Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання


НазваниеМетодичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання
страница2/6
Дата публикации24.06.2013
Размер0.7 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
userdocs.ru > Право > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6


Завдання та медичні рекомендації з підготовки до практичних/семінарських занять, індивідуальної роботи та самостійного вивчання

^ Тема 1. Поняття, предмет, система і методи кримінології. Історія кримінології. Сучасні кримінологічні теорії.
(Час – 2 години)
Ціль: з'ясувати поняття і предмет кримінології, її систему, методи та їх класифікацію, а також співвідношення кримінології з іншими науками, теоретичне і практичне значення кримінології; прослідити становлення та історичний розвиток кримінологічної науки.
^

Питання семінару


1. Поняття, предмет, метод кримінології

2. Співвідношення кримінології та інших наук

3. Цілі, завдання, функції кримінології

4. Теоретичне і практичне значення кримінології. Використання кримінологічних знань в правоохоронних органах

5. Зародження кримінологічної думки. Історичний розвиток кримінологічної науки.

6. Кримінологічні теорії.

^ Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно розглянути поняття кримінології як науки, предмет кримінології. Розглянути складові (злочинність як соціально-правове явище; злочин; особа злочинця; фактори детермінації злочинності; жертва злочину; протидія злочинності) та надати характеристику системи кримінології як науки за предметом дослідження та за рівнем узагальнення науково-практичної інформації.

У другому питанні слід визначити місце кримінології в системі наук, її співвідношення з правовими і суспільними галузями знань. Необхідно висвітити міждисциплінарний, загальнотеоретичний, комплексний характер кримінології.

У третьому питанні необхідно з’ясувати цілі та завдання кримінології. Необхідно розкрити функції кримінології: описову, пояснювальну, прогностичну, практично-перетворювальну.

У четвертому питанні необхідно визначити теоретичне і практичне значення кримінології. Слід розглянути можливості використання кримінологічних знань в діяльності правоохоронних органів, зокрема органів внутрішніх справ.

У п’ятому питанні необхідно освітити процес зародження та становлення кримінологічної думки (від Платона, Аристотеля, Сенеки, Цицерона до Т. Мора, Ш. Монтеск’є, Ч. Беккаріа та ін.). Також слід прослідити та охарактеризувати подальший історичний розвиток кримінологічної науки. Окремо слід зупинитися на розвитку радянської кримінології та історії розвитку кримінології в другій половині ХХ століття на Україні та її сучасний.

У шостому питанні слід розглянути основні кримінологічні теорії. Погляди представників класичної школи кримінального права на проблему злочинності. Соціологічний напрямок кримінології, його основні ідеї і течії. Біологічні підходи до проблеми злочинності. Психологічні теорії в кримінології.
^ Завдання до самостійної роботи

Міждисциплінарний, загальнотеоретичний, комплексний характер кримінології.

Соціологічний і юри­дичний підходи до дослідження кримінологічних проблем.

Теоретичне і практичне значення кримінології, використання кримінологічних знань в правоохоронних органах.

Зародження кримінологічної думки.

Погляди представників класичної школи кримінального права на проблему злочинності.

Соціологічний напрямок кримінології, його основні ідеї і течії.

Біологічні підходи до проблеми злочинності.

Психологічні теорії в кримінології.

Радянська кримінологія. Історія розвитку кримінологічних установ в Україні.

Розвиток кримінології в другій половині ХХ століття на Україні та її сучасний стан.
^ Теми рефератів

1. Концепція «класичної школи» причин злочинності (Ч.Бекаріа, І.Бентам).
2. Біологічний напрямок в теорії етіології злочинності (Ч.Ломброзо, Р. Гарофало, Е.Феррі, Д. ді Тулліо, Р.Джефері, Е. Кречмер, В. Зауер, Е. Хутон, У. Шелдон).

3. Теорія природженого злочинця.
4. Фрейдизм та теорія причин злочинності.

5. Теорія конституціональної схильності.

6. Теорія небезпечного стану.

7. Клінічний напрям в кримінології.
8. Загальна характеристика соціологічних підходів до визначення причин злочинності.

9. Теорія множинності факторів (А.Кетле).

10. Теорія диференційного зв’язку (Е.Сатерленд, Д. Крессі) та інші інтеракціоністські теорії (Ф. Таннебаум, Г. Беккер, Д. Китсус, К. Ериксон).
11. Концепція стигматизації (Г.Бекер) та рецидивна злочинність.

12. Марксистський підхід до визначення причин та умов злочинності. Критична кримінологія.
13. Теорія “конфлікта” (У.Чембліс, Е.Волд, Д.Дарендорф).

14. Теорія конфлікту культур і конфлікти та злочини на грунті ненависті.
15. Теорія “аномії”(Е.Дюркгейм, Р.Мертон) та тенденція злочинності в Україні.

Тема 2. Злочинність: поняття, її кількісно-якісні характеристики (показники) та сучасні тенденції. Латентна злочинність.
(Час – 2 години)
Ціль: з'ясувати поняття злочинності, розглянути та навчитися аналізувати її кількісно-якісні характеристики, з'ясувати поняття латентної злочинності, розглянути її види та рівень, ознайомитися з сучасними тенденціями та характеристиками злочинності в Україні та світі.
Теоретичні питання

1. Поняття злочинності

2. Кількісні показники злочинності. Динаміка злочинності

3. Якісні показники злочинності

4. Латентна злочинність, її види та засоби виявлення

5. Загальна характеристика стану злочинності в Україні
Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання, необхідно враховувати, що поняття злочинності є основоположною категорією науки кримінології. Необхідно охарактеризувати злочинність як вид девіантної поведінки членів суспільства. Необхідно чітко визначити поняття злочинності та розкрити її кримінологічні ознаки. Також слід проаналізувати співвідношення злочинності і одиничного злочину.

У другому питанні слід приділити увагу таким кількісним показникам, як рівень (абсолютна кількість злочинів, вчинених на певній території за певний проміжок часу, а також злочинців) та динаміка (зміни у стані, структурі, географії злочинності, що відбувалися протягом певного періоду не певній території) злочинності. Враховуючи той факт, що кількість зареєстрованих злочинів, та вчинивши їх злочинців через не розкриття певної їх частини не співпадає, значну увагу слід приділити розгляду таких показників, як коефіцієнти злочинності (коефіцієнт інтенсивності злочинності та коефіцієнт злочинної активності).

Розглядаючи у третьому питанні якісні характеристики (показники) злочинності, слід зосередити увагу на таких показниках, як структура, «географія» та «ціна» злочинності. Необхідно вміти визначати співвідношення окремого виду, або групи злочинів до всієї маси злочинності в тому чи іншому регіоні за конкретний період, що визначає частку (питому вагу) виділених за певними підставами різних категорій злочинності, тобто аналізувати структуру злочинності. Вказати на можливість розгляду структури злочинності за різних підстав (соціально-демографічна, кримінально-правова, кримінологічна) Слід визначити фактори, від яких залежить нерівномірність показників злочинності в різних регіонах країни. Також необхідно визначити види збитків, які складають такий показник, як ціна злочинності та засоби його приблизного виміру.

У четвертому питанні необхідно дати поняття латентної злочинності. Необхідно надати характеристику кожному виду латентності злочинності: природної, штучної, змішаної (латентності як межового стану), приховування злочинів від обліку правоохоронцями. Слід також розглянути диференціацію різних видів злочинів в залежності від ступеня їх латентності. Необхідно розкрити соціологічне і кримінологічне значення даного явища, співвідношення і зв'язок між показниками латентності і розкриттям злочинів. Треба вказати на методи виявлення та вимірювання латен­тних злочинів і їх використання в практичній діяльності правоохоронних органів.

У п’ятому питанні слід розглянути основні тенденції і особливості сучасної злочин­ності (організована та транснаціональна злочинність, екологічні злочини, піратство тощо). Необхідно охарактеризувати стан злочинності в Україні. Надати порівняльну характеристика злочинності в Україні та інших держа­вах.
Практичні завдання

1. Розрахуйте динаміку злочинності за 5-10 років базисним та ланцюговим способами

2. Розрахуйте та порівняйте коефіцієнти кримінальної активності громадян двох регіонів

3. Розрахуйте та порівняйте коефіцієнти інтенсивності злочинності для двох регіонів

4. Розрахуйте питому вагу різних видів злочинів в Україні

5. Визначити приблизний рівень латентності різних видів злочинів
^ Завдання до самостійної роботи
Злочинність як вид девіантної поведінки.

Співвідношення злочинності і злочину.

Тенденції і особливості сучасної злочин­ності.

Порівняльна характеристика злочинності в Україні та інших держа­вах.

Диференціація злочинів у залежності від ступеня їх латентності.

Співвідношення і зв'язок між показниками латентності і розкриттям злочинів.

Методи виявлення та вимірювання латен­тних злочинів і їх використання в практичній діяльності правоохоронних органів.
Теми рефератів

1. Злочинність як вид девіантної поведінки.

2. Ознаки злочинності.

3. Розуміння злочинності як соціального явища.

4. Показники (характеристики) злочинності.

5. Коефіцієнти злочинності.

6. Динаміка злочинності, як її кількісна характеристика.

7. Методи визначення темпів руху злочинності та зміни у динаміці злочинності в Україні.

8. Структура злочинності та її основні показники.

9. «Географія» злочинності та територіальні (регіональні) особливості злочинності в Україні.

10. «Ціна» злочинності, її складові та проблема виміру.

11. Латентна злочинність.

12. Фактори що сприяють латентності злочинності.

13. Методи вимірювання латентності злочинності.

14. Загальна характеристика та основні показники злочинності в Україні на сучасному етапі.

15. Злочинність в Україні та державах СНД: порівняльний аналіз.

16. Світові тенденції злочинності.
Тема 3. Детермінація злочинності.
(Час – 2 години)
Ціль: з’ясувати загальну сутність детермінації суспільних процесів, розглянути її види, ознайомитися з методологічними основами теорії детермінації злочинних проявів та злочинності та розглянути основні види факторів детермінації злочинності.
^

Питання семінару


1. Методологічні основи теорії детермінації злочинних проявів та злочинності.

2. Поняття причин і умов, їх співвідношення. Інші види криміногенної детермінації.

3. Об'єктивні та суб'єктивні фактори детермінації злочинності

4. Фактори детермінації злочинності на сучасному етапі розвитку держави

5. Фонові явища та злочинність.

6. Співвідношення детермінант злочинності і детермінант конкретного злочину. Зворотні зв’язки між злочинністю та її детермінантами.
^ Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання, необхідно акцентувати увагу на тому, що детермінація злочинності — центральна проблема кримінології, від розуміння та розв'язання якої залежить досяг­нення головної мети кримінології – протидії злочинності. Необхідно обґрунтувати, що найбільш плідною методологічною базою для пояснення джерел злочинності можуть слугувати такі принципи і закони діалектики, як закон про загальний, універсальний зв’язок предметів та явищ навколишнього всесвіту, концепція соціального детермінізму, принцип історизму, вчення про діалектичні суперечності, принцип системного підходу при дослідженні соціальних явищ і процесів. Інтегруючим поняттям, що охоплює всі прояви загального зв'язку соціальних явищ і процесів, виступає категорія детермінації.

У другому питанні необхідно охарактеризувати основні види де­термінації: причинну, обумовлюючу, корелятивну, функціональну, зв'язок станів та ін. Основну увагу слід зосередити на розкритті сутності таких категорій, як причина та умова та їх роль в детермінації соціальних явищ і процесів, зокрема злочинності. Також слід освітити питання про внут­рішню структуру причинного зв'язку, її різновиди (бінарний зв'язок причини і наслідку; при­чинний ланцюг; «дерево причинності»). Необхідно розглянути відносний характер оцінки одних явищ як причини, а інших – як умови, тобто діалектичне протиріччя, яке утворюють причина й умова.

При розгляді третього питання слід виходити з того, що сукупність всіх видів криміногенної детермінації слід визначити як «фактори» детермінації злочинності, або «криміногенні фактори». Зазначені фактори слід поділяти на об'єктивні (які не залежать від активності індивіда) та суб'єктивні (які пов’язані з його активністю). Необхідно охарактеризувати криміногенні фактори по видах за їх змістом: економічні, соціальні, сус­пільно-психологічні, негативно-правові, організаційно-управлінські та інші, а також у залежності від рівня їхнього впливу (фактори всієї злочинності; окремих видів злочинності; конкретних злочинів).

У четвертому питанні слід розглянути фактори детермінації злочинності на сучасному етапі розвитку держави. Політична та економічна нестабільність, соціальні негаразди, моральний стан суспільства (ідеологія, правове виховання населення) і злочинність. Соціальна несправедливість та злочинність

У п’ятому питанні необхідно дати поняття «фонових» явищ злочинності. Дати характеристику таким явищам, як алкоголізм, наркоманія, проституція, маргіналізація населення та проаналізувати їх зв'язок зі злочинністю взагалі, та їх роль у вчиненні окремих злочинів.

Розгляд шостого питання слід починати з аналізу співвідношення понять «злочин» та «злочинність». Далі необхідно розглянути співвідношення детермінант злочинності і детермінант конкретного злочину, назвати що є в них спільного та розкрити їх особливості. Необхідно також звернути увагу на існування зворотних зв’язків між злочинністю та її детермінантами.
^ Завдання до самостійної роботи

Причинність у кримінології і кримінальному праві.

Причинно-наслідкові комплекси і криміногенні фактори злочинності.

Співвідношення детермінант злочинності і детермінант конкретного злочину.

Фактори детермінації злочинності на сучасному етапі розвитку держави.

Соціальна несправедливість та злочинність

Фонові явища та злочинність.

Зворотній вплив злочинності на криміногенні фактори.
Теми рефератів

  1. Причинність у кримінології і кримінальному праві.

  2. Співвідношення детермінант злочинності і детермінант конкретного злочину.

  3. Соціальна сутність детермінант злочинності.

  4. Поняття причин та умов злочинності, їх співвідношення.

  5. Соціальна несправедливість та злочинність

  6. Алкоголізм, наркоманія та злочинність.

  7. Проституція та злочинність.

  8. Маргіналізація та злочинність.

  9. Міграція населення та злочинність.

  10. Урбанізація та злочинність.

  11. Криміногенний вплив засобів масової інформації.

  12. Зворотній вплив злочинності на криміногенні фактори.

  13. Політична нестабільність та злочинність.

  14. Моральний стан суспільства та злочинність.

  15. Недосконалість законотворчої практики як фактор детермінації злочинності.

  16. Основні сучасні теорії причин злочинності в Україні та Росії.


Тема 4. Особистість злочинця.
Цілі: з'ясувати поняття особистості злочинця, розглянути, основні риси кримінологічної характеристики особи злочинця та їх значення в механізмі злочинної поведінки.
^

Питання семінару


1. Поняття особистості злочинця.

2. Співвідношення соціального і біологічного в особистості злочинця

3. Соціально-демографічна і правова характеристика злочинців

4. Морально-психологічні риси злочинців

5. Класифікація і типологія злочинців
Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно розглянути особу, яка вчинила злочин, як об’єкт кримінологічного дослідження. Необхідно дати поняття особистості злочинця, враховуючи той факт, що поняття "особистості злочинця" має соціально-правовий характер і поєднує загальносоціальне поняття "особистість" і юридичне поняття "злочинець". Слід проаналізувати співвідношення поняття особистості злочинця з суміжними юридичними поняттями (суб'єкт злочину, особистість підсудного та ін.).

У другому питанні необхідно висвітлити проблему співвідношення соціального і біологічного в особистості злочинця. Необхідно виходити з того, що людина, як жива система, являє собою нерозривну єдність фізичного та духовного, біологічного та соціального, тобто людина є єдністю двох взаємодіючих підструктур – біологічної і надбіологічної (психіки). Необхідно назвати фундаторів та прихильників біологічного та соціологічного напрямків у кримінології, дати характеристику їх точок зору.

Розглядаючи трете питання, необхідно розглянути структуру і основні риси кримінологічної характеристики особистості злочинця. Необхідно звернути увагу на таку складову особистості злочинців, як їх соціально-демографічна характеристика (стать, вік, освіту, місце народження і проживання, громадянство, соціальну роль, статус та інші відомості соціально-демографічного характеру) та їх значення для дослідження особистості злочинців. Крім того, слід вказати на складові правової характеристики злочинців (дані про склад вчиненого злочину, про спрямованість і мотивацію злочинної поведінки, одноособовий чи груповий характер злочинної діяльності, форму співучасті, інтенсивність кримінальної діяльності, наявність судимостей тощо) та їх значення.

У четвертому питанні слід звернути увагу перш за все на особливості морально-психологічної характеристики злочинців. Слід враховувати, що тільки сукупність та співвідношення соціально-позитивних і соціально-негативних якостей дають повне уявлення про осіб, які вчинили злочини. Особистості злочинця притаманна певна система морально-психологічних переконань, властивостей, установок, інтелектуальних, емоційних і вольових якостей, акцентуацій характеру та темпераменту. Морально-психологічні особливості злочинця перебувають у діалектичному зв'язку з її соціальними властивостями та тому мають розглядатися з урахуванням останніх.

У п’ятому питанні необхідно вказати на об’єктивну необхідність систематизування даних про особистість злочинців за певними критеріями (їх класифікації - розподілу статистичної сукупності на групи за певними чіткими ознаками та типології - глибшого розподілу злочинців на категорії). Необхідно розглянути підстави (критерії) побудови різних класифікацій (типології) злочинців: соціологічні (соціально-демографічні) ознаки, характер антисуспільної спрямованості (установки) злочинця, глибина та стійкість його асоціальності, мотивація злочинної поведінки та вміти підрозділяти злочинців на групи в залежності від вказаних підстав.
^ Завдання до самостійної роботи

Співвідношення поняття особистості злочинця з суміжними юридичними поняттями.

Співвідношення соціального і біологічного в особистості злочинця.

Сучасний стан та розвиток біологічного напряму у кримінології.

Класифікація і типологія злочинців, її основи та практичне значення

Засоби отримання інформації про особу злочинця і її використання органами внутрішніх справ у діяльності по попередженню злочинності.

Кримінально-правова статистика.
Теми рефератів

  1. Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та суміжні поняття.

  2. Криміногенна особистість.

  3. Структура особистості злочинця.

  4. Соціально-рольові характеристики особистості злочинця.

  5. Кримінально-правові характеристики особистості злочинця.

  6. Соціально-демографічні характеристики злочинця та їх вплив на кримінальну поведінку.

  7. Сімейно-побутова характеристика особистості злочинця (соціальні ролі та функції).

  8. Антисуспільна спрямованість особистості злочинця.

  9. Фізіологічні особливості особистості злочинця.

  10. Психіатричні особливості особистості злочинця.

  11. Генетика та особистість злочинця.

  12. Психічні аномалії та особистість злочинця.

  13. Класифікація злочинців за ступенем суспільної небезпеки.

  14. Класифікація злочинців за мотивацією злочинної поведінки.

  15. Класифікація злочинців за спрямованістю злочинних зазіхань.

  16. Засоби отримання інформації про особу злочинця і її використання органами внутрішніх справ у діяльності по попередженню злочинності.

  17. Кримінально-правова статистика.


Тема 5. Механізм індивідуальної злочинної поведінки
Цілі: з'ясувати механізм впливу зовнішніх факторів об'єктивної дійсності у їх взаємодії з внутришними психічними процесами і станами індивіду на вчинення ним злочину.
^ Завдання до самостійної роботи

Поняття та елементи ме­ханізму індивідуальної злочинної поведінки.

Співвідношення причин і умов індивідуальної злочинної поведінки з факторами детермінації злочинності.

Взаємодія особистості і середовища як причина злочину. Обставини, що впливають на формування негативної спрямованості особи.

Роль біологічних факторів (фізичне та психічне здоров’я, спадковість тощо) і природного середовища в генезисі індивідуальної злочинної поведінки.

Джерела соціальної інформації, що визначають моральне формування злочинця: суспільство, окремі соціальні групи (сім'я, побутове оточення, навчально-виробничі колекти­ви, неформальні об'єднання, референтна група і окрема особа), власне «я» людини.

Кримінальна мотивація та її складові.

Формування мотиву злочину.

Роль потреб, інтересів, ціннісної орієнтації, стереотипів поведінки, почуттів та емоцій, вольових і інтелектуальних якостей людини в процесі формування мотиву злочину.

Типи злочинної поведінки. Особливості розвитку мотивації при різноманітних типах зло­чинної поведінки.

Класифікація конкретних життєвих ситуацій за джерелами створення, змістом і іншими основами.

Типові обставини, що сприяють вчиненню злочинів. Приводи до скоєння злочинів.
Теми рефератів

  1. Співвідношення причин і умов індивідуальної злочинної поведінки з факторами детермінації злочинності.

  2. Обставини, що впливають на формування негативної спрямованості особи.

  3. Роль біологічних факторів і природного середовища в генезисі індивідуальної злочинної поведінки

  4. Поняття механізму злочинної поведінки.

  5. Роль та значення потреб у механізмі злочинної поведінки.

  6. Роль та значення інтересів у механізмі злочинної поведінки.

  7. Криміногенна орієнтація та кримінальна мотивація.

  8. Кримінальна мотивація: загальна характеристика та складові.

  9. Місце та роль антисуспільної настанови у механізмі злочинної поведінки.

  10. Прийняття рішення та його роль у механізмі злочинної поведінки.

  11. Мотиви злочинів.

  12. Роль конкретної життєвої ситуації у вчиненні злочину.

  13. Класифікація конкретних життєвих ситуацій.

  14. Типові обставини, що сприяють вчиненню злочинів.

  15. Виявлення та процесуальне закріплення причин та умов злочинів на попередньому слідстві та в суді. Їх значення для попередження злочинів.


Тема 6. Кримінологічна віктимологія.
Цілі: з'ясувати поняття кримінологічної віктимології, та оволодіти основами віктимологічних знань, причин і умов відхилень від норми безпечної поведінки, особистості жертви злочину, її ролі у механізмі злочинного прояву, а також отримати інформацію щодо віктимологічної профілактики злочинів.
^

Питання семінару


1. Поняття кримінологічної віктимології

2. Кримінологічна характеристика жертви злочину. Роль жертви у механізмі злочинного прояву

3. Поняття та ознаки віктимності. Рівні та види віктимності

4. Поняття та ознаки кримінологічної віктимізації

5. Детермінація віктимної поведінки. Рівні детермінант віктимної поведінки

6. Механізм індивідуальної віктимної поведінки та його елементи

7. Віктимологічна профілактика злочинів
Методичні рекомендації
У першому питанні необхідно дати поняття кримінологічної віктимології. Дати загальну характеристика науки про жертву злочину. Визначити місце кримінологічної віктимології у системі юридичних знань. Розглянути співвідношення понять «жертва злочину» та «потерпілий». Джерела та передумови виникнення віктимології.

У другому питанні слід розкрити поняття та охарактеризувати складові кримінологічної характеристики (структуру) жертви злочину. Сціально-демографічна характеристика: стать, вік, освіту, місце народження і проживання, громадянство, тощо. Соціально-рольова характеристика жертви злочину. Морально-психологічна характеристика: переконання, цінності, установки, інтелектуальні, емоційні і вольові якості тощо. Кримінально-правова характеристика: роль жертви в генезисі злочинної поведінки та у створенні криміногенної ситуації. „Вина” жертви злочину.

У третьому питанні необхідно дати поняття віктимності. Необхідно дати пояснення, чому певні особи мають підвищений ступінь схильності особи стати жертвою злочину через властиві їй якості, властивості або виконувані функції, та які ознаки можуть свідчити про це. Слід дати характеристику віктимності різних рівнів: індивідуальної, видової, групової, масової. Також необхідно дати характеристику окремим видам віктимності в залежності від особливостей (властивостей) потенційних жертв, типу поведінки жертви тощо.

У четвертому питанні необхідно дати поняття кримінологічної віктимізації. Розкрити сутність процесу перетворена особи в реальну жертву, а також результату такого процесу. Необхідно розглянути системно-структурний аналіз віктимізації Слід розкрити та пояснити закономірності віктимізації залежно від різних складів злочинів та типів жертв.

У п’ятому питанні слід розкрити поняття детермінація віктимної поведінки. Треба з’ясувати, які фактори впливають віктимну поведінку індивідів. Розкрити зв’язок факторів детермінації віктимної поведінки та криміногенної ситуації в країні. Слід розглянути та охарактеризувати рівні детермінант віктимної поведінки: моральна та світоглядна спрямованість індивіда, базові соціальні установки в певній сфері життєдіяльності, цільові установки, що виникають в певній ситуації.

У шостому питанні слід приділити увагу механізму індивідуальної віктимної поведінки та виявленню найбільш типових форм взаємодії жертви зі злочинцем. Необхідно розглянути проблему мотивації індивідуальної віктимної поведінки, вказати найбільш типові мотиви такої поведінки індивідів.

У сьомому питанні необхідно розглянути основи віктимологічної профілактики злочинів. Необхідно дати поняття віктимологічної профілактики, вказати її види.Слід дати характеристику суб'єктів віктимологічної профілактики злочинів. Необхідно приділити увагу ролі органів внутрішніх справ у віктимологічної профілактиці злочинів, а також участь органів місцевого самоврядування і громадськості у цій діяльності
^ Завдання до самостійної роботи

Кримінологічна характеристика жертви злочину.

Співвідношення поняття жертви злочину з суміжними юридичними поняттями.

Системно-структурний аналіз віктимізації

Залежність віктимізації залежно від різних складів злочинів та типів жертв

Рівні детермінант віктимної поведінки.

Мотивація індивідуальної віктимної поведінки

Віктимологічна профілактика злочинності.

Значимість віктимологічних досліджень у профілактиці злочинів.
Теми рефератів

  1. Загальна теорія віктимології. Спеціальні віктимологічні теорії.

  2. Джерела та передумови виникнення віктимології

  3. Розвиток віктимології в іноземних державах (Х.фон Хентіг, Б.Мендельсон, Г.Еллєнбергєр, Е.Фаттах, І. Аттіла).

  4. Історія розвитку віктимології в СРСР ( Л.В.Франк, В.П.Коновалов, Д.В.Рівман, В.Я.Рибальська, Я.И.Гілінський, В.С.Мінська, Ю.М.Антонян та ін.)

  5. Перспективи розвитку вітчизняної віктимології.

  6. Типологія и класифікація жертв злочину.

  7. „Вина” жертви злочину.

  8. Види віктимності.

  9. Віктимність та її роль у механізмі злочинної поведінки.

  10. Страх перед злочинністю як криміногенний фактор.

  11. Залежність віктимізації залежно від різних складів злочинів та типів жертв.

  12. Віктимологічні детермінанти злочинності.

  13. Правове положення потерпілих від злочинів згідно законодавства України.

  14. Методика поводження із жертвами злочинів в процесі досудового слідства.

  15. Методика поводження із жертвами злочинів у суді.

  16. Участь органів місцевого самоврядування і громадськості у віктимологічної профілактиці злочинів.

  17. Віктимологічна профілактика насильницьких злочинів.

  18. Віктимологічна профілактика корисливих злочинів.


Тема 7. Методика кримінологічних досліджень. Кримінологічне планування і прогнозування.
Цілі: усвідомити зміст та значення методики кримінологічних досліджень, ознайомитися з методами проведення кримінологічних досліджень, технікою та процедурою їх проведення.
Теоретичні питання

1. Методологічні основи кримінології. Поняття методики кримінологічних досліджень

2. Загальна характеристика і класифікація методів кримінологічних досліджень

3. Використання статистичних методів у кримінології.

4. Конкретно-соціологічні методи збирання інформації

5. Використання в кримінології психологічних методів

6. Вимоги до організації кримінологічних досліджень. Узагальнення і аналіз інформації

7. Поняття, види і методи кримінологічного прогнозування і планування .
^ Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно розглянути методологічні основи кримінології. Розглянути необхідність та можливості використання у кримінології філософських методів пізнання. Охарактеризувати соціологічний і юри­дичний підходи до дослідження кримінологічних проблем. Необхідно враховувати, що завданням будь-якого кримінологічного дослідження є не проста фіксація фактів, ряду кримінологічно значущих ознак, а виявленні глибоких системоутворюючих зв'язків між ними, тобто отримання репрезентативного за об'ємом, глибокого за інформаційним змістом результату Слід запам'ятати, що методика - сукупність методів збирання, узагальнення, аналізу та обробки кримінологічної інформації. Сукупність спеціальних заходів, метою яких є раціональне застосування того чи іншого методу являє собою техніку дослідження.

У другому питанні необхідно дати загальну характеристику методів кримінологічних досліджень. Необхідно дати характеристику методів кримінологічних досліджень в залежності від їх видів та цілей застосування. Слід розглянути основні загальнонаукові (гипотеза, перехід від абстрактного до конкретного, порівняльний, історичний, динамічний та статистичний методи, метод системно-структурного аналізу) та спеціальні методи, що використовуються в кримінології (конкретно-соціологічні, статистичні, психолого– педагогічні методи, історико-порівняльний метод, системного аналізу).

Відповідь на трете питання слід присвятити висвітленню можливостей використання статистичних методів у кримінології для вивчення злочинності як відносно, але ж масового явища, що піддається динамічним змінам. Необхідно охарактеризувати такі статистичні методи, як статистичне спостереження (суцільне та вибіркове), статистичне групування (типологічне, варіаційне, аналітичне), обробка узагальнених показників тощо.

У четвертому питанні необхідно охарактеризувати конкретно-соціологічні методи збирання інформації та розглянути можливості їх використання у кримінології: масові опитування (інтерв’ю (вільне і стандартизоване) та анкетування), спостереження (просте та включене), вивчення документів, соціальний експеримент, експертні оцінки.

У п’ятому питанні необхідно розглянути можливості використання в кримінології психологічних методів. При цьому слід враховувати, що кримінологія використовує дані та можливості не лише загальної психології, але й її найважливіших прикладних галузей: психодіагностики, психотерапії, психогенетики, соціальної психології, соціальної психотерапії та ін.. Необхідно охарактеризувати такі психологічні методи, як тестування для порівняння, диференціації, ранжування індивідів за різними критеріями; психологічне опитування, вивчення документів самоспостереження тощо.

У шостому питанні слід розглянути вимоги до організації та проведення кримінологічних досліджень, їх теоретичної обґрунтованості. Необхідно охарактеризувати етапи кримінологічних досліджень, від вибору предмета та об’єкта дослідження, складання план-програми та висування гіпотез (описової, пояснювальної та прогностичної), до узагальнення і аналізу отриманої інформації, формулювання висновків та пропозицій та їх практичної реалізації. Окрему вагу при цьому слід приділити процесу узагальнення і аналізу отриманої інформації, та методам її обробки (описування та класифікація, типологізація, експериментальний аналіз, статистичний аналіз, генетичний аналіз, моделювання тощо).

У сьомому питанні слід розкрити поняття кримінологічного прогнозування – як процесу наукового пізнання, що полягає у отриманні, обробці та аналізі інформації для визначення майбутнього стану злочинності або вірогідності вчинення конкретного злочину, тобто кримінологічного прогнозу. Необхідно звернути увагу на практичну значущість цього питання, оскільки кримінологічне прогнозування є базою для ефективного подальшого планування конкретних заходів протидії злочинності. Слід розглянути види прогнозування в залежності від: рівня, строків, за територіальною ознакою. Необхідно розглянути основні методи кримінологічного прогнозування: екстраполяція, метод експертних оцінок, математичне моделювання. Крім того, необхідно розкрити поняття кримінологічного планування – як процесу підготовки, складання та затвердження планів протидії злочинності загалом та попередження її окремих видів. Слід розглянути види планування в залежності від: строків, за територіальною ознакою. Розглянути вимоги, що висуваються до кримінологічних планів (узгодженість, компетентність плануючих осіб, адекватність тощо). Кримінологічне прогнозування і планування в діяльності ОВС.
^ Практичні завдання

1. Складіть анкету, за допомогою якої ви змогли б провести опитування осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавляння волі за скоєння умисних злочинів, для збирання інформації на теми:

А) „Причини та умови рецидивної злочинності”

Б) „Причини та умови насильницької злочинності”

В) „Причини та умови злочинів, що вчиняються на сексуальному ґрунті”

2. Складіть анкету, за допомогою якої ви змогли б провести опитування практичних працівників правоохоронних органів для збирання інформації на тему: „Вдосконалення діяльності правоохоронних органів щодо протидії злочинності в регіоні”

3. Складіть примірник структурованого інтерв‘ю батьків неповнолітніх правопорушників за темою „Виявлення криміногенних обставин формування особи підлітків”

4. Складіть примірник опитувального листа з метою отримання інформації у іноземних громадян, що мешкають у регіоні за темою „Віктимологічна характеристика насильницьких злочинів, що вчиняються відносно іноземних громадян у регіоні”

5. На основі аналізу кримінологічної обстановки в регіоні складіть примірник плану першочергових заходів зниження рівня злочинності та поліпшення криміногенної ситуації в окремих сферах життєдіяльності суспільства.

6. На основі аналізу кримінологічної обстановки в регіоні складіть примірник комплексного плану профілактики злочинів, що вичиняються неповнолітніми.
^ Завдання до самостійної роботи

Співвідношення методології і методики кримінології.

Умови репрезентативності вибірки. Похибка вибірки.

Логіко-математичні методи і методи економічного аналізу в кримінологічних дослідженнях.

Прийоми узагальнення і аналізу інформації, постановка висновків. Метод контрольної групи.

Програма, план та етапи кримінологічного дослідження

Використання методики кримінологічних досліджень у діяльності ОВС по попередженню злочинів.

Методи кримінологічного прогнозування.

Прогнозування і планування в діяльності ОВС по попередженню злочинів.
Теми рефератів

  1. Методологічні основи науки кримінології

  2. Цілі та завдання кримінологічного дослідження

  3. Використання статистичних методів у кримінології

  4. Вивчення документів самоспостереження

  5. Основні методи збирання кримінологічної інформації

  6. Конкретно-соціологічні методи збирання інформації

  7. Методи обробки кримінологічної інформації

  8. Вибіркове спостереження, його значення та репрезентативність

  9. Анкетування у кримінології

  10. Інтерв'ю у кримінології та техніка його проведення

  11. Програма, план та етапи кримінологічного дослідження

  12. Вивчення кримінальних справ та кримінальної статистики як метод кримінологічних досліджень

  13. Методи аналізу кримінологічної інформації

  14. Програми вивчення суспільної думки: методика складання

  15. Кримінологічне прогнозування

  16. Етапи кримінологічного планування

Тема 8. Протидія злочинності

Цілі: з’ясувати сутність діяльності з протидії злочинності, її складові, об’єкти та суб’єкти, рівні та форми реалізації, а також координації діяльності з протидії злочинності та кримінологічної політики держави.



Теоретичні питання

1. Поняття та сутність протидії злочинності.

2. Класифікація заходів попередження злочинності

3. Суб’єкти протидії злочинності.
Завдання до самостійної роботи
Поняття та сутність протидії злочинності.

Конституційні та інші правові засади протидії злочинності в Україні.

Система заходів впливу на злочинність.

Рівні протидії злочинності.

Суб'єкти протидії злочинності, їх види.

Роль органів внутрішніх справ у попередженні злочинів.

Кримінологічна експертиза законопроектів.

Форми попередження злочинів: профілактика, запобігання, припинення злочинів.

Мета, задачі та основні напрямки організації попередження злочинів органами внутрішніх справ.

Поняття координації діяльності з протидії злочинності. Суб'єкти та засоби забезпечення.

Кримінологічна політика.

Проблеми протидії злочинності в Україні на сучасному етапі.

Цільові програми протидії зі злочинності в Україні.
Теми рефератів


  1. Поняття та сутність протидії злочинності

  2. Конституційні та інші правові засади протидії злочинності в Україні

  3. Система протидії злочинності в Україні

  4. Системи протидії злочинності в іноземних державах

  5. Зміст, цілі та завдання протидії злочинності на загально соціальному рівні

  6. Рання та ситуативна профілактика злочинів

  7. Основні недоліки протидії злочинності на регіональному рівні

  8. Специфіка протидії злочинності у курортних регіонах

  9. Попередження злочинів окремими підрозділами ОВС

  10. Слідчий як суб’єкт профілактики злочинів

  11. Діяльність державних органів влади з попередження злочинів

  12. Діяльність органів місцевого самоврядування з попередження злочинів

  13. Координація діяльності з протидії злочинності: форми та методи

  14. Роль актів прокурорського реагування у профілактиці злочинів

  15. Превентивна функція кримінального законодавства

  16. Ідеологічні заходи протидії злочинності



1   2   3   4   5   6

Похожие:

Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання iconМетодичні рекомендації до с семінарських І практичних занять, самостійної...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання iconМетодичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів
Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів з курсу “нова історія країн західної європи...
Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання iconМетодичні рекомендації до занять із самостійної й індивідуально-дослідницької...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання iconМетодичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з комп’ютерного...
Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з комп’ютерного тренінгу для студентів спеціальності 050107 “Економіка підприємств”...
Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання iconМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни “історія росії”
Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні...
Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання iconМетодичні рекомендації по підготовці до семінарських занять Одним...
Аграрне право полягає в підвищенні теоретичного рівня знань студентів, в необхідності виучити майбутніх студентів правильно І усвідомлено...
Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання iconНавчально-методичний комплекс вивчення навчальної дисципліни «Трудове...
Навчально-методичний комплекс вивчення курсу «Трудове право України» для студентів юридичного факультету денної форми навчання. Івано-Франківськ,...
Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання iconТа практичних занять
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінологія” (відповідно до вимог...
Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання iconМетодичні рекомендації з курсу «Рекреаційне право»
Методичні рекомендації з курсу «Рекреаційне право» розроблено для студентів спеціальності «Правознавство» денної та заочної форми...
Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінологія» для студентів денної форми навчання iconЦвікліс В. С., Калініченко І. В. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів
Цвікліс В. С., Калініченко І. В. Газова динаміка та агрегати наддуву: Методичні вказівки до самостійної роботи студентів заочної...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница