Тематичний план дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» 7 Методичні рекомендації для засвоєння програми курсу 8
Скачать 1 Mb.
|
Зміст
1. Анотація дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» – історико-правова дисципліна, яка входить до фундаментальних дисциплін і є невід'ємною складовою вищої юридичної освіти, її необхідним елементом. «Історія держави та права зарубіжних країн» разом з іншими історико-правовими дисциплінами створює фундамент для вивчення галузевих і спеціальних юридичних наук. Історико-правові науки вивчають конкретні процеси розвитку державно-правових інститутів і явищ, що розвиваються в хронологічній послідовності і проявляються в певному історичному просторі. «Історія держави та права зарубіжних країн» висвітлює виникнення та розвиток права і державної організації тих країн, які значно вплинули на сучасні державу та право. Аналізуючи конкретно-історичний зміст і розвиток політичних і правових інститутів і явищ, історія держави і права виявляє стійкі тенденції і закономірності їх становлення й еволюції, а також розкриває світовий досвід побудови політичних і правових систем. Вивчення даної дисципліни здійснюється на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу, метою впровадження якої є стимулювання систематичної навчальної діяльності студентів, виявлення і розвиток їхніх творчих здібностей, а також забезпечення їхньої конкурентоспроможності у світовому освітньому процесі. Предмет – система знань про загальні і специфічні закономірності й процеси виникнення та розвитку держави і права окремих (зарубіжних) країн у конкретно-історичних умовах, у хронологічній послідовності. ^ – формування у студентів системи знань про виникнення і розвиток державних і правових інститутів у зарубіжних країнах, вироблення вмінь і навиків оцінки й аналізу фактів, подій, процесів минулого для глибокого розуміння сутності сучасних державно-правових інститутів і явищ. ^ - вивчення студентами конкретно-історичних фактів, що характеризують процеси виникнення й розвитку державної організації, еволюції її форм і принципів діяльності в окремих (зарубіжних) країнах у різні історичні епохи; - засвоєння студентами конкретно-історичних фактів, що характеризують процеси формування правових систем, створення кодифікацій, а також окремих правових актів в окремих (зарубіжних) країнах; - формування у студентів системи конкретно-історичних уявлень, яка відображає тісний взаємозв'язок і взаємообумовленість державної організації і права як закономірність соціального життя; - засвоєння студентами найважливіших категорій і понять історико-правової науки; розуміння ними загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права окремих країн у конкретно-історичних умовах, у різні історичні епохи; - оволодіння науковими методами історичного і юридичного пізнання; - розширення культурного кругозору, виховання політичної і правової толерантності, формування фундаменту правової і політичної культури майбутніх юристів. ^ «Історія держави та права зарубіжних країн» тісно пов'язана з низкою загальногуманітарних («Всесвітня історія», «Соціологія», «Політологія» і ін.) і юридичних дисциплін («Теорія права і держави», «Конституційне право зарубіжних країн», «Історія вчень про державу і право», «Філософія права», галузеві юридичні дисципліни). «Історія держави та права зарубіжних країн», «Історія держави і права України», «Історія вчень про державу і право» спільно з «Теорією держави і права» утворюють групу історико-теоретичних навчальних дисциплін, що становлять теоретичне і методологічне підґрунтя для вивчення галузевих юридичних наук. Зміст дисципліни розкривається в таких модулях і темах: ^ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНІХ ВІКІВ» 1. «Історія держави та права зарубіжних країн» як наука та навчальна дисципліна. 2. Держава і право Стародавнього Сходу. 3. Держава і право Стародавньої Греції. 4. Держава і право Стародавнього Риму. 5. Держава і право в епоху Середньовіччя: загальна характеристика. 6. Держава і право франків (V-IX ст.). 7. Держава і право Франції (IX-XVII ст.). 8. Держава і право Англії (VII-XVII ст.). 9. Держава і право Німеччини (X-XVII ст.). 10. Держава і право Візантії (IV-XV ст.). 11. Держава і право Росії (XIV-XVII ст.). 12. Держава і право середньовічного Сходу. ^ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА НОВОГО І НОВІТНЬОГО ЧАСУ» 13. Держава і право в Новий час: загальна характеристика. 14. Держава і право Англії (XVII – початок XX ст.). 15. Утворення і державно-правовий розвиток США (середина XVIII – початок XX ст.) 16. Держава і право Франції (XVIII – початок XX ст.). 17. Держави і право Німеччини (XVIII – початок XX ст.). 18. Держава і право Росії (XVIII – початок XX ст.). 19. Основні тенденції розвитку держави і права в Новітній час. 20. Держава і право Німеччини (XX – початок ХХI ст.). 21. Держава і право США (XX – початок ХХI ст.). 22. Держава і право Великобританії (XX – початок ХХI ст.). 23. Держава і право Франції (XX – початок ХХI ст.). 24. Держава і право країн Азії, Африки і Латинської Америки в Новітній час. 25. Розвиток національного і міжнародного права під впливом глобальних і регіональних процесів. ^ - предмет, задачі і значення дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн», понятійно-категоріальний апарат, періодизацію історії держави і права; - загальні і специфічні закономірності розвитку державних інститутів і механізмів державної влади в зарубіжних країнах в різні історичні епохи; - історію формування правових систем, створення кодифікацій, а також окремих правових актів в окремих (зарубіжних) країнах; - процеси виникнення і розвитку найважливіших правових інститутів, їх еволюцію на різних етапах історії людства; уміти: - самостійно аналізувати правові документи (пам'ятки права) і розкривати їх взаємозв'язок з соціальними умовами розвитку права і держави в різні епохи; - характеризувати процеси виникнення й розвитку державної організації і права в окремих (зарубіжних) країнах; - систематизувати і узагальнювати досвід державно-правового розвитку зарубіжних країн, визначати можливість використання даного досвіду в розвитку української державності; - застосовувати порівняльно-правовий метод під час аналізу державно-правового розвитку зарубіжних країн з метою вдосконалення вітчизняного законодавства і практики його застосування. ^
^ для засвоєння програми курсу Вивчення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» передбачає формування у студентів базових знань, умінь і навиків, необхідних для вивчення юридичних дисциплін й успішної практичної роботи. Система навчального курсу «Історія держави та права зарубіжних країн» (далі ІДПЗК) визначається робочою програмою, яка в цілому відповідає типовим навчальним програмам, проте має деякі особливості, пов'язані з модульною структурою. Курс складається з двох тематичних модулів, сформованих за проблемно-хронологічним принципом: модуль 1 – «Історія держави та права Стародавнього світу і Середніх віків»; модуль 2 – «Історія держави та права в Новий і Новітній час». Кожний модуль – це логічно завершена частина навчального курсу дисципліни, яка включає лекції і семінарські заняття, має відповідне дидактичне забезпечення і методичні рекомендації для самостійної навчальної діяльності студентів і завершується модульним контролем. Модульний контроль – це поетапний контроль рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, оцінюваний в балах рейтингу відповідно до програми дисципліни. Рейтинг – це кількісне оцінювання навчальної діяльності студентів (рівень знань під час виконання модульних контрольних завдань, робота на семінарських заняттях, виконання завдань для самостійної й індивідуальної роботи), яке визначається відповідною кількістю балів. Основними формами вивчення дисципліни і проведення поточного і поточного контролю є: лекції, семінарські і практичні заняття; розв’язання задач-казусів, аналітична робота з текстами правових пам'яток, написання рефератів, тестування. Підсумковий контроль – іспит. Для глибокого і якісного засвоєння матеріалу курсу ІДПЗК, перш за все, рекомендується уважно ознайомитися з робочою програмою, тематичним планом дисципліни, планами семінарських занять, завданнями для самостійної роботи, контрольними питаннями для підготовки до іспиту, рекомендованою літературою (підручниками, навчальними посібниками, хрестоматіями, науковими публікаціями). Аудиторна робота студента передбачає: по-перше, активну розумову діяльність під час відвідування лекційних занять, по-друге, активну участь у семінарських заняттях. Аудиторна робота доповнюється самостійною позааудиторною роботою студентів, яка включає систематичну роботу з матеріалами лекцій, підготовку до семінарських занять, виконання завдань для самостійної й індивідуальної роботи з тем курсу. Важливою формою засвоєння знань з дисципліни є лекція. Для того, щоб засвоїти основні положення лекції, запам'ятати її, необхідно, уважно слухаючи лектора, складати конспекти. Слід пам'ятати, що конспект – це не стенографування лекції, а скорочений запис головного. Підзаголовки розділів лекції, нові імена і поняття, визначення і найважливіші узагальнюючі висновки слід записувати повністю, оскільки потім їх буде важко відтворити. Так само мають бути повністю відтворені посилання на нормативні акти, на інші джерела й літературу. Аргументація загальних положень, обґрунтовування і докази висновків, характеристика предметів або явищ можуть бути записані скорочено. Важливо також чітко уявити собі й відтворити в записі внутрішній зв'язок між окремими аргументами, щоб вся аргументація або характеристика була записана як структуроване ціле. Ілюстративний матеріал, факти, приклади, казуси можна записувати дуже стисло. У зошиті, призначеному для конспектування лекцій, слід залишати поля з таким розрахунком, щоб після прочитання лекційного матеріалу можна було зробити виправлення, доповнення, навести приклади. Своєчасна робота над конспектом лекції дозволить не тільки виправити можливі помилки в записах, але й глибше засвоїти матеріал лекції. Однією з найважливіших форм засвоєння навчального матеріалу є семінарські заняття. Основна мета семінару – розвиток творчого мислення, самостійності в подоланні пізнавальних труднощів, у формуванні наукового світогляду, перетворення знань на особисті переконання. Глибокий, всебічний і зацікавлений аналіз питань, що виносяться на семінари, вчить студентів самостійно й логічно мислити, аргументовано полемізувати, змушує студентів більш серйозно ставитися до роботи над першоджерелами і рекомендованою викладачем літературою. Участь студента в семінарі розширює його кругозір і підвищує культуру мовлення, формує навики публічного виступу. Під час підготовки до семінарського заняття студент повинен уважно ознайомитися зі змістом плану семінару; прочитати конспект прослуханої лекції з даної темі; ознайомитися із відповідним розділом підручника або навчального посібника; прочитати рекомендовану літературу, відмітити сторінки і абзаци, найбільш значущі для засвоєння даної теми; прочитати додаткову літературу. Далі рекомендується скласти детальний план викладу відповіді на кожне питання плану. Особливу увагу слід звернути на опанування історико-юридичної термінології, тому слід скласти словник понять і термінів з історії держави і права зарубіжних країн, активно використовуючи різного роду словники й енциклопедії. Виступ студента на семінарі має бути глибоким, змістовним, конкретним, логічним. Висвітлюючи питання, студент не повинен користуватися навчальними посібниками. Він може використовувати тільки конспект і тексти правових пам'яток. У процесі обговорення питань семінарського заняття студентам корисно вносити поправки і доповнення у свої конспекти. Під час семінарського заняття для з'ясування рівня засвоєння навчального матеріалу викладач може проводити контроль знань студентів у письмовій формі (експрес-опитування за допомогою тестів, карток з питаннями або задачами (казусами). У результаті роботи на семінарських заняттях студенти повинні навчитися аналізувати правові документи (пам'ятки права), давати оцінку конкретно-історичним фактам, що характеризують державно-правовий розвиток окремих (зарубіжних) країн; набути досвіду участі в дискусії і навчитися рецензувати відповіді виступаючих на семінарі. Студенти, які пропускають семінарські заняття і не виконують навчальний план, викликаються викладачем на консультацію для складання заборгованостей з тем, що вивчаються. Однією з найважливіших форм засвоєння навчального матеріалу є самостійна робота студента (далі СРС), яка передбачає прослуховування лекційного матеріалу, підготовку до семінарських занять і модульного контролю, вивчення окремих тем або питань, виконання індивідуальних завдань. З навчальної дисципліни «ІДПЗК» передбачені такі види завдань для СРС: конспектування наукових публікацій (див. список літератури), підготовка рефератів (див. тематику рефератів), складання графічних схем і таблиць, написання есе і відповідей з проблемних питань (обсяг 2-3 арк.), складання словника основних понять і термінів з ІДПЗК. Студенти повинні виконувати завдання для самостійної роботи своєчасно і систематично, такий принцип роботи допоможе сформувати цілісне сприйняття кожної теми і навчальної програми. Завдання для СРС з тем дисципліни, терміни виконання і правила оформлення презентовані нижче, у відповідному розділі даного навчально-методичного видання. Необхідно ще раз відзначити, що для успішного вивчення дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» студенти повинні обов'язково використовувати рекомендовану навчальну літературу – підручники, хрестоматії тощо, – перелік якої наводиться нижче, у методичному виданні. 4. Робоча програма курсу ^ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ І СЕРЕДНІХ ВІКІВ» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Похожие:
 | Методичні рекомендації до семінарських занять з курсу: "історія держави... По-друге, курсанти та студенти зустрінуться з матеріалом, великим за обсягом, раніше не вивчався ними у середній школі та з невідомими... | | План исемінарських занять з курсу: "історія держави І права зарубіжних... Тема : Виникнення держави І права. Держава І право Стародавніх Єгипту та Вавілону / 2 год |
| Методичні рекомендації з вивчення теорії права І держави та підготовки... Програма дисципліни, контрольні питання, рекомендована література для студентів денний, заочної та прискореної форм навчання (галузь... | | Навчальна програма курсу 4 Література Список навчальної літератури... України з давніх часів до сьогодення. Навчальний курс нерозривно пов'язаний з такими дисциплінами як «Історія України», «Теорія держави... |
| Методичні рекомендації до вивчення дисципліни “історія росії” Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні... | | 1. Вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” Тема вступ. Предмет І методологія науки „Історія держави та права зарубіжних країн” |
| Методичні рекомендації до вивчення дисципліни на основі кредитно-модульної Теорія права І держави: Методичні рекомендації до вивчення дисципліни на основі кредитно-модульної системи організації навчального... | | Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів Методичні рекомендації до планів семінарських занять та самостійної роботи студентів з курсу “нова історія країн західної європи... |
| З історії держави І права зарубіжних країн навчально-методичний посібник... По-перше, цей предмет, що охоплює історію держави І права від ІІ тисячоліття до н е до наших днів, вивчається тільки у першому семестрі.... | | Тематичний план для студентів 3-го курсу денної форми навчання Затверджую з курсу Ухвалений га основі програми, затвердженої вченою радою університету адміністративно-правових дисциплін |