Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних


Скачать 76.04 Kb.
НазваниеГловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних
Дата публикации24.06.2013
Размер76.04 Kb.
ТипЗакон
userdocs.ru > Право > Закон
Гловюк І.В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних реформаційних процесів: Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 26-27 липня 2012 року. – К.: Центр правових наукових досліджень, 2012. – С. 91-94.

ПОВНОВАЖЕННЯ СЛІДЧОГО СУДДІ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
Гловюк Ірина Василівна

к.ю.н., доцент кафедри кримінального процесу

Національного університету "Одеська юридична академія"
Новий КПК України 2012 р. (далі - КПК) закріпив існування нового суб'єкта кримінального провадження – слідчого судді. Слідчий суддя – це суддя суду першої інстанції, а у випадках розгляду клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, до повноважень якого належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. КПК у п. 18 ст. 3 визначив спрямованість діяльності слідчого судді як "здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні", тим самим підтримавши найбільш поширену у кримінально-процесуальні доктрині наукову позицію про функціональну спрямованість діяльності суду (судді) у досудовому провадженні. Однак, як уявляється, повноваження слідчого судді виходять за межі здійснення тільки судового контролю, а функціональна спрямованість його діяльності, враховуючи наявні у нього повноваження, не є монофункціональною.

Повноваження слідчого судді у кримінальному провадженні за КПК України можна класифікувати за предметним критерієм на наступні групи: 1) дозвільні повноваження (пов'язані із вирішенням питань про проведення слідчих дій, які обмежують конституційні права особи); 2) повноваження із забезпечення законності та обгрунтованості застосування заходів кримінально-процесуального примусу; 3) повноваження із здійснення судового контролю [1]; 4) повноваження із забезпечення доказів у кримінальному провадженні; 5) допоміжні повноваження; 6) повноваження, пов'язані із міжнародним співробітництвом під час кримінального провадження.

Новими для кримінального провадження Україні є повноваження слідчого судді, пов'язані із забезпеченням доказів (цю термінологію щодо деяких повноважень слідчого судді у Німеччині використовує В. Самарін [2]). Виділення цієї групи пов'язано із наданням слідчому судді повноважень самостійно збирати фактичні дані (і вони можуть бути використані як докази у судовому провадженні) та забезпечувати проведення деяких слідчих дій за клопотанням сторони захисту для забезпечення реалізації принципу змагальності.

Так, ч. 1 ст. 225 КПК передбачає, що у виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в цьому порядку, лише навівши мотиви такого рішення (ч. 3 ст. 225 КПК).

Крім того, слідчий суддя вирішує питання про залучення експерта. У разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді (ч. 1 ст. 244 КПК). Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе, що: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.

Вважаємо, що ці повноваження слідчого судді не можна віднести до дозвільних повноважень, оскільки останні пов'язані із вирішенням питань про проведення слідчих дій, які обмежують конституційні права особи, тобто ця група повноважень спрямована на вирішення питань про можливість збирання доказів шляхом провадження слідчих дій та забезпечення при цьому охорони конституційних прав осіб. У вищевказаних повноважень слідчого судді щодо допитів та залучення експерта спрямованість інша: забезпечити отримання допустимих, належних та достовірних доказів. У даному випадку безпосередньою метою реалізації цих повноважень не є охорона конституційних прав осіб. Саме тому їх можна виділити у окрему групу повноважень.

Для найменування цієї групи повноважень можна використати конструкції науки цивільного процесуального права та ЦПК України, а саме положення щодо забезпечення доказів. Так, у відповідності до ст. 133 ЦПК України – "Забезпечення доказів", особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих
доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову. У доктрині забезпечення доказів у цивільному судочинстві розглядається як закріплення їх у порядку, передбаченому законом, коли є підстави побоюватися, що згодом подання цих доказів стане неможливим або ускладненим (наприклад, свідок виїжджає у тривале зарубіжне відрядження; докази можуть бути навмисне знищені тощо) [3, с. 253].

Сутність повноважень слідчого судді із забезпечення доказів полягає у тому, що слідчий суддя особисто проводить слідчу дію або визнає необхідним її проведення для забезпечення отримання доказів, які не можуть бути отримані сторонами чи стороною, або їх отримання утруднено.

Крім того, спрямованість цих повноважень саме на забезпечення доказів указує те, що фактичні дані, що отримані слідчим суддею при допиті, є доказами і можуть бути використані при обґрунтуванні вироку (при ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, ст. 225 КПК, лише навівши мотиви такого рішення – ч. 3 ст. 225 КПК; суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК – ч. 4 ст. 95 КПК). Це, безумовно, стосується тільки проведення слідчим суддею допитів.

Однак при вирішенні питання про залучення експерта також вбачається спрямованість саме на забезпечення доказів, адже задовольнити клопотання сторони захисту слідчий суддя може лише якщо вона доведе неможливість отримання висновку експерта (через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин; відмову у залученні експерта з боку сторони обвинувачення) або є сумніви у достовірності та обгрунтованості висновку експерта (на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок).

Таким чином, до повноважень слідчого судді із забезпечення доказів слід віднести: 1) допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 225 КПК); 2) залучення експерта за клопотанням сторони захисту (ст. 243 КПК); 3) вирішення питання про використання інформації про ознаки кримінального правопорушення, отриманої в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії, в іншому кримінальному провадженні (ст. 257 КПК).

У літературі суддівські слідчі дії розглядаються як прояв суддівської активності у стадії попередньої підготовки, а їх спрямуванням визнається збирання та легалізація судових доказів [4, с. 55].

Подібна форма участі судді у досудовому (попередньому) провадженні існує у німецькому кримінальному процесі. Суддя має право проводити слідчі дії (§. 162 КПК). Допит свідка, експерта, одного із підсудних може бути замінений оголошенням протоколу його допиту, раніше проведеного суддею (§. 251). У судовому розгляді можуть бути оголошені пояснення підсудного, які містяться у судовому протоколі його допиту (§ 254) [5]. Як указує Б. Філімонов, як правило, прокуратура просить суддів допитати обвинувачених, які визнали свою вину на допиті у поліції або прокуратурі, важливих свідків. При цьому протоколи суддівських допитів є доказами і можуть бути оголошені у суді свідків [6, с. 419].

Таким чином, у системі повноважень слідчого судді необхідно виділяти повноваження із забезпечення доказів, які полягають у: допиті свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 225 КПК); залученні експерта за клопотанням сторони захисту (ст. 243); вирішенні питання про використання інформації про ознаки кримінального правопорушення, отриманої в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії, в іншому кримінальному провадженні (ст. 257). Сутність цих повноважень полягає у тому, що слідчий суддя особисто проводить слідчу дію (допит) або визнає необхідним її проведення (експертиза) для забезпечення отримання доказів, які не можуть бути отримані сторонами чи стороною, або їх отримання утруднено; протоколи допитів, проведених слідчим суддею, є судовими доказами і використовуються у судовому розгляді, у тому числі при обґрунтуванні вироку або ухвали.
Використана література:


  1. Нами неодноразово обґрунтовувалася позиція про вузьке тлумачення поняття судового контролю у досудовому провадженні (Гловюк І.В. Судова діяльність у досудових стадіях кримінального процесу: теорія і практика / І.В. Гловюк. - Одеса: Фенікс, 2010. - 232 с. – С. 26-29, 229-230; Гловюк І.В. До питання про функціональну спрямованість діяльності суду (судді) у досудовому провадженні // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. - 2010. – Спеціальний випуск №6. – Ч.3. – С. 59-66.)

  2. Самарын В.І. Крымінальны працэс Федэратыўнай Рэспублікі Германія: папярэдняе расследаванне і папярэдні разгляд справы судом // Юстыцыя Беларусі. – 2007. – № 9 (69). – С. 45-50. – Режим доступа: http://www.law.bsu.by/pub/11/samaryn_3_3.pdf

  3. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України : пер. з рос. / С.В. Ківалов, Ю.С. Червоний, Г.С. Волосатий та ін.; за ред. Ю.С. Червоного. – К.; О.: Юрінком Інтер, 2008. – 656 с.

  4. Смирнов А.В. Модели уголовного процесса / Смирнов А.В. – Санкт-Петербург: "Наука", ООО "Издательство "Альфа", 2000. – 224 с.

  5. Федеративная республика Германия. Уголовно-процессуальный кодекс. М.: Манускрипт, 1994. – 204 с.

  6. Гуценко К.Ф. Уголовный процесс западных государств / Гуценко К.Ф., Головко Л.В. Филимонов Б.А. – М. : Зерцало-М, 2001. – 470 с.

Похожие:

Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних iconПитання для підготовки до іспиту навчальної дисципліни "Торгівельне...
Розкрийте роль страхових компаній в сучасних умовах ринкової економіки та їх призначення
Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних iconЛекція тема: повноваження представницьких І
Тема: повноваження представницьких І виконавчих органів в галузі земельних відносин
Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних iconПояснювальна записка до проекту Закону України
Розробка та прийняття законопроекту обґрунтовані необхідністю вжиття заходів щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища,...
Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних icon«забезпечення безпечної евакуації людей з будівель у випадку надзвичайної ситуації»
В системі профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей при виникненні надзвичайних ситуацій, важливе місце займає...
Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних iconМвс україни департамент інформаційно-аналітичного забезпечення
В департаменті інформаційно-аналітичного забезпечення мвс у межах компетенції опрацьовано Ваш інформаційний запит, який надійшов...
Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних icon10. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного...
Тема 10. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару
Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних iconМіжнародне публічне право підручник
Міністерство освіти І науки України Маріупольський державний гуманітарний університет
Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних icon5. Інформаційне забезпечення моніторингу світового ринку готельних...
Тема Інформаційне забезпечення моніторингу світового ринку готельних І ресторанних послуг
Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних iconТестовий контроль з курсу «Історія української культури»
Виберіть визначення, які з сучасних наукових позицій розкривають поняття «культура»
Гловюк І. В. Повноваження слідчого судді із забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Міжнародне та вітчизняне законодавство в умовах сучасних iconТестовий контроль з курсу «Історія української культури»
Виберіть визначення, які з сучасних наукових позицій розкривають поняття «культура»
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница