7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія


Скачать 113.13 Kb.
Название7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія
Дата публикации02.07.2013
Размер113.13 Kb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Психология > Документы
Тема 7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія

Питання для теоретичної підготовки:

  1. Зображувальна терапія як напрям арттерапії. Корекційні можливості зображувальної терапії:

    1. образотворча діяльність як засіб самовираження почуттів (у тому числі агресивних) соціально прийнятним способом;

    2. образотворча діяльність як засіб відреагування, звільнення від внутрішнього напруження, страхів, переживань;

    3. образотворча діяльність як засіб самопізнання;

    4. образотворча діяльність як діагностичний засіб;

    5. образотворча діяльність як засіб зміцнення взаємин між психологом і дитиною або учасниками групи;

    6. образотворча діяльність як засіб, що сприяє виникненню почуття внутрішнього контролю і порядку;

    7. образотворча діяльність як засіб, що посилює відчуття власної особистісної цінності.

  2. Психологічний аналіз малюнку.

    1. психологічний аналіз малюнку: історія виникнення;

    2. онтогенез дитячого малювання: стадія «плямування», стадія примітивного зображення, стадія схематичного зображення, стадія правдоподібних зображень, стадія художнього зображення.

    3. загальна схема психологічного аналізу малюнку

  3. Проективне малювання як універсальний діагностико-корекційний метод у роботі з дітьми;

    1. методики проективного малювання (за С.Кратохвілом): вільне малювання, комунікативне малювання, спільне малювання, малювання з доповненням;

    2. правила інтерпретування проективного малюнка (зміст, способи вираження, колір, форма, композиція, розміри; деталі, що повторюються тощо;

    3. типи завдань, що використовуються у зображувальній терапії: предметно-тематичні, образно-символічні, вправи на розвиток образного сприйняття, уяви, символічної функції; ігри і вправи із зображувальними матеріалами; завдання на спільну діяльність;

  4. Зображувальна терапія як діагностико-корекційний метод в роботі з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку.


Час для опрацювання теми: ^ 2 академічні години

Практичні завдання:

  1. Які психологічні механізми роботи з несвідомим лежать в основні зображувальної терапії? Наведіть приклади дії психологічних механізмів проекції, сублімації, емоційного відреагування (катарсису) на прикладі конкретних психокорекційних вправ зображувальної терапії.

  2. О.І.Захаров запропонував техніку корекції страхів за допомогою образотворчої діяльності. У чому полягає ця техніка? Які етапи роботи цією технікою можна виділити? (див. Додаток 1, джерело 3 в списку додаткової літератури)

  3. Які методики проективного малювання ви знаєте? Наведіть приклади психокорекційних вправ, в основі яких – різні методики проективного малювання (див. 2.1.).

  4. Підготуйте стисле повідомлення на тему «Психосемантика кольору у проективному малюванні». Чи можемо ми стверджувати, що кожен колір має певне психологічне значення, певні вплив на психофізичний стан людини? Чи можна говорити про кольори заспокійливі і такі, що збуджують? Чи є кольори агресивні, активні, енергійні? Чи є кольори «інтелектуальні»? Про який емоційний стан клієнта може свідчити використання того чи іншого кольору у малюнку?

  5. Чи «впливає» порушення психофізичного розвитку дитини на зміст її малюнка, зображення нею певних графічних елементів малюнка тощо? Чи можна «прочитати» на дитячому малюнку діагноз дитини, що її виконала? Обґрунтуйте свою відповідь прикладами із книги Джона Ділео «Дитячий малюнок: діагностика і інтерпретація».

  6. Охарактеризуйте кожну зі стадій онтогенезу дитячого малюнку (додаток 2, джерело 2 в списку додаткової літератури).

  7. Визначте загальну схему психологічного аналізу малюнку (додаток 3, джерело 5 в списку додаткової літератури).

  8. Підготуйте стисле реферативне повідомлення «Опорні елементи інтерпретації малюнка» за книгою Г.Ферс «Таємний світ малюнка: зцілення через мистецтво». Охарактеризуйте такі елементи інтерпретації малюнка як почуття від малюнка; дивні деталі малюнку; бар’єри на малюнку; деталі, яких не вистачає на малюнку; зображувальний центр малюнку; розміри і пропорції; викривлення форми і пропорцій; об’єкти, що повторюються; перспектива; ототожнення з малюнком; замальовування; зображення об’єкта «під обріз»; порівняння змісту малюнка з оточуючим світом автора; невідповідність пори року; інкапсуляція (створення оболонки для об’єкта або персонажа); виправлення; лінії вдовж верхнього краю аркуша; рух, траєкторія руху; наповненість малюнку тощо. Наведіть приклади малюнків, на яких можна побачити зазначені елементи.


^ Методичні завдання:

  1. Проаналізуйте техніки малювання, представлені у книзі Г.О. Фатєєвої «Малюємо без пензлика». Запропонуйте вправи зображувальної терапії, в основі яких – наведені в книзі техніки малювання. Які психокорекційні можливості цих вправ? Для клієнтів якого віку розраховані подібні вправи зображувальної терапії? Визначте умови ефективності таких психокорекційних вправ.

  2. Проаналізуйте техніки малювання, представлені в книгах Дж.Хамм «Як малювати комічних персонажів» та К.Харт «Як намалювати все, що ви дізналися про мультяшок». Запропонуйте вправи зображувальної терапії, в основі яких – наведені в книзі техніки малювання. Які психокорекційні можливості цих вправ? Для клієнтів якого віку розраховані подібні вправи зображувальної терапії? Визначте умови ефективності таких психокорекційних вправ.


^ Основна література:

  1. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції : Навч. посібник. / С. Б. Кузікова. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2008. – 384 с. – Використання методів зображувальної терапії з корекційною метою. – с.238-246.

  2. Мамайчук И.И. Психокорекционные технологии для детей с проблемами в развитии / И. И. Мамайчук. – Спб. : Речь, 2006. – 400 с.

  3. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. / А. А. Осипова. – М. : ТЦ “сфера”, 2001. – 512 с. – Глава 2. Арттерапия. Проективный рисунок. – с.191-198.

  4. Практикум по арт-терапии / Под ред. А. И. Копытина. — СПб.: Питер, 2001. — 448 с: ил. — (Серия «Практикум по психологии»).


Додаткова література:

  1. Арт-терапия / Сост. и общая редакция А. И. Копытина. – СПб. : Питер, 2001. – 320 с. : ил. – (Серия «Хрестоматия по психологии»).

  2. Дилео Д. Детский рисунок: диагностика и интерпретация / Д. Дилео. – М: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 272 с, илл. (Серия «Психологический практикум: тесты»).

  3. Захаров А. И. Дневные и ночные страхи у детей / А. И. Захаров. - СПб. : Издательство "Союз", 2000. – 448 с.

  4. Маховер К. Проективный рисунок человека / К. Маховер ; пер. с англ. Ю. А. Васильевой. – М. : "Смысл", 2009. – 154 с.

  5. Потемкина О. Ф., Потемкина Е. В. Психологический анализ рисунка и текста / О. Ф. Потемкина, Е. В. Потемкина. – СПб.: Речь, 2006. - 524 с.

  6. Фатеева А. А. Рисуем без кисточки / А. А. Фатеева; худож. А. А. Селиванов. – Ярославль : Академия развития, 2007. – 96 с.: ил. – (Детский сад: день за днем. Практическое приложение).

  7. Ферс Г. Тайный мир рисунка : Исцеление через искусство / Г. Ферс. – СПб. : Деметра, 2003. – 176 с.

  8. Хамм Дж. Как рисовать комические персонажи / Дж. Хамм ; пер. с англ. Л. А. Бабук. – Минск : «Попурри», 2007. – 128 с. : ил.

  9. Харт К. Как нарисовать всё, что вы узнали о мультяшках / К. Харт ; пер. с англ. Е. А. Мартинкевич. – Минск : ООО «Попурри», 2001. – 144 с.: ил.

  10. Яньшин П. В. Психосемантика цвета / П. В. Яньшин. – СПб. : Речь, 2006. – 386 с.

Додаток 1

О.І.Захаров запропонував техніку корекції страхів за допомогою образотворчої діяльності.

  • Під час першої зустрічі з психологом дитині пропонують намалю­вати свої страхи. Психолог повинен пояснити, що малювання страхів допоможе їх подоланню, що не важливо, як вони будуть зображені,
    головне — намалювати їх усі без винятку, абсолютно самостійно, ко­жен страх на окремому аркуші. Малюючи, дитина ніби переступає свій страх, порушує його недоторканість і нейтралізує страх страху у
    своїй свідомості. Перш ніж дитина зможе зобразити страх, вона пови­нна повністю усвідомити його і цілеспрямовано вольовим зусиллям утри­мувати його в пам'яті доти, поки він не буде зображений на малюнку. Усвідомлення умовного характеру зображення страху сприяє змен­шенню його травмуючої ролі.

  • Під час наступної зустрічі психолог разом із дитиною розглядають малюнки. Дитина розповідає про те, що зображено на них, тобто виражає словами свій страх. Потім малюнки кладуть у папку, яку хова­ють. Таким чином, страхи дитини залишаються «під замком» у кабінеті психолога. Малюнки зі страхами за бажанням дитини можна й знищи­ти (зім'яти, порвати, спалити тощо).

• Якщо окремі страхи ще залишилися, психолог дає нове завдання. Дослівно інструкція така: «Намалюй на одному аркуші себе і те, чого ти боїшся, а на іншому - що ти цього вже не боїшся». Отже, дитина повинна спочатку усвідомити страх і зобразити себе і страх на одному малюнку. Потім зона повинна змоделювати ситуацію на іншому малю­нку таким чином, щоб побороти цей страх. Ця, здавалося б, проста послідовність дій містить ефективний психотерапевтичний код. Конкре­тизація страху, проникнення в нього, драматизація пов'язаного з ним переживання та умовність зображення зумовлюють відповідно ефекти інсайту, катарсису і десенсибілізації. Наступне моделювання на малю­нку психотравмуючої ситуації є, власне кажучи, перебудовою став­лень під впливом непрямого настановного навіювання - «ти боїшся — уже не боїшся». На відміну від ігрової терапії, ефект якої зумовлений прийняттям ролі фруструючого персонажа, у зображувальній терапії дитина зали­шається самою собою. Тому бажано, щоб малювання передувало грі, створюючи для неї необхідні психотерапевтичні передумови.

• Замість малюнків дітям можна запропонувати зробити маски або виліпити страшних для них персонажів. В усіх випадках продукти зо­бражувальної діяльності дітей залишаються в кабінеті психолога або знищуються. Це, прийняте за згодою дитини рішення діє як підкріплю­ючий сугестивний фактор і означає, що вона «віддала» свої страхи психологу, який їх «прийняв» і відтепер «тримає в себе».
Додаток 2
Розвиток малюнка в онтогенезі

Первая — стадия «мараний», (2—3 года) когда ребенок, подражая взрослому, выписывает на бумаге бессмысленные каракули. Но через определенное время, каракули начинают замещать для ребенка многое

из того, что он видит в жизни. Указывая на каракули, ребенок утверждает, что это папа, а это мама, а это бабушка и т. д. Считают, что первые каракули ребенка относятся не к области изображения чего-то, а скорее к области представления. Это волнующая попытка осуществить нечто видимое, чего на бумаге прежде не было, но было в жизни. Рисование каракулей детей могут отражать эмоциональное

состояние или эмоциональное отношение ребенка к тому, что он пытается изобразить.
Вторая — стадия примитивного изображения (3—4 года). Попытки детей что-либо нарисовать на первой стадии еще не достигают успеха, но через некоторое время из каракулей вырисовываются фигуры, близкие к геометрическим — треугольникам, кружкам, квадратам и прямоугольникам. Эти фигуры еще очень неровны, но дети начинают постигать важный факт: с помощью линий можно создать изображения, различающиеся по форме, которые могут напоминать что-либо. Например, нарисованные кружки напоминают камушки или пуговицы. Формы становятся проводниками мыслей ребенка. По мнению

В. В. Зеньковского, который разделяет выразительную и изобразительную деятельность ребенка, между ними нет глубокой связи, творчество «одушевляется» чувством формы. Отсюда один из важных корней

основной особенности рисунков — их символизм. Так возникают смешные «головоноги» с огромными глазами-овалами.
Третья — стадия схематического изображения (с 4 до 8—9 лет). Эта стадия тянется долго и заканчивается в зависимости от индивидуальных способностей ребенка к изобразительной деятельности. Иногда,

будучи взрослыми, люди не достигают четвертой стадии, оставаясь на третьей. На стадии схематического изображения дети часто рисуют фигурки человека. Эти человечки и представляют собой изображения-схемы. Далее, дети рисуют дома, корабли, машины и т. д. Но эти рисунки выглядят схематично: руки-линии как палочки, голова — кружок, два прямоугольника — корпус машины на кружках-колесиках и т. д.

На этой стадии происходят сильные изменения в развитии ребенка, расковывается его фантазия, усложняются представления. Ребенок уже в состоянии выполнить рассказ в образах, который может быть понятным для окружающих.
Четвертая — стадия правдоподобных изображений (с 9 до 12 лет и далее), которая характеризуется постепенным отказом от схематического изображения. На этой стадии совершается попытка воспроизвести

мир более объективно. На этой же стадии дети овладевают приемами рисования с натуры, постигают особенности формы, перспективы, пропорций, фигуры и фона. Овладение стадией правдоподобных изображений невозможно без обучения. Индивидуальные способности к рисованию проявляются

здесь более отчетливо. Попытки освоить эту стадию наблюдаются практически у всех детей, однако становится доступной она далеко не всем детям. Здесь требуются либо художественные способности, которые позволяют быстро обучиться, либо терпеливое овладение навыками рисования правдоподобных изображений. В этой стадии можно заметить одну важную ступень в развитии художественных способностей — подражание. Происходит выбор — кому подражать, у кого учиться, что перенимать. Именно на этой стадии осуществляется освоение мира художественными средствами изображения.

Копирование работ художников является необходимой стадией, и те, кто в достаточной степени этими навыками овладел, в дальнейшем могут достичь совершенства. Еще один вид копирования — рисунки с натуры, когда «копируется» пейзаж, натюрморт, отдельный предмет или человек. Именно через

подражание природе или миру вещей ребенок приходит к следующей, пятой стадии — художественное изображение.
На пятой стадии проявляется графическая культура человека, представляющая собой необходимое условие для овладения профессиональным мастерством в самых различных видах деятельности. На данной

стадии осуществляется эстетическое самовыражение. Здесь проявляется художественная фантазия, сила воображения, реализуются творческие замыслы и способность его воплощения. На этой стадии формируется призвание художника, совершенствуется его мастерство, профессиональное становление. На этой стадии материализуется дух, претворяются в жизнь идеи человека, который становится художником,

творцом. Здесь определяется его жанровая избирательность, тематическая направленность, способы самовыражения. Исследования свидетельствуют о закономерном изменении рисунка, в особенности фигуры человека, в процессе возрастного развития.
Додаток 3

Загальна схема психологічного аналізу малюнка

^ ЧЕМ ЯВЛЯЕТСЯ

• результат взаимодействия сигнальных систем и функционирования системы «глаз-мозг-рука»;

• Я-проекция;

• рассказ в образах;

• способ духовного освоения мира и самовыражения;

• эстетическое освоение мира и души;

• индикатор индивидуальных особенностей.
^ ВЫДЕЛЯЕМЫЕ ПРИЗНАКИ

• форма, пропорции, размер, цвет;

• состав линий;

• расположение на листе;

• способ прорисовки, наличие штриховки;

• особенности нажима;

• композиционное построение;

• содержание изображения;

• степень осмысленности.
СПОСОБ АНАЛИЗА: целостный (типологический), поэлементный
ЧТО ВЫЯВЛЯЕТ

• состояние моторики; • самооценка и направленность

• индивидуально-типологические и возрастные особенности личности;

• художественные способности;

• графическая культура;

• интеллектуальное развитие;

• эмоциональное состояние;

• особенности темперамента;

• когнитивные стили;

• состояние межличностных отношений;

• развитие фантазии и воображения;

• особенности мотивации;

• психологический тип;

• наличие патологии, состояние здоровья.

Похожие:

7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія iconТема Методи психологічної корекції: музична терапія Питання для теоретичної підготовки
Музична терапія як корекційний метод в роботі з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку
7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія iconТема Методи психологічної корекції: поведінкова терапія Питання для теоретичної підготовки
Методологічні основи поведінкової терапії І психокорекції: теорія радикального біхевіоризму Б. Ф. Скінера
7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія iconТема Методи психологічної корекції: ігрова терапія Питання для теоретичної підготовки
Участь батьків у процесі ігрової терапії: консультування батьків, участь батьків у терапевтичному процесі
7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія icon5. Методи психологічної корекції: казкотерапія
Методологічні основи роботи з казкою (історією) у сучасній психотерапевтичній практиці
7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія iconТема Методи психологічної корекції: арттерапія Питання для теоретичної підготовки
Методологічні основи психоаналітичного напрямку арттерапії як психокорекційного методу
7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія iconДз «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Кафедра...

7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія iconАнімалотерапія як альтернативний метод психологічної корекції
...
7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія iconНепараметричні методи вірогідності різниці результатів статистичного дослідження
При проведеннi медико-статистичних дослiджень досить часто доводиться використовувати методи статистичного аналiзу даних, представлених...
7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія iconФакультет післядипломної освіти
«клініко-генеалогічний метод. Цитогенетичні І молекулярно – генетичні методи. Біохімічні методи діагностики спадкової патології»
7. Методи психологічної корекції: зображувальна терапія iconМісце
Навчально-науковий інcтитут підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница