Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого


Скачать 463.67 Kb.
НазваниеМіністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого
страница3/4
Дата публикации17.07.2013
Размер463.67 Kb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Право > Документы
1   2   3   4

Завдання

 

1. При розслідуванні дорожньо-транспортної події (ДТП) виник сумнів у безперервності гальмування до моменту наїзду. По свідченню одного зі свідків – водія-професіонала, гальмові вогні спалахнули, коли автомобіль знаходився на відстані 15-20 м від того місця, де було вчинено наїзд на жінку, що перебігала дорогу, і не гаснули до зупинки машини. Інші очевидці на цю подробицю не зважили.

^ Як називається особливість сприйняття, що дозволила свідку, який має фахові навички, точно виділити найбільше істотний момент події?

2. Оперативний співробітник, притягнутий до дисциплінарної відповідальності за зрив операції по затримці злочинця, пояснив: “Я перебував цілий день на службі й утомився. Ввечері мені дали завдання в складі оперативної групи затримати особливо небезпечного злочинця. Моє місце було в засідці, а об’єкт спостереження – паркан, декілька дощок якого відсувалися. Вранці, коли вже розвиднилося, я почув за парканом кроки. Незабаром дошки відсунулися, і я крикнув: “Стій, буду стріляти!”. Проте в дійсності злочинець знаходився на відстані 50-100 м від паркана, а те, що дошки відсунулися, мені здалося”.

^ Як пояснити причину перекручування сприйняття об’єкта спостереження в даному випадку?

3. Потерпіла А. показала, що, коли вона поверталася з відрядження пізно ввечері 26 грудня, на неї було вчинено розбійний напад невідомими особами. Серед речей, що були при ній, відібрали цінну посилку, яка призначалася її колезі. Місце нападу було не освітленим, але потерпіла описала прикмети осіб, що нападали на неї: один із них – блондин, одягнений у коричневе пальто, на шиї червоний шарф із зеленими смужками; другий – шатен, на ньому були темно-фіолетове пальто і светр малинового кольору.

Слідчий засумнівався в достовірності показань потерпілої.

^ Якими знаннями про особливості зорового сприйняття керувався слідчий при оцінці показань потерпілої А.?

4. Потерпіла, що піддалась нападу грабіжників, утруднювалася описати обстановку злочину. Проте на місці події вона точно вказала арку будинку, звідки з’явилися злочинці, і провулок, куди втік один із них.

^ Який механізм пам’яті був використаний для поновлення спогадів потерпілої?

5. Свідок, що зіткнувся з підозрюваним у дверях ліфта, не зміг дати словесний опис його зовнішності, але з легкістю намалював портрет на папері.

^ Що можна сказати про особливості пам’яті свідка?

6. Свідок бачив розшукуваного злочинця на подвір’ї свого будинку, але не міг пригадати точну дату. Слідчий почав з’ясовувати, які події останніх тижнів свідок запам’ятав, і той упевнено назвав день і час, коли бачив злочинця.

^ Якою закономірністю пам’яті пояснюється відновлення дати події в даному випадку?

7. У невеличкому місті було вчинено жорстокий злочин проти дитини. Батьки з остраху за своїх дітей лякали їх можливістю стати новою жертвою незатриманого злочинця. Незабаром у відділення міліції надійшли сигнали, що діти бачили, як у підвалі одного з будинків “бродяги точили ножі і змовлялися когось зарізати”. Як показала перевірка, це були робітники слюсарної майстерні, що розпивали спиртне і сварилися.

^ Чим обумовлена поява такої чутки?

8. При розслідуванні обставин нападу на потерпілу вона описала прикмети зовнішності злочинця – міцна статура, низьке чоло, важкі щелепи, чорні очі, тонкі губи. Коли ж її ознайомили з картотекою фотографій, вона впізнала злочинця в щуплій молодій людині з відкритим поглядом і веселим виразом обличчя.

^ Який психологічний механізм такої помилки потерпілої?

 

Т е м а 11. Психологія допиту: психологічні основи допиту підозрюваних, обвинувачених

 

До числа чинників, що істотно впливають на проведення допиту підозрюваних, обвинувачених, слід віднести встановлення психологічного контакту з допитуваним. При цьому варто враховувати специфіку атмосфери спілкування суб’єктів допиту (процесуальний режим, протилежні інтереси тощо), а також функціональне значення встановлення психологічного контакту для організації допиту. Необхідно вивчити етапи і прийоми встановлення психологічного контакту, при якому пріоритетне місце належить питанням мотивації поводження допитуваної особи (дія захисної домінанти, страху, стресу та ін.).

Не менш важливими є питання формування помилкових показань і прийоми їх викриття, а саме:

1) активне ведення допиту, що може спричинити обмовку допитуваної особи і прояв її винної обізнаності (неправда не лишає глибоких слідів у пам’яті, тому що виникає на базі вимислу, витиснення правди);

2) постановка деталізуючих, уточнюючих і контрольних запитань як засобу викриття необґрунтованого посилання на алібі (можливість помилкових показань, що стосуються окремих деталей, дещо вища, ніж можливість помилкових показань, що характеризують подію в цілому);

3) пред’явлення доказів за їхньою наростаючою силою (усвідомлення провини відбувається поступово, винний спочатку зізнається у вчиненні менш тяжких злочинних діянь);

4) постановка і варіювання розумових завдань (у даному прийомі використовуються рефлексивне мислення і керування);

5) використання незнання допитуваними меж поінформованості слідчого.

На завершення необхідно зупинитися на розгляді складного і дискусійного питання про критерії правомірності та припустимості психологічного впливу. Рекомендується проаналізувати різні точки зору, існуючі в криміналістичній і психологічній літературі, зокрема, позиції таких вчених, як Л.М. Карнеєвої, В.О. Коновалової, І.Ф. Пантелєєва, А.Р. Ратинова, М.О. Селиванова, зосередивши увагу на розмежуванні понять “психічне насильство” і “психологічний вплив”.

 

Контрольні запитання

 

1. Розкрийте поняття психологічного контакту, етапи його встановлення.

2. Який вплив захисної домінанти на вибір поведінки обвинувачуваного?

3. Що слід розуміти під “побічнодоказовою поведінкою”, які її ознаки?

4. Назвіть прийоми викриття помилкових показань.

5. У чому виявляються відмінності психічного насильства від психологічного впливу?

 

Т е м а 12. Психологія допиту: психологічні основи допиту потерпілих
та неповнолітніх


 

Розглядаючи психологічні основи допиту потерпілих, у першу чергу потрібно враховувати психологічний стан особи (страх, стрес, афект, фрустрацію), у якому вона перебувала в момент вчинення злочину, а також особисту зацікавленість і наявність в її поведінці елементів віктимності.

Питання психології допиту неповнолітніх необхідно вивчати з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей особистості залежно від вікових категорій, підвищеного рівня сугестивності і конформності неповнолітніх, схильності до фантазування, гіперболізації при інтерпретуванні сприйнятого.

Контрольні запитання

 

1. У чому полягає специфіка допиту потерпілого з елементами віктимної поведінки?

2. Якими ознаками характеризуються показання неповнолітніх?

Т е м а 13. Психологія очної ставки
та огляду місця події


 

Очна ставка – одночасне психологічне спілкування між трьома суб’єктами. Очна ставка характеризується такими особливостями:

– розширеним складом учасників спілкування;

– ускладненим інформаційним обміном;

– зниженням рівня прогнозу;

– здійсненням розумової діяльності в умовах раптовості, мінливості, варіативності;

– підвищеним ступенем тактичного ризику, тобто можливістю негативних, шкідливих наслідків для слідства. Тактичний ризик на очній ставці найбільш гостро виявляється в тому, що остання таїть у собі небезпеку непоміченої домовленості її учасників. Тому особливу увагу тут варто приділити вивченню питань, що виключають можливість неконтрольованого спілкування допитуваних на очній ставці (закономірності визначення черговості допиту осіб на очній ставці і закономірності формулювання питань допитуваним).

Приступаючи до розгляду теми “Психологія огляду місця події ”, необхідно зважати на те, що огляд – це слідча дія, яка має яскраво виражений пошуково-пізнавальний характер, а через це потребує врахування специфіки здійснення цієї діяльності, що складається з кількох етапів, а саме:

1) сприйняття обстановки місця події, де насамперед виявляються досвід і криміналістична спостережливість слідчого;

2) уявний, а іноді і реальний аналіз виявлених слідів і речових доказів з метою встановлення їхнього місцезнаходження, індивідуальних ознак тощо;

3) установлення причинного зв’язку виявлених об’єктів з подією злочину;

4) створення уявної моделі події, що трапилась, при цьому рекомендується більш детально зупинитися на вивченні поняття “спливаючий силует”, запропонованого В.І. Поповим;

5) прогнозування слідчої і судової перспективи виявлених об’єктів.

^ Контрольні запитання

 

1. Чому очна ставка вважається слідчою дією з найбільшим тактичним ризиком?

2. Якими криміналістичними рекомендаціями доцільно скористатися для визначення черговості допиту осіб на очній ставці?

3. Які розумові завдання вирішує слідчий у результаті пошуково-пізнавальної діяльності на місці події?

4. Яку інформацію щодо психологічного стану злочинця можна одержати по матеріально-фіксованих слідах, які виявлені на місці події?

 

Завдання

 

Громадяни Б. і Ш. обвинувачувалися в розбійному нападі. Вони забрали у потерпілого часи і 500 грн. При цьому Б. був затриманий на місці події і на допиті розповів, що він завдавав потерпілому удари кулаком по обличчю, а Ш., погрожуючи ножем, зірвав із його руки часи, забрав із кишені хустку і гроші. Через добу Ш. був затриманий. Ніж у нього виявити не вдалося, проте були вилучені часи і гроші. На допиті Ш. визнав, що брав участь у нападі, але в руці тримав не ніж, а авторучку. Для усунення протиріч у їхніх показаннях було вирішено провести між ними очну ставку. Слідчий ще тільки приступив до з’ясовування їхніх взаємовідносин, як Ш., звертаючись до Б., заявив: “У мене не було ножа. Я тримав у руці авторучку з блискучим металевим ковпачком. Її мені подарувала Ганна, вона це підтверджує. Ти також пригадай і підтвердь”. Після цього Б. змінив свої показання: “Зараз я чітко пригадав, що не ніж, а авторучка була у руці Ш. Авторучку я бачив у нього і раніше. Її подарувала йому моя сестра Ганна”.

^ Дайте оцінку доцільності проведення очної ставки. Які прийоми варто використовувати для зниження рівня неконтрольованого спілкування?

 

Т е м а 15. Психологія пред'явлення
для упізнання


 

При вивченні зазначеної теми необхідно усвідомити, що упізнання складається з формувального та ідентифікаційного процесів.

Формувальний процес включає сприйняття зовнішності людини або ознак якогось предмета і повідомлення відомостей про раніше сприйняті об’єкти на допиті, що передує упізнанню.

Ідентифікаційний – припускає узнавання сприйнятих раніше об’єктів у числі пред’явлених для упізнання.

Сприйняття є основним елементом формувального процесу. У цьому зв’язку необхідно усвідомити сутність різноманітних форм сприйняття (аналітичне, синтетичне, змішане), класифікацію ознак сприйманих об’єктів на достатні й необхідні. При розгляді другої стадії формувального процесу – повідомлення відомостей про сприйнятий раніше об’єкт – потрібно враховувати, що описати раніше побачену людину (предмет) значно складніше, ніж їх упізнати. Ось чому необхідно звернути увагу на криміналістичні рекомендації, які спрямовані на актуалізацію в процесі допиту раніше сприйнятої і відображеної інформації про прикмети зовнішності людини або ознаки предмета (наприклад, використання різноманітних фотороботів).

Специфіка ідентифікаційного процесу полягає у тому, що упізнання має суб’єктивний характер і здійснюється в прихованій формі, утруднюючи тим самим контроль за ходом його виконання. Суб’єктом упізнання в усіх випадках виступає особа, що порівнює сприйнятий раніше об’єкт із зовнішністю (прикметами) запропонованих для упізнання. Інші ж особи, у тому числі й слідчий, який організує цей акт, можуть здійснювати тільки оціночні функції правильності проведеного упізнання. Причому оцінка результатів упізнання для потерпілого або свідка являє собою безпосередній висновок, тоді як для осіб, що провадять дану дію (слідчий, суддя), він є опосередкованим. Водночас оцінка результатів упізнання, здійснювана слідчим або суддею, більш різнобічна і включає два аспекти: а) внутрішній – оцінка самого процесу узнавання (впевненість або непевність особи, що упізнає, категоричність або вірогідність його висновків, тривалість порівняння пред’явлених для упізнання об’єктів тощо); б) зовнішній – оцінка результатів упізнання щодо всього комплексу зібраних доказів.

 

Контрольні запитання

 

1. Перелічте основні елементи схеми упізнання.

2. Якими ознаками характеризуються аналітичне, синтетичне і змішане сприйняття?

3. Назвіть тактичні прийоми допиту, які спрямовані на актуалізацію сприйнятої інформації щодо прикмет зовнішності злочинця.

Т е м а ^ 16. Психологія обшуку

 

Стосовно обшукуваного обшук має примусовий характер і, як правило, проходить в конфліктній ситуації, а діяльності слідчого в ході його проведення властивий проблемний, пізнавально-пошуковий характер. Тому дану тему необхідно вивчати в двох напрямках:

1) усвідомлення психологічних закономірностей, що складають основу приховування тих або інших об’єктів;

2) засвоєння тактичних прийомів, спрямованих на виявлення об’єктів пошуку.

Психологічні закономірності приховування проявляються у комплексі розумових побудов, що покладені в основу дій особи, що ховає об’єкти. Для того щоб знайти приховану річ, необхідно проникнути в психологію особи, що її ховала. У загальному комплексі завдань, які вирішує особа, що ховає, головна роль належить завданням по створенню суб’єктивної недоступності речі для особи, що робить обшук. Реалізація даного завдання здійснюється за допомогою обрання місця приховування, його маскування, вибору лінії поведінки, яка передує обшуку і супроводжує його. При цьому слід знати:

– закономірності обрання місця приховування;

– форми (пасивна або активна) та види маскування;

– характер прояву довільних і мимовільних реакцій у обшукуваного і можливості їх використання;

– прийоми рефлексивного мислення та керування.

Розглядаючи психологічні основи виявлення, треба враховувати, що воно включає три етапи:

1) інформаційний – збір відомостей про особу, що обшукується, місце обшуку і предмет пошуку;

2) інтелектуальний – оцінка зібраної інформації, визначення можливих місць приховування об’єкта пошуку;

3) пошуковий – висунення пошукових версій на базі рефлексивного мислення і керування, а також провадження комплексу пошукових дій, спрямованих на перевірку висунутих версій. На даному етапі виявлення особливе значення мають такі особисті якості слідчого, як цілеспрямованість, витримка, спостережливість, пильність тощо.

 

Контрольні запитання

 

1. Якими ознаками характеризується психологія обшукуваного і обшукуючого?

2. Назвіть основні елементи механізму приховування і виявлення об’єкта пошуку.

3. Яка роль рефлексивного мислення і керування в психології виявлення?

4. Якими ознаками характеризуються довільні і мимовільні реакції у особи, що обшукується?

5. У чому полягає сутність тактичного прийому “словесна розвідка”?

 
1   2   3   4

Похожие:

Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого iconУкраїнської держави
М.І. Козюбра (Конституційний суд України); д-р іст наук, проф. О. В. Кузьминець (Національна академія внутрішніх справ України);...
Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого iconМіністерство освіти І науки України
Підручник підготовлений викладачами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого iconВ. С. Зеченецькш — доктор юридичних наук, професор, заступник директора...
Міністерством освіти І науки, молоді та спорту України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист№1/11-7431 від 09....
Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого iconМіністерство освіти І науки україни національна академія внутрішніх справ україни

Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого iconРекомендовано Міністерством освіти І науки України
...
Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого iconВ. Д. Ткаченка Затверджено Міністерством освіти
Підручник підготовлений викладачами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних...
Робота виконана в Національному університеті «Одеська юридична академія» Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого iconМіністерство освіти І науки україни
Затверджено Міністерством освіти І науки України (лист №1/Пт661Хвід 23. 12. 2004 р.)
Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Міністерство освіти І науки україни національна юридична академія україни імені ярослава мудрого iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница