Гречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч


Скачать 168.89 Kb.
НазваниеГречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч
Дата публикации30.05.2013
Размер168.89 Kb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Спорт > Документы
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ

СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА
КАФЕДРА ЦИВІЛЬНИХ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ

ДИСЦИПЛІН

Дисципліна: Транспортне право України
Лекція № 10
КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ


Підготували: завідувач кафедри, кандидат юридичних наук, доцент К.К. Афанасьєв, доцент кафедри, кандидат юридичних наук, доцент Ткаченко В.І.
Обговорена та ухвалена на засідання кафедри «_____» ___________ 2012 року.

Протокол № 1.

Луганськ – 2012
^ КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ
Лекційне заняття – 2 години

Мета лекційного заняття:

- освітня (начальна) – надання студентам допомоги з метою оволодіння базовими теоретичними положеннями та правовими категоріями щодо змісту законності в діяльності суб’єктів транспорту, забезпеченню ними контролю за виконанням учасниками транспортних відносин дисципліни під час здійснення транспортних перевезень.

- розвиваюча – ознайомити студентів із системою нормативно-правових актів якими регламентуються повноваження державних органів управління з питань контролю та нагляду за діяльністю транспортної системи України та навчити орієнтуватися у їх структурі та змісті, правильно застосовувати набуті знання під час здійснення наукових досліджень та у практичній діяльності;

- виховна – виховання відповідального ставлення і творчого підходу до вивчення курсу „Транспортне право України ”.
Основні поняття: режим законності, дисципліна, державний контроль, орган державного контролю, адміністративний нагляд, безпека руху транспортних засобів, катастрофа, аварія.


План лекційного заняття

1. Режим законності і дисципліни в діяльності органів виконавчої влади.

2. Порядок здійснення нагляду за забезпеченням руху на транспорті.

3. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Література
Основна:

  1. Адміністративне право України: Навч. посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 579 с.

  2. Аксёнов И.Я. Единая транспортная система: Учеб. для вузов. – М.: Высш. шк., 1991. – 383 с.

  3. Анцелевич Г.А. Международное транспортное право: Учеб. пособие. – К., 1999. – 306 с.

  4. Асеев С.В., Кожевников С.Н., Королев Г.Н. Транспортный юридический словарь. – Нижний Новгород, 2000. – 53 с.

  5. Булгакова І.В., Клепікова О.В. Транспортне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юр. спец. вищ. навч. закл. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2005. – 536 с.

  6. Гречуха В.Н. Транспортное право: В 2 ч. – М.: Издательство МГИУ, 2002. – 179 с.

  7. Громов Н.Н., Панченко Т.А., Чудновский А.Д. Единая транспортная система: Учебник для вузов. – М.: Транспорт, 1987. – 304 с.

  8. Демиденко В.В., Шемякин А.Н., Балабанов А.О. Морське право України: Навч. посібник. – Одеса: АО БАХВА, 1996. – 140 с.

  9. Демський Е.Ф., Гіжевський В.К., Демський С.Е., Мілашевич А.В. Транспортне право України: Навч. посібник / За заг. ред. В.К. Гіжевського, Е.Ф. Демського. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.

  10. Егиазаров В.А. Транспортное право. – М.: Юридический Дом “Юстицинформ”, 2004. – 543 с.

  11. Егиазаров В.А. Транспортное право: Учебное пособие. – М.: Юрид. лит., 1999. – 416 с.

  12. Егиазаров В.А. Транспортное право: Учебное пособие. – М.: Юрид. лит., 2001. – 272 с.

  13. Спирин И.В. Транспортное право: Учебное пособие. – М.: Транспорт, 2001. – 303 с.

  14. Транспортне право України: Навч. посіб. / Демський Е.Ф., Іжевський В.К. та ін.; За заг. Ред. В.К. Іжевського, Е.Ф. Демського. – К.: Атіка, 2008. – 292 с.

  15. Шелухін М.Л., Деревянко Б.В., Руденко Л.Д. та ін. Транспортне право України: Підруч. для студ. юр. спец. вищ. навч. закл. / За ред..М.Л.Шелухіна – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2008. – 675 с.

  16. Дорожньо-транспортні пригоди. Законодавство. Судова практика // Бюлетень законодавства і судової практики України. – 2008. – № 8. – 416 с. – С. 327-408.


Додаткова:

17. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 року №232 // Відомості Верховної Ради України, 1994.- № 51.- Ст. 446.

18. Закон України „Про страхування” від 7 березня 1996 року № 85/96 – ВР.

19. Закон України „Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року № 1023 – ХІІ.

20. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 року № 586-Х1У // Відомості Верховної Ради України, 1999.- № 20-21.- Ст. 190.

21. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України від 10 грудня 1991 року № 1953-ХН // Відомості Верховної Ради України, 1992.-№ 10,-Ст. 137.

22. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року, № 280/97 // Відомості Верховної Ради України.- 1997.- № 24.-Ст. 170.

23. Статут залізниць України. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457.

24. Порядок обслуговування громадян залізничним транспортом. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 року № 252.

25. Порядок здійснення нагляду за забезпеченням руху на транспорті. Постанова Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року № 204.

26. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.


  1. Режим законності і дисципліни в діяльності органів

виконавчої влади
Законність це режим відповідності суспільних відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам держави, що утворюється в результаті їх неухильного здійснення всіма суб'єктами права. Це певний стан суспільних відносин.

Законність виявляється у тому, що всі рішення, прийняті органом виконавчої влади, мають відповідати чинному зако­нодавству і при цьому не виходити за межі повноважень цього органу.
Дисциплінаце режим свідомого підпорядкування та суворого дотримання правил поведінки, узгодженість в діях, передовсім державних службовців по виконанню ними загаль­них і посадових обов'язків та розпоряджень керівництва. Загальновідомо, що заходи, які забезпечують законність, допомагають підтримувати і службову дисципліну.
^ Залежно від змісту, характеру, особливостей розрізняють такі способи забезпечення законності та дисципліни:

а) контроль;

б) нагляд;

в) звернення до державних органів із заявами, пропозиціями, скаргами з питань забезпечення законності.
Державний контроль та його види

Контроль це вид діяльності, що полягає в тому, що суб'єкт контролю здійснює перевірку і облік того, як конт­рольований об'єкт виконує покладені на нього завдання та реалізує свої функції.
Державний контроль є важливим елементом системи дер­жавного управління, який дає змогу суттєво впливати на хід управлінської діяльності, коригуючи її у разі виявлення відхилень від визначеного напряму. Значення та важливість державного контролю особливо зростає за нинішніх умов послаблення виконавчої дисципліни, зниження ефективності управлінських рішень, недотримання вимог законодавства.
^ Зміст державного конт­ролю включає спостереження, аналіз і перевірку діяльності відповідних органів та їх посадових осіб щодо виконання поставлених перед ними завдань, дотримання установлених державою правил, норм і стандартів.
Існують наступні види контролю:

1. Контроль з боку Верховної Ради України.

2. Контроль з боку Президента України.

3. Контроль з боку Кабінету Міністрів України.

В апараті Кабі­нету Міністрів України існують такі структурні підрозділи, як контрольно-ревізійне управління.

Крім цього кожне міністерст­во має свої контрольні органи, що здійснюють контроль і перевірку — це так званий відомчий контроль.

^ На жаль, як свідчить практика ефективність відомчих перевірок невисока,

тому у державі створені надвідомчі органи, що здійснюють наступні види контролю:

1) Рахункова палата України — фінансовий контроль за витрачанням коштів з Державного бюджету;

^ 2) контрольно-ревізійне управління при Кабінеті Міністрів України;

3) контроль з боку центральних органів виконавчої влади;

4) контроль з боку місцевих органів виконавчої влади;

5) контроль з боку органів судової влади (судовий контроль);

^ 6) контроль з боку органів місцевого самоврядування;

7) контроль з боку громадськості (громадський контроль).
Судовий контроль за діяльністю органів виконавчої

влади

Контроль органів судової влади — це заснована на законі діяльність судів щодо перевірки правомірності актів і дій органів виконавчої влади, їх посадових осіб із застосуванням, якщо виникає необхідність, правових санкцій.

^ Відповідно до ст. 124 Конституції, правосуддя в Україні здійснюється винятково судами.

Суд — єдиний орган, який має право давати правову оцінку будь-якому явищу.
Адміністративний нагляд, його співвідношення

з контролем.

Адміністративний нагляд — здійснення спеціальними державними органами цільового спостереження за дотриман­ням підприємствами, установами, організаціями та громадя­нами правил, передбачених нормативно-правовими актами.
Його суб'єктами є спеціально створені з цією метою дер­жавні органи:

а) державні інспекції;

б) органи внутрішніх справ (міліція).
Державними інспекціями називаються спеціалізовані дер­жавні органи, створені для здійснення нагляду за дотриман­ням певних правил і норм.

До них належать Інспекція державного протипожежного нагляду, Державна санітарно-епідеміологічна служба, Дер­жавна інспекція ветеринарної медицини, Державна авто­мобільна інспекція, Державна інспекція охорони навколиш­нього природного середовища та багато ін.
Загальний нагляд прокуратури.

Загальний нагляд прокуратури — це нагляд за виконанням законів органами виконавчої влади, підприємствами, уста­новами, організаціями, посадовими особами, громадянами.

Предметом загального нагляду прокуратури є:

а) відповідність актів, що видаються всіма об'єктами нагляду (ор­ганами виконавчої влади, підприємствами, організаціями, уста­новами, посадовими особами), вимогам Конституції України;

б) дотримання законів про недоторканість особистих прав і свобод громадян;

в) дотримання законів, що стосуються економічних, міжнаціо­нальних відносин, охорони навколишнього середовища, мит­ниці та зовнішньоекономічної діяльності.

У випадку виявлення порушень вимог законодавства проку­рор видає акти прокурорського реагування: протест прокурора; припис прокурора; подання прокурора; постанова прокурора.
Звернення громадян як один з важливіших засобів забезпечення законності у сфері здійснення виконавчої влади.

Згідно ст. 40 Конституції України усі мають право направ­ляти колективні чи індивідуальні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місце­вого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Останні ж, зобов'язані розглянути звернення і дати у встановле­ний законом строк обґрунтовану відповідь.



  1. ^ Порядок здійснення нагляду за забезпеченням руху на транспорті Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року № 204


Порядок регулює питання нагляду за додержанням підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності (крім Міноборони, Дер­жавної прикордонної служби, СБУ та МВС) нормативних актів щодо безпеки польотів на авіаційному, судноплавства — на морському і річковому, руху — на залізничному та автомобіль­ному транспорті (далі — забезпечення безпеки руху транспорт­них засобів).
Нагляд, також здійснюється за видами транспорту: Мінінфраструктури, Мінбудом, Державіаслужбою, Головавто-трансінспекцією, Держфлотінспекцією, Укрзалізницею та їх органами на місцях у взаємодії з іншими державними органами (Державна автомо­більна інспекція МВС, Державний департамент промислової пезпеки, охорони праці та гірничого нагляду тощо).
Органи, на які покладаються функції нагляду за забезпе­ченням безпеки руху транспортних засобів:

-здійснюють контроль за виконанням підприємствами, уста­новами, організаціями незалежно від форми власності норма­тивних актів з питань безпеки руху на транспорті;

-здійснюють нагляд за безпекою руху транспортних засобів;

-проводять перевірки з питань організації роботи, пов'язанні із забезпеченням безпеки руху транспортних засобів;

-здійснюють координацію діяльності підприємств, уставом, організацій незалежно від форми власності з питань забезпг чення безпеки руху транспортних засобів;

-здійснюють нагляд за сертифікацією транспортних засобів та експлуатантів, зареєстрованих на території України;

-контролюють технічний стан рухомого склад та ін.

;

Органи, на які покладаються функції нагляду за забезпе­ченням безпеки руху транспортних засобів, мають право:

-безперешкодно у будь-який час відвідувати підприємства, установи, організації з метою перевірки забезпечення ними безпеки руху транспортних засобів;

- скасовувати в установленому порядку вказівки посадових осіб, якщо вони суперечать вимогам безпеки руху на транспорті;

- давати обов'язкові для виконання посадовими особами при писи щодо усунення порушень вимог нормативних актів з пи­тань безпеки руху транспортних засобів і контролювати їх ми конання у встановлені строки;

- забороняти експлуатацію рухомого складу і виконання робіт, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, до усунення по рушень вимог нормативних актів з питань безпеки руху транс- портних засобів та ін.
^ 3. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567
Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі — суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомо­більний транспорт, норм та стандартів щодо організації переве­день пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполу­чення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, ви­конанням ними ліцензійних умов, а також: процедуру здійснен­ня державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.
^ Державному контролю підлягають усі транспортні засоби иітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі — транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі — органи державного контролю) є:

- Головавтотрансінспекція;

- її територіальні управління в областях, Автономній Рес­публіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Державний контроль на автомобільному транспорті (да­лі — державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі — посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Планова і позапланова перевірка

Планова і позапланова перевірка проводяться за місцем знаходженням суб'єкта господарювання, під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів, у тому числі, в пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з керівником органу охорони державного кордону.
^ Планова перевірка суб'єкта господарювання проводиться органом державного контролю згідно з квартальним планом який затверджується Головавтотрансінспекцією. Планова перевірка проводиться комплексно.

Позапланова перевірка може бути комплексною чи вибірковою.
Під час проведення комплексної перевірки суб'єкта господарювання за місцезнаходженням обов'язково перевіря-ється наявність:

- визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі — Закон) документів, на підставі яки здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

-договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності;

-договорів на охорону автобусів під час відстою в кінцевих пунктах міжміських і міжнародних маршрутів, забезпечені їх водіїв місцем для відпочинку;

-матеріально-технічної бази для здійснення технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів;

стан виконання:

- вимог щодо проведення перед- та післярейсового огляду технічного стану транспортних засобів;

- вимог стосовно рівня професійної кваліфікації персоналу автомобільного транспорту, в тому числі працівників, які здійс­нюють ремонт вузлів і агрегатів транспортних засобів,

- вимог щодо проведення перед- та післярейсового медич­ного огляду водіїв,

- вимог щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі переве­зення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів, а також водієм — режиму праці та відпочинку;

- відповідність транспортних засобів вимогам державної си­стеми сертифікації та ін.
Керівник органу державного контролю видає перед прове­денням планової або позапланової перевірки наказ про утво­рення комісії з проведення перевірки суб'єкта господарювання та підписує завдання на перевірку.
Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 кален­дарних днів до початку проведення планової перевірки письмо­во повідомляє про це суб'єкта господарювання, щодо якого буде проведена перевірка.

Про проведення позапланової перевірки суб'єкт господарю­вання завчасно не попереджається.
Рейдова перевірка

Рейдова перевірка за додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, місцях завантаження та розвантаження вантажних автомобілів та ін.
^ Під час проведення рейдової перевірки перевіряються:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стаю, транспортного засобу перед виїздом на маршрут;

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження ((екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг паса­жирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на пере­вірку. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспорт­них засобів або без їх зупинення.

Строк проведення рейдової перевірки не перевищує трьох днів.

У разі коли стан виконання суб'єктом господарю­вання вимог законодавства про автомобільний транспорт по­требує продовження перевірки, керівник органу державного контролю приймає рішення про продовження строку перевірки до п'яти днів, про що робить відмітку у завданні на перевірку.
^ Оформлення результатів перевірки та застосування фінансових санкцій
За результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт.
Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підпису­ється посадовими особами, що провели перевірку, та посадо­вою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою — суб'єктом господарювання (далі — уповноважена особа суб'єкта господарювання).

Один примірник акта передається уповнова­женій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведе­но перевірку, інший до органу державного контролю.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Акти реєструються в журналі обліку.
Справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмо- вою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
^ За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії по станови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Копія постанови видається протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
^ За наявності в діях фізичної особи — суб'єкта господарю­вання ознак адміністративного правопорушення притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопо­рушення.
Оформлення припису

За результатами розгляду справи про порушення керів­ник органу державного контролю або його заступник за наяв­ності підстав виносить припис щодо усунення порушень зако­нодавства про автомобільний транспорт.

Припис підлягає обов'язковому виконанню в зазначений у ньому строк.

Про виконання припису уповноважена особа су­б'єкта господарювання повинна письмово повідомити керівни­кові органу державного контролю.

^ Припис складається у двох примірниках, один з яких видається уповноваженій особі су­б'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомен­дованим листом із повідомленням.
Оскарження постанови про застосування фінансових санкцій

Скарга на постанову про застосування фінансових санк­цій може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.
Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її ви­несення.

Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті.
Під час розгляду скарги на постанову перевіряються законність і обґрунтованість її винесення та у десятиденний строк після надходження скарги приймається одне з таких рішень:

- постанова залишається без зміни, а скарга без задоволенння;

- постанова скасовується, і матеріали подаються на повторний розгляд;

- змінюється розмір стягнення в межах, передбачених 3аконом, проте не в бік збільшення.

Копія рішення по скарзі на постанову видається у строк до трьох днів під розписку уповноваженій особі суб'єкта господарювання чи надсилається рекомендованим листом із пові- домленням.






Похожие:

Гречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч iconУчебное пособие часть 1 Москва 2002 удк 349 ббк20 Г79
В. Н. Гречуха. Транспортное право Российской Федерации: Учеб­ное пособие. М: Мгиу, 2002. 348 с
Гречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч iconГречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч
Підготували: завідувач кафедри, кандидат юридичних наук, доцент К. К. Афанасьєв, доцент кафедри, кандидат юридичних наук, доцент...
Гречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч iconГречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч
Підготували: завідувач кафедри, кандидат юридичних наук, доцент К. К. Афанасьєв, доцент кафедри, кандидат юридичних наук, доцент...
Гречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч iconГречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч
Підготували: завідувач кафедри, кандидат юридичних наук, доцент К. К. Афанасьєв, доцент кафедри, кандидат юридичних наук, доцент...
Гречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч iconГречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч
Підготували: завідувач кафедри, кандидат юридичних наук, доцент К. К. Афанасьєв, доцент кафедри, кандидат юридичних наук, доцент...
Гречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч iconВопросы к итоговому междисциплинарному экзамену по дисциплине «Транспортное право»
Понятие и предмет транспортного права. Источники транспортного права: международные договоры, обычаи, транспортное законодательство....
Гречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч iconВопросы к экзамену по курсу «Транспортное право»
Принципы сочетания общегосударственных интересов с интересами транспортных предприятий и клиентов
Гречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч iconТематика курсовых работ по курсу «Транспортное право»
Организационная система государственного управления автомобильным транспортом и дорожной службой
Гречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч icon2. Время и стоимость доставки груза по первой схеме
Транспортное экспедирование это вид посредничества, который выполняется в интересах грузовладельца и связан с надлежащим исполнением...
Гречуха В. Н. Транспортное право: в 2 ч iconТранспортное право 1
Правовое государство предполагает безоговорочный приоритет (диктат) норм прав перед любыми авторитетами и мнениями. Если норма права...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница