10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту


Скачать 96.05 Kb.
Название10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту
Дата публикации18.07.2013
Размер96.05 Kb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Право > Документы


Тема 10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин



  1. Поняття юридичного факту.

  2. Класифікація юридичних фактів.

  3. Юридичні склади.




  1. Поняття юридичного факту.

Юридична наука визначає як підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин комплекс різноманітних за своїм характером явищ, які зумовлюють рух цивільного правовідношення.

Досліджуючи виникнення цивільних правовідносин, ще римський юрист Гай відрізняв декілька підстав їх виникнення (контракти, делікти, інші різноманітні підстави, що не належать до попередніх). Однак загальне поняття підстав виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин римськими юристами сформульовано не було. Вперше це поняття було сформульоване засновником історичної школи права німецьким вченим Савіньї, який у роботі “Система сучасного римського права” визначив такими підставами юридичні факти, тобто обставини, що викликають виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин1.

Отже, підстави виникнення (припинення, зміни) цивільних прав та обов’язків прийнято називати юридичними фактами (від лат. factum – дійсна подія, реальність, явище)2.

^ Юридичні факти – це обставини реального життя, з наявністю або відсутністю яких норми права пов’язують встановлення, зміну та припинення правовідносин.

^ Юридичні факти у цивільному праві – це факти реального життя, з якими норми цивільного права пов’язують встановлення, зміну або припинення суб’єктивних цивільних прав та обов’язків3.

Термін “юридичний факт” у Цивільному кодексі УРСР 1922 р., та 1963 р. не вживався. У ЦК України він використовується вперше (ст.11).

За ст.11 ЦК цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

^ Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

  1. договори та інші правочини;

  2. створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

  3. завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

  4. інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, із зазначеного випливає, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, наприклад, безпосередньо із закону виникають права та обов’язки представництва за законом (ст.242 ЦК), черговість спадкування за законом (ст.1258 ЦК), обов’язок складення проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу ліквідаційною комісією юридичної особи у випадку ліквідації юридичної особи (ст.111 ЦК), обов’язок юридичної особи у разі зміни свого найменування помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації (ст.90 ЦК) тощо.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду. Так, рішення суду є підставою для надання повної цивільної дієздатності, оголошення особи померлою, визнання її безвісно відсутньою. Рішення суду можуть бути правовстановлюючим (визнання права власності на особою), правоприпиняючим (визнання правочину недійсним), правопоновлюючим (скасування рішення про визнання особи недієздатною).

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.



  1. ^ Класифікація юридичних фактів.


Різноманітні юридичні факти залежно від притаманних їм ознак підлягають класифікації.

За своїми юридичними наслідками:

  1. правопороджуючі, наприклад, створення літературного твору, будівництво будинку;

  2. правозмінюючі, наприклад, перевід боргу, прострочення виконання зобов’язань;

  3. правоприпинюючі, наприклад, належне виконання зобов’язань, знищення об’єкту права власності.

За критерієм волі всі юридичні факти залежно від вольового чи не вольового характеру юридичного факту поділяються на дії, події, стани.

Під діями розуміються обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти (наприклад, укладення цивільних договорів, прийняття спадщини, прийняття акту державної влади), з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

На відміну від дії, подія є явищем об’єктивної реальності, яка відбувається незалежно від волі людини (наприклад, стихійне лихо, народження людини, її смерть тощо).

Залежно від наявності вольового моменту у виникненні подій вони поділяються на абсолютні та відносні4.

Абсолютними подіями є явища, що виникають і розвиваються без участі вольових дій учасників цивільних відносин, наприклад, стихійне лихо. На відміну від абсолютних, відносні події виникають за волею людини, але в подальшому розвиваються незалежно від їх волевиявлення. Наприклад, пожежа може виникнути від удару блискавки (абсолютна подія), а також від необережного поводження людини з вогнем (відносна подія).

Близькими до відносних подій є такі юридичні факти, як строки, оскільки встановлення строку залежить від волі суб’єктів цивільного права, а його подальший перебіг здійснюється відповідно до об’єктивних законів перебігу часу, непідвласних їх волі. Відповідно до цього строки розглядаються в науці цивільного права як особлива категорія юридичних фактів, які не належать до дій або подій5. У літературі також зауважується, що юридичним фактом є не сам строк, а його сплив або настання певного терміну6.

Спірною у юридичній літературі є третя група – юридичні стани або складні юридичні факти, які характеризуються відносною стабільністю та тривалим періодом існування, протягом якого вони можуть неодноразово (у поєднанні з іншими фактами) викликати настання правових наслідків7.

Наприклад, до них належить знаходження на утриманні у іншої особи (ст.1264 ЦК), проміжок часу, протягом якого особа відкрито володіла майном іншої особи (ст.344 ЦК), факт тривалого сумісного проживання (ч.2 ст.64, ч.4 ст.156 ЦК) або знаходження у шлюбних відносинах (ст.74 СК) тощо.

У свою чергу всі дії в науці цивільного права поділяються на правомірні та неправомірні.

У літературі пропонується поділ дій на правозгідні та неправозгідні8, що відповідає наведеній вище термінології.

Правомірними є дії, що відповідають вимогам цивільного законодавства, тобто прямо передбачені законом або такі, що не суперечать йому, і відображають правомірну з точки зору закону поведінку учасників цивільних відносин.

Більшість юридичних фактів є правомірними, що обумовлено тим, що цивільне право регулює відносини, які опосередковують дію звичайного економічного обороту в суспільстві.

Правомірні дії поділяються:

  1. за суб’єктами: дії фізичних осіб, юридичних осіб приватного права, суб’єктів публічного права;

  2. за способом вчинення: особисто або через представника;

  3. за способом вираження та закріплення: мовчання, жестом, документом9.

^ Правомірні дії поділяються на юридичні вчинки і юридичні акти.

Юридичними вчинками є правомірні дії суб’єктів цивільних правовідносин, які породжують, змінюють або припиняють цивільних прав та обов’язків незалежно від спрямування волі цих суб’єктів. Юридичні вчинки викликають правові наслідки незалежно від того, усвідомлював чи ні суб’єкт їх правове значення, бажав чи не бажав наступу відповідних правових наслідків. Наприклад, створення об’єкта інтелектуальної власності, знахідка, виявлення скарбу, які за умов, зазначених законом, ведуть до виникнення у суб’єктів цивільних правовідносин права власності на такі об’єкти.

^ Юридичними актами є правомірні дії, спрямовані на досягнення певного цивільно-правового результату, що породжують правові наслідки лише у випадку, коли вони були вчинені з наміром викликати їх.

До юридичних актів належать правочити та адміністративні акти органів державної влади, АРК, місцевого самоврядування, а також судові рішення. Правочини детально будуть розглянуті у наступному розділі.

Адміністративними актами є акти органів державного управління, органів влади АРК або органів місцевого самоврядування. Адміністративні акти можуть бути спрямовані на виникнення цивільних прав у конкретного учасника цивільних правовідносин: ордер на житлове приміщення, рішення про надання у користування земельної ділянки; дозвіл на здійснення певного виду діяльності (ліцензії). Роль таких юридичних актів поступово знижується у порівнянні із радянським періодом.

Якщо юридичний акт може вчинити лише той, хто розуміє значення своїх дій, то юридичний вчинок може виходити і від недієздатної особи10.

Окрім юридичних актів та юридичних вчинків до юридичних дій у науці відносять й юридичні стани (стан дитини, стан кровного споріднення, стан подружжя, стан недієздатності, стан непрацездатності)11.

Неправомірними є дії суб’єктів цивільних правовідносин, які суперечать актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. До неправомірних можна віднести завдання шкоди, дії, вчинені в порушення договірних зобов’язань, зловживання правом, безпідставне збагачення тощо.

З точки зору правової оцінки усі неправомірні дії поділяються на:

1) правопорушення – неправомірні дії, що тягнуть застосування до осіб, які їх вчинили, санкцій. До них належать:

а) порушення договірних зобов’язань – наслідком є застосування договірної відповідальності;

б) застосування шкоди (збитків) або делікт – тягне застосування деліктної відповідальності;

в) безпідставне збагачення (безпідставне отримання або збереження чужого майна) – тягне обов’язок повернути таке майно.

г) зловживання правом (шикана) – тягне за собою відмову у судовому захисті права;

д) дії, вчинені у вигляді недійсних правочинів: тягнуть застосування наслідків недійсності правочинів (двустороння реституція, відшкодування завданої шкоди тощо).

2) об’єктивно протиправні дії – дії, що мають ознаки правопорушення, але вчиняються суб’єктами цивільно-правової відповідальності (малолітніми, недієздатними)12.
^ 3. Юридичні склади.

Для настання юридичних наслідків достатня наявність і одного юридичного факту.

Однак у реальній дійсності ми часто маємо справу із комплексом фактів, серед яких розрізняють:

  • групу юридичних фактів – кілька фактичних обставин, кожне з яких викликає або може викликати один і той же наслідок;

  • юридичний (фактичний) склад – систему юридичних фактів, пов’язаних між собою так, що правові наслідки настають лише у разі наявності всіх елементів цього складу13.

Як правило, група юридичних фактів закріпляється в одній правовій нормі і є однопорядковими явищами.

Складний юридичний склад включає взаємопов’язані елементи, які окремо не можуть мати правового значення. Наприклад, для виникнення права на житлове приміщення у будинках державного або комунального житлового фонду необхідний складний юридичний факт: рішення про надання житла, видача ордера, укладення договору найму житлового приміщення. Для отримання права власності на спадщину необхідно: смерть спадкодавця, прийняття спадщини, а якщо спадщиною є нерухомість – отримання свідоцтва про право на спадщину та реєстрація прав на неї.

Юридичний склад є підставою покладення відповідальності за вчинене правопорушення на члена родини – ч.2 ст.1186 ЦК, визнання особи обмежено дієздатною внаслідок зловживання алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Розрізняють дві групи юридичних складів:

    1. складні (пов’язані) системи юридичних фактів – в них необхідна строга послідовність настання фактів (наприклад, спадкування, страхова виплата, якій передує укладення договору страхування, настання страхового випадку);

    2. прості (вільні) комплекси юридичних фактів – в яких необхідний простий комплекс (сукупність) фактів, але їх послідовність не має значення (наприклад, п.4 ч.1 ст.263 ЦК)14.

Особливим різновидом юридичних складів є склади, у яких обов’язковим елементом є державна реєстрація дії або події як захід публічного контролю держави за цивільно-правовим оборотом (ст.ст. 182, 657 ЦК).

1 Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. Ред. Я.М.Шевченко. – К.: Ін Юре, 2003. – Т.1. Загальна частина. – С.220.

2 Ромовська З.Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атіка, 2005. – С.324.

3 Харитонов Е.О. Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право…: Учебное пособие. – К.: А.С.К., 2002. – С.84.

4 Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Юридич. литер., 1958. – С.166.

5 Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. Ред. Я.М.Шевченко. – К.: Ін Юре, 2003. – Т.1. Загальна частина. – С.224.

6 Ромовська З.Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атіка, 2005. – С.327.

7 Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М.: Юрид. литер., 1984. – С.31.

8 Ромовська З.Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атіка, 2005. – С.326.

9 Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М.Шевченко. – К.: Ін Юре, 2003. – Т.1. Загальна частина. – С.224.

10 Ромовська З.Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атіка, 2005. – С.326.

11 Ромовська З.Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. – К.: Атіка, 2005. – С.327; Харитонов Е.О. Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право…: Учебное пособие. – К.: А.С.К., 2002. – С.86.

12 Гражданское право Украины: Курс лекций. – Донецк: Вебер (Донецкое отделение), 2007. – С. 178.

13 Цивільний кодекс України: Коментар. – Харків: Одіссей, 2003. – С.15.

14 Гражданское право Украины: Курс лекций. – Донецк: Вебер (Донецкое отделение), 2007. – С. 179.


Похожие:

10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту iconЛекція тема: джерела земельного права та земельні правовідносини
Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди І двосторонні договори та їх вплив на врегулювання земельних відносин в Україні....
10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту iconПлан Поняття, предмет І метод конституційного права України як галузі...
...
10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту icon2. 1: Процесуально-правове становище учасників цивільних процесуальних...
Тема 1: Процесуально-правове становище учасників цивільних процесуальних правовідносин в різних країнах світу
10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту iconЛекція 10. Тема: припинення прав на землю
Способи І порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою. Особливості застосування спеціальних...
10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту iconЗакономірності та тенденції виникнення, розвитку І зміни історичних типів держави І права
Предметом курсу є вивчення процесів формування, розвитку державних утворень, правничих норм, правових систем, що існували на території...
10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту iconПитання для підготовки до модуль-контролю №1
Загальна характеристика періоду розкладу первіснообщинного ладу. Виникнення держави та її сутність. Виникнення права
10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту iconПервая и вторая темы на первый семинар. Третья и четвертая на второй...
Поняття організованої злочинності (згідно діючого законодавства) та організованої злочинної діяльності, умови виникнення та розвитку...
10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту iconДефіцит — ситуація, що виникає на ринку, коли за певної ціни обсяг...
Еластичність попиту за доходом — чутливість зміни попиту на товар до зміни доходу споживача. Коефіцієнт еластичності по­питу за доходом...
10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту iconЛекція тема: земельно-правові підстави, умови І порядок набуття та реалізації прав на землю
Ими особами. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами І державою. Умови І порядок придбання та передачі земельних...
10. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин Поняття юридичного факту icon§ Поняття про соціальну доктрину Церкви
Тому, якщо людство хоче досягти гуманного майбутнього, воно потребує докорінної зміни поглядів, цінностей, форм поведінки в багатьох...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница