Система управління охороною праці в жкг


НазваниеСистема управління охороною праці в жкг
страница1/4
Дата публикации05.08.2013
Размер0.55 Mb.
ТипДокументы
userdocs.ru > Спорт > Документы
  1   2   3   4


ЗМІСТ

Стор.

Вступ 4

Тема 1. Система управління охороною праці в ЖКГ,

її складові та функціонування 6

Тема 2. Газонебезпечні роботи і заходи безпечної експлуатації

опалювальних котелень 13

Тема 3. Безпека праці під час експлуатації і ремонту водопровідно-

каналізаційного господарства 22

Тема 4. Техніка безпеки під час експлуатації та ремонту міського

електротранспорту 42

Тема 5. Безпека праці під час обслуговуванні і ремонту ліфтового

господарства 78

Тема 6. Безпека праці під час виконання шляхово-ремонтних робіт 50

Список рекомендованої літератури 60

ВСТУП

Метою викладання лекційного курсу дисципліни “Охорона праці в ЖКГ“ є навчити студентів:

  • логічно обґрунтовувати ступінь надійності систем теплогазопостачання об'єктів житлово-комунального господарства (ЖКГ);

  • вільно орієнтуватись у правилах безпечної експлуатації об’єктів ЖКГ;

  • використовувати сучасні методи контролю безпечного стану експлуатації, ремонту та управління систем комунального обслуговування;

  • технічно і економічно грамотно використовувати вибір типів систем автоматики безпеки для забезпечення якісної роботи агрегатів, котлів і печей;

  • впроваджувати заходи щодо скорочення токсичних викидів з газопальникових систем агрегатів у навколишнє середовище.

Основним завданням вивчення лекційного курсу дисципліни

Охорона праці в ЖКГ“ є:

  • приймання технічних вирішень екологічних проблем у підгалузях ЖКГ;

  • обґрунтування стратегії і тактики впровадження нової техніки і прогресивної технології виробничих підприємств ЖКГ з урахуванням вимог охорони праці;

  • розв’язування виробничих проблем з охорони праці в підгалузях ЖКГ;

  • забезпечення технічно грамотної експертизи проектної документації з урахуванням вимог техніки безпеки на підприємствах, об'єктах та інших засобах виробництва;

  • пошук підвищення ефективності функціонування заходів з охорони праці на підприємствах.

У результаті вивчення лекційного курсу дисципліни “Охорони праці в ЖКГ“ студенті повинні:

  • вільно орієнтуватись у вимогах законодавчих міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів щодо безпеки праці, техніки і виробничого середовища;

  • визначити ступінь відповідності вимогам нормативних актів з охорони праці діючих технологічних процесів машин, механізмів, устаткування, газотранспортних засобів і приладів, зокрема придбаних за кордоном;

  • розробити заходи щодо створення безпечного технічного стану будов, споруд, обладнання, інших засобів виробництва;

  • гарантувати безпеку виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і експлуатації засобів виробництва;

  • освоїти безпечні методи будівництва і експлуатації систем тепло-,

газо-, водопостачання, міського електротранспорту, ліфтового господарства, шляхово-ремонтних робіт та інших систем ЖКГ;

  • розірзрізняти небезпечні властивості горючих газів, мати поняття про теплоту згорання, межі у розпалення, швидкість поширення полум’я, вибухонебезпечність газового палива та методи боротьби з пожежами і вибухами.

Курс лекцій розрахований на студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Відповідно до напряму фундаментальної підготовки майбутніх фахівців він передбачає формування знань щодо стану проблем охорони праці в галузі ЖКГ, складових функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів, засобів створення безпечних умов виробничого середовища, безпеки праці згідно з чинним законодавчим та іншими нормативно-правовими актами.

Конспект лекції з дисципліни “Охорона праці в ЖКГ“ укладений відповідно до вимог програми навчання студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”. У лекційному курсі викладаються основні принципи та положення охорони праці в ЖКГ, безпечна експлуатація та будова систем і споруджень господарства, організація проведення газонебезпечних робіт, охорона праці під час експлуатації і ремонтну водопровідно-каналізаційного та теплового господарства, техніка безпеки під час експлуатації міського електротранспорту, будова, безпечне обслуговування та ремонт ліфтового господарства, безпека праці під час виконання шляхово-ремонтних робіт.

Під час опанування курсу лекцій дисципліни “Охорона праці в ЖКГ“ передбачаються методи поточного контролю знань студентів шляхом опитування та тестування.

Крім того, запланований підсумковий контроль знань, який здійснюється у формі комплексного іспиту за вузловими питаннями дисципліни “Охорона праці в ЖКГ“. Під час проведення комплексного іспиту враховуються результати поточного контролю та наявність у кожного студента особистого конспекту лекцій з дисципліни.
Тема 1. Система управління охороною праці в ЖКГ,

її складові та функціонування.
План

1.1. Мета та завдання вивчення дисципліни “Охорона праці в ЖКГ“.

1.2. Навчання з питань охорони праці.

1.3. Система управління охороною праці в ЖКГ як складова система управління охороною праці в державі.

Рекомендована література [ 1, 2, 9, 10, 12 – 14, 16, 26, 29 ].
1.1. Мета та завдання вивчення дисципліни “Охорона праці в ЖКГ“
Метою вивчення дисципліни “Охорона праці в ЖКГ“ є формування у студентів чіткого усвідомленння про поняття “Охорона праці в ЖКГ”, як складова суспільної системи правових соціально-екологічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці, основних принципів державної політики у сфері охорони праці, яка базується на пріоритеті життя і здоров'я працівників, повної відповідальності власника підприємства за створення безпечних і нешкідливих умов праці [ 1 ].

^ Основним завданням вивчення дисципліни “Охорона праці в ЖКГ“ є оволодіння студентами знань з основних положень законодавчих актів з охорони праці і трудового законодавства ЖКГ, прав і обов’язків робітників та дотримання вимог безпечної трудової діяльності, забезпечення з боку підприємств, установ, організацій належного стану санітарних, екологічних умов для працюючих і населення [ 29].

Дисципліна “Охорона праці в ЖКГ“ побудована з урахуванням того, що студенти вищих закладів освіти, відповідно до наказу Міносвіти України від 02.12.1998 р. № 420 та освітньо-професійних програм підготовки при реалізації на вчально-тематичних планів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” вивчають загальні питання безпеки людини в умовах життя і діяльності в побуті, громадських місцях, на виробництві в підгалузях ЖКГ тощо, на курсах нормативних навчальних дисциплін “Безпека життєдіяльності”, “Основи охорони“ і “Охорона праці в ЖКГ“, а також окремі питання охорони праці на курсах загально-технічних і професійних дисциплін за обраною спеціальністю.

У зв’язку з вищезгаданим, вивчення нормативної дисципліни “Охорона праці в ЖКГ“ повинно базуватися на знаннях з питань безпеки, отриманих студентами під час освоєння навчальних програм освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, а програма дисципліни на основі раніше отриманих знань повинна передбачати вивчення питань охорони праці стосовно галузі ЖКГ і особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців.
^ 1.2. Навчання з питань охорони праці
Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці, куди входитьнадання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварії згідно з типовим положенням, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рі￿ ￿ере￿￿рк￿ ￿￿ань￿відповідних ￿￿￿мативни￿￿а￿￿ів пр￿￿охорону праці. Перелік таких робіт затверджується Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

Посадові особи згідно з переліком, затвердженим Державним комітетом України з нагляду за охороною праці, до початку виконання своїх обов’язків і періодично один раз в три роки проходять у встановленому порядку навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого або регіонального управління охороною праці з участю представників органу державного нагляду та профспілок.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці, забороняється.

На прохання працівника проводиться додатковий інструктаж з питань охорони праці.

Міністерство освіти України організовує вивчення основ охорони праці в усіх навчальних закладах системи освіти, а також підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних підгалузей ЖКГ за програмами, погодженими з Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.
^ 1.3. Система управління охороною праці в ЖКГ як складова

системи управління охороною праці в державі
При вивченні цього питання слід мати на увазі, що управління охороною праці є невід’ємного частиною загальної системи управління підприємством.

Державне управління охороною праці здійснюється:

  1. Кабінетом Міністрів України.

  2. Державний Комітет України з нагляду за охороною праці.

3. Міністерствами та іншми центральними органами державної виконавчої влади, зокрема Державним комітом України з питань житлово-комунального господарства;

місцевою державною адміністрацією, місцевими радами народних депутатів.

Кабінет Міністрів України:

забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

затверджує національну програму щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;

визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;

визначає порядок створення і використання державного, галузевих і регіональних фондів охорони праці.

Для розробки і реалізації цілісної системи державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів України створюється ^ Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем’єрміністр України.

Державний комітет України по нагляду за охороною праці:

здійснює комплексне управління охороною праці на державну політику в цій галузі;

розробляє за участю міністрів, інших центральних органів державної виконавчої влади та профспілок національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

координує роботу міністрів, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та об’єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

опрацьовує і переглядає спільно з органами праці, статистики і охорони здоров'я систему показників обліку умов і безпеки праці;

бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони праці, вивчає, узагальнює і поширює досвід у цій галузі, організовує виконання міжнародних договорів і угод з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

одержує безплатно від міністрів, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та підприємств інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

Рішення Державного комітету України з нагляду за охороною праці, що належить до його компетенції, обов’язкові для виконання всіма міністрами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевою державною адміністрацією, місцевими радами народних депутатів та підприємствами.

Міністерство праці України:

здійснює державну експертизу умов праці;

вивчає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці;

бере участь у розробці нормативних актів про охорону праці.

Інші міністерства та центральні органи державної виконавчої влади, зокрема Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства; зокрема ВКТ:

проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

розробляють і реалізовують комплексні заходи щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в житлово-комунальній галузі;

здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств житлово-комунальної галузі;

укладають з профспілками житлово-комунальної галузі угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;

фінансують опрацювання і перегляд нормативних актів про охорону праці;

організовують у встановленому порядку навчання та перевірку знань правил і норм охорони праці керівними працівниками та спеціалістами житлово-комунальної галузі;

створюють за необхідності професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування, що діють відповідно до типового положення, затвердженого Державним комітетом України з нагляду за охороною праці;

здійснюють внутрівідомчий контроль за станом охорони праці.

Для координації, вдосконалення і контролю за роботою щодо охорони праці в центральному апарату міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, зокрема в Державному комітеті України з питань житлово-комунального господарства створюються служби охорони праці.

^ Місцеві державні адміністрації і ради депутатів у мережах відповідної території:

забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

організовують за необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування;

здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.

Для виконання названих функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи.

Повноваження в галузі охорони праці асоціацій, корпорацій, концернів та інших об’єднань визначаються їх статутами або угодами між підприємствами, які утворили об’єднання. Для виконання делегованих об’єднанню функцій в його апараті створюються служби охорони праці.

Контрольні питання

  1. Основні положення Закону України “Про охорону праці“.

  2. Мета та завдання охорони праці.

  3. Основні принципи функціонування державної політики з охорони праці в галузі ЖКГ.

  4. Особливості структури управління охорони праці в галузі ЖКГ та її складові.

  5. Основні функції управління охороною праці.

  6. Організація навчання працюючих правилам безпеки праці.


Тема 2. Газонебезпечні роботи і заходи безпечної експлуатації опалювальних котелень.

План (на 4 год.)

2.1. Види газонебезпечних робіт під час експлуатації газового та теплового господарства опалювальної котельні.

2.2. Класифікація котелень відповідно до надійності і безпеки теплопостачання.

    1. Долікарська допомога потерпілому.

Рекомендована література [ 1 – 4, 6 – 10, 12 – 15, 23 – 27 ].
^ 2.1. Види газонебезпечних робіт при експлуатації газового та теплового господарства опалювальної котельні
До газонебезпечних належать роботи, які виконують у загазованому середовищі або при виконанні яких можливий вихід газу з газопроводів, арматури, агрегатів та іншого устаткування.

Найчастіше виконуються такі газонебезпечні роботи%

а) введення в експлуатацію газопроводів, газорегулювальних пунктів (ГРП), установок (ГРУ), агрегатів та приладів;

б) приєднання агрегатів до діючих газопроводів без від’єднання їх від мережі;

в) технічне обслуговування і ремонт газопроводів, арматури та газового устаткування, які перебувають “під газом“, установлення і зняття заглушок на газопроводах під час від’єднання від мережі агрегатів, устаткування і окремих вузлів, а також усі види зварювальних (вогняних) робіт;

г) демонтаж, консервація та реконсервація газопроводів, від’єднання від мережі, консервація і реконсервація устаткування сезонної дії;

д) відкачування конденсату з конденсатозбірників;

е) огляд, ремонт газопроводів, арматури в колодязів, провітрювання останніх;

ж) земляні роботи під час розкопування пошкодженого підземного газопроводу для усунення витоку газу.

При визначенні числа інженерно-технічних працівників (ІТП) і робітниковій які повинні виконувати різні газонебезпечні роботи, слідує виходити з таких положень;

а) всі газонебезпечні роботи, крім відкачування конденсату із конденсатозбірників, огляду і провітрювання колодязів, повинні виконуватися під керівництвом ІТП;

б) всі газонебезпечні роботи повинні виконуватися не менше ніж двома робітниками, а роботи в колодязях, топках котлоагрегатів, ГРП – не менше ніж трьома робітниками;

в) спуск у загазований колодязь, тунель тощо або робота в них при від’єднаному від мережі газопроводів трьох і більше чоловік заборонена;

г) під час роботи робітника (робітников) у колодязі, усередині агрегату тощо на поверхні землі повинно перебувати не менше двох чоловік;

д) під час виконання роботи в загазованому приміщенні в діючих ГРП тощо зовні повинен виставлятися робітник.

Під час відповідальних робіт число робітників таке: розрахункове плюс два чоловіка (слюсар, зварювальник). Слід урахувати, що надмірна кількість працівників призводить до метушні і безвідповідальності.

На проведення газонебезпечних робіт видається наряд-допуск, оформлений і підписаний в установленій формі. Наряд повинен бути зареєстрований в спеціальному журналі (пронумерований, прошнурований). Відповідальна особа, що отримала і повернула наряд, розписується в журналі. Термін зберігання наряду – 1 рік з дня видачі. Проведення всіх газонебезпечних робіт повинно погоджуватися з особою, що відповідає за безпечну експлуатацію газового підприємства (цеху, ділянки).

Видати наряди на газонебезпечні роботи можуть тільки керівні і інженерно-технічні працівники, які допущені до виконання газонебезпечних робіт та призначені наказом та підприємству.

Для виконання складних газонебезпечних робіт, крім наряду, необхідний спеціальний план їх здійснення р. До таких робіт належать:

вогневі роботи (зварювання, газове різання) в ГРП;

ремонтні вогневі роботи на діючих газопроводах середнього і високого тиску;

відключення і включення подання газу на підприємство.

Складні газонебезпечні роботи проводяться по наряду і спеціальним планом. Цим планом визначається:

послідовність виконання роботи;

розподіл людей по ділянках роботи;

необхідні для виконання роботи механізми і пристрої;

заходи безпеки під час проведення робіт;

особи, відповідальні за проведенням кожної визначеної цим планом газонебезпечної роботи (на кожну газонебезпечну роботу видається наряд), а також особа, яка здійснює загальне керівництво. Керівник роботи координує діяльність окремих бригад.

2.2. Класифікація котелень залежно відповідно від надійності і безпеки теплопостачання
Споживачі теплоти за надійністю теплопостачання розподіляються на дві категорії. До першої категорії належать споживачі, порушення теплопостачання яких пов’язано з небезпекою для життя людей або із заподіянням значною шкоди народному господарству (ушкодження технологічного устаткування, масовий брак продукції), до другої – решта споживачів теплоти. Перелік споживачів теплоти першої категорії затверджує Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства (Держжитлокомунгосп України) з погодженням з Держпланом і Держбудом України.

Котельні за надійністю відпуску теплоти розподіляються також на дві категорії. До першої категорії належать котельні, які є одним тільки джерелом теплоти системи теплопостачання та забезпечують споживачів першої категорії, що не мають індивідуальних резервних джерел теплоти, до другої – решта котелень.

Газопроводи, що входять у систему газопостачання міст, населених пунктів, промислових і комунально-побутових підприємств, розподіляються на:

газопроводи низького тиску (до 5 к Па);

середнього (від 5 до 300 к Па);

високого тиску ІІ категорії (від 0,3 до 0,6 МПа);

високого тиску І категорії (від 0,6 до 1,2 МПа);

Спалювання газу у топках парових та водогрійних котлів допускається як при низькому, так і при високому тиску газу (звичайно надмірний тиск газу не перевищує 0,1 МПа.)

Тиск газу перед котельнями приймається не більший від вказаного в таблиці.

^ Споживачі газу

Тиск газу, МПа

Котельні, які стоять на території

підприємств

Котельні, які стоять окремо на території

населених пунктів

Прибудовані котельні до виробничих

будівель і вбудовані в цій будівлі

Прибудовані і вбудовані котельні в

громадські будівлі

Прибудовані котельні житлових будинків

Дахові котельні всіх призначень


0,6
0,6
0,6
0,005
0,005

0,005

2.3. Долікарська допомога постраждалому

надання першої допомоги під час отруєння газами

У котельнях застосовуються як паливо горючі гази, тому може бути отруєння в результаті витікання газів в сальниках газової арматури і приладів, нещільності пробкових кранів, фланців тощо. Найбільш отруєними є штучні і змішані гази (коксовий, сланцевий, генераторний і суміші їх з природним газом), оскільки їх склад входить в значній кількості окис вуглецю СО (чорний газ). Оксид вуглецю, спричиняє кисневе голодування організму людини, є сильнодіючим газом: при вдиханні повітря, яке змішує 1 % оксиду вуглецю, смерть може наступити через 1 – 2 хвилини. Першими ознаками газового отруєння є схвильований стан, загальна слабкість, запаморочення голови, нудота і блювання, посилене серцебиття. Ознаки більш сильного отруєння – важкість у тілі, сонливість, апатія і байдужість, а при дуже сильному отруєнні постраждалий утрачає свідомість і перестає дихати.

При появі у людини, яка перебуває в загальному приміщенні, ознак отруєння газом, їй потрібно негайно покинути це приміщення і вийти на свіже повітря. Якщо потерпілий самостійно вийти не в змозі, то його необхідно швидко вивести на свіже повітря. В таких випадках газового отруєння якомога швидше викликати лікаря. Дуже шкідливе для постраждалого від отруєння газом охолодження організму, у зв’язку з чим в холодній і сирий період року (дощ, сніг, сильний вітер тощо) учаділого потрібно тепло одягнути перед тим, як вивести його на свіже повітря або помістить в тепле незагазоване приміщення.

Залежно від стану постраждалого, після виведення його із загазованого приміщення на свіже повітря, перша допомога йому надається по-різному:

1. Якщо вчаділий може пересуватися, необхідно йому допомогти, так як при пересуванні інтенсивніше виводиться окис вуглецю із крові і відновлюється надходження кисню і током крові від легень людини по всьому тілу.

2. У людині, яка непритомна, потрібно послабити одяг, що стискає або утруднює дихання, послабити поясок, розстебнути комір, забезпечити доступ свіжого повітря, дати понюхати нашатирного спирту і організувати подачу (з невеликими перервами) кисню, а також розтирати і зігрівати її тіло.

3. У тих випадках, коли постраждалий перебуває на повітрі, не опритомнює і ненормально дихає (дихання слабке і нервозне, пульс слабкий тощо), необхідно негайно викликати лікаря і, не чекаючи його прибуття, безперервно робити штучне дихання доти, доки у постраждалого не відновиться самостійне дихання.

4. Опритомнілому слід дати гарячого чаю або кави, потім тепло укрити і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, не залишати його без нагляду.

^ Надання першої допомоги при опіках

У зв’язку з тим, що рани від опіків при забруднені довго не загоюються, для уникення попадання в них мікробів:

  1. не можна віддирати обгорілі прилиплі шматки одягу або взуття (за необхідності решту обгорілого одягу і взуття обережно зняти або обрізати ножицями);

  2. не слід обирати гарячі мастики і смолисті речовини, що прилиплі до опаленої рани, або розкривати пухирі, що утворилися внаслідок опіку;

  3. забороняється торкатись руками до обгорілих місць або змазувати їх мазями, маслами або розчинами;

  4. на обгорілі місця потрібно накласти стерильну пов’язку з пакета, зверху поклавши шар вати, потім забинтувати стерильним бинтом і відправити постраждалого до медпункту або до поліклініки;

  5. при значних опіках після надання першої допомоги постраждалого слід загорнути в чисте простирадло, накрити його ковдрою і відправити до лікарні.


^ Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом низької напруги

При ураженні електричним струмом необхідно уміло і швидко надати першу допомогу постраждалому, оскільки його порятунок значною мірою буде залежати від того, наскільки швидко і правильно йому буде надана перша допомога.

Насамперед потрібно швидко вимкнути ту частину, яка перебуває під струмом пристрою, до якого торкається постраждалий. В тому випадку, коли постраждалий перебуває на височині, потрібно буде вжити зоходів, щоб запобігти його паданню.

При вимкненні пристрою або частини його може одночасно вимикається електричне освітлення. В цьому випадку необхідно, не затримуючи вимкнення пристрою (або його частини) і надання допомоги постраждалому, одночасно забезпечити освітлення від іншого джерела (від ліхтаря “летюча миша”, акумуляторних ліхтарів, аварійного освітлення, смолоскипа, свічки тощо).

Якщо не вдається швидко вимкнути установку, необхідно допомогти постраждалому і відірвати його від частин, якими проходить струм.

Для цього можна скорисватися сухим одягом, капотом, полицею, дошкою або якимось іншим сухим непровідником.

^ Забороняється користуватись мокрими або металевими предметами. Якщо одяг постраждалого сухий, можна взятися за поли пальта або піджака чи за інші частини його одягу. При цьому не слід доторкуватися до непокритих одягом частин тіла постраждалого, а також до навколишніх металевих предметів, до сирого взуття, до цвяхів, які є на взутті, або до гачків для шнурування взуття, попередньо не одягнувши гумові рукавички, суконний кашкет (можна обмотати собі руки шарфом тощо) або гумові калоші. Можна також накинути на постраждалого гумовий плащ або суху ганчірку (тканину), а також стати на суху дошку або на сухий одяг.

Необхідно пам’ятати, що дотик до постраждалого, який перебуває під струмом без запобіжних засобів може виявитись небезпечним для рятувальника. В усіх випадках відєднання постраждалого від електричного струму по можливості, треба діяти однією рукою.

Після звільнення потерпілого від електричного струму слід негайно приступити до надання лікарської допомоги; при цьому забороняється закопувати його в землю.

1. Постраждалому від електричного струму, який перебуває у стані непритомності або тривалий час під струмом, що прийшеов до тями, забезпечують повний спокій до прибуття лікаря і медичне спостереження протягом 2 –3 годин. Якщо неможливо швидко викликати лікаря, постраждалого негайно доставляють в поліклініку або лікарню на носилках, на візку або в спеціальній кареті на носилках (при цьому везти його слід дуже обережно).

2. Постраждалого, який не опритомнів, треба зручно і рівно покласти, розстебнути його одяг, забезпечити приплив свіжого повітря і повний спокій (віддаливши всіх зайвих людей), розтерти і зігріти тіло, побризкати на цього водою і дати понюхати нашатирний спирт.

3. Постраждалому, який погано дихає (не часто, судорожно, з поступовим погіршенням дихання або зовсім не дихає, відсутнє дихання, серцебиття і пульс), негайно після його звільнення від струму (і по можливості на місці події) до прибуття лікаря слід без перерви робити штучне дихання (якщо відсутні видимі зовнішні тяжкі ушкодження). Необхідно пам’ятати, що при надані допомоги постраждалому від електричного струму цінна кожна секунда, і за відсутності у постраждалого ознак життя його не можна важатити поумерлим.
Контрольні питання

  1. Вимоги техніки безпеки при запуску газу в газопроводи і газові прилади.

  2. Правила техніки безпеки під час обходу траси підземних газопроводів.

  3. Правила техніки безпеки під час під’єднання газопроводів і вводів до діючих газових мереж.

  4. Основні засоби безпеки під час роботи котлоагрегатів.

  5. Перевірка знань з техніки безпеки персоналу обслуговування котелень.

  6. Вимоги безпеки до якості котлової води.

  7. Заходи щодо гарантувати безпечної експлуатації котлоагрегатів.

  8. Перша допомога постраждалому при отруєнні газами.

  9. Перша допомога постраждалому при опіках.

10 Перша допомога при ураженні електричним струмом низької напруги.
  1   2   3   4

Похожие:

Система управління охороною праці в жкг iconДнаоп 00 04-93 Положення про порядок накладення штрафів на підприємства,...
Внести до Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України...
Система управління охороною праці в жкг iconОсновні поняття до теми гроші, поділ праці, товарне виробництво
Поділ праці об'єктивний процес розчленування окремих видів праці, одночасне співіснування їх у суспільному виробництві
Система управління охороною праці в жкг iconНа систему державного управління
Робота виконана на кафедрі філософії та методології державного управління Національної академії державного управління при Президентові...
Система управління охороною праці в жкг iconМенеджмент у підприємницькій діяльності
Усвідомлен­ня виняткової ролі управління підприємством у розвинутих країнах відбулося ще на початку XX ст. Ще тоді зрозуміли, що...
Система управління охороною праці в жкг iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний...
Укладачі: к е н., доц. Шаповалова Е. В., к е н., доц. Балтачеєва Н. А., к е н., доц. Панченко І. В., ст викл. Кисель Н. П., аспір....
Система управління охороною праці в жкг iconТематика контрольних робіт І екзаменаційних питань з курсу «Психологія управління»
Роль соціально-психологічної служби в процесах удосконалювання системи управління
Система управління охороною праці в жкг icon4 «Облік розрахунків по оплаті праці,страхуванню, та стипендіях»
Сутність праці та заробітної плати в бюджетних установах оперативний облік персоналу
Система управління охороною праці в жкг iconЗакону України "Про охорону праці"
Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
Система управління охороною праці в жкг iconНачальнику Управління праці
Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування...
Система управління охороною праці в жкг icon«Ринок праці та його регулювання»
Складовими ринкової системи є: ринок товарів (сировини, матеріалів, палива, готових виробів, проектних робіт, наукових досліджень,...
Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2020
контакты
userdocs.ru
Главная страница