, Любек). Конгрес поставив за обов'язок усім німецьким державам увійти до складу Німецького союзу.

Вищий орган Німецького союзу - союзний сейм (бундестаг). В основному він піклувався про те, щоб нічого не змінювати. Через свій склад він одержав назву «колекція мумій». Він складався з представників усіх держав. Для прийняття основних законів було потрібно одноголосність всіх членів бундестагу , а для звичайних рішень - кваліфікована більшість у - 2/3 голосів. Кожна з об'єднаних у Союзі держав була суверенною і управлялася по-різному.

Характерними рисами 20-30 рр. XIX ст. у Німеччині були свавілля влади, безправ'я народу, усесилля поліції. У 1834 р. між Прусією, Баварією, Саксонією і ще 16 іншими німецькими державами була укладена Митна спілка. У неї чітко очевидно керівництво Прусії. Її висуванню багато сприяла промислова міць, яка збільшувалась з кожним роком.

2. Наприкінці 40-х років ХІХ ст. у Німеччині виникає революційна ситуація. Повстання сілезьких ткачів, революція 1848 р. у Франції, економічна криза і неурожай прискорили події. У березні 1848 р. у багатьох містах Німеччини почалися революційні демонстрації. Особливо напружена обстановка була в столиці Прусії - Берліні.

Буржуазно-демократичне прямування охопило багато держав. Щоб виграти час для розправи з цим прямуванням, королі і князі дали свою згоду на скликання у Франкфурті-на-Майні Установчих зборів. Вони повинні були дати Німеччини єдину конституцію, франкфуртські збори різко розділилися на лівих і правих. Ліва частина не діяла, а вступала в безкінечні дискусії. Збори після придушення революційних дій були розігнані штиками в 1849 р., вироблений ними проект загальноімперської конституції мав прогресивне значення, але залишився на папері.

Поразка буржуазної революції в Німеччині пояснюється капітуляцією буржуазії перед монархією. У порівнянні з Великою французькою революцією ХУШ сторіччя революція 1848 р. у Німеччині по ступеню буржуазного демократизму була значно нижче. Основні задачі революції не були здійснені. Німеччина не стала єдиною національною державою.

Революція 1848 року змусила прусського короля піти по конституційному шляху. У 1848 р. він оголосив досить прогресивну конституцію, але як тільки революційна хвиля спала, анулював її, а потім закріпив у 1850 р. «уявний конституціоналізм», тобто формально узгодив із парламентом нову конституцію - явно реакційну в порівнянні з попередньою. Реакційний характер конституції найбільше яскраво виявляється в таких рисах: 1. У ній підкреслюється, що виконавча влада належить одному королю. 2. Вища палата (палата панів) прусського ландтагу зберегла аристократичний характер: вона складалася з спадкових членів, призначуваних королем довічно з числа аристократів. 3. Характер виборів у палату депутатів - нижню палату ландтагу.

Все населення Німеччини підрозділялося конституцією на 3 класи відповідно до їхнього майнового стана. Кожний клас обирав рівну кількість електорів /вибірників/, що, у свою чергу, обирали депутатів.

Прусська конституція обшита парламентськими формами, а по суті -конституція абсолютної монархії. Вона відбивала головним чином інтереси прусського юнкерства і великої буржуазії. З деякими поправками вона діяла до 1919 року.

3. Найважливішим результатом австро-прусської війни було приєднання до Прусії ряду північно- німецьких держав, у числі яких були Ганновер, Гессен-Кассель, Франкфурт-на-Майні. Під ім'ям Північно- Німецького союзу в Центральній Європі виникла по суті справи нова держава. Своє юридичне оформлення Північно- Німецький союз одержав в новій конституції, що віддавала керування Союзом прусському королю, канцлеру і двом палатам. За межами Союзу залишалися, проте, південно- німецькі держави, такі як Баварія, Саксонія, Вюртемберг і ін. На шляху до їхнього насильницького об'єднання в новій імперії стояла Франція, яка спостерігала не без тривоги за утворенням "великої імперії" на своїх східних межах. У 1870 р. Прусія одержала бажану можливість спровокувати війну з Францією (не без військових намірів уряду Наполеона Ш).

Конституція Німецької імперії ввійшла в силу 16 квітня 1871 р. С невеличкими змінами вона діяла до початку 1919 р. До складу імперії входили 22 монархії, серед них 4 королівства, II великих герцогства, 7 князівств і, крім того, З вільних міста.

Конституція визначила склад, повноваження загально імперських органів влади і керування, установила єдине для усіх підданих право займатися ремеслом, право доступу до громадянських посад, придбання нерухомості, цивільної правоздатності.

Поліція в Німецькій імперії мала багато прав і була надзвичайно розвинена. Вона перебувала у віданні членів імперії. Зокрема поліція складалася з адміністративної, судової і загальної служби безпеки. Контроль за санітарно-медичним станом, будівельною, гірською справою здійснювала адміністративна поліція.

Імперській державі в Німеччині були властиві риси особливої агресивності, мілітаризму і шовінізму, жорстока бюрократична централізація, усевладдя чиновництва і вояччини. Правова система Німецької імперії відбивала інтереси буржуазії і юнкерства, створила умови економічного розвитку країни і служила цілям вояччини.
^ Тема 17. Головні риси права нового часу
Мета заняття: освітня – аналіз процесу становлення двох головних систем буржуазного права, виділення їх характерних рис, характеристика галузей права провідних європейських держав в ХIХ - на початку ХХ ст.; виховна – виховання розуміння історичності права і гуманістичної цінності принципів права нового часу; розвиваюча – закріплення навичок проведення порівняльного аналізу на прикладі буржуазного права Англії, Франції і Німеччини.
П л а н

  1. Становлення національних правових систем.

  2. Формування і розвиток англійського права нового часу.

  3. Формування нового права Франції.

  4. Право Німеччини нового часу.


ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: консерватори, ліберали, радикали, доктрина судового прецеденту, пандектна система, рецидив, пенітенціарна система, вільна оцінка доказів, презумпція невинності.

1. З перемогою буржуазних революцій затверджувалися нові суспільні відносини. Це спричинило за собою становлення нового буржуазного права. Зберігаючи деяку спадкоємність із феодальними правовими системами, буржуазне право, проте, формувалося на цілком нових принципах. Це принципи єдності закону, юридичної рівності, законності, свободи.

1. Принцип єдності закону. Закони, прийняті в ході буржуазних революцій, діяли на території всієї держави, тим самим досягалася деяка єдність права, після зміцнення буржуазії у влади стали укладатися єдині національні системи.

2. Юридична рівність. У буржуазному суспільстві величезну роль грає договір, на ньому будуються відношення між підприємцями, підприємцями і робітниками, договір лежить в основі сімейних відношень. Передумовою укладення будь-якого договору є рівність особисто вільних людей і загальна правоздатність. До буржуазних революцій рівної правоздатності не існувало. Правоздатність визначалася в залежності від станової приналежності, статі, релігії. Буржуазні революції знищили більшість з обмежень і встановили юридичну рівність усіх громадян.

3. Принцип законності тісно пов'язаний із принципом юридичної рівності, означає не тільки права, але і рівні для усіх обов'язки, рівну відповідальність перед законом.

4. Принцип свободи розуміється дуже широко. Буржуазна держава проголошує політичні свободи як основу свого суспільного ладу. Розвиток підприємництва забезпечується свободою приватної власності, свободою договору.

Зазначені принципи характеризують буржуазний тип права в цілому. Водночас, у рамках єдиного типу буржуазного права, кожна держава має свою національну систему права з властивими їй особливостями. Незважаючи на різноманіття цих систем, їх можна зводити до двох основних груп - континентальної і англо-саксонської.

2. Право Англії має велику своєрідність, що обумовлено історією його розвитку. Англія не має кодифікованого законодавства. Її приватне право значною мірою розвивалося у формі судового прецедентного права. Прецедентне право складається з двох частин: загального права і права справедливості. Речове право - один з основних розділів буржуазного цивільного права. У Англії речове право трактується найбільше широко До речей належать також і деякі абсолютні права ( право авторів, винахідників ). І тому іноді буває неможливо розмежувати речове право і зобов'язальне право. Великою своєрідністю відрізняється в Англії класифікація речей. Англійське право не знає розподілу речей на рухомі і нерухомі. Тут склався розподіл на реальні і персональні. Великою своєрідністю відрізняється право на землю. Дотепер уся земля в Англії признається власністю короля, а окремі особи розглядаються як тримачі землі. Практично, проте, це право утримання приватних осіб не відрізняється від права власності: воно є безстроковим і встановлює можливість користуватися ділянкою і відчужувати його без якогось дозволу. Оригінальним інститутом англійського права є довірча власність ( трест).

У Англії немає загального поняття зобов'язання. Окремими підгалузями цивільного права є договірне право і зобов'язання, що виникають із делікту.

На карному праві чітко проявився консервативний характер англійської революції. У цій галузі права феодальні інститути дуже повільно поступалися місцем новим буржуазним інститутам. Тільки в середині ХІX ст. англійське карне право систематизується найбільшим юристом Англії Блекстоном. Особливо консервативним було карне право Англії в питанні про покарання.

3. Створення єдиної національної правової системи французька буржуазія вважала найважливішою задачею революції. Створення цієї системи супроводжувалося рішучою ламкою феодальних відношень, реалізацією нових правових установок. Проте остаточно дореволюційне право було ліквідовано лише в період правління Наполеона. Тоді ж були скасовані закони, прийняті під час революції, які не відповідали інтересам великої буржуазії.

Наполеонівська епоха ознаменувалася створенням п'ятьох основних кодексів: цивільного ( 1804 ), карного (1810 ), цивільне - процесуального (1806), торгового (1807 ), кримінально-процесуального (1808 ).

Першим був прийнятий Цивільний кодекс, що ввійшов в історію за назвою Кодексу Наполеона (із 1807). Не приймаючи особистої участі в розробці, Наполеон ясно зрозумів необхідність кодексу для зміцнення буржуазного режиму, активно керував роботою по його створенню і провів цю справу в найкоротший термін. Кодекс Наполеона втілює і розвиває цивільно-правові принципи, закріплені в Декларації прав людини і громадянина 1789 р. Виходячи з принципу юридичної рівності, він установлює, що усякий француз користується цивільними правами, їхнє здійснення не залежить від якостей громадянина. Водночас повної реалізації цей принцип у Кодексі Наполеона не знаходить, оскільки особи іноземного походження і заміжні жінки не мають повної правоздатності. Характерною рисою кодексу є невизнання юридичних осіб у якості суб'єктів цивільного права.

Кримінальний кодекс 1810 р. Після цивільного кодексу кримінальний є найбільше значним кодексом. Він був створений на прогресивних ідеях, сформульованих у Декларації прав людини і громадянина 1789 р. У основу розподілу злочинних діянь на види лежить характер покарання: злочинне діяння, що карають поліцейськими покараннями, є порушенням: злочинне діяння, що закони карають виправними покараннями, є проступком: діяння, які закони карають болісними або ганебними покараннями, є злочином.Кодекс не встановлює мінімального віку кримінальної відповідальності. Проте до осіб, що не досягли 16 років, застосовувалося більш м'яке покарання.

У наступні роки кримінальний кодекс піддався змінам.

4. Наприкінці XIX ст. група континентальних правових систем поповнилася ще одною значною кодифікацією - Німецьким цивільним уложенням, прийнятим у 1896 р. Цей кодекс став першою в історії Німеччини єдиною для всієї країни кодифікацією цивільного права.

НЦУ в значній мірі базується на римському праві. У той же час у ньому утримуються положення німецького права. У кодекс увійшли також вироблені на рубежі двох сторіч юристами нові правила, що сприяють розвитку буржуазних відношень.

НЦУ побудовано по так званій «пандектній» системі. Загальні для всіх інститутів норми утримуються в загальній частині (1 книзі). Інші книги присвячені: зобов'язальним відносинам, речовому праву, сімейному праву і спадковому праву.

Відмітними рисами кодексу є відсутність загальних юридичних визначень і так називані «каучукові правила», тобто посилання на такі поняття, як «добра совість», «добрі вдачі», що мають моральне, а не правове значення.

По НЦУ правоздатність юридичних осіб базується на принципі юридичної рівності. Проте обмежена правоздатність жінок, і в віці від 17 до 21 року встановлюють різноманітні ступені обмеженої дієздатності.

У якості суб'єкта цивільного права признаються і фізичні, і юридичні особи.

Сімейне право. НЦУ визнає єдиною законною формою шлюбу цивільний шлюб. Шлюбний вік для жінок - 16 років, для чоловіків - 21 рік, крім досягнення шлюбної правоздатності, необхідною умовою вступу в шлюб є наявність обопільної згоди на шлюб.
1   2   3   4   5   6   7

Похожие:

1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” iconТематичний план дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн»...
Порядок оцінки знань студентів з дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» на основі кредитно-модульної системи організації...
1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” iconНавчальна програма курсу 4 Література Список навчальної літератури...
України з давніх часів до сьогодення. Навчальний курс нерозривно пов'язаний з такими дисциплінами як «Історія України», «Теорія держави...
1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” iconАфанасьев В. С., Герасимов А. П., Гойман В. И. и др. Общая теория...
Опорні поняття: теорія, наука, юридична наука, предмет науки, предмет теорії держави та права, категорія, методологія, метод, методологія...
1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” iconПлан исемінарських занять з курсу: "історія держави І права зарубіжних...
Тема : Виникнення держави І права. Держава І право Стародавніх Єгипту та Вавілону / 2 год
1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” iconДля самоконтролю І підготовки до іспиту з історії
Предмет, методи І завдання науки історії держави І права зарубіжних країн. Взаємодія її з іншими юридичними дисциплінами
1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” iconКонтрольні запитання для підготовки до іспиту з курсу
Визначити особливості курсу «Історія держави І права України» як науки (предмет, методологія, хронологія)
1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” iconЗ історії держави І права зарубіжних країн навчально-методичний посібник...
По-перше, цей предмет, що охоплює історію держави І права від ІІ тисячоліття до н е до наших днів, вивчається тільки у першому семестрі....
1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” iconМетодичні рекомендації до семінарських занять з курсу: "історія держави...
По-друге, курсанти та студенти зустрінуться з матеріалом, великим за обсягом, раніше не вивчався ними у середній школі та з невідомими...
1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Спеціальність 12. 00. 01 – теорія та історія держави І права; історія політичних І правових учень
1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” iconГринюк Р. Ф., Захарченко М. А. Конституційне право зарубіжних країн:...
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економіко-правовий факультет
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница